
Справа № 464/3465/21
пр.№ 2-а/464/77/21
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
21.05.2021 Сихівський районний суд м.Львова
в складі: головуючого-судді Чорна С.З.,
за участю секретаря судових-засідань Гринюк Ю.В.,
за участю:
представника позивача Зелінки В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові адміністративну справу за позовом адвоката Зелінка Василя Володимировича поданого в інтересах ОСОБА_1 до командира 1 роти 1 батальйону УПП у Львівській області Жукевич Любомира Ігоровича, Департаменту патрульної поліції в особі Управління патрульної поліції у Львівській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,-
в с т а н о в и в :
адвокат Зелінка В.В. в інтересах ОСОБА_1 звернувся в суд із адміністративним позовом до командира 1 роти 1 батальйону УПП у Львівській області Жукевич Л.І. в якому просить скасувати постанову серії ЕАН №4142132 від 30.04.2021 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі та провадження у справі закрити.
В обґрунтування своїх вимог вказав, що згідно постанови серії ЕАН №4142132 від 30.04.2021 на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді 3400 гривень штрафу, за вчинення правопорушень, передбачених ч.2 ст.126 КУпАП. Правопорушення полягало в тому, що він не виконав вимоги дорожнього знаку 4.2 (рух праворуч) та не мав відповідної категорії, тобто не мав права керувати таким транспортним засобом. Щодо порушення дорожнього знаку 4.2 зазначив, що позивач ОСОБА_1 не мав змоги поміти його, оскільки перед його автомобілем рухався великогабаритний транспортний засіб, закриваючи його повноцінний огляд. Щодо порушення п.2.1.а ПДР зазначив, що він має право відповідно до відкритих йому категорій керувати транспортним засобом, повна маса яких перевищує 7500 кг. А повна маса автомобіля, яким керував становить 5600 кг. Крім цього, вказав що постанова винесена з грубим порушенням Закону.
Ухвалою суду від 14.05.2021 позов прийнято до розгляду та відкрито позовне провадження та залучено до участі у справі в якості співвідповідача Департамент патрульної поліції в особі Управління патрульної поліції у Львівській області.
Від відповідача до суду поступив відзив на позовну заяву в якому зазначає, що зазначені в позовній заяві обставини не відповідають дійсності, позивач в такий спосіб намагається уникнути адміністративної відповідальності, а тому в задоволенні позову просить відмовити за безпідставністю. Вважає, що доказом встановлення вини позивача у порушенні ПДР України являється винесені у встановленому законом порядку оскаржувані постанови. Доводи позивача обґрунтовані виключно посиланням на формальні підстави для скасування оскаржуваної постанови, проте не підтверджені жодним належним і допустимим доказом.
Представник позивача Зелінка В.В. в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, надав пояснення аналогічні змісту позовної заяви та просять таку задоволити. Крім цього, подав до суду клопотання про стягнення витрат пов`язаних з наданням правової допомоги адвокатом.
Відповідачі в судове засідання не з`явилися, хоча належним чином повідомлялися про час та місце розгляду справи.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог з таких підстав.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч. 1ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Згідно Постанови у справі про адміністративне правопорушення серії ЕАН № 4142132 від 30.04.2021, ОСОБА_1 , 30.04.2021 о 13 год. 20 хв. по вул.В.Винниченка,32а у м.Львові керував транспортним засобом «Mercedes-Benz 609 D» н.з. НОМЕР_1 , не виконав вимоги знаку 4.2, при цьому не маючи відповідної категорії, тобто не мав права керування таким транспортним засобом, чим порушив п.2.1.а ПДР України, за що відповідальність передбачена ч.2 ст.126 КУпАП.
Згідно ст.14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Відповідно до п.1.3 Правил дорожнього руху учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.
Знак 4.2 "Рух праворуч" дозволяє рух тільки направо. Дія знака не поширюється на транспортні засоби, що рухаються за встановленими маршрутами. Дія знака поширюється на перехрещення проїзних частин, перед яким він встановлений.
Відповідно до п.8.1 ПДР передбачено регулювання дорожнього руху здійснюється за допомогою дорожніх знаків, дорожньої розмітки, дорожнього обладнання, світлофорів, а також регулювальниками.
Згідно п.2.1 «а» Правил дорожнього руху водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
П.2.3.б ПДР для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.
Відповідно до п.8.4.г Дорожні знаки поділяються на групи, серед яких наказові знаки, які показують обов`язкові напрямки руху або дозволяють деяким категоріям учасників рух по проїзній частині чи окремих її ділянках, а також запроваджують або скасовують деякі обмеження.
Відповідно ч.1 ст.122 КУпАП перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно ч.2 ст.126 КУпАП керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №340 від 08.05.1993 водіям транспортних засобів категорій В, С, і D дозволяється керувати цими засобами також з причепом, повна маса якого не перевищує 750 кілограмів. До керування транспортними засобами категорій В, С і D з причіпами, у яких повна маса більше 750 кг, а також зчепленими автобусами допускаються водії, в посвідченні яких є відмітка категорії Е.
Відповідно до посвідчення водія ОСОБА_1 серії НОМЕР_2 , останній має право керування транспортними засобами категорій: B, C, CE.
Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу «Mercedes-Benz 609 D» н.з. НОМЕР_1 даний транспортний засіб відноситься до категорії C1.
Отже, під час розгляду справи встановлено, що ОСОБА_1 має право керування транспортними засобами категорій «С1», зокрема транспортним засобом марки Mercedes-Benz 609 D» н.з. НОМЕР_1 , який відноситься до категорії C1.
З огляду на наведене суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.126 КУпАП, а саме - керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним, не доведена.
За таких обставин суд вважає, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.126 КУпАП.
В той же час, як встановлено з матеріалів справи, позивач вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.122 КУпАП.
Доводи позивача про те, що він не мав змоги побачити дорожній знак 4.2 (рух праворуч) через великогабаритний транспортний засіб, якій рухався попереду нього, суд спростовує, оскільки відповідно до п.2.3.б ПДР для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну.
Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України суд за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема, скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи).
При винесенні оскаржуваної постанови стягнення накладено на підставі ст. 36 КУпАП (накладення адміністративних стягнень при вчиненні кількох адміністративних правопорушень), відтак, не з`ясовано всіх необхідних обставин справи, як того вимагає ст.280 КУпАП, зокрема, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні.
На підставі викладеного суд вважає, що позов слід задовольнити частково, постанову серії ЕАН №4142132 від 30.04.2021 про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, за ч.2 ст.126 та ч.1 ст.122 КУпАП із застосуванням ч.2 ст.36 КУпАП про накладення стягнення у вигляді штрафу в розмірі 3400,00 грн на ОСОБА_1 , винесену командиром 1 роти 1 батальйону УПП у Львівській області Жукевич Любомиром Ігоровичем, слід скасувати, провадження в справі за ч.2 ст.126 КУпАП закрити, а за ч.1 ст.122 КУпАП - направити на новий розгляд до Управління патрульної поліції в Львівській області.
Щодо судових витрат суд зазначає наступне:
Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Так, компенсація витрат на професійну правничу допомогу здійснюється в порядку, передбаченому статтею 134 КАС України.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. (ч. 4, 5 ст. 134 КАС України).
У постанові Верховного Суду від 30.09.2020р. у справі № 379/1418/18 (провадження № 61-9124св20) вказано, що «склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).
У рішенні Європейського суду з прав людини від 23.01.2014 (справа «East/West Alliance Limited» проти України», заява №19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними й неминучими, а їх розмір обґрунтованим (п.268).
В даному випадку, адвокатом Зелінка В.В. долучено договір про надання правової допомоги № 0505/21 від 05.05.2021, додаткову угоду до договору, акт надання адвокатських послуг від 21.05.2021, детальний опис надання послуг, довідку про підтвердження отримання винагороди в сумі 4 166,66 грн.
У вказаному договорі сторони домовились про те, що 1 година адвокатського гонорару становитиме 1000 грн.
Згідно акту виконаних робіт, до послуг адвоката увійшло підготовка позовної заяви – 3 166,66 грн., представництво інтересів у суді (1 судове засідання) – 1 000 грн., що разом складає 4 166,66 грн.
Між тим суд враховує, що при розгляді вказаної справи адвокат не знайомився з матеріалами справи, відповіді на відзив не надав, жодних додаткових доказів до матеріалів справи не долучено, окрім того відбулось одне судове засідання, загальною тривалістю близько 30 хвилин, тому вважає завищеною, і такою що не відповідає складності справи суму адвокатського гонорару у 4 166,66 грн., оскільки така не є співмірною із обсягом юридичної та технічної роботи щодо підготовки справи до розгляду та тривалістю судового засідання.
За таких обставин суд дійшов висновку, що на користь ОСОБА_1 слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління патрульної поліції у Львівській області департаменту патрульної поліції 1 000 грн. судових витрат на професійну правничу допомогу.
Вказана сума, на думку суду є співмірною із складністю справи та обсягом наданих адвокатом послуг, відповідає критерію реальності таких витрат та розумності їхнього розміру.
Крім цього, на користь ОСОБА_1 слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління патрульної поліції у Львівській області департаменту патрульної поліції 454 грн. сплаченого судового збору.
На підставі ст.55 Конституції України, ст.9, ст.289, ст.293 КУпАП та керуючись ст.ст. 9, 72-74, 77, 229, 242, 244-246, 286 КАС України, суд, -
у х в а л и в :
позовну заяву адвоката Зелінка Василя Володимировича поданого в інтересах ОСОБА_1 до командира 1 роти 1 батальйону УПП у Львівській області Жукевич Любомира Ігоровича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення – задоволити частково.
Постанову серії ЕАН № 4142132 від 30 квітня 2021 року про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, якою на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення за ч.2 ст.126 та ч.1 ст.122 КУпАП із застосуванням ч.2 ст.36 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 3400,00 грн - скасувати.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч.2 ст.126 КУпАП, ч.1 ст.122КУпАП в частині притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.126 КУпАП- закрити.
В решті позовних вимог відмовити.
Справу про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1ст. 122 КУпАП - направити на новий розгляд до Управління патрульної поліції в Львівській області.
Стягнути з Управління патрульної поліції в Львівській області Департаменту патрульної поліції за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 понесені ним судові витрати у справі у вигляді сплаченого ним судового збору за подачу позову до суду у сумі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) грн 00 коп. та 1 000 грн. судових витрат на професійну правничу допомогу.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Сихівський районний суд м.Львова протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .
Відповідач: командир 1 роти 1 батальйону УПП у Львівській області Жукевич Любомир Ігорович, місце знаходження: 79053, м. Львів, вул. Перфецького, 19, ЄДРПОУ 40108646.
Відповідач: Департамент патрульної поліції в особі Управління патрульної поліції у Львівській області ДПП: 79053, м. Львів, вул. Перфецького, 19, ЄДРПОУ 40108646.
Cуддя С.З. Чорна
Судове рішення № 97081530, Сихівський районний суд м. Львова було прийнято 21.05.2021. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 464/3465/21. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: