Рішення № 97092891, 29.04.2021, Костопільський районний суд Рівненської області

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 564/1772/20

Рядок статзвіту № 17

29 квітня 2021 року

Костопільський районний суд Рівненської області в складі:

головуючий суддя Олійник П. В.

з участю секретаря Рубельського О.С.

позивачки ОСОБА_1

представника позивачки - адвоката Євгеюка О.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Костопіль справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "М.В.Л.Груп", ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа на стороні відповідачів Регіональний центр МВС в Рівненській області про визнання недійсним договору комісії, договору купівлі-продажу, скасування державної реєстрації, витребування транспортного засобу, реєстрації транспортного засобу

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до Костопільського районного суду Рівненської області з позовом до ТзОВ "М.В.Л.Груп", ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа на стороні відповідачів Регіональний центр МВС в Рівненській області, в якому просить, визнати недійсним договір комісії від 30.08.2018 року, укладений між ТОВ «M.B.Л. Груп» як Комісіонером та ОСОБА_1 як Комітентом на продажу автомобіля сірого кольору моделі BMW 530D седан-В легковий, номерний знак НОМЕР_1 , 2001 року випуску, номер кузову НОМЕР_2 . Визнати недійсним договір купівлі-продажу на вказаний, від 30.08.2018 року № 6726/18/020559, укладеного між ТОВ «M.B.Л. Груп» як Продавцем та ОСОБА_2 як Покупцем. Скасувати державну реєстрацію права власності на вказаний автомобіль, та визнати недійсним Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 від 21.12.2019 року, видане Територіальним сервісним центром МВС №1841 про реєстрацію транспортного засобу, видане на ім`я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Витребувати у ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , транспортний засіб та передати транспортний засіб, ОСОБА_1 . Зареєструвати транспортний засіб за ОСОБА_1 надавши їй повноваження в будь-якому сервісному центрі МВС України отримати (відновити) свідоцтво про реєстрацію автомобіля. Та стягнути солідарно з відповідачів на її користь судові витрати та витрати на отримання правничої допомоги.

В обгрунтування позовних вимог покликається на обставини викладені в позовній заяві.

В судовому засіданні позивач та представник позивача позовні вимоги підтримали в повному обсязі та не заперечували проти прийняття заочного рішення.

Представник відповідача ТзОВ " М.В.Л. Груп" в судове засідання не з`явився, причини неявки суду не повідомив, про день та час судового засідання повідомлявся у встановленому законом порядку. Відзиву на позовну заяву від представника відповідача не надходило.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, причини неявки суду не повідомив, про день та час судового засідання повідомлявся у встановленому законом порядку. Відзиву на позовну заяву від відповідача не надходило.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з`явився, причини неявки суду не повідомив, про день та час судового засідання повідомлявся у встановленому законом порядку. Відзиву на позовну заяву від відповідача не надходило.

Відповідач ОСОБА_4 в судове засідання не з`явився, причини неявки суду не повідомив, про день та час судового засідання повідомлявся у встановленому законом порядку. 29.03.2021 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, зі змісту якого відповідач просить відмовити в позові, посилаючись на те, що відсутні правові підставі для задоволення позову.

Представник третьої особи Регіонального центру МВС в Рівненській області в судове засідання не з`явився, причини неявки суду не повідомив, про день та час судового засідання повідомлявся у встановленому законом порядку. 14.08.2020 року від голови ліквідаційної комісії Бельця В.В. надійшли письмові пояснення, згідно якого зазначив, що РСЦ МВС в Рівненській області перебуває в стані ліквідації, та в задоволені позову просить відмовити.

За таких обставин, суд вважає відповідачів належним чином повідомленими та можливим розглянути справу на підставі наявних доказів, заочно, відповідно до статті 280 ЦПК України.

Заслухавши пояснення позивача, представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд до наступного висновку.

Судом встановлено наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Встановлено, що у вересні 2015 року позивач ОСОБА_1 придбала за 9800 доларів США автомобіль марки BMW 530D седан-В легковий, 2001 року випуску, номер кузова НОМЕР_2 . Вказаний автомобіль був поставлений на облік у Відділі РЕР ДАІ з обслуговування м.Рівне, Рівненського та Здолбунівського районів на ім`я позивача ОСОБА_1 , 23.09.2015 року, а за автомобілем закріплено номерний знак НОМЕР_1 , про що видано свідоцтво про реєстрацію серії НОМЕР_4 .

Позивачці ОСОБА_1 стало відомо, що вказаний автомобіль було без її відома та її згоди проданий за договором купівлі-продажу №6726/18/020559 від 30.08.2018 року, складений ТзОВ «М.В.Л.Груп» та перереєстрований на нового власника у сервісному центрі МВС в Рівненській області 30.08.2019 року. При цьому вона не підписувала жодних документів на продаж даного автомобіля, не була присутньою у сервісному центрі МВС під час його переоформлення на нового власника, не видавала з цього приводу жодних довіреностей та не уповноважувала жодну особу на вчинення цих дій. Оскільки в цей час перебувала за кордоном, що підтверджується відміткою в паспорті громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_5 . З якого вбачається, що позивачка ОСОБА_1 15.08.2018 року в`їхала до Республіки Польща через пункт пропуску «Дорохуськ», а виїхала з Республіки Польща через пункт пропуску «Дорохуськ» та в`їхала до України 04.09.2018 року.

В цей же проміжок часу в позивачки було викрадено автомобіль з документами та на підставі договору комісії №6726/18/020559 від 30.08.2018 року нібито укладеного між позивачкою та відповідачем-1 ТзОВ «М.В.Л.Груп», останній продав від імені ОСОБА_6 вказаний автомобіль для відповідача-2 ОСОБА_2 згідно договору купівлі-продажу №6726/18/020559 від 30.08.2018 року за 15000 грн. із перереєстрацією транспортного засобу у Регіональному сервісному центрі МВС в Рівненській області на нового власника 30.08.2020 р. У подальшому відповідач-2 згідно договору купівлі-продажу, укладеному із відповідачем-3 ОСОБА_3 від 08.09.2018 року, продав спірний транспортний засіб останньому із перереєстрацією автомобіля у Регіональному сервісному центрі МВС в Рівненській області на нового власника 08.09.2018 р. із закріпленням номерного знака НОМЕР_6 та видачею нового технічного паспорта. Надалі згідно результатів аналітичного пошуку ТЗ по "НАІС ДДАІ" МВС України, наданого регіональним сервісним центром МВС в Рівненській області станом на 30.08.2020 року, на підставі укладеного договору купівлі-продажу відповідач -3 ОСОБА_3 продав спірний автомобіль відповідачу -4 ОСОБА_4 21.12.2019 року із переєстрацією у територіальному сервісному центрі МВС №1841 (Житомирська область, с. Довжик, вул. Босунська, 1А ) на нового власника із видачею номерних знаків НОМЕР_7 та свідцтва НОМЕР_3 .

Звертаючись до суду з позовом, позивачка вказує, що спірний автомобіль вибув з її володіння поза волею на підставі підробних документів. Жодних правочинів щодо розпорядження та відчуження належного вказаного транспортного засобу позивачка не вчиняла та не підписувала.

Внаслідок протиправних дій, позивачка ОСОБА_1 звернулась до Костопільського відділу поліції ГУНП в Рівненській області з заявою про вчинення кримінального правопорушення, зокрема про незаконне заволодіння транспортного засобу, незаконного продажу та переєстрації на нового власника, без згоди та підпису ОСОБА_1 .

По даному факту органом досудового розслідування 21.05.2019 року внесено відомості до ЄРДР за №12019180150000303 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст. 289 КК України.

Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Захист цивільних прав та інтересів судом здійснюється у спосіб встановлений законом або договором.

Перелік основних способів захисту цивільних прав та інтересів визначається ч. 2 ст. 16 ЦК України, до яких віднесено, в тому числі, визнання права.

Крім того, виходячи із змісту ст. ст. 15, 16 ЦК України, застосування певного способу судового захисту вимагає доведеності належними доказами сукупності таких умов: наявності у позивача певного (інтересу); порушення (невизнання або оспорювання) такого права (інтересу) з боку відповідача; належності обраного способу судового захисту (адекватність наявному порушенню та придатність до застосування як передбаченого законодавством), і відсутність (недоведеність) будь-якої з означених умов унеможливлює задоволення позову.

Враховуючи викладене, підставою для звернення до суду є наявність порушеного права (охоронюваного законом інтересу), і таке звернення здійснюється особою, котрій це право належить, і саме з метою його захисту.

Відповідно до ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань. За положеннями ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Статтею 1 Протоколу № 11 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Таке право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.

За договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов`язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента.

Відповідно до ч.1-5 ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно з ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Частиною 1 ст. 216 ЦК України визначено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Відповідно до ч. 3 ст. 215 того ж Кодексу якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до п. 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» суд встановивши, що спірний договір, який за формою і змістом відповідає вимогам закону, але підтверджено, що одна зі сторін його не підписувала, визнає цей договір недійсним за нормами ст. ст. 203,215 Цивільного кодексу України(підписання договору особою, яка не має на це повноваження та відсутність волевиявлення).

В судовому засіданні та матеріалами справи, судом встановлено, що на момент укладення спірного договору комісії №6726/18/020559 від 30.08.2018 року позивачки ОСОБА_1 не було в Україні та нікого не уповноважувала на укладення такого договору від її імені. Та не мала жодного відношення до самого правочину, оскільки 15.08.2018 року в`їхала до Республіки Польща через пункт пропуску «Дорохуськ», а виїхала з Республіки Польща через пункт пропуску «Дорохуськ» та в`їхала до України 04.09.2018 року, що відтверджується відмітками позивачки в паспорті громадянина України для ивїзду за кордон НОМЕР_5 .

Щодо оспорювання договору купівлі-продажу автомобіля, суд відзначає наступне.

Договір купівлі-продажу - це угода, за якою продавець (одна сторона) зобов`язується передати майно у власність покупцеві (другій стороні), а покупець зобов`язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму (ст.,655 ЦК України).

Правове регулювання відносин, пов`язаних з купівлею-продажем транспортних засобів, здійснюється на підставі положень ЦК України з урахуванням загальних положень про договір та спеціальних правил, закріплених у відповідних положеннях Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07 вересня 1998 року №1388 (далі Порядок реєстрації), які визначають певні особливості укладення, виконання та правові наслідки невиконання відповідних договорів.

За змістом пункту 8 наведеного Порядку реєстрації (в редакції, чинній станом на день відчуження спірного автомобілю 30 серпня 2018 року) державна реєстрація (перереєстрація) транспортних засобів проводиться на підставі заяв власників, поданих особисто або уповноваженим представником, і документів, що посвідчують їх особу, підтверджують повноваження представника (для фізичних осіб - нотаріально посвідчена довіреність), а також правомірність придбання, отримання, ввезення, митного оформлення (далі - правомірність придбання) транспортних засобів, відповідність конструкції транспортних засобів установленим вимогам безпеки дорожнього руху, а також вимогам, які є підставою для внесення змін до реєстраційних документів.

Документами, що підтверджують правомірність придбання транспортних засобів, їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, є, зокрема, оформлені в установленому порядку: договори, укладені на товарних біржах на зареєстрованих в уповноваженому органі МВС бланках; укладені та оформлені безпосередньо в сервісних центрах МВС у присутності адміністраторів таких органів договори купівлі-продажу (міни, поставки), дарування транспортних засобів, а також інші договори, на підставі яких здійснюється набуття права власності на транспортний засіб; нотаріально посвідчені договори купівлі-продажу (міни, поставки), дарування транспортних засобів, а також інші договори, на підставі яких здійснюється набуття права власності на транспортний засіб; договір комісії між власником транспортного засобу і суб`єктом господарювання, який за таким договором є комісіонером, та договір купівлі-продажу транспортного засобу, за яким продавцем є такий суб`єкт господарювання, які підписані від імені суб`єкта господарювання уповноваженою особою та скріплені печаткою (за її наявності), - у разі продажу транспортних засобів суб`єктами господарювання, що здійснюють оптову та/або роздрібну торгівлю транспортними засобами на підставі договору комісії, укладеного з власником транспортного засобу.

Договір купівлі-продажу спірного автомобіля, що належав ОСОБА_1 на праві власності, вчинявся (нібито) в її інтересах як продавця комісіонером ТОВ «M.B.Л. ГРУП».

Предметом договору комісії виступає діяльність комісіонера, тобто послуга, що ним надається, а не сам правочин як результат діяльності комісіонера.

Таким чином, договір комісії є правочином щодо надання послуг, а не договором відчуження майна, тому правовідносини щодо витребування майна на підставі ст..388 ЦК України без оспорювання договору купівлі-продажу спірного автомобіля між сторонами не виникли.

Тому, порушене право позивачки ОСОБА_1 підлягає захисту шляхом саме визнання недійсними як договору комісії, так і договору купівлі-продажу спірного транспортного засобу.

За ч. 1 ст. 1011 ЦК України за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов`язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента.

За таких обставин, враховуючи те, що воля ОСОБА_1 як власника спірного автомобіля не була спрямована на укладення із ТОВ «M.B.Л. ГРУП» договору комісії, вчинений комісіонером договір купівлі- продажу автомобіля від власного імені в її інтересах є недійсним з підстав дефекту волі продавця на підставі ч.3 ст.203, ст..215 ЦК України.

Аналогічні висновки щодо вибору способу захисту порушеного права у вигляду визнання недійними укладених договорів через дефект волі продавця можна знайти у постанові Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду за подібних правовідносин від 23 січня 2019 року у справі справа № 484/3915/15-ц.

Як вбачається із ч. 1 ст. 317 ЦК України, змістом права власності є права власника щодо володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом (ч. 1, 2 ст. 321 ЦК України).

Власник має право витребувати майно з чужого незаконного володіння (ст.387 ЦК України).

Віндикація застосовується до відносин речово-правового характеру, зокрема якщо між власником і володільцем майна немає договірних відносин і майно перебуває у володільця не на підставі укладеного з власником договору. У цьому разі майно може бути витребуване від особи, яка не є стороною недійсного правочину, шляхом подання віндикаційного позову, зокрема від добросовісного набувача, з підстав, передбачених частиною першою статті 388 ЦК України (висновок Верховного Суду України, сформульований у постанові від 17 лютого 2016 року у справі № 6-2407цс15).

Відповідно до ч.1 ст.388 ЦК України якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Права особи, яка вважає себе власником майна, не підлягають захисту шляхом задоволення позову до добросовісного набувача з використанням правового механізму, передбаченого статтями 215, 216 ЦК України.

Відповідно до висновку Верховного Суду України, викладеного у постанові від 17 грудня 2014 року у справі № 6-140цс14, власник майна може витребувати належне йому майно від будь якої особи, яка є останнім набувачем майна та яка набула майно з незаконних підстав, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене попередніми набувачами, та без визнання попередніх угод щодо спірного майна недійсними. При цьому норма частини першої статті 216 ЦК України не може застосовуватись як підстава позову про повернення майна, переданого на виконання недійсного правочину, яке було в наступному набувачем відчужене третій особі, оскільки надає право повернення майна лише стороні правочину, який визнано недійсним. Захист порушених прав особи, що вважає себе власником майна, яке було неодноразово відчужене, можливий шляхом пред`явлення віндикаційного позову до останнього набувача цього майна з 388 ЦК України.

Право власника згідно з ч.1 ст.388 ЦК України на витребування майна від добросовісного набувача пов`язане з тим, в який спосіб майно вибуло з його володіння. Коло підстав, коли за власником зберігається право на витребування майна від добросовісного набувача, є вичерпним. Однією з таких підстав є вибуття майна з володіння власника або особи, якій він передав майно, не з їхньої волі іншим шляхом (п.3 ч.1 ст.388 ЦК України).

Саме такі висновки викладені у постанові Велика Палата Верховного Суду від 05 грудня 2018 року у справі № 522/2110/15-ц (провадження № 14-247 цс 18).

Рішення суду про задоволення позову про повернення майна, переданого за недійсним правочином, чи витребування майна із чужого незаконного володіння є підставою для здійснення державної реєстрації права власності на майно, що підлягає державній реєстрації, за власником, а також скасування попередньої реєстрації.

Відповідно до ч. 4 ст. 34 Закону України «Про дорожній рух» державна реєстрація та облік автомобілів, автобусів, мотоциклів та мопедів усіх типів, марок і моделей, самохідних машин, причепів та напівпричепів до них, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів здійснюються територіальними органами Міністерства внутрішніх справ України.

Відповідно до п. 3, 8 Порядку державної реєстрації та обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів та мотоколясок інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів (затверджено постановою КМУ від 07 вересня 1998р. №1388) (в редакції яка діяла на момент відчуження автомобіля), державна реєстрація транспортних засобів проводиться територіальними органами з надання сервісних послуг МВС (далі - сервісні центри МВС) з метою здійснення контролю за відповідністю конструкції та технічного стану транспортних засобів установленим вимогам стандартів, правил і нормативів, дотриманням законодавства, що визначає порядок сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), використанням транспортних засобів в умовах воєнного і надзвичайного стану, а також для ведення їх обліку та запобіганню вчиненню щодо них протиправних дій.

Державна реєстрація (перереєстрація) транспортних засобів проводиться на підставі заяв власників, поданих особисто, і документів, що посвідчують їх особу, підтверджують правомірність придбання, отримання ввезення, митного оформлення (далі - правомірність придбання транспортних засобів, відповідність конструкції транспортних засобів установленим вимогам безпеки дорожнього руху, а також вимогам, які є підставою для внесення змін до реєстраційних документів.

Документами, що підтверджують правомірність придбання транспортних засобів, їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, є оформлені в установленому порядку: договори, укладені на товарних біржах на зареєстрованих в уповноваженому органі МВС бланках; укладені та оформлені безпосередньо в сервісних центрах МВС у присутності адміністраторів таких органів договори купівлі-продажу (міни, поставки), дарування транспортних засобів, а також інші договори, на підставі яких здійснюється набуття права власності на транспортний засіб; нотаріально посвідчені договори купівлі-продажу (міни, поставки), дарування транспортних засобів, а також інші договори, на підставі яких здійснюється набуття права власності на транспортний засіб; договір комісії між власником транспортного засобу і суб`єктом господарювання, який за таким договором є комісіонером, та договір купівлі-продажу транспортного засобу, за яким продавцем є такий суб`єкт господарювання, які підписані від імені суб`єкта господарювання уповноваженою особою та скріплені печаткою (за її наявності), - у разі продажу транспортних засобів суб`єктами господарювання, що здійснюють оптову та/або роздрібну торгівлю транспортними засобами на підставі договору комісії, укладеного з власником транспортного засобу.

Відповідно до п.п. 40, 41 Порядку державної реєстрації та обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів та мотоколясок інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів (затверджено постановою КМУ від 07 вересня 1998р. №1388) (в редакції чинній на дату винесення рішення), зняття з обліку транспортних засобів проводиться після їх огляду в сервісному центрі МВС на підставі заяви власника, документа, що посвідчує особу, виконавчого напису нотаріуса, постанови державного виконавця або рішення суду.

У разі встановлення факту знищення, фальсифікації або підроблення ідентифікаційних номерів складових частин транспортних засобів, виявлення транспортних засобів, зареєстрованих (перереєстрованих), знятих з обліку в уповноважених органах МВС, у тому числі тимчасово, за фіктивними чи підробленими документами або таких, що розшукуються правохоронними органами. України у зв`язку з незаконним заволодінням, уповноважені особи сервісних центрів МВС оформляють в установленому порядку необхідні документи, скасовують державну реєстрацію (перереєстрацію), зняття з обліку транспортних засобів і передають усі відповідні документи та за наявності транспортні засоби до відповідного органу досудового розслідування.

Відповідно до п. 5.7. Інструкції про порядок здійснення підрозділами Державтоінспекції МВС державної реєстрації, перереєстрації та обліку транспортних засобів, оформлення і видачі реєстраційних документів, номерних знаків на них (затверджено Наказом МВС від 11 серпня 2010р. №379), на підставі документів, що підтверджують встановлення факту знищення, фальсифікації або підроблення ідентифікаційних номерів складових частин ТЗ, виявлення ТЗ, зареєстрованих (перереєстрованих), знятих з обліку в Центрі, у тому числі тимчасово, за фіктивними чи підробленими документами, таких, що розшукуються правоохоронними органами України у зв`язку з незаконним заволодінням, або інформацію про реєстрацію яких несанкціоновано внесено до автоматизованої бази даних АІС "Автомобіль" та (або) Єдиного державного реєстру Державтоінспекції, працівники Центру оформляють в установленому порядку необхідні документи, скасовують державну реєстрацію (перереєстрацію), зняття з обліку ТЗ і передають усі відповідні документи до органу досудового розслідування для подальшого проведення перевірки.

З огляду на викладені норми та враховуючи те, що укладені між відповідачем-1 та Відповідачем-2 договір купівлі-продажу є недійсним, а відповідач-4 фактично користується автомобілем, суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог, щодо витребування у ОСОБА_4 транспортного засобу автомобіля марки BMW 530D седан-В легковий, сірого кольору, 2001 року випуску, номер кузову НОМЕР_2 , на користь ОСОБА_1 та реєстрацію за ОСОБА_1 права власності на зазначений автомобіль.

Згідно зі ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги є обґрунтованими, а тому позовна заява підлягає задоволенню.

Що стосується судових витрат, то суд зазначає наступне:

Відповідно до ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Так, відповідно до Договору №49/20 про надання правничої допомоги від 20.07.2020 року, квитанції до прибуткового касового ордера №10/20 від від 23.07.2020 року та Акту приймання-передачі наданої правничої допомоги від 23.07.2020 року, позивач ОСОБА_1 сплатила адвокату Євгеюку О.Є._7 000 (сім тисяч) грн. 00 коп. в рахунок оплати вартості надання правничої допомоги.

За таких обставин суд вважає, що вказаний платіжний документ є належним доказом на підтвердження здійснення ОСОБА_1 витрат на правничу допомогу в сумі 7000 грн., внаслідок чого дані витрати саме в такій сумі підлягають стягненню з відповідачів солідарно .

Згідно із частинами першою,другою статті 141ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки, позовні вимоги позивачки задоволені в повному обсязі, тому солідарно з відповідачів на користь позивачки підлягає стягненню судовий збір в сумі 2942 грн.80 коп.

На підставі ст.ст. 15, 16, 204, 215, 216, 317, 319, 330, 388, 1212 ЦК України, керуючись ст.ст. 81, 83, 89, 265, 273, 280, 352-355ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "М.В.Л.Груп", ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа на стороні відповідачів Регіональний центр МВС в Рівненській області, про визнання недійсним договору комісії, договору купівлі-продажу, скасування державної реєстрації, витребування транспортного засобу, реєстрації транспортного засобу - задовольнити.

Визнати недійсним договір комісії від 30.08.2018 року, укладений між ТОВ «M.B.Л. Груп» як Комісіонером та ОСОБА_1 як Комітентом на продажу автомобіля сірого кольору моделі BMW 530D седан-В легковий, номерний знак НОМЕР_1 , 2001 року випуску, номер кузову НОМЕР_2 .

Визнати недійсним договір купівлі-продажу автомобіля сірого кольору моделі BMW 530D седан-В легковий, номерний знак НОМЕР_1 , 2001 року випуску, номер кузову НОМЕР_2 , від 30.08.2018 року № 6726/18/020559, укладеного між ТОВ «M.B.Л. Груп» як Продавцем та ОСОБА_2 як Покупцем.

Скасувати державну реєстрацію права власності на автомобіль марки BMW 530D седан-В легковий, 2001 року випуску, сірого кольору, номер кузову/шасі НОМЕР_2 реєстраційний номерний знак НОМЕР_7 , та визнати недійсним Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 від 21.12.2019 року, видане Територіальним сервісним центром МВС №1841 про реєстрацію транспортного засобу - автомобіль марки BMW 530D седан-В легковий, 2001 року випуску, сірого кольору, номер кузову/шасі НОМЕР_2 реєстраційний номерний знак НОМЕР_7 , видане на ім`я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Витребувати у ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , транспортний засіб - автомобіль марки BMW 530D седан-В легковий, 2001 року випуску, сірого кольору, номер кузову/шасі НОМЕР_2 реєстраційний номерний знак НОМЕР_7 та передати транспортний засіб, автомобіль марки BMW 530D седан-В легковий, 2001 року випуску, сірого кольору, номер кузову/шасі НОМЕР_2 реєстраційний номерний знак НОМЕР_7 , ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_8 ).

Зареєструвати транспортний засіб - автомобіля марки BMW 530D седан-В легковий, 2001 року випуску, сірого кольору, номер кузову/шасі НОМЕР_2 - за ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_8 ) - надавши їй повноваження в будь-якому сервісному центрі МВС України отримати (відновити) свідоцтво про реєстрацію автомобіля марки BMW 530D седан-В легковий, 2001 року випуску, сірого кольору, номер кузову/шасі НОМЕР_2 .

Стягнути солідарно з відповідачів Товариства з обмеженою відповідальністю "М.В.Л.Груп", ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 2942 (дві тисячі дев`ятсот сорок дві) грн.80 коп. у відшкодування втрат по сплаті судового збору та 7000 (сім тисяч у відшкодування витрат на отримання правничої допомоги.

Заочне рішення може бути переглянуте Костопільським районний судом за письмовою заявою відповідача, шляхом подачі заяви про перегляд заочного рішення протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущенного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Рівненського апеляційного суду через Костопільський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення рішення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_7 , АДРЕСА_1 .

Відповідач1: Товариство з обмеженою відповідальністю "М.В.Л.Груп",33027, м. Рівне, вул. Пухова,83.

Відповідач 2: ОСОБА_2 , АДРЕСА_2 .

Відповідач 3: ОСОБА_3 , АДРЕСА_3 .

Відповідач 4: ОСОБА_4 , АДРЕСА_4 .

Третя особа: Регіональний центр МВС в Рівненській області, 33024, м. Рівне, вул. Вербова, 39.

Повний текст рішення виготовлено 11 травня 2021 року.

СуддяП. В. Олійник