Ухвала суду № 97078671, 21.05.2021, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 21.05.2021

ЄУН 937/1158/21

Провадження № 1-кс/937/1483/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2021 року м. Мелітополь

Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області в складі:

головуючого судді – Честнєйшої Ю.О.

за участю секретаря – Макаренко В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Мелітополі клопотання прокурора Мелітопольської окружної прокуратури Дем`янчук Юлії Євгенівни у кримінальному провадженні №12021080140000008 від 02.01.2021 про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Мелітополя, громадянина України, з повною загальною середньою освітою, одруженого, який не працює, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , остання відома адреса фактичного проживання: АДРЕСА_2 , раніше судимого,

який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст.186 КК України,

за участю:

прокурора – Дем`янчук Ю.Є.,

обвинуваченого – ОСОБА_1 ,

захисника обвинуваченого – адвоката Ігнатова Є.Є.,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні судді Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області Іваненко О.В. перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12021080140000008 за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст. 186 КК України.

05.05.2021 до Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від прокурора Мелітопольської окружної прокуратури Дем`янчук Ю.Є. надійшло клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст. 186 КК України.

20 травня 2021 року, відповідно до абз. 5 п. 20-5 Перехідних положень КПК України та згідно протоколу повторного автоматичного визначення судді, зазначене клопотання передано у провадження судді ОСОБА_2 у зв`язку із перебуванням головуючого судді Іваненко О.О. у відрядженні, відповідно до розпорядження № 48 від 20.05.2021.

У судовому засіданні прокурор заявлене клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 днів підтримав в повному обсязі та зазначив, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні умисного тяжкого злочину, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком до шести років, будучи раніше судимим за вчинення умисного корисливого злочину, перебуваючи на іспитовому терміні, знову вчинив корисливий умисний тяжкий злочин, що свідчить про те, що на шлях виправлення не став та продовжує злочинну діяльність, не працює, не має стійких соціальних зв`язків, тому є достатні підстави вважати, що обвинувачений, з метою ухилення від покарання за вчинений злочин, буде переховуватися від органів досудового розслідування та суду, чим буде перешкоджати кримінальному провадженню. На думку прокурора, більш м`який запобіжний захід не зможе запобігти зазначеним ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, та забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого та виконання ним процесуальних обов`язків.

Обвинувачений ОСОБА_1 та його захисник – адвокат Ігнатов Є.Є. у судовому засіданні не заперечували проти продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Суд, заслухавши думку учасників судового провадження, вивчивши матеріали справи, доходить висновку, що клопотання прокурора щодо продовження застосування до обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до абз. 5 п. 20-5 Перехідних положень КПК України у разі неможливості у визначений цим Кодексом строк суддею (колегією суддів) розглянути клопотання про обрання або продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, крім клопотання, поданого на розгляд до Вищого антикорупційного суду, воно може бути передано на розгляд до іншого судді, визначеного в порядку, встановленому частиною третьою статті 35 цього Кодексу, або розглянуто головуючим, а за його відсутності - іншим суддею зі складу колегії суддів, якщо справа розглядається колегіально, або може бути передано для розгляду до іншого суду в межах юрисдикції одного суду апеляційної інстанції або до суду в межах юрисдикції різних апеляційних судів в порядку, передбаченому абзацом шостим цього пункту.

Судом встановлено, що ухвалою Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 22.03.2021 термін запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.186 ч.2 КК України, продовжено на 2 місяці до 21 травня 2021 року включно.

Згідно з ч.1 ст.331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Відповідно до ч.2 ст. 331 КПК України вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Відповідно до ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі інші обставини.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.

При вирішенні питання про продовження обвинуваченому ОСОБА_1 раніше обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд бере до уваги те, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні умисного тяжкого злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі строком до шести років. Це твердження узгоджується з практикою ЄСПЛ, зокрема у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.

Крім того, у рішенні по справі «W проти Швейцарії» від 26.01.1993 Європейський суд з прав людини вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що обвинувачений може ухилитись від суду.

Надаючи оцінку можливості ОСОБА_1 переховуватися від суду, суд бере до уваги, що обвинувачений у даному кримінальному провадженні перебував у розшуку.

На користь реального існування вказаного ризику слід віднести ті обставини, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні тяжкого умисного корисливого злочину, пов`язаного з відкритим викраденням чужого майна (грабежі), вчиненому повторно, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від чотирьох до шести років, а також враховуючи те, що він офіційно не працевлаштований, не має міцних соціальних зв`язків, реєстрації або постійного місця проживання не території м. Мелітополя або Мелітопольського району не має, раніше судимий за вчинення корисливих злочинів, знову обвинувачується у вчиненні умисного корисливого злочину, перебуваючи на іспитовому терміні.

Таким чином, з урахуванням викладеного, є достатні підстави вважати, що обвинувачений, з метою ухилення від покарання за вчинений ним злочин, може переховуватися від суду, чим буде перешкоджати кримінальному провадженню. Обвинувачений офіційно не працевлаштований, не має стійких соціальних зв`язків, що свідчить про відсутність в останнього стримуючих факторів вчинення нових кримінальних правопорушень, переховування від суду, перешкоджанню кримінальному провадженню.

Враховуючи викладене вище, а також те, що стороною захисту не спростовано наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, суд вважає, що прокурором доведено недостатність застосування до обвинуваченого більш м`яких запобіжних заходів для запобігання вищевказаним ризикам. Наведені ризики є дійсними та тривають, і вони виключають на можливість зміни міри запобіжного заходу обвинуваченому на більш м`який.

Обраний відносно обвинуваченого запобіжний захід з урахуванням його тривалості у співвідношенні із тяжкістю обвинувачення на даний час не виходить за межі розумного строку.

Застосований запобіжний захід відносно обвинуваченого кореспондується з характером суспільного інтересу, тобто визначеними КПК України конкретними підставами і метою запобіжного заходу, відповідає характеру та тяжкості діяння, яке інкримінується обвинуваченому, зокрема, не надає можливості перешкоджання інтересам правосуддя шляхом ухилення від суду вчинити інше кримінальне правопорушення.

Суд вважає, що підстави для продовження запобіжного заходу - тримання під вартою, не відпали, стан його здоров`я не перешкоджає перебуванню у місці попереднього ув`язнення, а альтернативні запобіжні заходи не в змозі гарантувати належну поведінку обвинуваченого, тому наявна необхідність у збереженні такої міри запобіжного заходу.

Виходячи з високих стандартів охорони загальносуспільних прав та інтересів, з урахуванням високого ступеня суспільної небезпеки інкримінованого обвинуваченому кримінального правопорушення, наявність якої, не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до його особистої свободи, встановлені вище обставини є достатніми для прийняття судом рішення про подальше застосування щодо ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України суд, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Обвинуваченому ОСОБА_1 слід визначити заставу у розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 42040 гривень. Ця сума є значною та цілком здатною забезпечити виконання належної процесуальної поведінки з боку обвинуваченого.

Окрім цього, суд вважає за необхідне відповідно до норм ч. 3 ст. 183 та ч. 5 ст. 194 КПК України у разі внесення застави покласти на обвинуваченого такі обов`язки: прибувати до суду за першим викликом; не відлучатись із населеного пункту, де він проживає, без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання та роботи; утримуватися від спілкування з потерпілою та свідками даного кримінального провадження.

На підставі викладеного, керуючись ст. 177, 179, 194, 331, 334, абз. 5 п. 20-5 Перехідних положень КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора Мелітопольської окружної прокуратури Дем`янчук Юлії Євгенівни у кримінальному провадженні №12021080140000008 від 02.01.2021 про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст.186 КК України – задовольнити.

Термін запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , продовжити на строк 60 днів, тобто до 19 липня 2021 року включно.

Одночасно визначити запобіжний захід у виді застави для забезпечення виконання ОСОБА_1 обов`язків, визначених КПК України.

Розмір застави визначити у межах 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 42040 (сорок дві тисячі сорок) гривень, яка може бути внесена як самим обвинуваченим так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок: № UA378201720355249002000001205, Державна казначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, отримувач платежу ТУ ДСА України в Запорізькій області, ЄДРПОУ 26316700 (у призначенні платежу необхідно вказати: ПІБ сторін по справі, номер справи і суд, в якому розглядається справа, суть справи, дата ухвали про депозитне стягнення).

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на обвинуваченого ОСОБА_1 наступні обов`язки:

- прибувати до суду за першим викликом;

- не відлучатись із населеного пункту, де він проживає, без дозволу суду;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання та роботи;

- утримуватися від спілкування з потерпілим та свідками у даному кримінальному провадженні.

Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити на строк 2 місяці.

Роз`яснити обвинуваченому, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розміру, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув`язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_1 з-під варти та повідомити усно і письмово прокурора та Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачений зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у виді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави обвинувачений ОСОБА_1 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Копію ухвали надіслати учасникам судового провадження для відома, начальнику Запорізького слідчого ізолятора, де утримується обвинувачений - для виконання.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду через Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області протягом п`яти днів з дня її проголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя: Ю.О. Честнєйша