Ухвала суду № 97081977, 21.05.2021, Франківський районний суд м. Львова

465/1270/21

2/465/2216/21

У Х В А Л А

21.05.2021 року м. Львів

Франківський районний суд м.Львова в особі судді Гладишевої Х.В.,

за участю секретаря судового засідання Кахнич Г.П.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 до Держави України, в особі Державної казначейської служби України, за участю третіх осіб – Вищої ради правосуддя, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини про відшкодування моральної шкоди завданої суддею Франківського районного суду м.Львова ОСОБА_6 ,-

встановив:

В провадженні Франківського районного суду м.Львова перебуває цивільна справа №465/1270/21 за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 до Держави України, в особі Державної казначейської служби України, за участю третіх осіб – Вищої ради правосуддя, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини про відшкодування моральної шкоди завданої суддею Франківського районного суду м.Львова ОСОБА_6 .

22.02.2021 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 звернулися в суду з позовом до Держави України, в особі Державної казначейської служби України, в якій просять прийняти позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 щодо відшкодування моральної і матеріальної шкоди, завданої суддею Франківського районного суду м.Львова С.Мартьяновою до розгляду; стягнути грошові кошти в розмірі 100000 грн. з Державної казначейської служби України за рахунок коштів Державного бюджету України в якості відшкодування ОСОБА_1 моральної шкоди, завданої суддею Франківського районного суду м.Львова В.Кузем під час виконання посадових обов`язків судді; стягнути грошові кошти в розмірі 100000 грн. з Державної казначейської служби України за рахунок коштів Державного бюджету України в якості відшкодування ОСОБА_2 моральної шкоди, завданої суддею Франківського районного суду м.Львова В.Кузем під час виконання посадових обов`язків судді; стягнути грошові кошти в розмірі 100000 грн. з Державної казначейської служби України за рахунок коштів Державного бюджету України в якості відшкодування ОСОБА_3 моральної шкоди, завданої суддею Франківського районного суду м.Львова В.Кузем під час виконання посадових обов`язків судді; стягнути грошові кошти в розмірі 100000 грн. з Державної казначейської служби України за рахунок коштів Державного бюджету України в якості відшкодування ОСОБА_5 моральної шкоди, завданої суддею Франківського районного суду м.Львова В.Кузем під час виконання посадових обов`язків судді; стягнути грошові кошти в розмірі 100000 грн. з Державної казначейської служби України за рахунок коштів Державного бюджету України в якості відшкодування ОСОБА_4 моральної шкоди, завданої суддею Франківського районного суду м.Львова ОСОБА_7 під час виконання посадових обов`язків судді.

Ухвалою Франківського районного суду м.Львова від 09.03.2021 року зазначений позов залишено без руху, позивачам надано строк для усунення недоліків – десять днів з дня отримання ухвали.

30.03.2021 року позивачами ОСОБА_2 та ОСОБА_4 до суду на виконання ухвали суду від 09.03.2021 року подано заяву про усунення недоліків позовної заяви, недоліки позовної заяви усунуті.

Ухвалою Франківського районного суду м.Львова від 05.04.2021 року відкрито провадження у даній справі та постановлено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання на 10.00 год. 21.05.2021 року.

21.05.2021 року суддею Франківського районного суду м.Львова Гладишевою Х.В. заявлено самовідвід.

Із заяви про самовідвід вбачається, що позивачі звернулись до Франківського районного суду м. Львоваз з позовом про відшкодування матеріальної та моральної шкоди завданої суддею Франківського районного суду м. Львова Кузем В.Я., з огляду на те, що як головуюча суддя у даній справі працюю в тому ж суді що й суддя Кузь В.Я.. Самовідвід у даній справі заявлено, оскільки наведені вище обставини можуть викликати у сторін сумнів у безсторонності, об`єктивності та неупередженості судді та в майбутньому призвести до скасування рішення у даній справі.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

У Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення (п. 1 ст. 6).

Статтею 2 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» встановлено, що рішення Європейського суду з прав людини є обов`язковими для виконання Україною. У статті 17 вказаного Закону прямо закріплюється, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (п. 56 рішення ЄСПЛ від 06 березня 2018 року у справі «Михайлова проти України») ЄСПЛ нагадує, що «безсторонність», як правило, означає відсутність упередженості або необ`єктивності, а її існування або відсутність можуть встановлюватися різними шляхами. Відповідно до усталеної практики Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 повинно встановлюватися згідно з: (і) суб`єктивним критерієм, при якому мають ураховуватись особисті переконання та поведінка конкретного судді (тобто, чи мав суддя будь-які особисті упередження або чи був він об`єктивним у цій справі); та (іі) об`єктивним критерієм, тобто шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд (та, серед інших аспектів, його склад) достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (див., наприклад, рішення у справі «Моріс проти Франції» [ВП] (Morice v. France) [GC], заява № 29369/10, пункт 73, ЄСПЛ 2015, з подальшими посиланнями). У контексті об`єктивного критерію, крім поведінки судді слід визначити, чи існують переконливі факти, які можуть викликати сумніви щодо його або її безсторонності. Це означає, що при вирішенні того, чи є у відповідній справі обґрунтована причина побоюватися, що конкретний суддя або орган, який засідає в якості суду, є небезстороннім, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати таке побоювання об`єктивно обґрунтованим (там само, пункт 76). Об`єктивний критерій в основному стосується ієрархічних чи інших зв`язків між суддею та іншими учасниками провадження. У зв`язку з цим навіть зовнішні прояви мають певну важливість, або, іншими словами, «правосуддя має не лише здійснюватися, має бути видно, що воно здійснюється».

У своїй практиці Європейський суд з прав людини неодноразово наголошує, що такі правила виражають заінтересованість національного законодавця з приводу усунення всіх обґрунтованих сумнівів щодо неупередженості відповідного судді чи суду, та є спробою забезпечити неупередженість шляхом усунення причин таких проблем. Окрім забезпечення відсутності фактичної упередженості, вони спрямовані на усунення будь-якого прояву небезсторонності, і таким чином сприяють підвищенню довіри, яку суди мають вселяти громадськості у демократичному суспільстві. Таким чином, ЄСПЛ вказав, що будь-який суддя, стосовно якого є законні підстави для побоювань у відсутності неупередженості, повинен взяти самовідвід.

Відповідно до п. 12 висновку №1 (2001) Консультативної ради європейських судів для Комітету Міністрів Ради Європи про стандарти незалежності судових органів і незмінності суддів, при винесенні судових рішень, у відношенні сторін в судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, тобто вільними від будь-яких зв`язків, упередженості, які впливають або можуть сприйматися як такі, що впливають на здатність судді приймати незалежне рішення. Значення цього принципу виходить далеко за конкретні інтереси визначеної сторони в якому-небудь спорі. Судова влада повинна користуватися довірою не тільки зі сторони сторін в конкретному розгляді, але і зі сторони суспільства в цілому. І суддя повинен бути не тільки реально вільним від будь-якого невідповідного зв`язку, упередженості або впливу, але він повинен бути вільним від цього і в очах розумного спостерігача. Інакше довіру до незалежної судової влади буде підірвано.

Вищезазначене кореспондується із пунктом 2.5. Бангалорських принципів поведінки суддів від 19 травня 2006 року, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН 27.07.2006 № 2006/23, відповідно до яких суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

Згідно ч.1 ст.39 ЦПК України, з підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов`язані заявити самовідвід.

Відповідно до п.5 ч.1 ст.36 ЦПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Враховуючи вищезазначене, для недопущення будь-яких сумнівів в об`єктивності та неупередженості суду в ході розгляду справи та вирішення спору, заява про самовідвід судді Франківського районного суду м.Львова Гладишевої Х.В. підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.36, 39, 40 ЦПК України, суд,-

постановив:

Задоволити заяву судді Франківського районного суду м. Львова Гладишевої Х.В. про самовідвід у розгляді цивільної справи №465/1270/21 за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 до Держави України, в особі Державної казначейської служби України, за участю третіх осіб – Вищої ради правосуддя, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини про відшкодування моральної шкоди завданої суддею Франківського районного суду м.Львова Кузем Василем Ярославовичем.

Матеріали справи № 465/1270/21 передати до загальної канцелярії Франківського районного суду м. Львова на повторний автоматизований розподіл для визначення судді у порядку, передбаченому ст. 33 ЦПК України.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя Гладишева Х.В.