Ухвала суду № 97083347, 18.05.2021, Білопільський районний суд Сумської області

Справа № 573/1716/20

Номер провадження 1-р/573/2/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(повний текст)

18 травня 2021 року м. Білопілля

Білопільський районний суд Сумської області у складі:

головуючого судді: Черкашиної М.С.,

з участю секретаря: Терещенко О.В.,

засудженого: ОСОБА_1 ,

захисника: Верещагіна Д.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Білопілля заву засудженого ОСОБА_1 про роз`яснення ухвали Білопільського районного суду Сумської області від 16 лютого 2021 року,

В С Т А Н О В И В:

16 квітня 2021 року до Білопільського районного суду Сумської області надійшла заява ОСОБА_1 про роз`яснення ухвали від 16 лютого 2021 року у справі про зарахування судом строку попереднього ув`язнення у строк відбування покарання, звільнення засудженого від відбування покарання у зв`язку із закінченням строку давності виконання вироку суду, заміни покарання у виді довічного позбавлення волі на покарання у виді позбавлення волі на певний строк. У вказаній заяві ОСОБА_1 зазначив про те, що йому не зрозумілий зміст другого речення 27 абзацу мотивувальної частини вказаної вище ухвали, а саме речення: «… але нереалізований повністю або частково». В своїй заяві останній просить суд пояснити таке: чи може вважатися реалізованим вирок, який і надалі продовжує виконуватися.

У судовому засіданні ОСОБА_1 заяву про роз`яснення судового рішення підтримав та подав доповнення до заяви, у яких просив також роз`яснити йому зокрема, чи існує окремий закон про інститут давності, значення юридичних термінів «застосування давності», «суд вирішує питання про застосування давності», «відбування» та «відбуття» покарання. Також просив роз`яснити які саме процесуальні дії вчиняє суд, вирішуючи питання про застосування давності, яким чином факт відбування покарання зупиняє або перериває перебіг строку давності, чи зобов`язаний суд застосовувати «пом`якшення покарання» на підставі давності, якщо не вважає за можливе звільнити засудженого до довічного позбавлення волі в ід відбування покарання.

Захисник Верещагін Д.Б. заяву ОСОБА_1 про роз`яснення судового рішення та доповнення до заяви підтримав.

Представник прокуратури, повідомлений належним чином до суду не з`явився, неявка останнього не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши учасників судового провадження, дослідивши заяву та додані до неї матеріали, суд приходить до таких висновків.

Судом встановлено, що 22 вересня 2020 року до Білопільського районного суду Сумської області надійшло клопотання засудженого до довічного позбавлення волі ОСОБА_1 , у якому він просив зарахувати строк попереднього ув`язнення з 22.03.2004 року по 29.03.2005 року включно в строк покарання відповідно до вимог ч. 5 ст. 72 КК України в редакції Закону України № 838-VІІІ від 26.11.2015 року.

У подальшому 24 листопада 2020 року заявник доповнив свої вимоги, а саме: просив також зарахувати строк його перебування в установі попереднього ув`язнення під час виконання вироку для проведення слідчих дій та участі у судових розглядах кримінальних проваджень – у строк попереднього ув`язнення з 14.02.2019 року (прибуття до Сумського СІЗО) до дня постановлення судом ухвали відповідно до положень ч. 5 ст. 72 КК України в редакції Закону України № 838- VІІІ від 26.11.2015 року. Крім того просив вирішити питання застосування до нього положень ч. 5 ст. 80 КК України щодо строку давності виконання обвинувального вироку, на підставі ст. 152 КВК України, та звільнити його від відбування покарання у зв`язку із закінченням строку давності (15 років) виконання обвинувального вироку Апеляційного суду Сумської області від 28.12.2004 року у к/с № 1-20 станом на 29.03.2020 року. А у разі неможливості застосування до нього давності виконання вироку, просив замінити довічне позбавлення волі на позбавлення волі на певний строк та обмежитися вже відбутим строком позбавлення волі.

Ухвалою суду від 16 лютого 2021 року у задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_1 про зарахування судом строку попереднього ув`язнення у строк відбування покарання відмовлено за непідсудністю, також відмовлено у задоволенні клопотання про звільнення від відбування покарання у зв`язку із закінченням строків давності обвинувального вироку (а. с. 36-38 ).

Відповідно до ч. 1 ст. 380 КПК України, якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою учасника судового провадження чи органу виконання судового рішення, приватного виконавця ухвалою роз`яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його зміст.

Роз`яснення рішення - це викладення рішення у більш ясній і зрозумілій формі. Здійснюючи роз`яснення судового рішення, суд викладає більш повно і зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін до рішення по суті і не торкаючись тих питань, які не були предметом судового розгляду.

Якщо фактично порушується питання про зміну рішення, або про внесення до нього нових даних, або про роз`яснення мотивів прийняття рішення, суд відмовляє в роз`ясненні рішення.

Отже, роз`ясненню підлягає лише незрозуміле судове рішення, зумовлене його нечіткістю за змістом, коли воно є неясним та незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалене, та тих осіб, котрі будуть здійснювати його виконання.

Тому механізм, визначений у ст. 380 КПК України, не може використовуватися, якщо учасник процесу не згоден з мотивами судового рішення, порушує питання про внесення змін або нових даних у судове рішення.

Із ухвали суду від 16 лютого 2021 року встановлено, вона складена з додержанням вимог, передбачених ст. 372 КПК України, з посиланням на норми чинного кримінального процесуального закону, викладена чіткими зрозумілими реченнями і не містить труднощів для розуміння її точного змісту.

У своїй заяві про роз`яснення судового рішення ОСОБА_1 просить роз`яснити абзац ухвали Білопільського районного суду від 16 лютого 2021 року, який викладений таким чином: «Обвинувальний вирок - це рішення суду про застосування до винного покарання, в якому визначається його конкретний вид і розмір. Причому при застосуванні ст. 80 КК мається на увазі обвинувальний вирок, який вступив у законну силу, але не спрямований на виконання або звернений до виконання, але не реалізований повністю або частково». Тобто у вказаному абзаці судом викладено аналіз змісту статті 80 КК України щодо того, у яких випадках вона застосовується.

Крім того, адресуючи у доповненнях до своєї заяви інші питання до суду щодо надання роз`яснень з приводу того, чи існує окремий закон про інститут давності, значення юридичних термінів «застосування давності», «суд вирішує питання про застосування давності», «відбування» та «відбуття» покарання; роз`яснення йому процесуальних дій суду при вирішенні питання про застосування давності, яким чином факт відбування покарання зупиняє або перериває перебіг строку давності, чи зобов`язаний суд застосовувати «пом`якшення покарання» на підставі давності, якщо не вважає за можливе звільнити засудженого до довічного позбавлення волі від відбування покарання, ОСОБА_1 фактично порушує питання про зміну ухвали, внесення до неї нових даних та роз`яснення мотивів суду прийняття ухвали, фактично висловлюючи незгоду з нею.

Проте, мотиви прийнятої ухвали, і тим більше незгода з нею ОСОБА_2 не є підставою для її роз`яснення в порядку ст. 380 КПК України, ти більше внесення до її змісту будь-яких змін.

Ухвала суду від 16 лютого 2021 року на день розгляду заяви законної сили не набрала і оскаржується заявником та його адвокатом у апеляційній інстанції, де ОСОБА_1 не позбавлений можливості висловити свої незгоду з нею.

Таким чином, ухвала Білопільського районного суду Сумської області від 16 лютого 2021 року будь-яких положень, стосовно яких можуть виникнути суперечності щодо її розуміння, не містить. Її зміст є зрозумілим та вмотивованим з посиланням на норми діючого законодавства.

Зважаючи на те, що заявником ОСОБА_1 не наведено обґрунтованих доводів, які б вказували на наявність у нього труднощів у розумінні ухвали, яку він просить роз`яснити, мотивувальна та резолютивна частини ухвали сформульовані відповідно до положень ст. 372 КПК України, аналіз самого тексту вказаної ухвали не дає підстав вважати, що її зміст в цілому, чи окремих положень є незрозумілим, або таким, що може викликати неоднозначне її трактування, а тому відсутні підставі визначені кримінальним процесуальним законом для її роз`яснення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 369-372, 380 КПК України, суд

П О С Т А Н О В И В :

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про роз`яснення ухвали Білопільського районного суду Сумської області від 16 лютого 2021 року відмовити.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до Сумського апеляційного суду через Білопільський районний суд протягом семи днів з дня отримання повного тексту ухвали.

Повний текст ухвали проголошено 21 травня 2021 року.

Суддя

Справа № 573/1716/20

Номер провадження 1-р/573/2/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(вступна і резолютивна частина)

18 травня 2021 року м. Білопілля

Білопільський районний суд Сумської області у складі:

головуючого судді: Черкашиної М.С.,

з участю секретаря: Терещенко О.В.,

засудженого: ОСОБА_1 ,

захисника: Верещагіна Д.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Білопілля заву засудженого ОСОБА_1 про роз`яснення ухвали Білопільського районного суду Сумської області від 16 лютого 2021 року,

В С Т А Н О В И В :

Оскільки складання повного тексту ухвали вимагає значного часу, керуючись вимогами ч. 2 ст. 376 КПК України суд обмежується складанням і оголошенням резолютивної частини ухвали.

На підставі викладеного, керуючись ч. 2 ст. 376 К України, суд,

П О С Т А Н О В И В :

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про роз`яснення ухвали Білопільського районного суду Сумської області від 16 лютого 2021 року відмовити.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до Сумського апеляційного суду через Білопільський районний суд протягом семи днів з дня отримання повного тексту ухвали.

Повний текст ухвали буде проголошено 20 травня 2021 року о 13-00 годині.

Суддя