Ухвала суду № 97089937, 14.05.2021, Ленінський районний суд м. Дніпропетровська

14.05.2021 Єдиний унікальний номер 205/3871/21

Провадження № 2-з/205/244/21

У Х В А Л А

про забезпечення позову

14 травня 2021 року м. Дніпро

Суддя Ленінського районного суду м. Дніпропетровська Терещенко Т.П., розглянувши заяву представника позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_2 до Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк», ОСОБА_3 , третя особа: приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Повєткіна Надія Миколаївна, про скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та визнання правочину недійсним,

ВСТАНОВИВ:

13 травня 2021 року представник позивача ОСОБА_1 звернувся до суду з вищевказаною позовною заявою.

Ухвалою судді Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 14 травня 2021 року позовну заяву було прийнято до розгляду суду та відкрито загальне позовне провадження у цивільній справі.

Одночасно з позовною заявою представник позивача ОСОБА_1 подав до суду заяву про забезпечення позову, в обґрунтування якої зазначає, що 24.07.2007 року, між позивачем та АТ КБ «Приватбанк» було укладено кредитний договір № DNG0G00002240 відповідно до якого банк надав позичальнику кредит у сумі 10 000,00 доларів США. 24.07.2008 року з метою забезпечення виконання зобов`язання за кредитним договором між позивачем та АТ КБ «ПриватБанк» було укладено договір іпотеки, відповідно до умов якого іпотекодавець передає в іпотеку іпотекодержателю належне йому на праві власності нерухоме майно, житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Внаслідок участі в іншому процесі з АТ КБ «Приватбанк», щодо стягнення заборгованості з позивача їм стало відомо, що 24.02.2016 року, на підставі договору купівлі-продажу, предмет іпотеки було реалізовано АТ КБ «Приватбанк» від свого імені, як в подальшому з`ясувалося, що на користь ОСОБА_3 . Вважають, що правові наслідки укладення такого договору купівлі-продажу і як наслідок реєстрація за ОСОБА_3 права власності на спірне майно на підставі договору купівлі-продажу між АТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_3 є протиправними та такими, що не відповідають вимогам закону про що зазначено у позовній заяві. Відповідно до документів наданих до позовної заяви, в порушення вимог чинного законодавства відповідачі здійснили відчуження та заволодіння квартирою позивача без достатніх на те підстав. На цей момент існує загроза неодноразового подальшого відчуження спірної квартири, що може призвести до утруднення чи неможливості виконання судового рішення у випадку задоволення позовних вимог, а також ставить під загрозу можливе виселення позивача із належної йому квартири, у зв`язку із чим просить забезпечити позов до моменту набрання законної сили рішення у зазначеній справі шляхом заборони будь-яким чином, будь-яким особам проводити будь-які реєстраційні дії направлені на відчуження житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя, вивчивши матеріали заяви, дослідивши позовну заяву та додані до неї документи, дійшов такого висновку.

Частиною 2 статті 149 ЦПК України передбачено, що забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Види забезпечення позову визначені положеннями статті 150 ЦПК України та до них належать: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; накладенням арешту на активи, які є предметом спору, чи інші активи відповідача, які відповідають їх вартості, у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави; забороною вчиняти певні дії; встановленням обов`язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до ст. 153 ч. 5 ЦПК України залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково.

Разом з цим, суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України за № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» суд, при розгляді заяви про забезпечення позову, повинен з`ясувати характер спору, що виник між сторонами, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Під час вирішення питання щодо наявності підстав для забезпечення позову суд повинен врахувати обґрунтованість заявленого клопотання, пов`язаність заходів забезпечення позову з предметом позову, співмірність заходів забезпечення із заявленими вимогами, а також необхідність запобігти порушенню прав третіх осіб в зв`язку з вжиттям судом заходів забезпечення позову.

Враховуючи викладене, з наведених у заяві про забезпечення позову фактів та обґрунтувань вбачається, що предмет позову у справі щодо скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та визнання правочину недійсним є взаємопов`язаний зі способом забезпечення позову, а невжиття заходів забезпечення може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист прав ОСОБА_2 за захистом яких він звернувся до суду.

Представником позивача обґрунтовано наявність зв`язку між заходом забезпечення позову та предметом позовних вимог, оскільки застосування такого заходу забезпечення позову спроможне забезпечити ефективний захист порушеного права та поновлення порушених прав та інтересів ОСОБА_2 .

Станом на час розгляду заяви про забезпечення позову відсутні підстави вважати, що існують обставини, з якими законодавець встановив обов`язок суду на застосування зустрічного забезпечення згідно із ч. 3 ст. 154 ЦПК України.

Перевіривши заяву про забезпечення позову, суд дійшов висновку про необхідність задоволення заяви представника позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову, оскільки між сторонами дійсно виник спір щодо скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та визнання правочину недійсним і невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити ефективний судових захист, та таке забезпечення позову є співмірним із заявленими позовними вимогами.

Керуючись статтями 149, 150, 151, 153, 260, 261 ЦПК України, суддя

ПОСТАНОВИВ:

Заяву представника позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову – задовольнити.

Вжити заходи забезпечення позову в цивільній справі № 205/3871/21 за позовною заявою ОСОБА_2 до Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк», ОСОБА_3 , третя особа: приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Повєткіна Надія Миколаївна, про скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та визнання правочину недійсним.

Заборони будь-яким чином, будь-яким особам проводити будь-які реєстраційні дії направлені на відчуження житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Застосувати вказаний захід забезпечення позову до набрання законної сили рішенням суду.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Ленінський районний суд м. Дніпропетровська. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було поставлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Надіслати копію цієї ухвали сторонам по справі.

Суддя: Т.П. Терещенко

.