Ухвала суду № 97083206, 21.05.2021, Оболонський районний суд міста Києва

Справа № 756/7826/21

Провадження № 1-кс/756/1250/21

УКРАЇНА

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2021 року місто Київ

Оболонський районний суд міста Києва у складі слідчого судді Ткач М.М., за участі секретаря судового засідання Бондаренко Н.Ю., прокурора Заслоцької Т.В., захисника Медіна В.Г., підозрюваної ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду в м. Києві клопотання старшого слідчого СВ Оболонського УП ГУ НП у місті Києві Артамонова М.А., погоджене прокурором Оболонської окружної прокуратури м. Києва Заслоцькою Т.В., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Буданівка, Золотоухінського району, Курської області, Російська Федерація, громадянки України, не працюючої, не одруженої, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої, підозрюваної у кримінальному провадженні №12021100050000754 від 30.03.2021, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 190 КК України,

УСТАНОВИВ:

20 травня 2021 року старший слідчий СВ Оболонського УП ГУ НП у місті Києві Артамонов М.А., за погодженням із прокурором Оболонської окружної прокуратури м. Києва Заслоцькою Т.В., звернувся до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваної ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні №12021100050000754 від 30.03.2021, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 190 КК України.

В обґрунтування клопотання слідчий зазначив, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 ч. 2 ст. 190 КК України.

Досудовим розслідування встановлено, що 29.03.2021, приблизно о 13 год. 00 хв., ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , вийшовши із супермаркету «Сільпо», що розташоване за адресою: м. Київ, вул. Івашкевича, 6 попрямувала у напрямку будинку № 4, що по вул. Івашкевича у м. Києві.

У той же день, час та місці, до ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 підійшли ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

У цей момент у ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винник злочинний умисел спрямований на заволодіння чужим майном (шахрайство), шляхом обману за попередньою змовою групою осіб під приводом ворожіння.

Реалізуючи свій злочинний умисел спрямований на заволодіння чужим майном (шахрайство), ОСОБА_1 шляхом обману, бажаючи збагатитися за рахунок чужого майна, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій та бажаючи настання їх негативних наслідків за попередньою змовою з ОСОБА_3 , під приводом ворожіння та зняття порчі ввійшли в довіру до потерпілої ОСОБА_2 .

Продовжуючи реалізувати свій злочинний умисел, направлений на заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), за попередньою змовою групою осіб, ОСОБА_1 , бажаючи збагатитися за чужий рахунок, діючи спільно, відповідно до розподілених ролей, попросила потерпілу ОСОБА_2 надати їй будь-яку її річ, з метою зняття порчі. ОСОБА_2 надала ОСОБА_1 своє пенсійне посвідчення, однак остання повідомила, що у ОСОБА_2 є в наявності у помешканні грошові кошти у розмірі 7 000 грн., які їй не належать, та які потрібно принести ОСОБА_1 разом з яйцем, яке буде замотане у ганчірку.

У подальшому продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел спрямований на заволодіння чужим майном (шахрайство), шляхом обману за попередньою змовою групою осіб, діючи згідно розподілених ролей, ОСОБА_1 повідомила ОСОБА_3 , щоб вона проводила потерпілу ОСОБА_2 до місця її проживання, а саме: за адресою: АДРЕСА_2 , щоб допомогти останній принести грошові кошти та золоті вироби. ОСОБА_3 погодилась та проводила потерпілу ОСОБА_2 до місця її проживання. Однак ОСОБА_2 , не взявши з помешкання грошових коштів та золотих виробів, вийшла до ОСОБА_3 та вони пішли у напрямку, де перебувала ОСОБА_1 .

Після чого, ОСОБА_1 запитала у ОСОБА_2 чи принесла вона грошові кошти та яйце, остання повідомила, що так, та на вимогу ОСОБА_1 поклала грошові кошти у сумі 8 000 грн. у пакет, який мала при собі ОСОБА_1 .

У подальшому ОСОБА_1 спільно з ОСОБА_3 з місця вчинення кримінального правопорушення зникли, розпорядившись грошовими коштами ОСОБА_2 якими заволоділи шляхом обману, на власний розсуд.

Внаслідок вчинення кримінального правопорушення потерпілій ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 було спричинено майнову шкоду у розмірі 8 000 гривень.

Таким чином, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюється в тому, що своїми умисними діями, які виразились у заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчиненому за попередньою змовою групою осіб, вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 190 КК України.

У цей же день, місці та часу, у ОСОБА_1 , яка запитала у ОСОБА_3 , де знаходяться золоті вироби, що належить ОСОБА_2 , виник злочинний умисел, спрямований на відкрите викрадення чужого майна за попередньою змовою групою осіб, повторно, а саме, золотих виробів, що належить ОСОБА_2 .

Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на відкрите викрадення чужого майна, за попередньою змовою групою осіб, повторно ОСОБА_1 взяла своєю рукою руку ОСОБА_2 , утримуючи потерпілу біля себе, у цей же момент ОСОБА_3 , знявши із шиї потерпілої шарф, відкрито викрала золотий ланцюжок вагою приблизно 4 грами, 585 проби, вартістю 3600 гривень, на якому знаходився золотий хрестик 585 проби, вагою приблизно 1 грам, вартістю в 900 гривень, та золоту ладанку овальної форми із витиснутим на ній зображенням Божої матері, вагою приблизно 4 грами 585 проби, вартістю 3600 гривень.

Після чого, ОСОБА_3 поклала вказані золоті вироби до пакету, який тримала у руках ОСОБА_1 , та де уже знаходилися грошові кошти у сумі 8000 грн.

У подальшому ОСОБА_1 спільно з ОСОБА_3 з місця вчинення кримінального правопорушення зникли, розпорядившись золотими виробами на власний розсуд.

Внаслідок вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , було спричинено майнову шкоду в розмірі 8 100 гривень.

Таким чином, своїми умисними діями, що виразилися у відкритому викрадені чужого майна (грабіж), за попередньою змовою групою осіб, повторно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.

Крім того, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , спільно з ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 , 18.05.2021, приблизно о 12 год. 30 хв., перебували поблизу будинку № 2, що по проспекту Рокоссовського у м. Києві.

Того ж дня у тому ж місці, приблизно о 13 год. 00 хв., вони побачили ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

У цей момент у ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винник злочинний умисел спрямований на заволодіння чужим майном (шахрайство), шляхом обману за попередньою змовою групою осіб, повторно, під приводом ворожіння.

Реалізуючи свій злочинний умисел спрямований на заволодіння чужим майном (шахрайство), ОСОБА_1 шляхом обману, повторно бажаючи збагатитися за рахунок чужого майна, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій та бажаючи настання їх негативних наслідків за попередньою змовою з ОСОБА_3 , під приводом ворожіння та зняття порчі ввійшли в довіру до потерпілої ОСОБА_4 .

Продовжуючи реалізувати свій злочинний умисел, направлений на заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), за попередньою змовою групою осіб, повторно ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , бажаючи збагатитися за чужий рахунок, діючи спільно попросили потерпілу ОСОБА_4 принести їм всі наявні у неї грошові кошти, оскільки на них наведено порчу і вони можуть її зняти.

У подальшому продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел спрямований на заволодіння чужим майном (шахрайство), шляхом обману за попередньою змовою групою осіб, повторно, діючи згідно розподілених ролей, ОСОБА_1 , покликала до себе ОСОБА_3 , та сказала їй, щоб вона проводила потерпілу ОСОБА_4 , до місця її проживання, щоб остання взяла наявні у неї грошові кошти. ОСОБА_3 погодилась та проводила потерпілу ОСОБА_4 до місця її проживання, що за адресою: АДРЕСА_3 . Після того, як потерпіла, будучи введеною в оману, взяла грошові кошти у розмірі 13 800 гривень, ОСОБА_3 проводила її назад до місця зустрічі, де на них чекала ОСОБА_1 .

Після чого ОСОБА_1 , розповіла потерпілій ОСОБА_4 , які обряди необхідно здійснити та те, що вона завтра їй поверне грошові кошти. Після чого, ОСОБА_4 поклала грошові кошти в пакет, який мала при собі ОСОБА_1 , яка в свою чергу передала пакет з грошовими коштами ОСОБА_3 .

У подальшому ОСОБА_1 спільно з ОСОБА_3 з місця вчинення кримінального правопорушення зникли, розпорядившись грошовими коштами ОСОБА_4 , якими заволоділи шляхом обману на власний розсуд.

Внаслідок вчинення кримінального правопорушення потерпілій ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_4 , було спричинено майнову шкоду в розмірі 13 800 гривень.

Таким чином, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюється в тому, що своїми умисними діями, які виразились у заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчиненому за попередньою змовою групою осіб, повторно вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 190 КК України.

Прокурор у судовому засіданні обґрунтовував обставини, передбачені пунктами 1-3 ч. 1 ст. 194 КПК України та зазначив про існування визначених ст. 177 КПК України ризиків.

Захисник у судовому засіданні просив застосувати більш м`який запобіжний захід, оскільки підозрювана раніше не судима, хвора та на утриманні має неповнолітніх дітей. Крім того, що слідчим не доведено і не надано в достатній мірі доказів щодо обґрунтованої підозри в частині грабежу.

Підозрювана підтримала позицію захисника.

Вислухавши позиції сторін, дослідивши копії матеріалів, якими слідчий та прокурор обґрунтовують доводи клопотання, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Слідчим суддею встановлено, що в провадженні Оболонського УП ГУ НП у м. Києві перебувають матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021100050000754 від 30.03.2021, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 190 КК України.

18.05.2021 о 15 год. 45 хв., ОСОБА_1 затримано в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України.

19.05.2021 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України.

20.05.2021 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.

20.05.2021 ОСОБА_1 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри з ч. 2 ст. 190 КК України на ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 190 КК України.

20.05.2021 о 18 год. 36 хв. підозрюваній та її захиснику були надані копії клопотання та матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу.

В якості підтвердження обґрунтованості підозри органом досудового розслідування до матеріалів клопотання надано наступні докази: протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення; протокол огляду місця події від 18.05.2021; протокол огляду місця події від 18.05.2021; протокол огляду предмету; постанову про визнання та приєднання доказів до кримінального провадження; протокол допиту свідка ОСОБА_5 ; протокол допиту потерпілої ОСОБА_6 ; протокол пред`явлення особи для впізнання з потерпілою ОСОБА_6 ; протокол пред`явлення особи для впізнання з потерпілою ОСОБА_6 ; протокол допиту свідка ОСОБА_7 ; протокол пред`явлення особи для впізнання зі свідком ОСОБА_7 ; протокол допиту свідка ОСОБА_8 ; протокол пред`явлення особи для впізнання зі свідком ОСОБА_8 ; протокол допиту свідка ОСОБА_9 ; протокол допиту потерпілої ОСОБА_2 ; протокол додаткового допиту потерпілої ОСОБА_2 ; протокол пред`явлення особи для впізнання з потерпілою ОСОБА_2 та іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення.

Суд враховує, що поняття обґрунтована підозра не визначене у національному законодавстві, але, зважаючи на вимоги, закріплені у статті 9 КПК України, а також статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суд враховує позиції Європейського суду з прав людини викладені в його рішеннях.

Так, у п. 32 справи «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» (Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom, Series А, № 182) від 30 серпня 1990 року зазначено, що обґрунтована підозра це коли існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

На думку суду, обґрунтованість підозри повинна бути визначена враховуючи положення ст. 94 КПК України, а саме, що слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Дослідивши у судовому засіданні надані органом досудового розслідування докази, з урахуванням наданих показань підозрюваної, суд дійшов висновку про те, що вони є такими, що обґрунтовують підозру ОСОБА_1 в інкримінованому злочині, так як надані слідчим докази свідчать про те, що ОСОБА_1 могла вчинити інкриміновані дії при зазначених у клопотанні обставинах.

Крім того, відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України:

- ризиком того, що ОСОБА_1 може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду є те, що вона усвідомлюючи міру покарання за вчинене нею кримінальне правопорушення, може навмисно переховуватись від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення відповідальності;

- ризиком того, що ОСОБА_1 може незаконно впливати на потерпілих та свідків є те, що підозрюваній відомо місце їх проживання, оскільки остання ознайомлена зі змістом протоколів допитів потерпілих та свідків. Підозрювана шляхом погрози, підкупу може схиляти свідків до дачі неправдивих показань, відмови від участі у кримінальному провадженні, що негативно вплине на хід досудового розслідування;

- ризиком того, що ОСОБА_1 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

- ризиком того, що ОСОБА_1 може вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Статтею 2 КПК України передбачено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Згідно зі ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Згідно зі ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Приймаючи рішення щодо поданого клопотання, слідчий суддя виходить з того, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце та підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які приведені у клопотанні слідчого та в доданих матеріалах, а також з того, що на даному етапі провадження не вправі вирішувати питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті. Зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, а тому з огляду на наведені у клопотанні слідчого обставини, у слідчого судді є всі підстави для висновку, що представлені докази об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином, і хоча на даному етапі не можна стверджувати про їх достатність для негайного засудження, проте можна дійти висновку про виправданість подальшого розслідування або висунення звинувачення (рішення у справах «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28.10.1994, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990).

У статті 5 Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи R(80) 11 від 27.06.1980 «Про взяття під варту до суду» зауважується, що при розгляді питання про необхідність тримання під вартою, судовий орган повинен брати до уваги обставини конкретної справи, у тому числі характер та тяжкість інкримінованого злочину.

Водночас, відповідно до практики Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув`язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв`язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.

Наряду з вказаним, у п. 42 рішення Європейського Суду з прав людини від 13.01.2011 р. у справі «Михалкова та інші проти України» зазначено, що розслідування має бути ретельним, безстороннім і сумлінним. Розслідування повинне забезпечити встановлення винних осіб та їх покарання. Органи державної влади повинні вжити всіх заходів для отримання всіх наявних доказів, які мають відношення до події, показань очевидців, доказів експертиз. Будь-які недоліки у розслідуванні, які підривають його здатність встановити відповідальну особу, створюють ризик недодержання такого стандарту.

Вирішуючи питання про вид заходу забезпечення кримінального провадження, враховую тяжкість покарання, що загрожує підозрюваній у разі визнання її винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, у якому вона підозрюється, відсутність постійного місця проживання у м.Києві, відсутність доказів, що підозрювана не може утримуватись в умовах слідчого ізолятору, відсудністі доказів перебування на утриманні підозрюваної неповнолітніх дітей дає підстави вважати, що застосування останній більш м`якого запобіжного заходу не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, її спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, також щодо наведеної позиції захисником, слідчий суддя вважає, що підозра за ч. 2 ст. 186 є обґрунтованою, оскільки підтверджується наявними в матеріалах клопотання протоколом допиту потерпілої від 30.03.2021, протоколом додаткового допиту потерпілої від 19.05.2021, протоколом пред`явлення особи до впізнання від 19.05.2021, а тому вважаю за необхідне клопотання старшого слідчого про застосування підозрюваній ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, задовольнити.

Визначаючи розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваною обов`язків, передбачених КПК України, слідчий суддя виходить з тяжкості діяння, в якому підозрюється ОСОБА_1 , її особистої ролі в цьому, характеру та обставин вчинення діяння, майнового стану підозрюваної, наявних ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.

Тому, із врахуванням вищевикладеного, на думку слідчого судді застава у сорок розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 90 800,00 гривень, буде достатньою для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваної.

Крім того, слідчий суддя вважає, що у разі внесення застави достатнім для запобігання наявним ризикам буде покладення на підозрювану обов`язків, визначених пунктами 1-3 ч. 5 ст. 194 КПК України.

Суд враховує, що обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках та за встановленою процедурою. Обираючи підозрюваній запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права останньої, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, зокрема прав потерпілого.

Керуючись статтями 177, 178, 182, 183, 184, 186, 193, 194, 196, 197, 205, 309, 395 КПК України, слідчий суддя,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання старшого слідчого СВ Оболонського УП ГУ НП у місті Києві Артамонова М.А., погоджене прокурором Оболонської окружної прокуратури м. Києва Заслоцькою Т.В., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваної у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 190 КК України - задовольнити частково.

Застосувати підозрюваній ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжній захід у вигляді тримання під вартою, строком на 60 днів.

Дія ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваної ОСОБА_1 закінчується 18.07.2021 включно.

Визначити заставу, достатню для забезпечення виконання підозрюваною ОСОБА_1 обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України - в розмірі 40 (сорока) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 90 800 (дев`яносто тисяч вісімсот) грн 00 коп., які необхідно внести у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (одержувач - ТУ ДСА України в м. Києві, ЄДРПОУ - 26268059, банк одержувача - Держказначейська служба України м. Київ, МФО - 820172, рахунок UA128201720355259002001012089, призначення платежу: застава № ухвали суду, П.І.Б. платника застави, ЄДРПОУ суду - 02896785).

У разі внесення застави, покласти на підозрювану ОСОБА_1 обов`язки, передбачені пунктами 1-3 ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:

- з`являтися за першою вимогою до слідчого, прокурора та суду;

- не відлучатися із міста Києва без дозволу слідчого, прокурора чи суду;

- повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання.

У разі внесення застави з моменту звільнення підозрюваної ОСОБА_1 з-під варти остання зобов`язана виконувати покладені на неї обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу в виді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрювана ОСОБА_1 вважається такою, до якої застосований запобіжний захід у виді застави.

Роз`яснити підозрюваній ОСОБА_1 , що у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрювана, будучи належним чином повідомлена, не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора або суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваної запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень частини сьомої статті 194 КПК України.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Київського апеляційного суду через Оболонський районний суд м. Києва протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя М.М. Ткач