Рішення № 97080509, 20.05.2021, Жидачівський районний суд Львівської області

Справа №443/972/19

Провадження №2/443/420/21

РІШЕННЯ

іменем України

20 травня 2021 року Жидачівський районний суд Львівської області у складі:

головуючого судді Сливки С.І.,

з участю: секретаря судового засідання Кушнір М.І.

позивача ОСОБА_1 ,

відповідача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в м.Жидачеві за правилами загального позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Ходорівської міської ради про визнання права власності на майно у порядку спадкування за законом,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом, у якому просить визнати за нею право власності на будинок АДРЕСА_1 у порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позовні вимоги мотивує тим, що вказаний вище будинок належав на праві власності її матері ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . За життя мати позивачки залишила заповіт, за яким заповіла вказаний будинок ОСОБА_2 . Проте, останній відмовився від прийняття спадщини. Відтак, позивачка, як дочка спадкодавця, спадкує майно своєї матері в порядку спадкування за законом, як спадкоємець першої черги. Крім того, позивачка стверджує, що постійно проживала зі своєю матір`ю у будинку, який є предметом спору у даній справі. 15.01.2019 року позивачка звернулася до нотаріуса із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом, після смерті матері. Однак, нотаріусом відмовлено їй у видачі свідоцтва, у зв`язку із наявністю розбіжностей у документах, які підтверджують право власності на спадкове майно, зокрема щодо площі житлового будинку. Відтак, позивачка змушена звертатися до суду із вказаним позовом з метою захисту своїх майнових прав.

Ухвалою Жидачівського районного суду Львівської області від 02.07.2019 року відкрито провадження у справі.

На підстав розпорядження керівника апарату Жидачівського районного суду Львівської області №908 від 27 серпня 2020 року проведено повторний автоматизований розподіл судової справи.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.08.2020 року головуючим у справі призначено суддю Жидачівського районного суду Львівської області Сливку С.І.

Ухвалою судді Жидачівського районного суду Львівської області Сливки С.І. 01 вересня 2020 року справу прийнято до свого провадження та вирішено проводити її розгляд за правилами загального позовного провадження.

Крім того, ухвалою витребувано у Другої Львівської державної нотаріальної контори (м.Львів, вул.Степана Бандери, 5) копію спадкової справи, яка була заведена після смерті ОСОБА_3 , яка померла у м.Львові 29 січня 2013 року.

На запит суду Другою Львівською державною нотаріальною конторою 22.09.2020 року надано спадкову справу №12/2019.

Позивачка в підготовочму судовому засіданні позов підтримала, з мотивів, наведених у такому. Просила позов задоволити.

Відповідач ОСОБА_2 у судовому засіданні позов визнав. Просив позов задоволити.

Представник відповідача Ходорівської міської рада у судове засідання не з`явився, однак у відзиві на позовну заяву від 22.09.2020 року просив проводити розгляд справи без його участі. Крім того, не заперечив проти задоволення позову.

Оскільки відповідачі визнали позовні вимоги, визнання позову не суперечить закону, не порушує прав, свобод та інтересів інших осіб, суд відповідно до ч.4 ст.200, ст.206 ЦПК України, ухвалює судове рішення в підготовчому судовому засіданні.

Заслухавши сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла мати позивачки ОСОБА_1 та відповідача ОСОБА_2 – ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть Серія НОМЕР_1 (а.с.5).

Предметом спору у даній справі є житловий будинок АДРЕСА_1 , який належав померлій ОСОБА_3 на праві приватної власності, що підтверджується такими доказами:

-Витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно, номер 955214 від 09.07.2003 року (а.с.8);

-Витягом з погосподарскої книги №11 с.Городище, виданого виконавчим комітетом Ходорівської міської ради №131 від 05.03.2019 року (а.с.12);

-Свідоцтвом про право на спадщину за законом від 26.05.2003 року (а.с.10).

За життя 03.10.2003 року ОСОБА_3 склала заповіт, посвідчений секретарем виконавчого комітету Журавнівської сільської ради, зареєстрований в реєстрі за номером 85 (а.с.9), за яким заповіла житловий будинок АДРЕСА_1 ОСОБА_2 .

04 квітня 2019 року ОСОБА_2 написав заяву про відмову від реалізації спадкових прав, посвідчену державним нотаріусом Другої Львівської державної нотаріальної контори (а.с. 11).

Зі змісту заяви вбачається, що ОСОБА_2 ознайомлений зі змістом заповіту ОСОБА_3 .

Відтак, оскільки ОСОБА_2 відмовився від прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , майно останньої підлягає спадкуванню за законом.

Позивачка ОСОБА_1 є дочкою ОСОБА_3 , а відтак є спадкоємцем першої черги.

15.01.2019 року ОСОБА_1 звернулася до Другої Львівської державної нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом, після смерті матері ОСОБА_3 .

Однак, листом-відмовою від 21.05.2019 року (а.с.6) завідувача Другої Львівської державної нотаріальної контори Палажій Г.В. позивачці відмовлено у видачі свідоцтва, у зв`язку із наявністю розбіжностей у документах, які підтверджують право власності на спадкове майно – житловий будинок, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , зокрема щодо загальної площі будинку та житлової площі.

Згідно з витягу з погосопдарської книги №11 с.Городище, виданого Ходорівською міською радою (а.с.12), ОСОБА_3 , була власником житлового будинку і допоміжних госопдарських будівель, які знаходяться за адресою АДРЕСА_1 . Загальна площа будинку 55,2 кв.м., житлова площа 36,3 кв.м.

Згідно довідки Стрийського міжрайонного бюро технічної інвентаризації №249 від 12.02.2019 року (а.с.13) загальна площа будинку АДРЕСА_1 – 52,4 кв.м., житлова площа - 37,2 кв.м.

Одночасно, відповідно до відомостей з реєстру прав власності на нерухоме майно від 21.05.2019р. (а.с.7), витягу з погосподарскої книги №11 (а.с.12) та свідоцтвом про право на спадщину за законом від 26.05.2003 року (а.с.10), загальна площа вищезгаданого будинку становить 55,2 кв.м., житлова – 36,3 кв.м. При цьому, запис про державну реєстрацію, а відповідно і відомості про об`єкт нерухомості, було внесено 09.07.2003 року.

Відповідно до положень ст. ст.1216-1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно з вимогами ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до ч. 3ст.1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Згідно із ст. 1296 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Крім того, згідно із ст.4 ЦПК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частиною 1 статті 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

За змістом положень ст. 392 ЦК України право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності. Тобто, визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку та в інший спосіб такі перешкоди не можуть бути усунуті.

Згідно роз`яснень, викладених у п.23 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року № 7, вбачається, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Тобто, визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадщини у нотаріальному порядку, у зв`язку з чим, виникає цивільно-правовій спір.

Пунктами 4.15, 4.18 глави 10 розділу 11 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом МЮУ від 22.02.2012 року №296/5, видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, проводиться нотаріусами після подання правовстановлюючих документів щодо належності цього майна спадкодавцеві. За відсутності у спадкодавця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів, нотаріус роз`яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку.

У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження. З урахуванням положень статей 1296-1299 ЦК України питання про право спадкоємця на спадкове майно вирішується судом у разі невизнання такого права чи відмови нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину.

Отже, відсутність факту офіційного визнання перешкоджає належному володінню користуванню та розпорядженню успадкованим майном, створює умови правової невизначеності речових прав позивача.

Наявність розбіжностей у документах, які підтверджують право власності на спадкове майно – житловий будинок, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , зокрема щодо загальної площі будинку та житлової площі, перешкоджає позивачу в реалізації спадкових прав, зокрема оформленню спадщини нотаріусом.

При цьому, як уже зазначалось вище, станом на 23.01.2019 року загальна площа будинку АДРЕСА_1 становить – 52,4 кв.м., житлова площа - 37,2 кв.м., що підтверджено довідкою Стрийського міжрайонного бюро технічної інвентаризації №249 від 12.02.2019 року (а.с.13).

Відтак, враховуючи вищенаведене, вимога про визнання за позивачами права власності на житловий будинок АДРЕСА_1 у порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , підлягає до задоволення.

Суд, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, системний аналіз положень чинного законодавства України, враховуючи, що відповідачка визнала позов, дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 258, 259, 263-265, 354, 355 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задоволити.

Визнати за ОСОБА_1 (адреса проживання: АДРЕСА_2 ) право власності на будинок АДРЕСА_1 у порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 20 травня 2021 року.

Головуючий суддя С.І Сливка