Рішення № 97088949, 21.05.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 травня 2021 року м. Київ № 640/3851/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Маруліної Л.О., розглянувши в спрощеному провадженні адміністративну справу

за позовом Приватного підприємства «Електронні системи автоматизації процесів»

до Державної податкової служби України, Головного управління Державної податкової служби у м. Києві

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,-ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Електронні системи автоматизації процесів» (далі також - позивач) до Державної фіскальної служби України (далі також - відповідач 1), в якому просить:

- визнати протиправними та скасувати рішення комісії Державної фіскальної служби України: № 1061159/42558214 від 28.01.2019, про відмову в реєстрації податкової накладної № 16 від 22.12.2018 року в Єдиному реєстрі податкових накладних; № 558214 від 18.01.2019, про відмову в реєстрації податкової накладної № 20 від 19.12.2018 року в Єдиному реєстрі податкових накладних; № 1054208/42558214 від 18.01.2019 року, про відмову в реєстрації податкової накладної № 22 від 28.12.2018 року в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- вважати податкові накладні № 16 від 22.12.2018 року, № 20 від 19.12.2018 року, № 22 від 28.12.2018 року прийнятими та зареєстрованими датою (операційним днем), коли вони надіслані Товариством з обмеженою відповідальністю "Електронні системи автоматизації процесів" до Державної фіскальної служби України засобами телекомунікаційного зв`язку для реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних.

В обґрунтування заявлених позовних вимог Товариство з обмеженою відповідальністю «Електронні системи автоматизації процесів» зазначає, що оскаржувані рішення про відмову у реєстрації накладних прийняті відповідачем з порушенням норм чинного законодавства. На вимогу фіскального органу після зупинення реєстрації податкових накладних, платником податків були надані усі належні документи, вичерпний перелік яких наведений наказом Міністерства фінансів України №567 від 13.06.2017 року «Про затвердження Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Проте, пояснення позивача не були взяті до уваги контролюючим органом, натомість фіскальний орган, як на підставу для відмови у реєстрації податкових накладних вказав на неподання платником податків копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування, що суперечить приписам чинного законодавства.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.03.2019 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Електронні системи автоматизації процесів» залишено без руху. Встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом трьох днів з моменту отримання ухвали.

Позивачем 11.05.2019 року через канцелярію суду подано заяву про усунення недоліків.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.05.2019 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.

Через канцелярію суду 16.10.2019 року представником ДФС подано відзив та клопотання про залучення співвідповідача у справі №640/3851/19 - Головне управління Державної фіскальної служби у м. Києві. Відповідач проти позову заперечує з огляду на те, що Комісією прийнято оскаржувані рішення відповідно до норм чинного законодавства, а документи, які надані позивачем на підтвердження реальності проведення господарських відносин з контрагентами, не є достатніми для прийняття Комісією ГУ ДФС у м. Києві рішення про реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування. Тобто, відсутність документів не дає можливості підтвердити реальність господарської операції позивача, згідно виписаних податкових накладних №16 від 22.12.2018 року, №20 від 19.12.2018 року, №22 від 28.12.2018 року.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.11.2019 року зобов`язано позивача надати до суду письмові пояснення, міркування щодо клопотання ДФС України про залучення співвідповідача у строк до 18.09.2019 року шляхом подання до канцелярії Окружного адміністративного суду міста Києва.

Через канцелярію суду 06.03.2020 року позивачем подано заяву про залучення співвідповідача та уточнення позовних вимог.

Позовні вимоги викладено у наступній редакції:

1.Визнати протиправними та скасувати рішення комісії Головного управління ДФС у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №1061159/42558214 від 28.01.2019 року, про відмову в реєстрації податкової накладної №16 від 22.12.2018 року в Єдиному реєстрі податкових накладних; №1054207/42558214 від 18.01.2019 року, про відмову в реєстрації податкової накладної №20 від 19.12.2018 року в Єдиному реєстрі податкових накладних; №1054208/42558214 від 18.01.2019 року про відмову в реєстрації податкової накладної №22 від 28.12.2018 року в Єдиному реєстрі податкових накладних.

2. Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкові накладні, подані Товариством з обмеженою відповідальністю «Електронні системи автоматизації процесів» в Єдиному реєстрі податкових накладних №16 від 22.12.2018 року, №20 від 19.12.2018 року, №22 від 28.12.2018 року.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.03.2020 року клопотання Державної фіскальної служби України від 16.10.2019 року про залучення співвідповідача задоволено. Залучено співвідповідача у справі, а саме: Головне управління Державної фіскальної служби у м. Києві.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.03.2020 року замінено відповідача - Державну фіскальну службу України (код ЄДРПОУ 39292197) на правонаступника - Державну податкову службу України (код ЄДРПОУ 43005393). Замінено співвідповідача - Головне управління Державної фіскальної служби у м. Києві (код ЄДРПОУ 39439980) на правонаступника - Головне у правління Державної податкової служби у м. Києві (код ЄДРПОУ 43141267).

Через канцелярію суду 10.10.2019 року позивачем подано клопотання про прискорення розгляду справи.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, проаналізувавши положення чинного законодавства, судом встановлено наступне.

Товариством з обмеженою відповідальністю «Електронні системи автоматизації процесів» подано на реєстрацію у Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні №16 від 22.12.2018 року, №22 від 28.12.2018 року, №20 від 19.12.2018 року.

Згідно з інформацією, зазначеною у Квитанції про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних від 09.01.2019 року по податковій накладній №16 від 22.12.2018 року, направленої Державною фіскальною службою України через "Автоматизовану систему "Єдине вікно подання електронних документів" ДФС України, версія 2.3.1.7" відповідно, на адресу позивача, відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України (далі також - ПК України), реєстрація документа зупинена, оскільки податкова накладна відповідає вимогам пп.1.6 відповідає «Критеріїв ризиковості платника податку» і запропоновано надати пояснення або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

23.01.2019 року позивачем направлено повідомлення №4 про подання пояснень та копій документів, щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію, яких зупинено, в якому надало пояснення та копії документів, що підтверджують реальність проведення операції.

28.01.2019 року Головою комісії, яка приймає рішення про реєстрацію або відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийнято рішення №1061159/42558214 про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної №16 від 22.12.2018 року з підстав ненадання платником податку копій документів: первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт/послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні (документи, які не надано підкреслити).

Згідно з інформацією, зазначеною у Квитанції про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних від 10.01.2019 року по податковій накладній №20 від 19.12.2018 року, направленої Державною фіскальною службою України через "Автоматизовану систему "Єдине вікно подання електронних документів" ДФС України, версія 2.3.1.7" відповідно, на адресу позивача, відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України (далі також - ПК України), реєстрація документа зупинена, оскільки податкова накладна відповідає вимогам пп.1.6 відповідає «Критеріїв ризиковості платника податку» і запропоновано надати пояснення або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

16.01.2019 року позивачем направлено повідомлення №1 про подання пояснень та копій документів, щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію, яких зупинено, в якому надало пояснення та копії документів, що підтверджують реальність проведення операції.

18.01.2019 року Головою комісії, яка приймає рішення про реєстрацію або відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийнято рішення №1054207/42558214 про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної №20 від 19.12.2018 року з підстав ненадання платником податку копій документів: первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт/послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні (документи, які не надано підкреслити).

Згідно з інформацією, зазначеною у Квитанції про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних від 08.01.2019 року по податковій накладній №22 від 28.12.2018 року, направленої Державною фіскальною службою України через "Автоматизовану систему "Єдине вікно подання електронних документів" ДФС України, версія 2.3.1.7" відповідно, на адресу позивача, відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України (далі також - ПК України), реєстрація документа зупинена, оскільки податкова накладна відповідає вимогам пп.1.6 відповідає «Критеріїв ризиковості платника податку» і запропоновано надати пояснення або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

16.01.2019 року позивачем направлено повідомлення №3 про подання пояснень та копій документів, щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію, яких зупинено, в якому надало пояснення та копії документів, що підтверджують реальність проведення операції.

18.01.2019 року Головою комісії, яка приймає рішення про реєстрацію або відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийнято рішення №1054208/42558214 про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної №22 від 28.12.2018 року з підстав ненадання платником податку копій документів: первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт/послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні (документи, які не надано підкреслити).

Позивачем 28.01.2019 року подано скарги: на рішення комісії №1054208/42558214 від 18.01.2019 року про відмову в реєстрації податкової накладної №22 від 28.12.2018 року в Єдиному реєстрі податкових накладних; на рішення комісії №1054207/42558214 від 18.01.2019 року про відмову в реєстрації податкової накладної №20 від 19.12.2018 року в Єдиному реєстрі податкових накладних; на рішення комісії №1061159/42558214 від 28.01.2019 року про відмову в реєстрації податкової накладної №16 від 22.12.2018 року в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Вважаючи рішення Комісії необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню, позивач звернувся з даним позовом до суду за захистом своїх прав.

Всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, відзиви, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до положень частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спірні правовідносини регулюються нормами Конституції України та Податкового кодексу України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) (далі також - ПК України).

Згідно з пунктом 201.1 статті 201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 ПК України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

За визначенням пункту 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 року №1246 (далі також - Порядок №1246) податкова накладна - це електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно з пунктом 12 Порядку №1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 року); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до пункту 13 Порядку №1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Аналогічні норми містяться у пункті 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, згідно яким реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пунктом 5 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року №117 (далі також - Порядок №117), податкова накладна/розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

Відповідно до змісту пункту 10 Порядку №117 критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади. ДФС оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті погоджені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

Пунктом 13 Порядку №117 передбачено, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складання податкової накладної/розрахунку коригування; 2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД/послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена; 3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Як встановлено судом з матеріалів справи, відповідно до квитанцій від 09.01.2019 року №9298861371 «Про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в ЄРПН» за результатом обробки накладної №16, від 08.01.2019 року №9297625121 «Про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в ЄРПН» за результатом обробки накладної №22, від 10.01.2019 року №9300254174 «Про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в ЄРПН» за результатом обробки накладної №20 відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України реєстрацію зупинено, оскільки податкова накладна відповідає критеріям оцінки ступеня ризику, визначеному підпункту 1.6 пункту 1 «Критеріїв ризиковості платника податку» та запропоновано позивачу надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК.

Згідно з вимогами пунктів 6 та 7 Порядку №117 визначено, що у разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

У разі коли за результатами моніторингу податкова накладна / розрахунок коригування відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної / розрахунку коригування, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.

Отже, підставами для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є наступна відповідність: 1) платника податку - критеріям ризиковості платника податку; 2) податкової накладної/розрахунку коригування - критеріям ризиковості здійснення операції.

Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Частиною другою статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Отже, положення зазначених пунктів Порядку №117 є чіткими і не припускають неоднозначне (множинне) трактування обов`язків контролюючих органів.

У свою чергу, реєстрація поданих позивачем податкових накладних зупинена, як зазначено у квитанціях, через те, що ПН/РК відповідає певним вимогам «Критеріїв ризиковості платника податку», тобто, відповідачем застосовано критерії ризиковості платника податку до податкової накладної, а не до платника податку - позивача, що свідчить про те, що контролюючим органом реєстрацію накладної зупинено з підстав, які не передбачені Порядком №117.

Згідно з пунктами 14, 15 Порядку №117 перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством. Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного у податковій накладній/розрахунку коригування. Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних/розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні/розрахунки коригування складені на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних/розрахунках коригування відображені однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з УКТЗЕД або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг).

Згідно з пунктами 18-21 Порядку №117, письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 15 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів. Комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС). Зазначені комісії приймають рішення про: реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі. Підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Форма рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН визначена додатком №2 до Порядку №117.

Форма такого рішення передбачає, що у разі відмови в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН через ненадання платником податку копій документів, документи, які не надано, повинні бути підкресленими, тобто конкретно вказані.

Суд зауважує, що у квитанції конкретного переліку документів, які мають бути подані позивачем, не вказано, з огляду на що, позивачем подано перелік документів, яким підтверджується специфіка його діяльності та реальності господарської операції, відображеної у податковій накладній №1 від 25.01.2019, на власний розсуд.

Щодо аналізу господарських операцій між позивачем та його контрагентом в даній справі суд не надає оцінку реальності їх здійснення, оскільки це питання повинно досліджуватись під час здійснення податкового контролю, що відповідно до пункту 61.1 статті 61 ПК України включає в себе систему заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, зокрема, шляхом здійснення перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Незважаючи на наявність передбачених законодавством документів, які свідчать про проведення господарських операцій між позивачем та його контрагентом, що були надані в електронному варіанті співвідповідачу, Комісією прийняті рішення, якими позивачу відмовлено у реєстрації податкових накладних №16 від 22.12.2018 року, №20 від 19.12.2018 року, №22 від 28.12.2018 року в Єдиному реєстрі податкових накладних у зв`язку з ненаданням платником податків копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні (документи, які не надано підкреслити); розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків.

Проте, в порушення наведених вище вимог, оскаржувані рішення, прийняті за формою згідно з Додатком до Порядку №117, містить лише загальне твердження про ненадання копій документів без конкретизації, зокрема, у графі «Додаткова інформація» конкретного переліку документів, які, на думку Комісії, не надані.

Таким чином, рішення суб`єкта владних повноважень не містить чіткої підстави його прийняття, що свідчить про його необґрунтованість.

Поряд з цим, як вже зазначено, у квитанції відсутній конкретний перелік копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН, що призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, а не будь-яких на власний розсуд.

Враховуючи викладене, рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних /розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №1061159/42558214 від 28.01.2019 року, про відмову в реєстрації податкової накладної №16 від 22.12.2018 року в Єдиному реєстрі податкових накладних; №1054207/42558214 від 18.01.2019 року, про відмову в реєстрації податкової накладної №20 від 19.12.2018 року в Єдиному реєстрі податкових накладних; №1054208/42558214 від 18.01.2019 року про відмову в реєстрації податкової накладної №22 від 28.12.2018 року в Єдиному реєстрі податкових накладних є протиправними та підлягає скасуванню, а позовні вимоги в цій частині - задоволенню.

Щодо позовних вимог про реєстрацію вказаних податкових накладних, слід зазначити, що відповідно до підпункту 201.16.4. пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна / розрахунок коригування, реєстрацію якої в Єдиному реєстрі податкових накладних було зупинено, реєструється у день настання однієї із таких подій:

а) прийнято рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних;

б) набрало законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

При цьому, відповідно до пункту 19, пункту 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 року №1246 (із змінами; далі - Порядок №1246) податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструються у день:

1) прийняття комісією рішення про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;

2) набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення суду).

У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується.

При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду (пункт 20 Порядку №1246).

Згідно пункту 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Ruiz Torija v. Spain" від 9 грудня 1994 р., статтю 6 пункту 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.

Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Суд зазначає, що принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень має на увазі, що рішенням повинне бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення.

Європейський Суд з прав людини у рішенні по справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), № 37801/97, пункт 36, від 01.07.2003 року, вказує, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

У рішенні від 10.02.2010 року у справі "Серявін та інші проти України" Європейський суд з прав людини зазначив, що у рішеннях суддів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються, а в рішенні від 27.09.2010 року по справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" - що ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті.

Аналіз наведених правових положень та вищезазначених обставин справи дає суду підстави для висновку, що в даному випадку, зобов`язання Державної податкової служби України (як правонаступника Державної фіскальної служби України) зареєструвати в ЄРПН податкові накладні №16 від 22.12.2018 року, №20 від 19.12.2018 року, №22 від 28.12.2018 року, днем їх фактичного подання, є належним способом захисту порушеного права позивача.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Електронні системи автоматизації процесів» підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно із статтею 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України).

Згідно частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В контексті наведеного суд зазначає, що відповідачами під час розгляду даної адміністративної справи не доведено правомірність прийнятих рішень №1061159/42558214 від 28.01.2019 року, про відмову в реєстрації податкової накладної №16 від 22.12.2018 року в Єдиному реєстрі податкових накладних; №1054207/42558214 від 18.01.2019 року, про відмову в реєстрації податкової накладної №20 від 19.12.2018 року в Єдиному реєстрі податкових накладних; №1054208/42558214 від 18.01.2019 року.

За таких обставин, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, тому позов визнається таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до платіжного доручення від 25.02.2019 року №53 за подання позовної заяви позивачем сплачено 5763, 00 грн.

З огляду на те, що судом визнано протиправними та скасовано рішення, прийняті Комісією ГУ ДФС у м. Києві, в той час, як позовні вимоги, заявлені до Державної податкової служби України в частині реєстрації податкових накладних, мають характер зобов`язальної за наслідками скасованих рішень, суд дійшов висновку, що стягнення судового збору на користь позивача підлягає в повному обсязі, а саме в сумі 5763, 00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у м. Києві.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 6, 9, 72-77, 139, 143, 243-246, 255, 257-263, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Електронні системи автоматизації процесів» задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними та скасувати рішення комісії Головного управління ДФС у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №1061159/42558214 від 28.01.2019 року, про відмову в реєстрації податкової накладної №16 від 22.12.2018 року в Єдиному реєстрі податкових накладних; №1054207/42558214 від 18.01.2019 року, про відмову в реєстрації податкової накладної №20 від 19.12.2018 року в Єдиному реєстрі податкових накладних; №1054208/42558214 від 18.01.2019 року про відмову в реєстрації податкової накладної №22 від 28.12.2018 року в Єдиному реєстрі податкових накладних.

3. Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкові накладні, подані Товариством з обмеженою відповідальністю «Електронні системи автоматизації процесів» в Єдиному реєстрі податкових накладних №16 від 22.12.2018 року, №20 від 19.12.2018 року, №22 від 28.12.2018 року.

4. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Електронні системи автоматизації процесів» (02222, м. Київ, вул. Закревського, буд 20, офіс 11, код ЄДРПОУ 42558214) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у м. Києві (код ЄДРПОУ 43141267, 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19) судові витрати за сплату судового збору у розмірі 5763, 00 (п`ять тисяч сімсот шістдесят три) грн. 00 коп.

Відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно ч. 1 ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України. апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У відповідно до пп. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги

Відповідно до пункту 4 частини п`ятої статті 246 Кодексу адміністративного судочинства України:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕЛЕКТРОННІ СИСТЕМИ АВТОМАТИЗАЦІЇ ПРОЦЕСІВ» (02222, м. Київ, вул. Закревського, буд 20, офіс 11, код ЄДРПОУ 42558214);

Відповідач: Державна податкова служба України (код ЄДРПОУ 43005393, адреса: 04053, м. Київ, Львівська площа, 8);

Співвідповідач: Головне управління Державної податкової служби у м. Києві (код ЄДРПОУ 43141267, адреса: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19);

Повне судове рішення складено 21.05.2021 року.

Суддя Л.О. Маруліна