Рішення № 97089197, 07.05.2021, Кам'янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 676/2373/21

Номер провадження 2/676/1484/21

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 травня 2021 року м. Кам`янець - Подільський

Кам`янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області

в складі: головуючого - судді Бондаря О.О.

з участю секретаря судового засідання Маневич І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Позовні вимоги обґрунтовує тими обставинами, що 30.09.2013 року ОСОБА_1 з метою отримання банківських послуг звернувся до позивача, у зв`язку з чим підписав заяву № б/н від 30.09.2013 року. Відповідач вчасно погашення кредитної заборгованості не здійснював. Станом на 23.03.2021 року заборгованість позичальника - ОСОБА_1 становить 14620,20 грн. ( 12203,87 грн. заборгованість за кредитом, 2416,33 грн. - заборгованість за простроченими відсотками ), яку позивач просить стягнути з відповідачки на користь АТ КБ «ПРИВАТБАНК».

Представник позивача в судове засідання не з`явився, подав суду заяву в якій просить справу розглядати у відсутності представника, не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України в зв`язку з неявкою сторін фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Вивчивши матеріали справи в повному об`ємі, суд вважає, що у позові слід відмовити.

Судом встановлено, що 30.09.2013 р. відповідачем підписано Анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг №б/н від 30.09.2013 р., зі змісту якої вбачається, що відповідач визнає, що ця заява разом із Пам`яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами становлять укладений між сторонами договір про надання банківських послуг, засвідчує, що ознайомився з Умовами та Правилами надання банківських послуг розмішених на сайті ПриватБанку www.privatbank.ua., та зобов`язується їх виконувати.

Відповідачу було видано кредитну картку, яка неодноразово перевипускалася, остання карта видана 08.02.2018 року за номером НОМЕР_1 з терміном дії до листопада 2021 року.

З Довідки про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки оформленої на відповідачку вбачається, що кредитний ліміт збільшувався банком спочатку до 15000,00 грн., а в подальшому його було зменшено до 12255,98 грн..

Кредитними коштами відповідач користувався, періодично витрачаючи кредитний ліміт, а в подальшому повертаючи їх.

До анкети-заяви Банк додав витяг з Умов та правил надання банківських послуг в Приватбанку, в яких зазначено і Тарифи обслуговування кредитних карт.

Згідно розрахунку заборгованості, яка було подана Банком, розмір заборгованості відповідача станом на 23 березня 2021 року складає 14620 грн. 20 коп., з яких 12203 грн. 87 коп. - заборгованість за простроченим тілом кредиту, 2416 грн. 33 коп. - заборгованість за простроченими відсотками.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

За змістом ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною. (ст. 638 ЦК України)

Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За змістом ч.ч. 1, 2 ст.1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Згідно ч. 1 ст. 633 ЦК України, публічним є договір, в якому одна сторона підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).

Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. (ч. 1 ст. 634 ЦК України)

Зазвичай застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку ПАТ КБ «ПриватБанк»).

Враховуючи, що умови договорів приєднання розробляються банком, вони повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статтей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. (ст. 549 ЦК України)

Частинами першою, другою ст. 551 ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ч.ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Так, пред`являючи вимоги про погашення кредиту Банк просив, стягнути заборгованість за простроченим тілом кредиту та простроченими відсотками.

Позивач, обґрунтовуючи право вимоги в цій частині крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором від 30 вересня 2013 року, посилався на Витяг з «Умови та правила надання банківських послуг», «Правила користування платіжною карткою», які розміщені на сайті: www.privatbank.ua як невід`ємні частини спірного договору.

Однак, матеріали справи не містять підтверджень, що саме цей витяг з Умов та правил надання банківських послуг в Приватбанку, в яких зазначено і тарифи обслуговування кредитних карт, які розміщені на сайті: www.privatbank.ua розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними, підписуючи заяву-анкету про приєднання до умов та Правил надання банківських послуг ПриватБанку, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами та щодо сплати неустойки (пені, штрафів), та, зокрема саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви, розмірах і порядках нарахування.

За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг, наданий банком витяг з Умов та правил надання банківських послуг в Приватбанку, в яких зазначено і тарифи обслуговування кредитних карт не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачкою кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.

Згідно з ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Таким чином, відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами та відсотків за порушення термінів виконання договірних зобов`язань.

Аналогічну правову позицію висловив Верховний Суд у своїй постанові від 03 липня 2019 року (справа № 342/180/17, провадження №14-131цс19), яка згідно з ч. 4 ст. 263 ЦПК України має враховуватися нижчестоящими судами при застосуванні норм права.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що нарахована банком заборгованість за відсотками не відповідає умовам, погодженим сторонами при наданні кредитних коштів, відповідно до підписаної ОСОБА_1 заяви.

Проте, як зазначає Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові (справа № 342/180/17, провадження №14-131цс19), якщо фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку банку не повернуті, то відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України банк вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов`язання виконати боржником обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.

З виписки по руху грошових коштів вбачається, що відповідач користувався кредитними коштами, періодично погашаючи кредитну заборгованість, тим самим за весь період користування ОСОБА_1 було використано 246195,73 грн. і вказана сума коштів на час подання позову банком була повернута відповідачем в повному обсязі відповідач сплатив банку 261992 гривні 79 коп., тому підстав для стягнення на користь Банку коштів за встановлених вище обставин не вбачається.

У зв`язку із відмовою у задоволенні позову, відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України вимога позивача про стягнення з відповідачки судових витрат також не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. 525, 526, 612, 1050 ЦК України, ст. 258 - 260 , 263 - 265 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

В задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 14620 гривень 20 коп. , судового збору в сумі 2270 гривень 00 коп. відмовити.

На рішення може бути подана апеляційна скарга протягом 30 днів з дня проголошення рішення.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 273 ЦПК України.

Позивач: Акціонерне товариство Комерційний Банк «ПРИВАТБАНК» ( 01001, м. Київ, вул. Грушевського,1 Д, код ЄДРПОУ 14360570 ).

Відповідачі: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ).

Суддя Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Бондар О.О