Ухвала суду № 97084372, 20.05.2021, Тростянецький районний суд Сумської області

Справа № 588/739/21

Провадження № 2/588/328/21

У х в а л а

про залишення позовної заяви без руху

20 травня 2021 року м. Тростянець

Суддя Тростянецького районного суду Сумської області Огієнко О. О., розглянувши матеріали позову ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ) до Тростянецької міської ради Сумської області (адреса: вул. Миру, 6, м. Тростянець, Сумська область, 42600), ОСОБА_2 (адреса: АДРЕСА_2 ) про визнання протиправним та скасування рішення, скасування державного акту на право власності на землю та скасування запису про реєстрацію права власності нерухомого майна,

У С Т А Н О В И В:

Позивачка у травні 2021 року звернулась до суду з указаним позовом в якому просить суд: 1) визнати рішення виконавчого комітету Тростянецької міської ради № 493 від 24 листопада 1999 року "Про затвердження змін площ земельних ділянок, виявлених при виконанні робіт по видачі державних актів на право приватної власності на землю громадянам м. Тростянець" у частині уточнення (збільшення) площі земельної ділянки по АДРЕСА_3 ОСОБА_3 з 910 кв.м до 1140 кв.м, протиправним та скасувати його; 2) скасувати державний акт на право приватної власності на землю серії СМ № 002925 виданого ОСОБА_3 06.12.1999 на підставі рішення виконкому Тростянецької міської ради народних депутатів від 24.11.199 за № 493 у частині передачі земельної ділянки для ведення особистого підсобного господарства площею 0,0140 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_3 ; 3) скасувати запис про право власності за № 23748811 від 29.11.2017 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності за ОСОБА_2 з реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна 1428013359250, об`єкт нерухомого майна: земельна ділянка з кадастровим номером 5925010100:00:011:0347, площею 0,014 га, цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства адреса: АДРЕСА_3 .

Також, разом з позовною заявою позивачка подала клопотання у якому просить звільнити її від сплати судового збору на підставі ст. 8 Закону України «Про судовий збір», оскільки розмір судового збору за її позовом складає 1816 грн., що перевищує 5 відсотків розміру її річного доходу за попередній рік.

Розглядаючи клопотання позивачки про звільнення від сплати судового збору суд враховує таке.

Судові витрати це передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв`язку з розглядом та вирішенням позову, а у випадках їх звільнення від сплати - це витрати держави, які вона несе у зв`язку з вирішенням конкретної справи.

Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й органів державної влади.

Право на доступ до суду, тобто право кожного на звернення до суду з позовом щодо його прав та обов`язків цивільного характеру є складовим елементом права на суд, передбаченого п. 1 ст. 6 Конвенції. Другим елементом права на суд є право розраховувати на розгляд спору судом по суті. Згідно до конвенційної практики Європейського суду право на суд не є абсолютним і може підлягати легітимним обмеженням, які повинні також бути пропорційними, тобто щоб законна мета застосованого обмеження не зводила нанівець зміст конвенційного права на суд. Серед легітимних обмежень права на доступ до суду у практиці Європейського суду визнаються: необхідність сплачувати судовий збір за подачу заяви чи скарги (рішення по справі «Креуз проти Польщі», «Толстой-Мілославський проти Сполученого Королівства (Tolstoy Miloslavsky v. United Kingdom) від 13.07.1995р.).

Згідно з частиною першою та третьою статті 136 ЦПК України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Згідно ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Частиною 2 статті 8 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Отже, законодавством чітко регламентовано право суду на звільнення сторони від сплати судового збору, зменшення його розміру, розстрочення або відстрочення його сплати, а єдиною підставою для відстрочення, розстрочення або звільнення сторони від сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони. Звільнення сторони від сплати судового збору є правом, а не обов`язком суду. При цьому, клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в позовній заяві, яка подається до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати належні і допустимі, у розумінні ст. 77, 78 ЦПК України, докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.

У пункті 29 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України від 17.10.2014 року №10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» роз`яснено, що єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо).

При цьому, питання звільнення, відстрочення або розстрочення від сплати судового збору є правом, а не обов`язком суду, і застосовується у виключних випадках за наявності лише вагомих для цього підстав.

Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 12 ЦПК України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Позивачкою на підтвердження скрутного майнового стану було надано довідку про доходи № 7201 1026 5202 8215 видану Південним об`єднаним управлінням ПФУ в Сумській області відповідно до якої з травня 2020 року по квітень 2021 року ОСОБА_1 отримала дохід у розмірі 25400 грн.

Зважаючи на отриманий позивачкою річний дохід у розмірі 25400 грн, п`ять відсотків її річного доходу становить 1270 грн.

Позивачка звернулася до суду з позовом немайнового характеру у якому заявила немайнові вимоги, які фактично є однією вимогою, оскільки вимога про визнання протиправними акта, дії чи бездіяльності як передумова для застосування інших способів захисту порушеного права (скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення, зобов`язати прийняти рішення, вчинити дії або утриматися від їх вчинення тощо) як наслідків протиправності акта, дії чи бездіяльності є однією вимогою.

Такий висновок суду відповідає висновку Верховного Суду викладеному у постанові від 05.02.2019 по справі № 826/25739/15.

За змістом ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою судовий збір сплачується у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 908,00 грн.

Отже розмір судового збору за вимогу немайнового характеру у даній справі становить 908 грн і такий розмір судового збору не перевищує п`ять відсотків річного доходу позивачки.

Таким чином, клопотання позивачки про звільнення від сплати судового збору, задоволенню не підлягає.

Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи вищевикладене, вважаю за необхідне залишити позовну заяву ОСОБА_1 , без руху з наданням позивачці часу для усунення указаних вище недоліків - подати до суду квитанцію про оплату судового збору в розмірі 908 грн. 00 коп. за такими реквізитами: ГУК Сум.обл/Тростянецька МТГ/22030101, код одержувача (код за ЄДРПОУ) 37970404, рахунок одержувача UA488999980313141206000018518, МФО 899998, код класифікації доходів бюджету 22030101, у графі призначення платежу вказати - судовий збір, зазначити прізвище, ім`я, по-батькові заявника, назву суду, де розглядається справа; у графі "код платника" вказати власний реєстраційний номер облікової картки платника податків.

Керуючись вимогами статей 175, 177, 185, 260, 353 ЦПК України, суддя

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Тростянецької міської ради Сумської області, ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування рішення, скасування державного акту на право власності на землю та скасування запису про реєстрацію права власності нерухомого майна – залишити без руху.

Надати ОСОБА_1 строк 10 (десять) днів, який обчислюється з дня отримання копії цієї ухвали, для усунення недоліків, а саме: подати до суду квитанцію про оплату судового збору в розмірі 908 грн. 00 коп. за такими реквізитами: ГУК Сум.обл/Тростянецька МТГ/22030101, код одержувача (код за ЄДРПОУ) 37970404, рахунок одержувача UA488999980313141206000018518, МФО 899998, код класифікації доходів бюджету 22030101, у графі призначення платежу вказати - судовий збір, зазначити прізвище, ім`я, по-батькові заявника, назву суду, де розглядається справа; у графі "код платника" вказати власний реєстраційний номер облікової картки платника податків.

Роз`яснити позивачці, що у разі невиконання ухвали суду в зазначений строк заяву буде визнано неподаною та повернено.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О. О. Огієнко