Вирок № 97082360, 21.05.2021, Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 482/297/21

Номер провадження

1-кп/473/160/2021

ВИРОК

іменем України

"21" травня 2021 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі:

головуючої судді Миронової О.В.

суддів Домарєвої Н.В., Дробинського О.Е.,

за участю секретаря Туришевої К.В.,

прокурора Дробишевої І.І.,

потерпілих ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

законного представника неповнолітніх потерпілих ОСОБА_3 ,

захисника Паїку П.І.,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вознесенську кримінальне провадження №12020150280000400 за обвинуваченням

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дрогобич Львівської області, українця, громадянина України, з базовою середньою освітою, працює ПП «Будмаркет» продавець-консультант, в зареєстрованому шлюбі не перебуває, на утримання неповнолітніх дітей не має, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , не судимого,

в скоєні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст.122, ст. 128, ч.2 ст.15 ч.1 ст.115 КК України,

В С Т А Н О В И В:

З 2018 року ОСОБА_1 та ОСОБА_4 почали проживати у цивільному шлюбі за адресою: АДРЕСА_2 . Разом з ними проживали неповнолітні ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

31.10.2020 року приблизно о 21.30 год, ОСОБА_1 разом зі своїм неповнолітнім сином ОСОБА_2 та малолітньою донькою ОСОБА_5 прийшла за місцем свого проживання, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , де в той час вже перебував ОСОБА_4 , знаходячись у стані алкогольного сп`яніння. В подальшому, ОСОБА_1 , пройшовши до приміщення квартири АДРЕСА_3 , зайшла до приміщення кухні, де перебував ОСОБА_4 , останній почав звинувачувати ОСОБА_1 в тому, що остання йому зраджує з іншими чоловіками та вказане принижує його честь та гідність, як чоловіка. В ході вказаних вище звинувачень між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 виник словесний конфлікт. Після чого у ОСОБА_4 на ґрунті раптово виниклої неприязнені до своєї цивільної дружини через ревнощі, виник злочинний умисел, направлений на її умисне вбивство.

В послідуючому, ОСОБА_4 , маючи умисел на скоєння умисного вбивства ОСОБА_1 , а також маючи на меті спричинити останній сильний фізичний біль та страждання, згадав, що на балконі вищевказаної квартири у нього є пляшка із 81 % сульфатною (сірчаною) кислотою, яку порахував зручним знаряддям вчинення умисного вбивства ОСОБА_1 , а також таким, що володіє достатніми властивостями для доведення злочинного умислу, направленого на умисне вбивство ОСОБА_1 , до кінця. Реалізуючи свій злочинний умисел, направлення на умисне вбивство ОСОБА_1 , ОСОБА_4 31.10.2020 року приблизно о 22.00 год, перебуваючи у приміщенні кухні квартири АДРЕСА_3 , вийшов з приміщення кухні до балкону, де віднайшов пластикову пляшку ємністю 1 л, заповнену 81% сульфатною (сірчаною) кислотою. Скрутивши із вказаної пляшки кришку та утримуючи іі в правій руці повернувся до приміщення кухні, де в цей час перебувала ОСОБА_1 разом з малолітньою донькою ОСОБА_5 та неповнолітній сином ОСОБА_2 . Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на умисне вбивство ОСОБА_1 , утримуючи в правій руці пластикову пляшку ємністю 1л, заповнену 81 % сульфатною (сірчаною) кислотою, розуміючи, що вона має достатні властивості для скоєння умисного вбивства ОСОБА_1 , ОСОБА_4 цілеспрямовано вилив сульфатну (сірчану) кислоту із пляшки на ОСОБА_1 , при цьому розуміючи протиправність своїх дій та бажаючи їх настання. Водночас, ОСОБА_4 , вважаючи, що вчиненні ним дії призведуть до тяжких наслідків у вигляді смерті ОСОБА_1 , виконавши усі дії, які вважав необхідними для доведення злочинного умислу до кінця, а саме умисного вбивства вказаної вище особи, місце злочину залишив. Однак в подальшому був затриманий працівниками Новоодеського ВП ГУНП в Миколаївської області. Після спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_1 була доставлена до лікувального закладу м.Миколаєва. Внаслідок умисних, протиправних дій ОСОБА_4 , потерпілій ОСОБА_1 були спричиненні тілесні ушкодження у вигляді хімічного опіку 16% 2 ступеню голови, обличчя, передньої та задньої поверхні грудної клітини, правої верхньої та нижньої кінцівок, повік, кон`юктиви рогівки правого ока, зниження зору правого ока до 0,3. По ступеню тяжкості дані тілесні ушкодження відносяться до категорії середнього ступеню за ознакою тривалого розладу здоров`я.

Крім того, 31.10.2020 року приблизно о 21.30, під час замаху на умисне вбивство ОСОБА_1 , перебуваючи у приміщенні кухні квартири АДРЕСА_3 , ОСОБА_4 усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, розуміючи, що він не може реалізувати свій злочинний умисел, спрямований на умисне вбивство ОСОБА_1 , не завдавши тілесних ушкоджень малолітній ОСОБА_5 , яку ОСОБА_1 тримала на руках, умисно вилив 81 % сульфатну (сірчану) кислоту із пластикової пляшки ємністю 1 л на ОСОБА_5 . Після спричинення тілесних ушкоджень, ОСОБА_5 була доставлена до лікувального закладу м. Миколаєва. Внаслідок протиправних дій ОСОБА_4 , потерпілій ОСОБА_5 були спричиненні тілесні ушкодження у вигляді хімічного опіку 8% 1-2-3- ступеню голови, лівої верхньої, обох нижніх кінцівок. По ступеню тяжкості дані тілесні ушкодження відносяться до категорії середнього ступеню за ознакою тривалого розладу здоров`я.

Крім того, 31.10.2020 року приблизно о 21.30 год, під час замаху на умисне вбивство ОСОБА_1 , перебуваючи у приміщенні кухні квартири АДРЕСА_3 , ОСОБА_4 , керуючись раптово виниклим умислом, направленим на позбавлення життя ОСОБА_1 , умисно, протиправно, усвідомлюючи наслідки своїх дій, проте не передбачаючи можливості настання шкоди для здоров`я ОСОБА_2 , хоча повинен був та міг їх передбачити утримуючи у правій руці пластикову пляшку ємністю 1л, заповнені 81 % сульфатною (сірчаною) кислотою, цілеспрямовано вилив сульфатну (сірчану) кислоти із пляшки на ОСОБА_1 , частина якої попала на ОСОБА_2 . Після спричинених тілесних ушкоджень, ОСОБА_2 був доставлений до лікувального закладу м. Миколаєва. Внаслідок протиправних дій ОСОБА_4 , потерпілому ОСОБА_2 були спричинені тілесні ушкодежння у вигляді хімічного опіку 8% 2.3 ступеню обличчя, шиї, тулубу, верхніх та нижніх кінцівок. По ступеню тяжкості дані тілесні ушкодження відносяться до категорії середнього ступеню за ознакою тривалого розладу здоров`я.

Обвинувачений ОСОБА_4 винним себе в скоєні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст.122, ст. 128, ч.2 ст.15 ч.1 ст.115 КК України визнав частково та пояснив, що він співмешкав з потерпілою ОСОБА_1 . В нього в гаражі зберігалась сірчана кислота для заправки акумулятора до мопеду. За 2-3 місяці до подій, в яких він обвинувачується ОСОБА_4 приніс сірчану кислоту додому та зберігав у себе на балконі в пуфику. Кислота знаходилась в білій пластмасовій пляшці. Властивості цієї кислоти обвинувачений до кінця не розумів. Потерпілій ОСОБА_1 про кислоту він нічого не розповідав. З співмешканкою у обвинуваченого виникала сварки, так як він вважав, що ОСОБА_1 йому зраджує. 30.11.2020 року він прийшов додому, співмешканки вдома не було. Вони почали сваритись ще по телефону. Обвинувачений випив два літри пива та «чекушку» горілки та знаходився в легкому стані алкогольного сп`яніння. Приблизно о 21.00 год. додому прийшла потерпіла з дітьми (донькою та сином) та його знайомим ОСОБА_6 . Тоді сварка між ними продовжилась. Під час сварки ОСОБА_1 вдарила його по голові чашкою. ОСОБА_4 почав збиратись, щоб піти з дому, а співмешканка продовжувала сваритись. Він вийшов на балкон, щоб покурити. За ним на балкон зайшли ОСОБА_6 та ОСОБА_2 , виходячи з балкону ОСОБА_4 взяв пляшку з кислотою, яка на той момент, знаходилась біля пуфика. ОСОБА_1 продовжувала сварку і обвинувачений, виходячи з балкону, скрутив кришку з пляшки з кислотою та зайшов до приміщення кухні. ОСОБА_1 стояла посередині кухні, навпроти обвинуваченого, приблизно на відстані 1 метр. Також в цей час з балкону зайшли ОСОБА_2 та ОСОБА_6 , вони знаходились з правого боку від ОСОБА_4 . Він бажав спричинити їй тілесні ушкодження на спині і вилив на ОСОБА_1 кислоту з пляшки, яка попала їй на спину. Після чого ОСОБА_4 помітив, що вона тримала на руках їх доньку - ОСОБА_5 . Обвинувачений кинув на підлогу пляшку та пішов.

Винність ОСОБА_4 в скоєні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст.122, ст..128, ч.2 ст.15 ч.1 ст.115 КК України, повністю підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами.

Так, потерпіла ОСОБА_1 пояснила суду, що вона проживала з ОСОБА_4 в цивільному шлюбі приблизно два роки. В той день вона перебувала у батьків, разом зі своїм сином ОСОБА_2 та малолітньою донькою - ОСОБА_5 . Приблизно о 21.00 год. вона приїхала додому разом з дітьми. Вдома на неї чекав обвинувачений, який перебував в стані алкогольного сп`яніння, і побачивши ОСОБА_1 , одразу почав обвинувачувати її в тому, що вона зраджує його. Між ними почалась сварка і тоді її син - ОСОБА_2 , зателефонував директору магазину, де працював обвинувачений з проханням про допомогу. Після чого, прийшов колега обвинуваченого - ОСОБА_6 і намагався забрати ОСОБА_4 з собою, щоб припинити сварку. В цей час потерпіла, її син, обвинувачений та ОСОБА_6 знаходились в приміщенні кухні. Крім того, потерпіла тримала на руках свою малолітню доньку. ОСОБА_4 пішов на балкон, вихід на який здійснюється з кухні, пояснивши, що йде за цигарками, та почав там щось шукати. Син потерпілої, намагався присвітити йому мобільним телефоном, так як на балконі не було світла, але обвинувачений сказав, що не потрібно. Коли ОСОБА_4 зайшов до приміщенні кухні, то потерпіла стояла спиною до нього, він окликнув потерпілу, яка на той момент тримала на руках малолітню доньку. ОСОБА_1 повернулась до нього, і в цей момент він сказав «Щоб ти здохла» і почав обливати її рідиною з пляшки, яку тримав у руках, також та рідина попала і на малолітню ОСОБА_5 , яку потерпіла в цей час тримала на руках, а також на її сина, який знаходився неподалік. Після чого обвинувачений кинув пляшку та втік, а потерпіла зрозуміла, що це кислота, почала кричати і її син викликав швидку медичну допомогу.

Потерпілий ОСОБА_2 пояснив суду, що він з мамою та молодшою сестро приїхали від бабусі додому приблизно о 21.00 год. Вдома їх чекав ОСОБА_4 і між ним та його мамою одразу розпочався конфлікт. Обвинувачений ображав ОСОБА_1 , казав, що вона йому зраджує. ОСОБА_2 зателефонував директору обвинуваченого з проханням про допомогу, але той відповів, що зараз прийде ОСОБА_6 . Прийшов ОСОБА_6 і почав забирати ОСОБА_4 з собою. Обвинувачений пішов на балкон в кухні. Він йшов попереду , а ОСОБА_2 пішов за ним, щоб присвітити, бо на балконі було відсутнє освітлення. ОСОБА_4 пішов в кінець балкону і щось там взяв і коли виходив, то прикривав щось курткою. ОСОБА_4 зайшов до приміщення кухні. В цей момент ОСОБА_1 стояла спиною до нього та тримала на руках малолітню доньку. ОСОБА_2 в цей момент стояв біля входу на балкон. ОСОБА_4 окликнув ОСОБА_1 і зі словами «Щоб ти здохла», почав плюхати на неї якусь речовину. Частина цієї речовини попала і на ОСОБА_2 . ОСОБА_1 схилилась до підлоги і почала кричати. ОСОБА_4 втік, але на підлозі в кухні залишилась пляшка білого кольору.

Свідок ОСОБА_6 пояснив суду, що 31.10.2020 року приблизно о 22.00 год. він знаходився вдома. ОСОБА_6 зателефонував директор магазину, де він працює, і повідомив, що їх колега ОСОБА_4 вчинив вдома сварку і необхідно його заспокоїти чи забрати з дому. ОСОБА_6 пішов додому до обвинуваченого. Коли він зайшов до квартиру на кухні перебували ОСОБА_4 , його дружина, яка тримала на руках маленьку доньку, та син дружини обвинуваченого - ОСОБА_2 ОСОБА_4 пішов на балкон, сказав, що йому необхідно там взяти телефон та цигарки. ОСОБА_2 , хотів йому підсвітити мобільним телефоном на балконі, бо було темно, але ОСОБА_4 сказав, що йому світло не потрібно. Обвинувачений щось взяв на балконі та поклав під куртку. Коли він вийшов на кухню, він гукнув ОСОБА_1 і сказав « ОСОБА_7 , тримай це тобі. Здохни» і в цей час він почав виплескувати на потерпілу, якусь рідину з пляшки. Робив це кілька разів, а потім кинув пляшку на підлозі кухні та втік. Під час виплескування рідини частина її попала і на сина потерпілої. Це була літрова пляшка. ОСОБА_1 почала кричати, що це кислота і дала ОСОБА_6 доньку, яка до цього моменту весь час була в неї на руках. ОСОБА_6 заніс дитину до ванної кімнати, роздягнув та почав її мити холодною водою. В цей час ОСОБА_2 викликав швидку медичну допомогу.

Згідно протоколу огляду місця події від 01.11.2020 року з таблицею зображень, оглянуте приміщення квартири АДРЕСА_3 . Перед входом до кухні поблизу дверей виявлено пластикову прозору пляшку з рідиною коричневого кольору. З права, в кінці кухні, знаходиться прохід до балкону В кімнаті №1 при вході, на підлозі, виявлено дитячу кофту червоного кольору та дитячі штани зі слідами згоряння тканини в багатьох місцях. Далі, в приміщенні коридору на підлозі виявлені хлопчачі та жіночі речі, а саме: червону кофту, чорні штани, сіру футболку, білу футболку та джинси. На всіх речах є явні численні сліди згорання. Дані речі та пластикова пляшка з рідиною були вилучені, т.1 а.с.98-106.

Згідно висновку експерта №16 Ж від 16.11.2020 року в пластиковій ємності, вилученої при огляді місця події від 01.11.2020 року в АДРЕСА_2 , виявлена 81 % сульфатна (сірчана) кислота. Тканини залишків одягу, який був вилучений при огляді місця події, також містять речовину, яка має подразнюючі властивості, а саме сульфатну (сірчану) кислоту. Діюча речовина рідини з пластикової ємності та діюча речовина виділена з тканини залишків одягу мають спільні властивості, т.2 а.с.149-151.

Згідно виписки з журналу прийому громадян «Міська лікарня №3» та виписки з стаціонарного журналу обліку осіб, які звернулись до КНП «Миколаївська обласна дитяча клінічна лікарня від 01.11.2020 року у ОСОБА_2 виявлений хімічний опік кислотою щелепи, ділянки шиї, грудної клітини, лівого плеча, лівої кисті руки, обох нижніх кінцівок. Загальна площа ураження тіла 6%,

Згідно виписки з журналу прийому громадян «Міська лікарня №3» від 01.11.2020 року у ОСОБА_1 виявлений хімічний опік 20% тіла 1 та 2 ступенів поверхні тіла в області обличчя та тулубу з правого боку, т.1 а.с.141.

Згідно виписки з журналу прийому громадян «Міської обласної офтальмологічної лікарня» від 01.11.2020 року у ОСОБА_1 виявлений опік шкіри, повік, кон`юктиви 1-2 ступеню, правого оку невідомою речовиною, т.1 а.с.120.

Згідно виписки з стаціонарного журналу обліку осіб, які звернулись до КНП «Миколаївська обласна дитяча клінічна лікарня від 01.11.2020 року у ОСОБА_5 виявлений хімічний опік кислотою голови, грудної клітини, лівого стегна, лівої гомілки, загальна площа ураження 6%, т.1 а.с.143.

Згідно копії медичної карти стаціонарного хворого ОСОБА_8 КНП Миколаївської міської ради «Міська лікарня №3» №7471 він був госпіталізований до лікарні 01.12.2020 року з діагнозом хімічний опік кислотою, дата виписки 25.11.2020 року, т.1 а.с.148- 180.

Згідно копії медичної карти стаціонарного хворої ОСОБА_1 КНП Миколаївської міської ради «Міська лікарня №3» №7470 вона була госпіталізована до лікарні 01.12.2020 року з діагнозом опік невідомою кислотою, т.1 а.с.193-303

Факт наявності тілесних ушкоджень у ОСОБА_1 , ступінь тяжкості та механізм утворення, підтверджується висновками експерта №1580 від 11.01.2021 року згідно якого у ОСОБА_1 мали місце тілесні ушкодження у вигляді хімічного опіку 16% 2 ст. голови, обличчя, передньої та задньої поверхні грудної клітини, правої верхньої та нижньої кінцівок, повік, кон`юктиви та рогівки правого ока, зниження зору правого ока до 0,3, які могли утворитись від дії будь-якої хімічної речовини. По ступеню тяжкості дані тілесні пошкодження відносяться до категорії середнього ступеню тяжкості за ознакою тривалого розладу здоров`я, т.2 а.с.16-20.

Факт наявності тілесних ушкоджень у ОСОБА_5 , ступінь тяжкості та механізм утворення, підтверджується висновками експерта №1578 від 11.01.2021 року згідно якого у ОСОБА_5 мали місце тілесні ушкодження у вигляді хімічного опіку 8% 1-2-3 ст. голови, лівої верхньої, обох нижніх кінцівок, які могли утворитись від дії будь-якої хімічної речовини. По ступеню тяжкості дані тілесні пошкодження відносяться до категорії середнього ступеню тяжкості за ознакою тривалого розладу здоров`я. При нанесені тілесних ушкоджень потерпіла могла бути звернена передньою стороною тіла до нападника, т.2 а.с.25-28.

Факт наявності тілесних ушкоджень у ОСОБА_2 , ступінь тяжкості та механізм утворення, підтверджується висновками експерта №1579 від 11.01.2021 року, згідно якого у ОСОБА_2 мали місце тілесні ушкодження у вигляді хімічного опіку 8% 2-3 ст. обличчя, шиї, тулубу, верхніх та нижніх кінцівок, які могли утворитись від дії будь-якої хімічної речовини. По ступеню тяжкості дані тілесні пошкодження відносяться до категорії середнього ступеню тяжкості за ознакою тривалого розладу здоров`я, т.2 а.с.33-35.

Згідно виписки із медичної карти амбулаторного хворого №2126 від 01.11.2020 року у ОСОБА_4 виявлена гостра інтоксикація внаслідок вживання алкоголю, т.1 а.с.113.

Згідно протоколу проведення слідчого експерименту від 23 січня 2021 року з відеозаписом слідчого експерименту, який був переглянутий в судовому засіданні, потерпіла ОСОБА_1 , відтворила обставини того, як 31.10.2020 року ОСОБА_4 облив її та її двох неповнолітніх дітей - ОСОБА_2 та ОСОБА_5 кислотою, які відповідають фактичним обставинам справи. Зокрема, ОСОБА_1 при проведенні слідчого експерименту показала, де обвинувачений взяв пляшку з кислотою, де знаходились всі учасники подій і яким саме чином, ОСОБА_4 облив її та дітей кислотою, т.2, а.с.78-87.

Згідно протоколу проведення слідчого експерименту від 23 січня 2021 року з відеозаписом слідчого експерименту, який був переглянутий в судовому засіданні, потерпілий ОСОБА_2 в присутності законного представника ОСОБА_3 відтворив обставини того, як 31.10.2020 року ОСОБА_4 облив його матір, сестру та його кислотою, які відповідають фактичним обставинам справи. Зокрема, ОСОБА_2 при проведенні слідчого експерименту показав, де обвинувачений взяв пляшку з кислотою, де знаходились всі учасники подій. Зазначив яким саме чином, ОСОБА_4 облив його матір та сестру кислотою та як під дією кислоти опинився він, т.2, а.с.89-97.

Згідно протоколу проведення слідчого експерименту від 13 листопада 2020 року з відеозаписом слідчого експерименту, який був переглянутий в судовому засіданні, свідок ОСОБА_6 відтворив обставини того, як 31.10.2020 року ОСОБА_4 облив потерпілих кислотою, які відповідають фактичним обставинам справи. Зокрема, ОСОБА_6 при проведенні слідчого експерименту показав квартиру в якій відбувались події, місце розташування учасників даної події, вказав балкон на якому обвинувачений взяв пляшку з кислотою, сказав, як він її виносив, а також зазначив безпосередньо обставини при яких ОСОБА_4 облив потерпілих кислотою, т.2, а.с.130- 136.

Зазначені докази є узгодженими між собою та іншими доказами у справі, сумніву в своїй належності та допустимості не викликають.

Суд не може прийняти до уваги доводи обвинуваченого про те, що він не мав умислу на вбивство ОСОБА_1 , а також на спричинення тілесних ушкоджень малолітній ОСОБА_5 . Так, потерпілі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та свідок ОСОБА_6 , безпосередньо в судовому засіданні пояснювали, що в той момент, коли обвинувачений виливав кислоту на ОСОБА_1 , він висловлював бажання смерті потерпілої. Пояснення потерпілих та свідка суд бере за основу, так як вони були логічними, послідовними та узгоджуються з іншими доказами у справі. Також, ОСОБА_4 зазначав, що він бажав вилити кислоту на спину потерпілої, тоді як згідно висновку експерта №1580 від 11.01.2021 року у ОСОБА_1 мали місце тілесні ушкодження у вигляді хімічного опіку 16% 2 ст. голови, обличчя, передньої та задньої поверхні грудної клітини, правої верхньої та нижньої кінцівок, повік, кон`юктиви та рогівки правого ока, зниження зору правого ока до 0,3, що свідчить про те, що обвинувачений вилив дану кислоту не на спину потерпілої, бажаючи просто спричинити їй тілесні ушкодження, як він зазначав, а саме на голову та обличчя, що є життєво важливими органами. Крім того, згідно висновку експерта №16 «Ж» від 16.11.2020 року в дослідницькій частині зазначено, що пляшка надана на експертизу є поліетиленовою ємністю білого кольору об`ємом 1 літр, в ємності на момент дослідження знаходилась 250 мл. прозорої речовини, яка є сірчаною кислотою. Отже, згідно даного висновку, обвинувачений вилив на потерпілу ОСОБА_1 більшу частину кислоти, яка знаходилась в пляшці. Факт виплескування на потерпілу значної кількості сульфатної (сірчаної) кислоти в область життєво важливих органів свідчать про те, що дії обвинуваченого були направлені на умисне протиправне заподіяння смерті ОСОБА_1 і обвинувачений втік з приміщення квартиру, так як вважав, що він виконав всі дії для доведення свого злочинного умислу до кінця.

Також, слід зазначити, що згідно висновку №1578 від 11.01.2021 року у малолітньої ОСОБА_5 мали місце тілесні ушкодження у вигляді хімічного опіку 8% 1-2-3 ст. голови, лівої верхньої, обох нижніх кінцівок, які могли утворитись від дії будь-якої хімічної речовини; при нанесені тілесних ушкоджень потерпіла могла бути звернена передньою стороною тіла до нападника. Отже, дані висновки експерта спростовують пояснення ОСОБА_4 про те, що він обливаючи ОСОБА_1 кислотою не бачив, що в неї на руках знаходиться малолітня ОСОБА_5 , так як вона була звернута передньою стороною тіла до обвинуваченого. Також, дані пояснення обвинуваченого, спростовуються поясненнями потерпілих ОСОБА_5 , ОСОБА_2 та свідка ОСОБА_6 , які засвідчили, що потерпіла на кухні під час всієї сварки тримала на руках свою малолітню доньку, а також тримала на руках дитину і під час того, як обвинувачений виливав на них кислоту і це всі бачили.

Суд, вважає, що висновок експерта №1356 від 02.11.2020 року (т.1 а.с.128-129) є не належними доказами, оскільки висновок експерту ніяким чином не підтверджує існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження

Аналізуючи викладене, досліджені в судовому засіданні докази, суд приходить до висновку, що пред`явлене ОСОБА_4 обвинувачення доведене в повному обсязі.

Дії ОСОБА_4 , які виразились в закінченому замаху на умисне вбивство ОСОБА_1 , а саме умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, суд кваліфікує за ч.2 ст.15 ч.1 ст.115 КК України.

Дії ОСОБА_4 , які виразились в умисному середньої тяжкості тілесному ушкодженні, спричиненому ОСОБА_5 , тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених ст..121 КК України, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров`я, належить кваліфікувати за ч.1 ст.122 КК України.

Дії ОСОБА_4 , які виразились в необережному середньої тяжкості тілесному ушкодженні, спричиненому ОСОБА_2 , належить кваліфікувати за ст.128 КК України.

Обставин, які пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 згідно зі ст.66 КК України,судом не встановлено.

Обставинами, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , згідно зі ст. 67 КК України, є вчинення кримінального правопорушення щодо малолітньої дитини, щодо іншої особи, з якою винний перебував у сімейних відносинах та вчинення злочину особою, що перебувала в стані алкогольного сп`яніння.

Обираючи міру покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд враховує ступінь тяжкості скоєних ним кримінальних правопорушень, а саме те, що це є закінченим замахом на вчинення особливо тяжкого злочину та нетяжкі злочини, відсутність обставин які пом`якшують його покарання, обставини, які обтяжують його покарання, те, що він раніше не судимий, посередньо характеризується за місцем мешкання, на обліку лікарів нарколога та психіатра не перебуває, суд вважає, що ОСОБА_4 повинно бути призначено покарання у вигляді позбавлення волі в межах санкцій ч. 1 ст.115, ч.1 ст.122, ст..128 КК України, з урахуванням вимог ч.3 ст.68 КК України.

Суд вважає, що, дане покарання ґрунтується на положеннях ст. ст. 50, 65 КК, відповідає принципам справедливості, співмірності та індивідуалізації покарання, є достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження нових злочинів.

Прокурором в інтересах держави в особі комунального некомерційного підприємства Миколаївської міської ради «Міська лікарня №3» заявлений цивільний позов про стягнення з ОСОБА_4 витрат на лікування ОСОБА_1 в сумі 50 542 грн. 82 коп. ( т.1 а.с.40-45). ОСОБА_4 даний позов визнав в повному обсязі. Звідси, даний позов, виходячи з вимог ч.ч.1, 3 ст.1206 ЦК України, суд вважає обґрунтованим та підлягаючим задоволенню.

Прокурором в інтересах держави в особі комунального некомерційного підприємства Миколаївської міської ради «Міська лікарня №3» заявлений цивільний позов про стягнення з ОСОБА_4 витрат на лікування ОСОБА_2 в сумі 20 559 грн. 60 коп.(т.1 а.с.46-51). ОСОБА_4 даний позов визнав в повному обсязі. Звідси, даний позов, виходячи з вимог ч.ч.1, 3 ст.1206 ЦК України, суд вважає обґрунтованим та підлягаючим задоволенню.

Прокурором в інтересах держави в особі комунального некомерційного підприємства «Миколаївської обласної дитячої клінічної лікарні» Миколаївської обласної ради, заявлений цивільний позов про стягнення з ОСОБА_4 витрат на лікування ОСОБА_5 в сумі 19 585 грн. 18 коп. ( т.1 а.с.52-57). ОСОБА_4 даний позов визнав в повному обсязі. Звідси, даний позов, виходячи з вимог ч.ч.1, 3 ст.1206 ЦК України, суд вважає обґрунтованим та підлягаючим задоволенню.

Долю речових доказів вирішити на підставі ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

ОСОБА_4 визнати винним в скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.15 ч.1 ст.115, ч.1 ст.122, ст..128 КК України і призначити йому покарання:

за ч.2 ст.15 ч.1 ст.115 КК України - 8 (вісім ) років позбавлення волі;

за ч.1 ст.122 КК України - 3 (три) роки позбавлення волі;

за ст. 128 КК України - 2 (два) роки позбавлення волі.

На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим з призначених покарань, ОСОБА_4 остаточно призначити покарання у вигляді 8 (восьми) років позбавлення волі.

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_4 , до набрання вироком законної сили, залишити тримання під вартою, але на строк не більше 60 днів, тобто до 20 липня 2021 року включно.

Строк відбуття покарання засудженому ОСОБА_4 рахувати з 21 травня 2021 року. Зарахувати в строк відбуття покарання ОСОБА_4 строк тримання його під вартою з 01 листопада 2020 року до 20 травня 2021 року включно.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь комунального некомерційного підприємства Миколаївської міської ради «Міська лікарня №3» витрати на лікування потерпілої ОСОБА_1 в сумі 50 542 (п`ятдесят тисяч п`ятсот сорок дві) грн. 82 коп.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь комунального некомерційного підприємства Миколаївської міської ради «Міська лікарня №3» витрати на лікування потерпілого ОСОБА_2 в сумі 20 559 (двадцять тисяч п`ятсот п`ятдесят дев`ять) грн. 60 коп.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь комунального некомерційного підприємства «Миколаївської обласної дитячої клінічної лікарні» Миколаївської обласної ради витрати на лікування потерпілої ОСОБА_5 в сумі 19 585 (дев`ятнадцять тисяч п`ятсот вісімдесят п`ять) грн. 18 коп.

Речові докази по справі:пластикову пляшку із залишками сульфатної (сірчаної кислоти, яка знаходиться в середині спеціального пакету ЕХР №0267322, одяг ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , які знаходяться в середині спеціального пакету ЕХР №0414390, одяг малолітньої ОСОБА_5 , який знаходиться всередині спеціального пакету ЕХР №0267321, які зберігаються в кімнаті речових доказів Новоодеського ВП ГУНП в Миколаївської області, знищити.

Вирок набирає законної сили після спливу закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Миколаївської області через Вознесенський міськрайонний суд засудженим ОСОБА_4 протягом 30 днів з моменту вручення йому копії вироку, усіма іншими учасниками процесу протягом 30 днів з моменту його проголошення.

Судді О.В.Миронова

Н.В.Домарєва

О.Е.Дробинський