Ухвала суду № 97080029, 20.05.2021, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/6057/19

Провадження 1-кп/522/619/21

УХВАЛА

Іменем України

(повний текст)

20 травня 2021 року Місто Одеса

Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді - Коваленка В.М.,

за участю секретаря - Гасанова Р.М.

розглянувшиу відкритому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні№12019162500000417 року від 17.02.2019 за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Республіки Дагестан, громадянина Азербайджану, дагестанця, з середньою освітою, не одруженого, безробітного, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого: 07.12.2017 Суворівським районним судом м. Одеси за ч.1 ст.185 КК України до 2 років позбавлення волі, ст.75 КК України - 1 рік іспитового строку; 11.12.2017 Суворівським районним судом м.Одеси за ч.1 ст.309 КК України до 6 місяців арешту, обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.187 КК України,

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м.Одеса, громадянина України, українця, з середньою освітою, одружений, безробітний, проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимий: 27.06.2002 Одеським апеляційним судом за п. «а, г, з, і» ст. 93, ст.69, ч.3 142 (КК 60р.), ч. 2 ст. 187, ч.2 ст.186 КК України до 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна; 19.10.2017 року Приморським районним судом м. Одеси за ч.1 ст.185 КК України до 2 років позбавлення волі, ст. 75, 76 КК України - 1 рік іспитового строку; 12.12.2017 Київським районним судом м. Одеси за ч.2 ст.185, ст.71 КК України до 2 років позбавлення волі, ст.75, 76 КК України - 1 рік іспитового строку; На теперішній час, притягується до кримінальної відповідальності Приморським районним судом м. Одеси за скоєння кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, ч.2 ст.15 ч.2 ст.185 КК України, обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.187 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурор -Думініка О.Ф.

захисника - Тодоріка К., Мастюк К.П.

обвинувачених - ОСОБА_1 ОСОБА_2

УСТАНОВИВ:

Розглядаючи питання щодо доцільності продовження строку тримання під вартою, суд встановив наступне.

Під час судового засідання прокурор просив продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 терміном на шістдесят днів , посилаючись на те, що ризики, передбачені ст.177 КПК України, які були враховані під час обрання запобіжного заходу раніше, продовжують існувати.

В судовому засіданні захисник Євсюков Є.П. заперечував проти продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та просив змінити запобіжний захід ОСОБА_3 з тримання під вартою на домашній арешт , посилаючись на наступне.

На теперішній час, ризики, передбачені ст.177 КПК знизились, обвинувачений не має наміру перешкоджати кримінальному провадженню та пере6ховуватись від суду, скоювати інші злочини. ОСОБА_3 потребує постійного медичного обстеження у звязку з хворобою нирок, перебуває у цивільному шлюбі, працює таксистом, має постійне місце проживання, раніше не притягувався до кримінальної відповідальності.

Таким чином, зміна запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на запобіжний захід у вигляді домашнього арешту стосовно ОСОБА_3 ніяким чином не зашкодить встановленню всіх обставин по кримінальному провадженні.

В судовому засіданні обвинувачений підтримав клопотання захисника, просив суд його задовольнити у повному обсязі.

Прокурор в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання сторони захисту, вважаючи його необгрунтованим.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши думки учасників судового провадження, суд приходить до висновку, що у продовженні строків триманняя під вартою ОСОБА_1 необхідно відмовити з наступних підстав.

Судом встановлено, що ризики, які були враховані під час обрання запобіжного заходу, суттєво зменшилися.

На цей час у кримінальному провадженні триває судовий розгляд, судом не допитані свідки. Обвинувачений ОСОБА_4 утримується під вартою більше двох років, має постійне місце мешкання у м Одесі. Крім того стан здоров`я ОСОБА_1 є важким, утім будь-яке лікування в умовах слідчого ізолятора йому не надається. Судом винесено ухвалу від 04.03.2020 року про надання йомунеобхідної та кваліфікованої медичної допомоги, проведення обстеження та лікування в умовах спеціалізованого медичного закладу, проте досі ухвала суду не виконана.

Таким чином, на даній стадії провадження, з урахуванням всіх обставин справи та особи обвинуваченого, можливо змінити ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою цілодобовий домашній арешт, вважаючи, що зазначений запобіжний захід зможе забезпечити його належну процесуальну поведінку.

Згідно ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який може застосовуватися лише у тих випадках, коли прокурор у судовому засіданні зможе довести що жоден з більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти існуючим ризикам.

Відповідно до п.9 листа ВССУ з розгляду цивільних та кримінальних справ від 04.04.2013р. №511-550/0/4-13 «Про деякі питання порядку застосування запобіжних заходів під час досудового розслідування та судового провадження відповідно до Кримінального процесуального кодексу України», виключно (єдиною) метою застосування запобіжних заходів у кримінальному провадженні є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладеним на нього процесуальних обов`язків.

Крім цього, вищезазначений лист ВССУ посилається на правову позицію ЄСПЛ в рішенні у справі « Харченко проти України». Відповідно до п.71 якого практика тримання обвинувачених під вартою виключно на підставі того, що обвинувальний висновок подано до суду першої інстанції, є порушенням пункту 1 статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, та є несумісною з принципом юридичної визначеності та принципом захисту від свавілля, принципу верховенства права. Що відображено у рішенні ЄСПЛ у справі «Єлоєв проти України» ( 974_433) ( Yeloyev v. Ukraine), №17283/02, п.50, від 06 листопада 2008 року). Також практика ЄСПЛ встановлює, що існування обґрунтованої підозри щодо вчинення обвинуваченим тяжкого злочину спочатку може виправдовувати тримання під вартою, але при цьому, Суд неодноразово зазначив, що тяжкість обвинувачення не може сама по собі бути виправданням тривалих періодів тримання під вартою ( рішення у справі « Єчус проти Литви» ).

У своїх рішеннях ЄСПЛ також звертає увагу на те, що тяжкість злочину, вчиненого обвинуваченим та ризик його ухилення від слідства чи суду залишається єдиними підставами для відмови суду у задоволенні клопотань про звільнення. Проте згідно з п.3 ст.5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, зі спливом певного часу саме тільке існування обґрунтованої підозри перестає бути підставою для позбавлення свободи, а тому прокурор у своєму клопотанні має навести інші підстави для продовження тримання особи під вартою, які мають бути чітко сформульовані ( рішення ЄСПЛ від 23 вересня 1998 року у справі « І.А. проти Франції)

Обвинувачений тривалий час перебуває під вартою, нових ризиків, передбачено ст. 177 КПКУ, не встановлено.

На цей час не встановлено виняткових обставин, які б виправдовували подальше обмеження права обвинуваченого на свободу, та свідчили б про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів.

Керуючись Гл.18, ст.ст.1- 376 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Змінити запобіжний захід стосовно ОСОБА_1 з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт.

Покласти на обвинуваченого обов`язки строком на 2 (два) місяці, передбачені ч.5 ст.194 КПК України:

1) не відлучатися з місця проживання за адресою: АДРЕСА_3 ;

2) повідомляти суд про зміну свого місця проживання;

3)прибувати за викликом до суду.

4)носити електронний засіб контролю; ;

Звільнити обвинуваченого з під варти в залі суду.

Строк дії ухвали слідчого судді становить 60 (шістдесят) днів і обчислюється з 20 травня 2021 року.

Ухвала суду про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту припиняє свою дію 19 липня 2021 року.

Ухвала суду щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Виконання ухвали покласти на органи національної поліції за місцем проживання обвинуваченого.

Ухвала про продовження строку тримання під вартою може бути оскаржена протягом п`яти днів до Одеського апеляційного суду.

Головуючий:

20.05.21