Рішення № 97086224, 03.03.2021, Генічеський районний суд Херсонської області

Справа № 653/4440/19

Провадження № 2/653/244/21

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

іменем України

03 березня 2021 року

Генічеський районний суд Херсонської області в складі:

головуючого судді Берлімової Ю.Г.

за участю секретаря Волвенко А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ :

Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з відповідача заборгованість за укладеною Генеральною угодою про реструктуризацію заборгованості та приєднання до Умов та правил надання продукту кредитних карт б/н від 27 лютого 2015 року, відповідно до якої ОСОБА_1 отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну карту у розмірі 4965 грн. 21 коп. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 10 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.

Вказує, що відповідач належним чином не виконав зобов`язання, у зв`язку з чим станом на 24 листопада 2019 року за ним утворилась заборгованість у сумі 18954 грн. 22 коп., яку позивач просить стягнути на його користь.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, надав суду клопотання з проханням розглянути справу за його відсутності, позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити з підстав викладених у позові, проти винесення заочного рішення не заперечує.

Відповідач ОСОБА_1 повідомлявся про день, час та місце розгляду справи шляхом направлення судової повістки, але до суду повернувся поштовий конверт у зв`язку з закінченням встановленого строку зберігання, проте був повідомлений про день, час та місце розгляду справи належним чином шляхом оголошення на веб-сайті «Судова влада України», але до судового засідання не з`явився, від нього не надійшло повідомлення про причину неявки та відзив, тому суд ухвалив слухати справу на підставі наявних у справі доказах, у відсутність відповідача, згідно ст. 280 ЦПК України.

Суд, вивчивши матеріали справи, приходить до наступного.

За правилами ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення щодо договору позики, якщо інше не встановлено законом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно ч. 1 ст. 1048 ЦК України кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання відсотків встановлюється договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049, ст. 1050 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути кредитодавцю кредит у строк та в порядку, що встановлені договором.

В разі несвоєчасного повернення коштів він не звільняється від обов`язку виконання зобов`язання, при цьому кредитодавець має право вимагати від позичальника достроково повернути всю суму кредиту та внести інші платежі, передбачені договором.

Згідно положенням статей 627, 631 ЦК України, сторони є вільними при укладенні договору щодо визначення його умов з урахуванням вимог цього кодексу, як щодо строку його дії так і щодо наслідків закінчення цього строку.

Ст. 261 ЦК передбачено, що за зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг строку позовної давності починається зі спливом строку виконання. Якщо строк виконання не визначений, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникло право вимоги про виконання зобов`язання.

Відповідно до ст. ст. 525, 526, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином та в строк, вказаний в договорі, одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається.

З матеріалів справи вбачається, що 27 лютого 2015 року з метою виконання позичальником зобов`язань за кредитним договором № SAMDNS0000014289450 від 11 червня 2007 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено Генеральну угоду про реструктуризацію заборгованості та приєднання до Умов та правил надання продукту кредитних карт.

Так, відповідно до п. 1.1.1 Генеральної угоди, сторони узгодили по договору 1 зменшити розмір заборгованості, яка виникла в період з дати надання позичальнику кредиту, а саме: проценти на 641 грн. 56 коп., комісію на 378 грн. 44 коп., пеню на 0 грн., штраф на 453 грн.81 коп.

Пунктом 2.5 Генеральної угоди передбачено, що позичальник зобов`язується повернути суму кредиту, процентів, винагороди згідно з генеральною угодою, Умовами та правилами.

У пункті 2.10 Генеральної угоди сторони погодили, що позичальник доручає банку без додаткових погоджень перерахувати кредитні кошти в день надання кредиту у сумі 340 грн. на будь-який відкритий рахунок в банку.

Пунктом 2.3. Генеральної угоди передбачено, що для надання послуг банк видає позичальнику платіжну картку згідно пункту 2.1. Генеральної угоди.

Банк, пред`являючи вимоги про погашення кредиту, просив у тому числі, крім тіла кредиту (сума, яку фактично отримав в борг позичальник), стягнути складові його повної вартості, зокрема заборгованість за відсотками за користування кредитом, пеню за користування кредитними коштами, а також штраф.

Так, згідно наданого розрахунку заборгованості станом на 24 листопада 2019 року заборгованість відповідача за Генеральною угодою про реструктуризацію заборгованості та приєднання до Умов та правил надання продукту кредитних карт від 27 лютого 2015 року становить 18954 грн. 22 коп., яка складається з наступного: 4965 грн. 21 коп. - заборгованість за кредитом; 2388 грн. 80 коп. - заборгованість по відсоткам за користування кредитом; 0 – заборгованість за комісією; 10126 грн. 40 коп. – заборгованість за пенею; 1473 грн 81 коп. - штраф.

Надаючи правову оцінку викладеним обставинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 2.1. Генеральної угоди, банк надає позичальнику кредит у розмірі 4965 грн. 21 коп. на строк 12 місяці, з 27 лютого 2015 року по 29 лютого 2016 року, шляхом встановлення кредитної лінії на платіжну карту на споживчі цілі в обмін на зобов`язання позичальника по поверненню кредиту, сплаті відсотків в розмірі 0,833 % в місяць на суму залишку по заборгованості за кредитом в вказані в Умовах та правилах строки.

Погашення заборгованості здійснюється в наступному порядку: починаючи з 1 по 25 число кожного місяця відповідач надає Банку грошові кошти (щомісячний платіж) у розмірі 436 грн. 83 коп. для погашення заборгованості за кредитом, що складається з заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами у відповідності до Умов та правил. Датою останнього погашення заборгованості не пізніше 29 лютого 2016 року.

Відповідно до п. 2.2. Генеральної угоди, згідно зі ст. ст. 212, 611, 651 ЦК України, при порушенні позичальником строків погашення заборгованості, вказаних в цій Генеральній угоді, Умовах та правилах більш ніж на 31 день, по зобов`язанням, строк яких не настав, сторони узгодили, що строком повернення кредиту вважається 32-ий день з моменту виникнення порушення. Позичальник сплачує банку штраф у розмірі 1473 грн. 81 коп.

За таких обставин, враховуючи, що відповідач фактично отримав та використовував кошти, внаслідок чого виникла заборгованість за кредитом, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача заборгованість за Генеральною угодою про реструктуризацію заборгованості від 27 лютого 2015 року в розмірі 8827 грн. 82 коп., що складається з заборгованості за кредитом, по відсоткам за користування кредитом та штрафам, оскільки позичальник був ознайомлений з умовами та строками їх сплати, що підтверджується його підписом в Генеральній угоді, але допустив порушення зобов`язання.

Щодо стягнення з відповідача пені, суд зазначає, що пункт 2.8 Генеральної угоди визначає, що у разі порушення позичальником зобов`язань з погашення кредиту, позичальник сплачує банку пеню, розмір якої вказаний в Умовах та правилах за кожен день прострочення

Разом з тим, матеріали справи не містять жодних підтверджень того, що відповідач ознайомлювався і погоджувався із Умовами кредитування та правилами надання банківських послуг, на які посилається позивач.

Підпис позивача про його ознайомлення із правилами та умовами не підтверджують факту ознайомлення саме із долученим до справи витягом з Умов та правил надання банківських послуг.

Відсутнє й підтвердження того, що вказані документи на момент укладення відповідачем Генеральної угоди взагалі містили умови, зокрема, щодо сплати пені у визначеному у розрахунку розмірі і порядку нарахування.

Суд враховує висновок Великої Палати Верховного Суду у постанові від 03 липня 2019 року по справі № 342/180/17 та вважає, що в даному випадку також неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила ч. 1 ст. 634 ЦК України за змістом якої - договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому.

Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача (www.privatbank.ua) неодноразово змінювалися самим АТ КБ «ПриватБанк» з часу виникнення спірних правовідносин до моменту звернення до суду із вказаним позовом.

За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг, відсутність у Генеральній угоді домовленості сторін про сплату пені та комісії у визначеному розмірі, наданий банком витяг з Умов не може розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.

Вказані обставини, на переконання суду, є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача пені в розмірі 10126 грн. 40 коп.

З огляду на вищевикладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Згідно ст. 141 ЦПК України, суд стягує з відповідача на користь позивача понесені ними і документально підтверджені витрати по сплаті судового збору, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивач при зверненні до суду сплатив судовий збір у розмірі 1921 грн. при ціні позову 18954 грн. 22 коп.

Позовні вимоги позивача задоволені частково у розмірі 8827 грн. 82 коп., отже на 46,57 %

З огляду на це, пропорційно розміру задоволених вимог, розмір судового збору, що підлягає до стягнення складає 894 грн. 61 коп. (46,57 % від 1921 грн.)

Керуючись ст. ст. 526, 527, 530, 549, 551, 629, 633, 634, 1049,1050, 1054 ЦК України, ст. ст. 10, 12, 13, 76-81, 89, 141, 133, 258-259, 263-265, 280, 282, 284 ЦПК України, суд –

УХВАЛИВ:

Позов акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості– задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк», 01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д, код ЄДРПОУ 14360570, рах. № НОМЕР_2 , МФО № 305299 заборгованість за Генеральною угодою про реструктуризацію заборгованості від 27 лютого 2015 року у розмірі 8827 (вісім тисяч вісімсот двадцять сім) грн. 82 коп., що складається з: 4965 грн. 21 коп. - заборгованість за кредитом; 2388 грн. 80 коп. - заборгованість по відсоткам за користування кредитом; 1473 грн. 81 коп. - штраф.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк», 01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д, код ЄДРПОУ 14360570, рах. № НОМЕР_2 , МФО № 305299 судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 894 (вісімсот дев`яносто чотири) грн. 61 коп.

В іншій частині позову відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, форма і зміст якої, повинні відповідати вимогам ст. 285 ЦПК України.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви відповідача про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене до Херсонського апеляційного суду через Генічеський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення складено 09 березня 2021 року.

Суддя Генічеського районного суду Ю. Г. Берлімова