Рішення № 97080244, 17.05.2021, Пересипський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Суворовський районний суд м. Одеси)

Справа № 523/2152/21

Провадження №2/523/2643/21

Д О Д А Т К О В Е Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" травня 2021 р.

Суворовський районний суд м.Одеси у складі:

головуючої - судді Середи І.В.,

за участі секретаря судових засідань – Щербан О.Д.,

розглянувши заяву позивача ОСОБА_1 про стягнення витрат на професійну правничу допомогу,

ВСТАНОВИВ:

05.02.2021р. до суду надійшла заява позивача ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення з ТОВ «Північтранс» судових витрат, які складаються із витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 9600 грн.

16.04.2021 р. у справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальності «ПІВНІЧ ТРАНС» про спонукання до виконання мирової угоди шляхом стягнення заборгованості по виплаті грошового відшкодування ухвалено рішення про задоволення вимог та стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "ПІВНІЧ ТРАНС" на користь ОСОБА_1 заборгованості по виплаті грошового відшкодування, яка утворилася в період з 01 січня по 31 січня 2021 року в розмірі -24411 грн.

19.04.2021 р. позивач звернулася з заявою про розподіл судових витрат та просила стягнути з відповідача товариства з обмеженою відповідальністю "ПІВНІЧ ТРАНС" на її користь судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката у сумі 9600,00 грн..

В обґрунтування своєї заяви ОСОБА_1 вказувала на те, що в позові було зазначено про попередній (орієнтовний) розрахунок понесених судових витрат в розмірі 10000 грн. Також ОСОБА_1 посилалась на укладення 06.10.2020р. між нею та адвокатом ОСОБА_2 договору про надання правової допомоги, та укладення 01.02.2021р. Додатку №4 до нього, відповідно до яких адвокат ОСОБА_2 отримала плату (винагороду/гонорар) в розмірі 9600 грн за надання правової допомоги щодо представництва інтересів позивача у Суворовському районному суді м.Одеси щодо спонукання до виконання мирової угоди від 22.05.2008р. На підтвердження сплати вищевказаної суми до матеріалів справи додано довідки про сплату гонорару від 01.02.2021р., 16.02.2021р., 29.02.2021р. та надано копії свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю Серебрій Г.Г. №134.

Відповідач звернувся з клопотанням про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката позивача, обґрунтовуючи тим, що необхідно виходити з критерію реальності адвокатських послуг (встановлення їх дійсності та необхідності), а також критерію розумності їх вартості, виходячи з конкретних обставин справи. Звернуто увагу суду на те, що стягнення з відповідача однієї і тієї ж суми витрат за одним договором про надання правової допомоги по 5 судовим справам (523/2152/21 (с. ОСОБА_3 ), 523/3702/21 (с. ОСОБА_3 ), 523/3772/21 (с. ОСОБА_4 ), 523/849/21 (с. ОСОБА_5 ), 523/15411/20 (с. ОСОБА_6 ), які є ідентичними, з однаковим предметом та підставами, різняться тільки періоди заборгованості, є прямим зловживанням процесуальними правами. Крім того, договір про надання правової допомоги від 06.10.2020р. та додаток №4 до договору не містять жодного ідентифікуючого посилання на цивільну справу, в межах якої заявлені витрати на відшкодування, що унеможливлює вирішення питання щодо стягнення з товариства витрат на правничу допомогу, посилаючись на правову позицію, викладену в Постанові ВС від 15.05.2018р. у справі №821/1594/17. Щодо наданого розрахунку витрат на правничу допомогу, представник відповідача зазначив, що «зустріч з клієнтом, консультація, укладення угоди-1 година» відбулось 1 раз – 06.10.2020р., а витрати за даним пунктом стягуються з відповідача по всім судовим справам за позовною заявою ОСОБА_1 до товариства, які зазначені вище, тобто в 5-кратному розмірі. Також відсутні докази на підтвердження послуги «Правова експертиза отриманих від клієнтів документів» та є дублюючою по всім 5 справам, як і пункт «Підготовка позову до суду». Розглянута справа не є складною, розгляд справи проводився в спрощеному порядку без виклику сторін, а тому включення пункту витрат «Участь у судових засіданнях» до розміру витрат на правничу допомогу не є правомірним, оскільки представник позивача не приймав участі у судових засіданнях. Представником позивача подано по суті лише один документ- позов на п`яти сторінках, який не містить ґрунтовного аналізу норм матеріального та процесуального права, та повторюється у всіх 5 справах, та заява про стягнення витрат на правову допомогу, яка теж дублюється в інших справах.

Розгляд справи проводився в спрощеному провадженні без виклику сторін, тому для розгляду заяви сторони також не викликалися.

Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що заява підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

Як судом встановлено, 16.04.2021 р. у справі №523/2152/21 за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальності «ПІВНІЧ ТРАНС» про спонукання до виконання мирової угоди шляхом стягнення заборгованості по виплаті грошового відшкодування ухвалено рішення про задоволення вимог та стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "ПІВНІЧ ТРАНС" на користь ОСОБА_1 заборгованості по виплаті грошового відшкодування, яка утворилася в період з 01 січня по 31 січня 2021 року в розмірі -24411 грн.

Справу розглянуто в порядку спрощеного провадження без виклику сторін.

Відповідно до вимог п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Як судом встановлено, про стягнення судових витрат відповідачем заявлено у позові, згідно довідок: від 01.02.2021р. адвокатом ОСОБА_2 було прийнято за послуги від ОСОБА_1 згідно договору від 06.10.2020р., додатку №4 від 01.02.2021р. винагороду (гонорар» в сумі 3000 грн (готівкою), від 16.0221 р. – 1600 грн., від 29.03.2021р. –прийнято суму 5000 грн, з яких розраховано вартість отриманих послуг (п.2 додатку №4):

-зустріч з клієнтом, консультування, укладення угоди – 1 година;

-правова експертиза отриманих від клієнта документів, ознайомлення з матеріалами справи, попередній аналіз доказів, приведення доказів до позову в належний стан, розрахунок вимог, підготовка заяв, клопотань – 4 години;

-підготовка позову до суду, аналіз законодавства, оформлення та подання документів до суду – 4 години;

-участь у судових засіданнях – 3 години.

Як видно з довідок, складених 01.02.2021р., 16.02.2021р., 29.03.2021р., сторонами підтверджено умови виконання договору, оплата послуг та отримання правової допомоги.

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон № 5076-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI).

Відповідно до статті 19 Закону № 5076-VI видами адвокатської діяльності, зокрема, є:

- надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;

- складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;

- представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону № 5076-VI).

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.

Разом із тим, чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

За нормами ст.137 ЦПК України визначено:

1. Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

2. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

3. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

4. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

5. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

6. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно з нормами ч.1 та 2 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За нормами ч.3 ст.141 ЦПК України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Згідно з вимогами ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Підсумовуючи, можна зробити висновок, що ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Отже, матеріалами справи підтверджується факт отримання відповідачем послуг адвоката та понесення ним витрат.

Разом з тим, проаналізувавши надані докази, суд прийшов до висновку, що з наданих на підтвердження витрат на правничу допомогу доказів (договору від 06.10.2020р. та додатку №4 до нього) не слідує, що цей договір стосується саме надання послуг у справі №523/2152/21, та витрати на професійну правничу допомогу на вказану суму не є співмірними виходячи з того, що справа не є складною, розглядалась в спрощеному провадженні без повідомлення/виклику сторін, в провадженні Суворовського районного суду м.Одеси перебувають 5 ідентичних справ, які відрізняються лише найменуванням періоду та розміром заборгованості.

Судом також враховуються висновки Великої Палати Верховного Суду, висловлені в постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, висновок Верховного Суду в постанові від 14 листопада 2018 року у справі № 753/15687/15, Додатковій Постанові Верховного Суду від 19 лютого 2021р. по справі № 755/9215/15-ц, Постанові Касаційного адміністративного суду Верховного Суду від 21.01.2021р. по справі №280/2635/20.

З опису робіт (наданих послуг) вбачається, що послуги з розроблення правової позиції, правова експертиза та попередній аналіз доказів, аналіз законодавства та підготовка подання позову по справі №523/2152/21 фактично є одною роботою, фактично участі у судових засідань представник позивача не приймавтому витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 9600 грн. є надміру завищеними, належним чином не обґрунтованими, що суперечить принципу розподілу судових витрат.

Таким чином, враховуючи вказані висновки, суд вважає, що розмір витрат підлягає зменшенню до 1000 грн..

Керуючись ст.ст. 76, 81, 89, 141, 246, 273,270, 354,355 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Заяву позивача ОСОБА_1 про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу - задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальності «ПІВНІЧ ТРАНС», код ЄДРПОУ 05523553, на користь ОСОБА_1 , реєстраційна облікова картка платника податків НОМЕР_1 , судові витрати на правничу допомогу у розмірі 1000 грн..

Додаткове рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складення рішення.

Рішення складено 17.05.2021р.

Суддя