
Справа № 507/510/21
Провадження № 2/507/230/2021
Номер рядка звіту 40
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"21" травня 2021 р. Любашівський районний суд Одеської області у складі :
головуючого судді - Дармакуки Т.П.
при секретарі судового засідання – Копищик М.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Любашівка в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінанс інновація», приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Павелків Тетяни Леонідівни, третьої особи: приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Бутько Мар`яни Володимирівни про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, стягнення коштів, набутих без достатньої правової підстави,
встановив :
Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.
Позивач ОСОБА_1 , через свого представника ОСОБА_2 звернулася до суду із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінанс інновація», приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Павелків Тетяни Леонідівни, третьої особи: приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Бутько Мар`яни Володимирівни про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, стягнення коштів, набутих без достатньої правової підстави.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 18 липня 2019 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бутько Мар`яни Володимирівни, вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 380, згідно з яким стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю відповідальністю «Фінансова компанія «Фінанс інновація» заборгованість у розмірі 13050 гривень, із них сума заборгованості за кредитним договором 11 850 грн., за вчинення виконавчого напису 1200 грн. Позивач посилалася на те, що виконавчий напис вчинено з порушенням норм чинного законодавства. Так, нотаріус не переконався у безспірності розміру сум, що підлягають стягненню за виконавчим написом та не перевірив наявність документів, що підтверджують безспірність заборгованості, зокрема не було нотаріально посвідченого договору, чим порушив норми Закону України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, за яким стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Окрім того, оскільки в ході примусового виконання оскаржуваного виконавчого напису №380 від 18.07.2019 року постановою приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Павелків (Вольф) Тетяни Леонідівни від 16 серпня 2020 року було звернуто стягнення на заробітну плату ОСОБА_1 , яку вона отримувала ДП «Перемога нова» та утримано 14 905 грн., позивач просив також стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінанс інновація» на її користь безпідставно одержані грошові кошти за виконавчим написом в розмірі 13050 грн. , а також з приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Павелків Тетяни Леонідівни позивач просила стягнути безпідставно набуті кошті в розмірі 1855 грн.
Посилаючись на вказані обставини, позивач просив позовні вимоги задовольнити.
Представник позивача надав суду заяву про підтримання позовних вимог, про розгляд справи у його відсутність.
Відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінанс інновація» надав до суду відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити
в задоволенні позову, вказуючи на те, що у відповідача були всі обґрунтовані та законні підстави на звернення стягнення на грошові кошти позивача шляхом вчинення виконавчого напису на кредитному договорі. Також у відзиві міститься клопотання про розгляд справи у відсутність представника відповідача.
Відповідач - приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Павелків Тетяна Леонідівна про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлена належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням. Відповідач в судове засідання на розгляд справи не з`явилася, причини неявки не повідомила, заяву до суду про розгляд справи без її участі не надала.
21 травня 2021 року до суду надійшов відзив, проте суд не приймає його до уваги, оскільки він поданий із порушенням строку встановленого в ухвалі суду.
Третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бутько Мар`яна Володимирівна про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлена належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням, в судове засідання на розгляд справи не з`явилася, причини неявки не повідомила, заяву до суду про розгляд справи без її участі та пояснень не надала.
Процесуальні дії у справі.
Ухвалою від 21 квітня 2021 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження по справі та постановлено розгляд справи проводити в спрощеному порядку із викликом сторін.
Згідно з частиною 3 статті 211 ЦПК України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності, а тому судом ухвалено про розгляд справи у відсутність сторін.
У зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у відповідності з вимогами частини 2 статті 247 ЦПК України, не здійснювалося.
Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин.
Судом встановлено, що 18.07.2019 року приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бутько Мар`яна Володимирівна вчинила виконавчий напис №380 про стягнення з позивача на користь Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінанс інновація» заборгованості у розмірі 13050 гривень (а.с.12).
Постановою приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Павелків Тетяни Леонідівни про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 16.08.2019 року, звернуто стягнення на доходи боржника ОСОБА_1 , які вона отримувала в Дочірньому підприємстві «Перемога нова». При цьому, із постанови вбачається, що здійснювати відрахування із доходів боржника, слід в першу чергу: витрати на проведення виконавчих дій в розмірі 550 грн., суму боргу в розмірі 13050 грн. та основну винагороду приватного виконавця в розмірі 1305 грн. (а.с.16).
Із постанови приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Павелків Тетяни Леонідівни від 18 березня 2021 року вбачається, що виконавчий документ виконано та на підставі п.9 ч.1 ст.39 , ст..40 ЗУ «Про виконавче провадження», виконавче провадження із примусового виконання виконавчого напису № 380 грн. від 18 липня 2019 року закінчено (а.с.17).
Мотиви, з яких виходить суд та застосовані норми права.
Статтями 15, 16 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
Згідно з ч. 1 ст. 39 Закону України «Про нотаріат» (далі - Закон), порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом та іншими актами законодавства України.
Відповідно до ст. 87 Закону для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Статтею 88 Закону визначено умови вчинення виконавчих написів, відповідно до якої нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, а також нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти (частина друга статті 50 Закону України «Про нотаріат»).
Підпунктом 3.2 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 (далі - Порядок) визначено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів (далі - Перелік), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172.
При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку (підпункт 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку).
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14 постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 листопада 2016 року скасовано та визнано незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року № 662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, а саме: п. 1 Змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, в частині «а після слів «заставлене майно» доповнити словами «(крім випадку, передбаченого пунктом 11 цього переліку)»; доповнити розділ пунктом 11 такого змісту: «11. Іпотечні договори, що передбачають право звернення стягнення на предмет іпотеки у разі прострочення платежів за основним зобов`язанням до закінчення строку виконання основного зобов`язання. Для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого іпотечного договору; б) оригінал чи належним чином засвідчена копія договору, що встановлює основне зобов`язання; в) засвідчена стягувачем копія письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов`язання, що була надіслана боржнику та майновому поручителю (в разі його наявності), з відміткою стягувана про непогашення заборгованості; г) оригінали розрахункового документа про надання послуг поштового зв`язку та опису вкладення, що підтверджують надіслання боржнику письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов`язання; ґ) довідка фінансової установи про ненадходження платежу», п. 2. Змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів: «Доповнити перелік після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту: «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин 2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із
зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувана про непогашення заборгованості.». Зобов`язано Кабінет Міністрів України опублікувати резолютивну частину постанови суду про визнання незаконною та нечинною Постанови Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року № 662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, у виданні, в якому її було офіційно оприлюднено, після набрання постановою законної сили.
З наявних в матеріалах справи доказів вбачається, що оскаржуваний виконавчий напис вчинений нотаріусом 18 липня 2019 року, тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14, яку було відповідно до ухвали Вищого адміністративно суду України залишено без змін.
Відповідно до пункту 1 Переліку (в редакції, чинній на момент вчинення виконавчого напису) «Нотаріально посвідчені договори, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно», для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання».
Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає у посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує виникнення права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло у стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання безспірного зобов`язання боржником.
Відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати беззаперечна заборгованість боржника перед стягувачем.
Безспірність заборгованості боржника, у тому числі і внаслідок цивільно- правової відповідальності, - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»).
Вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком документів є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої вимоги боржника перед стягувачем. Сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.
Суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й встановити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису. Разом із тим, законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.
Саме до такого висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 05 липня 2017 року справа № 6-887цс17 та від 19 вересня 2018 року справа № 207/1587/16.
У нотаріальному процесі при стягненні боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса боржник участі не приймає, а тому врахування його інтересів має забезпечуватися шляхом надіслання повідомлення - письмової вимоги про усунення порушення (письмового повідомлення про вчинення виконавчого напису).
Так, у своїй постанові від 15 квітня 2020 року в справі № 554/6777/17, Велика Палата Верховного Суду зазначила, що процедура стягнення боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса складається із двох етапів:
- перший, підготовчий етап, який включає повідомлення боржника. Цей етап спрямований на забезпечення прав та інтересів боржника, якому має бути відомо, що кредитор розпочинає процедуру стягнення боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса;
- другий етап - вчинення виконавчого напису, який полягає в подачі нотаріусу документів, що підтверджують безспірність вимог, в тому числі й повідомлення боржника (письмова вимоги про усунення порушення чи письмове повідомлення про вчинення виконавчого напису).
Недотримання одного із етапів процедури стягнення боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса є підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню».
Зважаючи на те, що укладений між ТОВ «Фінансова компанія «Фінанс інновація» та позивачем кредитний договір, який наданий нотаріусу для вчинення виконавчого напису, всупереч вищезазначеним нормам не був посвідчений нотаріально; беручи до уваги наявний спір щодо вказаної заборгованості, то суд вважає, що наявні всі підстави для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.
Слід зазначити, що саме до такого висновку прийшов Верховний Суд при вирішенні аналогічного спору у своїй постанові від 21 жовтня 2020 року по справі № 172/1652/18, провадження № 61-16749св19.
Щодо стягнення із ТОВ «Фінансова компанія «Фінанс інновація» безпідставно набутих коштів на суму 13050 гривень, суд враховує, що згідно ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно) зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте згодом відпала.
Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Положення цієї глави застосовуються також до вимог про:
1) повернення виконаного за недійсним правочином;
2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння;
3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні;
4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.
Аналіз наведеної норми права дає підстави для висновку, що цей вид позадоговірних зобов`язань породжують такі юридичні факти:
1) набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи;
2) відсутність для цього правових підстав або якщо такі відпали.
Позивач звернулася до суду з позовом про повернення безпідставно стягнутих з неї сум заборгованості за виконавчим написом, який визнається судом таким, що не підлягає виконанню.
Предметом регулювання інституту безпідставного отримання чи збереження майна є відносини, які виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи
збереженням майна i які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.
За змістом частини першої статті 1212 ЦК України безпідставно набутим майном є майно, набуте особою або збережене нею у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави.
Загальна умова частини першої статті 1212 ЦК України звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов`язальних (договірних) відносинах, або отримане однією зi сторін у зобов`язанні підлягає поверненню інший стороні на підстави статті 1212 ЦК України тільки за наявності ознаки безпідставності такого виконання.
Тобто у разі, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, стаття 1212 ЦК України може бути застосована тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі.
Як свідчить аналіз матеріалів справи, в рахунок погашення боргу по виконавчому напису із доходу позивача, який вона отримувала в Дочірньому підприємстві «Перемога нова» утримано 14905 грн., із яких сума боргу в розмірі 13050 грн. за виконавчим написом нотаріуса, який визнається судом таким, що не підлягає до виконання.
Тому, враховуючи вказане, суд вважає, що порушене право позивача підлягає судовому захисту шляхом стягнення 13050 грн. з відповідача ТОВ «Фінансова компанія «Фінанс інновація» на користь ОСОБА_1 .
Поряд з тим, вимоги про стягнення на користь позивача із приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Павелків Тетяни Леонідівни безпідставно набутих коштів на суму 1855 гривень, то в цій частині позов не підлягає до задоволення, оскільки грошові кошти не можуть вважатися безпідставно набутими, адже це витрати виконавчого провадження та основна винагорода виконавця, а підставою набуття коштів були постанова приватного виконавця про стягнення з боржника основної винагороди і постанова про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію , стипендію та інші доходи боржника , які в установленому законом порядку оскаржені до суду не були.
Розподіл судових витрат між сторонами
Відповідно до змісту вимог ч.1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Судом встановлено, що за подання даного позову позивач поніс витрати по сплаті судового збору в розмірі 908 гривень, що підтверджується наявною у матеріалах справи квитанцією на зазначену суму (а.с.1).
Враховуючи те, що позовні вимоги до ТОВ «Фінансова компанія «Фінанс інновація» були задоволені, то суд стягує витрати позивача по сплаті судового збору на користь позивача.
Поряд із тим, що стосується витрат за надання професійної правничої допомоги в розмірі 5000 грн., то суд приходить до слідуючого.
Згідно з ст.137 ЦПК України, витрати пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.
Витрати на суму 5000 грн. підтверджуються актом виконаних робіт, меморіальними ордерами, договором про надання професійної правничої допомоги (а.с.20-25, 61-62).
В позові заявлено три позовні вимоги, дві вимоги до ТОВ «Фінансова компанія «Фінанс інновація» , які задоволенні та одна вимога до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Павелків Тетяни Леонідівни, в задоволені якої відмовлено, отже виходячи і з принципу пропорційності (5000 грн.витрат / 3 позовні вимоги=1666 грн. 67 коп.), отже в стягненні витрат на правову допомогу в розмірі 1666 грн.67 коп. слід відмовити та залишити ці витрати за позивачем.
Відповідач ТОВ «Фінансова компанія «Фінанс інновація» заявило клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу. Суд, враховуючи
обґрунтованість розміру понесених витрат, а також критерій розумності їх розміру, приймає до уваги конкретні обставини справи, складність даної справи та ціну позову в ній, обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, приходить до висновку, що витрати на професійну правничу допомогу підлягають відшкодуванню частково у розмірі 2500 грн.
Підстави для негайного виконання рішення відсутні.
Заходи забезпечення позову по даній цивільній справі не застосовувалися.
На підставі викладеного , керуючись ст.133, 141, 258—259, 265, 268, 354 ЦПК України, ст. ст. 525-526, 554, 625, 1049-1050, 1054-1055 ЦК України , суд
ухвалив :
Позов позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінанс інновація», приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Павелків Тетяни Леонідівни, третьої особи: приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Бутько Мар`яни Володимирівни про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, стягнення коштів, набутих без достатньої правової підстави – задовольнити частково.
Виконавчий напис № 380 від 18 липня 2019 року, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бутько Мар`яною Володимирівною про стягнення заборгованості із ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінанс інновація» , визнати таким, що не підлягає виконанню.
Стягнути із товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінанс інновація» (ідентифікаційний код юридичної особи 41146462) на користь ОСОБА_1 (інд.п.н. НОМЕР_1 ) безпідставно одержані кошти в розмірі 13 050 грн., витрати по сплаті судового збору в розмірі 908 грн., витрати, пов`язаних з правничою допомогою адвоката в розмірі 2500 грн.
В задоволенні позову ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Павелків Тетяни Леонідівни – відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Одеського апеляційного суду через Любашівський районний суд. В разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: Т.П. Дармакука
Судове рішення № 97078789, Любашівський районний суд Одеської області було прийнято 21.05.2021. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 507/510/21. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: