Ухвала суду № 97090359, 24.05.2021, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/10498/16-ц

Провадження № 6/344/245/21

У Х В А Л А

21 травня 2021 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області у складі головуючої судді Домбровської Г.В., при секретарі судового засідання Лукинів І.І., заявника ОСОБА_1 , представника заявника адвоката Приходько В.О., представника стягувача адвоката Челій-Пушкар О.І., державного виконавця Кузик І.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області заяву ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа № 344/10498/2016, виданого Івано-Франківським міським судом Івано-Франківської області 14 травня 2018 року, таким, що не підлягає виконанню, -

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області перебувала цивільна справа №344/10498/2016 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та повернення земельної ділянки.

Рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 05 березня 2018 року, залишеним без змін постановою Апеляційного суду Івано-Франківської області від 24 квітня 2018 року та Постановою Верховного Суду від 21 травня 2020 року (провадження № 61-36642св18), зокрема, зобов`язано ОСОБА_1 усунути перешкоди в користуванні ОСОБА_2 , земельною ділянкою, площею 0,0505 га, кадастровий номер 2610100000:12:001:0931, для ведення садівництва у садівничому товаристві Бистриця-Надвірнянська на території Івано-Франківської міської ради, яка належить ОСОБА_2 на праві приватної власності на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 14.08.2013 року Серія ВТК №263867, витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності Серія ЕАС №733890, зареєстровано 14.08.2013 року, шляхом знесення огорожі, звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки площею 0,0035 га та приведення вказаної земельної ділянки в придатний для використання стан.

На виконання вищевказаного судового рішення Івано-Франківським міським судом Івано-Франківської області 14 травня 2018 року видано виконавчий лист № 344/10498/2016 про зобов`язання ОСОБА_1 усунути перешкоди в користуванні ОСОБА_2 , земельною ділянкою, площею 0,0505 га, кадастровий номер 2610100000:12:001:0931, для ведення садівництва у садівничому товаристві Бистриця-Надвірнянська на території Івано-Франківської міської ради, яка належить ОСОБА_2 на праві приватної власності на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 14.08.2013 року Серія ВТК №263867, витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності Серія ЕАС №733890, зареєстровано 14.08.2013 року, шляхом знесення огорожі, звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки площею 0,0035 га та приведення вказаної земельної ділянки в придатний для використання стан.

16 квітня 2021 року ОСОБА_1 звернулася до Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області із заявою про визнання даного виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню. В подальшому представником заявника було подано до суду уточнення та доповнення до поданої заяви про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, в якій, окрім вимоги про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню з причин його невизначеності та зупинення виконання виконавчого листа, заявлено вимоги про визнання неправомірними постанов державного виконавця у виконавчому провадження ВП №56510328 від 03.12.2020 року про закінчення виконавчого провадження, №56510328 від 21.07.2020 року про накладення штрафу на ОСОБА_1 , №56510328 від 10.08.2020 року про накладення штрафу на ОСОБА_1 , №56510328 від 28.08.2020 року про примусове виконання виконавчого листа; визнання протиправним направлення державного виконавця до відділу ГУ НП в Івано-Франківській області для вирішення питання про притягнення ОСОБА_1 до кримінальної відповідальності за невиконання рішення суду; визнання неправомірними постанов №56510328 від 03.12.2020 року про стягнення виконавчого збору, ВП №63818078 від 04.12.2020 року про відкриття виконавчого провадження, ВП №63818078 від 04.12.2020 року про звернення стягнення на доходи ОСОБА_1 ; стягнення на користь ОСОБА_1 , безпідставно одержане стягувачем за виконавчим документом №344/10498/2018.

В обґрунтування поданої заяви заявник покликається на те, що виданий 14.05.2018 року Івано-Франківським міським судом Івано-Франківської області виконавчий лист № 344/10498/2016 є незрозумілим та нечітким, невизначеним, у зв`язку з чим він не підлягає виконанню. Зокрема, у виконавчому листі не зазначено, яку саме земельну ділянку ОСОБА_1 зобов`язана повернути ОСОБА_2 .

Крім того, заявник у поданій заяві від 16.04.2021 року покликається на те, що підставою для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, є висновок експерта за результатами проведення почеркознавчої експертизи від 13.08.2020 року №1664/1665/20-28, у якому встановлено, зокрема, підробку підпису ОСОБА_1 у акті прийому-передачі межових знаків на зберігання.

Заявник та її представник в судовому засіданні доводи заяви та уточнень до неї підтримали і просили її задовольнити. Додатково представник заявника посилався на те, що відповідно до чинного законодавства, на його думку, наслідком визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, є автоматичне скасування всі рішень державного виконавця, прийнятих в рамках примусового виконання даного виконавчого листа.

Представник стягувача та державний виконавець в судовому засіданні проти заяви та уточнень до неї заперечили, посилаючись на відсутність процесуальних підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку чим просили відмовити у їх задоволенні.

Відповідно до ч. 1 ст. 432 Цивільного процесуального кодексу України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.

Згідно з ч. 2 ст. 432 Цивільного процесуального кодексу України суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Отже, закон передбачає можливість визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, якщо він виданий компетентним судом і є належним виконавчим документом, однак наявними є обставини, які виключають необхідність проведення виконавчих дій за цим виконавчим документом.

Підставами для задоволення заяви про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, є:

- якщо його було видано помилково;

- якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою;

- з інших причин.

Наведені підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, можна поділити на дві групи: матеріально-правові та процесуально-правові.

Підстави припинення цивільно-правових зобов`язань, зокрема, містить глава 50 розділу І книги п`ятої ЦК.

Так, зобов`язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов`язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов`язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання.

Процесуальними підставами для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, є обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема:

- видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню);

- коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню;

- видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі виконавчого листа;

- помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване;

- видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката;

- пред`явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред`явлення цього листа до виконання.

Матеріально правові підстави свідчать про відсутність у боржника матеріально-правового обов`язку повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Обґрунтовуючи наявність підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, заявник та її представник покликалися на невизначеність, на їх думку, резолютивної частини судового рішення, на виконання якого видано виконавчий лист № 344/10498/2016 від 14 травня 2018 року, а також на висновок експерта за результатами проведення почеркознавчої експертизи від 13.08.2020 року №1664/1665/20-28, у якому встановлено, зокрема, підробку підпису ОСОБА_1 у акті прийому-передачі межових знаків на зберігання.

Згідно зі статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положення статті 129-1 Конституції України визначають, що судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод 1950 року.

У пілотному рішенні у справі «Бурдов проти Росії» від 07 травня 2002 року Європейський суд, вказав, що пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини й основоположних свобод кожному надано право звертатися до національного суду у разі виникнення спору про його цивільні права («право на суд»), одним із аспектів якого є право на доступ до правосуддя, що представляє собою право на порушення позовного провадження у національних судах з питань цивільно-правового характеру; але таке право на судовий захист було б ілюзорним, якби система правова держави-учасника Європейської конвенції не виключала, що судове рішення, яке набрало законної сили та є обов`язковим до виконання, залишалося б не виконаним. Також, визнається неприпустимим, що п. 1 ст. 6 Конвенції, деталізовано визначаючи процесуальні гарантії сторін на справедливий розгляд їхньої справи національним судом, не передбачав би захисту процесу виконання судових рішень. Європейський суд наголосив, що виконання рішення суду, яке ухваленого будь-яким національним судом, повинно розглядатись як складова «судового розгляду».

У справі «Soering vs UK» Європейський суд визначив, що Конвенція як основоположний правовий акт, що підтверджує, забезпечує та надає захист прав людини, визначає, що її гарантії мають бути реальними та дієвими. Виконання будь-якого рішення суду є обов`язковою стадією процесу правосуддя, і як наслідок, повинна відповідати вимогам ст. 6 Конвенції. Судовий захист прав особи, як і діяльність суду, не може вважатися ефективним, якщо рішення суду не буде виконано або виконано неналежним чином і без подальшого контролю суду за їх виконанням.

За змістом ч. 2 ст. 432 ЦПК України суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Отже, закон не передбачає можливість визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, якщо він виданий компетентним судом і є належним виконавчим документом.

Сутність процедури визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню полягає, насамперед, у встановленні обставин та фактів, що свідчать про відсутність матеріального обов`язку боржника, які виникли після ухвалення судового рішення, або наявність процесуальних підстав, які свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа.

Відтак, Суд зауважує, що доводи ОСОБА_1 та її представника, на які вони покликаються як на підставу визнання виконавчого листа № 344/10498/2016 від 14 травня 2018 року таким, що не підлягає виконанню, у розумінні статті 432 ЦПК України не можуть вважатися підставами для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.

Зокрема, відповідно до ч.1 ст.271 ЦПК України за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз`яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення.

Подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред`явлене до примусового виконання.

Отже, у разі, якщо судове рішення є незрозумілим для будь-якої із сторін у справі чи державного або приватного виконавця, вони не позбавлені права звернутися з відповідною заявою до суду у зазначеному вище порядку.

В той же час, посилання на нерозуміння боржником суті резолютивної частини судового рішення не може бути підставою для визнання виконавчого листа, виданого на виконання даного рішення, таким, що не підлягає виконанню, оскільки чинним процесуальним законом визначено порядок усунення таких процесуальних питань.

Стосовно посилання заявниці, як на підставу задоволення заяви про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, на висновок експерта за результатами проведення почеркознавчої експертизи від 13.08.2020 року №1664/1665/20-28, у якому встановлено, зокрема, підробку підпису ОСОБА_1 у акті прийому-передачі межових знаків на зберігання, Суд зауважує, що наявність такого документа сама по собі не може слугувати підставою для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, оскільки такий документ (висновок експерта у рамках кримінального провадження) повинен бути досліджений та оцінений судом у рамках належного судового провадження, у сукупності з іншими доказами у справі.

Інших передбачених частиною 2 статті 432 Цивільного процесуального кодексу України підстав для визнання виконавчого листа Івано-Франківського міського суду у справі № 344/10498/2016 від 14 травня 2018 року таким, що не підлягає виконанню, Суду не надано, а Судом таких обставин не встановлено.

Крім того, Суд звертає увагу на те, що наведені заявником та її представником у заяві про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, обставини не свідчили та не були підставами для винесення судом ухвали про зупинення виконання за виконавчим документом до розгляду заяви, як і в ході такого розгляду, оскільки такі процесуальні дії є правом суду.

Крім того, ухвалою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 06.04.2021 року у справі №344/10498/16-ц у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про зупинення виконання рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 05.03.2018 року у цивільній справі №344/10498/16-ц було відмовлено.

Стосовно доводів представника ОСОБА_1 адвоката Приходько В.О. на те, що наслідком розгляду заяви про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, та у разі наявності підстав для її задоволення, є скасування всіх рішень державного виконавця у відповідному виконавчому провадженні, Суд зауважує на тому, що таких положень стаття 432 ЦПК України не містить.

Статтями 447-453 ЦПК України імперативно встановлено порядок судового контролю за виконанням судових рішень, відповідно до якого сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

З огляду на викладене Суд дійшов до висновку, що в задоволенні заяви про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, слід відмовити в повному обсязі.

Керуючись ст. 432 ЦПК України, суд –

У Х В А Л И В :

В задоволенні заяви ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа № 344/10498/2016, виданого Івано-Франківським міським судом Івано-Франківської області 14 травня 2018 року, таким, що не підлягає виконанню, – відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду через Івано-Франківський міський суд (з дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи - безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду) шляхом подання апеляційної скарги на ухвалу протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

Повний текст ухвали складено та підписано 24.05.2021 р.

Суддя Домбровська Г.В.