Рішення № 97093056, 18.05.2021, Соснівський районний суд м. Черкас

712/12565/20

2/712/943/21

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 травня 2021 року Соснівський районний суд м. Черкаси у складі:

судді Борєйко О.М.

за участю секретаря судового засідання Шевченко О.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», в особі філії - Черкаське обласне управління АТ «Ощадбанк», до ОСОБА_1 про стягнення боргу,

ВСТАНОВИВ:

10 грудня 2020 року Акціонерне товариство «Державний ощадний банк України», в особі філії - Черкаське обласне управління АТ «Ощадбанк», звернулось до Соснівського районного суду м. Черкаси з вказаною позовною заявою.

В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначає, що 21 липня 2020 року між акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» та ОСОБА_1 був укладений договір про споживчий кредит № 11-0149-20, відповідно до умов якого відповідачу був наданий кредит в сумі 21 500 гривень на споживчі цілі зі сплатою 56% річних з кінцевим терміном повернення не пізніше 20 липня 2025 року.

Позивачем зобов`язання за договором про надання банківських послуг виконані належним чином.

Внаслідок неналежного виконання відповідачем умов договору про споживчий кредит № 11-0149-20 від 21 липня 2020 року, заборгованість останньої перед позивачем станом на 04 грудня 2020 року становить 24058 гривень 50 копійок, у тому числі: 20425 гривень 01 копійка - заборгованість за кредитом; 6 гривень 36 копійок - 3% річних від сум простроченої заборгованості за основним боргом; 8 гривень 21 копійка - 3% річних за несвоєчасне погашення процентів за користування кредитом; 1 гривня 14 копійок - інфляційні від сум простроченої заборгованості за кредитом; 10 гривень 19 копійок - інфляційні за несвоєчасне погашення процентів за користування кредитом.

В зв`язку з невиконанням відповідачем договірних зобов`язань, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

Представник позивача - Оніщенко В.В. у судове засідання не з`явилась, звернулась до суду з заявою про розгляд справи без участі представника позивача, позовні вимоги підтримує у повному обсязі, проти заочного розгляду справи та ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач у судове засідання повторно не з`явилась, про дату, час і місце розгляду справи повідомлена належним чином, відповідно до вимог ст.128 ЦПК України, шляхом направлення судових повісток на останню відому адресу її реєстрації, а також відповідно до вимог ч.10 ст.187 ЦПК України, шляхом розміщення оголошення на офіційному веб - порталі «Судова влада».

Згідно ч.4 ст.223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленої належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних та доказів (ухвалює заочне рішення).

Відповідно до ч.1 ст.280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Відповідач належним чином повідомлена про дату, час та місце проведення судового засідання, в судове засідання без поважних причин двічі не з`явилася, відзиву чи заперечень щодо позовної заяви суду не надала. Приймаючи до уваги, що позивач не заперечує проти заочного вирішення справи, суд вважає за можливе розглянути справу на підставі наявних у ній даних та доказів і ухвалити за результатами її розгляду заочне рішення.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі, якщо відповідно до положень цього кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснюється.

Оскільки розгляд справи відбувався за відсутності учасників судового процесу, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, надані сторонами докази, дослідивши їх всебічно, повно, об`єктивно, безпосередньо в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у сукупності, з`ясувавши всі обставини справи, суд приходить до наступного.

Відповідно до ст.ст. 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч.1 ст.95 ЦПК України, письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Згідно ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

21 липня 2020 року між Акціонерним товариством "Державний ощадний банк України" та ОСОБА_1 укладений договір про споживчий кредит №11-0149-20.

Відповідно до п.2.2 вказаного договору, позивачем надано відповідачу кредит у сумі 21500 гривень на строк 60 місяців з терміном остаточного повернення кредиту не пізніше до 20 липня 2025 року.

Згідно п.2.3 договору про споживчий кредит №11-0149-20 від 21 липня 2020 року, кредит надається на споживчі цілі.

Відповідно до п.п.1.1.12 та п.2.4.2 договору про споживчий кредит № 11-0149-20 від 21 липня 2020 року, укладеного між позивачем та відповідачем, позивач здійснює надання кредиту одноразово шляхом перерахування на поточний рахунок відповідача № НОМЕР_1 , відкритий в АТ «Ощадбанк».

Відповідно до п.п.2.4.1 п.2.4 договору про споживчий кредит №11-0149-20 від 21 липня 2020 року, за користування кредитом відповідач зобов`язаний сплачувати позивачу відповідну плату (проценти) в розмірі 56% річних. Зазначена в цьому пункті договору процентна ставка є фіксованою.

Позивачем умови договору про споживчий кредит № 11-0149-20 від 21 липня 2020 року виконані належним чином; 21 липня 2020 року позивачем були надані відповідачу кредитні кошти в повному обсязі в сумі 21500 гривень.

Внаслідок неналежного виконання відповідачем умов договору про надання банківських послуг, у відповідача виникла заборгованість перед позивачем за договором про споживчий кредит №11-0149-20 від 21 липня 2020 року.

Згідно наданого позивачем в позовній заяві останнього розрахунку, станом на 04 грудня 2020 року заборгованість відповідача перед позивачем за договором про споживчий кредит №11-0149-20 від 21 липня 2020 року становить 24058 гривень 50 копійок, у тому числі: 20425 гривень 01 копійка - заборгованість за кредитом; 6 гривень 36 копійок - 3% річних від сум простроченої заборгованості за основним боргом; 8 гривень 21 копійка - 3% річних за несвоєчасне погашення процентів за користування кредитом; 1 гривня 14 копійок - інфляційні від сум простроченої заборгованості за кредитом; 10 гривень 19 копійок - інфляційні за несвоєчасне погашення процентів за користування кредитом.

Згідно частини третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

За змістом статті 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно статті 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

За змістом статті 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частинами першою, другою статті 551 ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Відповідно до ч.4 ст. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно правового висновку Верховного суду України у справі № 61-27275ск18 від 02 жовтня 2019 року, «свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства, що передбачено у пункті 3 частини першої статті 3 ЦК України. Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у пункті 6 частини першої статті 3 ЦК України.

Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.

У частинах першій, третій статті 509 ЦК України вказано, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша стаття 627 ЦК України).

Частиною 1 ст. 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Принцип повернення, строковості та платності означає, що кредит має бути поверненим позичальником банку у визначений у кредитному договорі строк з відповідною сплатою за його користування.

У відповідності до положень ст. 1050 ЦК України, якщо договором позики встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Судом встановлено, що відповідач не надав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитним договором, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов Договору, що має відображення у розрахунку заборгованості за договором.

Таким чином, в порушення умов кредитного договору, а також вимог ст. 509, 526, 1054 ЦК України відповідач зобов`язання за вказаним вище договором не виконав.

Згідно положень ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом, відповідачка порушує зобов`язання за даним Договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Відповідно до положень статей 610, 611, 625 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Боржник не звільняється від відповідальності у разі неможливості виконання ним грошових зобов`язань.

За змістом статей 525, 526 ЦК України зобов`язання мають виконуватись належним чином та у встановлений строк. Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України)».

Такий правовий висновок міститься в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 20 вересня 2018 року у справі № 359/8795/16-ц, провадження № 61-32178св18.

Згідно до ч.ч.5, 6 ст.13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Відповідно до умов п.3.9, п.п.4.2.2 договору про споживчий кредит № 11-0149-20 від 21 липня 2020 року, укладеного між позивачем та відповідачем, при виникненні простроченої заборгованості за основною сумою боргу за кредитом та або процентами більше, ніж на один місяць, Акціонерне товариство "Державний ощадний банк України" має право вимагати дострокового повернення кредиту, сплати нарахованих відсотків та інших платежів за цим договором, та стягнути заборгованість за цим договором в примусовому порядку.

Таким чином, суд приходить до висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог та необхідність їх задоволення.

Згідно наданого банком розрахунку, який перевірений судом, станом 04 грудня 2020 року заборгованість ОСОБА_1 перед Акціонерним товариством «Ощадбанк» за договором про споживчий кредит № 11-0149-20 від 21 липня 2020 року становить 24058 гривень 50 копійок, у тому числі: 20425 гривень 01 копійка - заборгованість за кредитом; 6 гривень 36 копійок - 3% річних від сум простроченої заборгованості за основним боргом; 8 гривень 21 копійка - 3% річних за несвоєчасне погашення процентів за користування кредитом; 1 гривня 14 копійок - інфляційні від сум простроченої заборгованості за кредитом; 10 гривень 19 копійок - інфляційні за несвоєчасне погашення процентів за користування кредитом.

Згідно платіжного доручення № 8649382124 від 09 грудня 2020 року позивачем при зверненні з позовною заявою до Соснівського районного суду м. Черкаси сплачено судовий збір в сумі 2102 гривні.

Враховуючи, що позовні вимоги АТ «Ощадбанк» підлягають задоволенню, відповідно до вимог ч.1 ст.141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути судовий збір, сплачений позивачем при зверненні до суду з вказаною позовною заявою.

На підставі вищевикладеного, відповідно до ст.ст. 15, 16, 280, 281, 509, 526, 530, 610, 611, 625, 634, 1054, ЦК України, ст. ст. 13, 76-81, 83, 89, 95, 141, 263, 265, 352, 354 ЦПК України,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», в особі філії - Черкаське обласне управління АТ «Ощадбанк», до ОСОБА_1 про стягнення боргу, - задовольнити.

Стягнути з до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 , на користь Акціонерного товариства «Держаний ощадний банк України», адреса: 01023 м. Київ, вул. Госпітальна, буд.12-г, ідентифікаційний номер юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 00032129, в особі філії - Черкаське обласне управління АТ «Ощадбанк» адреса: 18005, м. Черкаси, бул. Шевченка, б.320, ідентифікаційний номер юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 02767059, рахунок № IBAN: НОМЕР_3 в Черкаському обласному управлінні АТ «Ощадбанк», МФО 354507, заборгованість в сумі 26160 (двадцять шість тисяч сто шістдесят) гривень 50 (п`ятдесят) копійок станом на 04 грудня 2020 року, в тому числі: 20425 гривень 01 копійку - заборгованості за кредитом; 6 гривень 36 копійок - 3% річних від сум простроченої заборгованості за основним боргом; 8 гривень 21 копійку - 3% річних за несвоєчасне погашення процентів за користування кредитом; 1 гривню 14 копійок - інфляційних від сум простроченої заборгованості за кредитом; 10 гривень 19 копійок - інфляційних за несвоєчасне погашення процентів за користування кредитом, а також понесені судові витрати по сплаті судового збору у сумі 2102 (дві тисячі сто дві) гривні.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, який його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин.

Рішення може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а якщо рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, учасник справи має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Сторони у справі:

Позивач - Акціонерне товариство «Держаний ощадний банк України», адреса: 01023 м. Київ, вул. Госпітальна, буд.12-г, ідентифікаційний номер юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 00032129, в особі філії - Черкаське обласне управління АТ «Ощадбанк» адреса: 18005, м. Черкаси, бул. Шевченка, б.320, ідентифікаційний номер юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 02767059, рахунок № IBAN: НОМЕР_3 в Черкаському обласному управлінні АТ «Ощадбанк», МФО 354507.

Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 .

Суддя О.М. Борєйко