Вирок № 97078139, 21.05.2021, Чорноморський міський суд Одеської області (до 25.04.2025 - Іллічівський міський суд Одеської області)

Дата документу 21.05.2021

Справа № 501/1380/21

1-кп/501/199/21

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2021 року Іллічівський міський суд Одеської області у складі:

головуючого - судді Семенова О.А.,

за участю:

секретаря судового засідання - Скульниченко К.Г.,

прокурора - Білостоцького О.С.,

захисників - адвокатів Токарчук В.В., Чугунова В.В.,

обвинувачених - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Чорноморську Одеської області кримінальне провадження №12021162160000198 від 23 березня 2021 року за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Донецька, громадянки України, яка не працює, не заміжня, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судима,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України,

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженки м. Харцизька Донецької області, громадянки України, яка не працює, не заміжня, має на утриманні неповнолітню дитину, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 , раніше не судима,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України,

В С Т А Н О В И В :

22 березня 2021 року ОСОБА_2 спільно з ОСОБА_1 розробили злочинний план, згідно якого здійснювали дії, спрямовані на підготовку та подальше вчинення таємного викрадення чужого майна у потерпілих похилого віку, який складався з двох частин, які здійснювались одночасно.

Кінцевою метою першої частини плану було підшукання на території Одеської області осіб похилого віку, до помешкання яких обвинувачені, представившись працівниками комунальної служби (шляхом введення потерпілих в оману щодо реальної мети відвідування їх житла), могли потрапити безперешкодно.

Кінцевою метою другої частини плану було таємне викрадення чужого майна у осіб похилого віку, введених в оману щодо реальної мети відвідування їх житла.

Досягненням єдиного злочинного результату, як кінцевої мети злочинного плану, було заволодіння чужим майном шляхом таємного викрадення у житлі.

Приступивши до реалізації першої частини свого злочинного плану, 22 березня 2021 року, у вечірній час, ОСОБА_1 , діючи за попередньою змовою з ОСОБА_2 , усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, маючи корисливий мотив, направлений на таємне заволодіння чужим майном у житлі, з метою особистого збагачення, знаючи і розуміючи, що їх дії будуть непомічені визначили об`єктом злочинного посягання майно потерпілої ОСОБА_3 .

Приступивши до реалізації другої частини свого злочинного плану, 22 березня 2021 року, приблизно о 17.00 год., прибувши до квартири ОСОБА_3 , розташованої за адресою: АДРЕСА_4 , де ОСОБА_2 представилась працівником комунальної служби та користуючись похилим віком потерпілої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , шляхом введення потерпілої в оману щодо реальної мети відвідування її житла, проникла до її квартири.

В цей час ОСОБА_1 , діючи за попередньою змовою з ОСОБА_2 , через не зачинені двері проникла до квартири ОСОБА_3 , розташованої за вищезазначеною адресою.

Реалізуючи свій злочинний намір, спрямований на таємне викрадення чужого майна, діючи умисно, з корисливих мотивів, ОСОБА_1 за попередньою змовою з ОСОБА_2 , яка відволікала увагу потерпілої, керуючись єдиним злочинним умислом, таємно викрала годинник з ланцюжком, вартістю 500,00 грн, який знаходився у серванті в кімнаті квартири ОСОБА_3 , розташованої за вищезазначеною адресою. При цьому ОСОБА_3 не усвідомлювала характеру дій, які ОСОБА_1 за попередньою змовою з ОСОБА_2 вчинювали щодо неї, незаконно перебуваючи у її квартирі.

В подальшому ОСОБА_1 та ОСОБА_2 покинули місце вчинення кримінального правопорушення, отримавши можливість розпорядитись годинником з ланцюжком ОСОБА_3 на власний розсуд, чим спричинили останній майнову шкоду на загальну суму 500 грн.

Таким чином, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 своїми умисними діями, що виразилися у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненому за попередньою змовою групою осіб, поєднаною з проникненням у житло, вчинили кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст.185 КК України.

30 квітня 2021 року між прокурором Чорноморської окружної прокуратури Одеської області Білостоцьким О.С. та обвинуваченою (на той час підозрюваною) ОСОБА_1 у присутності її захисника - адвоката Чугунова В.В. укладено угоду про визнання винуватості, відповідно до умов якої ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, ОСОБА_1 беззастережно визнала свою винуватість у зазначеному кримінальному правопорушенні та зобов`язалась визнати обвинувачення в обсязі підозри в судовому провадженні.

Істотними для кримінального провадження обставинами сторонами визнано наявність обставини, що обтяжує покарання ОСОБА_1 - вчинення кримінального правопорушення щодо особи похилого віку, та наявність обставин, що пом`якшують її покарання - щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Сторонами погоджено покарання ОСОБА_1 у вигляді 4 років позбавлення волі та звільнення обвинуваченої від відбування зазначеного покарання з випробуванням.

В угоді також передбачені наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, передбачені ч.2 ст.473 КПК України, та наслідки її невиконання, передбачені ст.476 КПК України.

Угоду укладено за письмовою згодою потерпілої ОСОБА_3 на укладення угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченою (ч.4 ст.469 КПК України).

Крім того, 30 квітня 2021 року між прокурором Чорноморської окружної прокуратури Білостоцьким О.С. та обвинуваченою (на той час підозрюваною) ОСОБА_2 у присутності її захисника - адвоката Токарчук В.В., укладено угоду про визнання винуватості, відповідно до умов якої ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, обвинувачена беззастережно визнала свою винуватість у зазначеному кримінальному правопорушенні та зобов`язалась визнати обвинувачення в обсязі підозри в судовому провадженні.

Істотними для кримінального провадження обставинами сторонами визнано наявність обставини, що обтяжує покарання ОСОБА_2 - вчинення кримінального правопорушення щодо особи похилого віку, та наявність обставин, що пом`якшують її покарання - щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Сторонами погоджено покарання ОСОБА_2 у вигляді 4 років позбавлення волі та звільнення обвинуваченої від відбування зазначеного покарання з випробуванням.

В угоді також передбачені наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, передбачені ч.2 ст.473 КПК України, та наслідки її невиконання, передбачені ст.476 КПК України.

Угоду укладено за письмовою згодою потерпілої ОСОБА_3 на укладення угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченою (ч.4 ст.469 КПК України).

У підготовчому судовому засіданні обвинувачені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, визнали повністю та зазначили, що вони розуміють надані їм законом права, наслідки укладення та затвердження угод про визнання винуватості, передбачені ч.2 ст.473 КПК України, характер пред`явленого обвинувачення, вид покарання, який до них буде застосований в результаті затвердження угод про визнання винуватості, пояснили, що укладення угод з їх боку було добровільним, наполягали на затвердженні вказаних угод.

Прокурор Білостоцький О.С. просив затвердити укладені з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 угоди про визнання винуватості, захисники Токарчук В.В. та Чугунов В.В. проти затвердження угод не заперечували.

Суд, вивчивши надані матеріали, вислухавши пояснення обвинуваченого, прокурора та думку захисника, доходить таких висновків.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.468, п.1 ч.4 ст.469 КПК України у кримінальному провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена угода про визнання винуватості.

Відповідно до п.3 ч.4 ст.469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв`язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 обґрунтовано обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, яке належить до тяжких кримінальних правопорушень відповідно до ст.12 КК України.

При цьому судом з`ясовано, що обвинувачені цілком розуміють свої права, визначені ч.4 ст.474 КПК України, наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ч.2 ст.473 КПК України, та викладені у ст.476 КПК України наслідки її невиконання.

Дослідивши угоди про визнання винуватості та переконавшись, що укладені угоди є добровільним волевиявленням обвинувачених, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угодах, з`ясувавши у обвинувачених чи цілком вони розуміють наслідки затвердження угод, роз`яснивши обвинуваченим право на справедливий судовий розгляд, встановивши правильне розуміння обвинуваченими змісту та наслідків затвердження угод, а також перевіривши їх на відповідність вимогам Кримінального процесуального кодексу України та Кримінального кодексу України, заслухавши доводи учасників підготовчого судового засідання та роз`яснивши їм обмеження прав щодо оскарження вироку, передбачені ч.2 ст.473 КПК України, суд доходить висновку, що угоди про визнання винуватості, укладені між прокурором Білостоцьким О.С. та обвинуваченими ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відповідають вимогам КПК України та КК України, умови угод не суперечать інтересам суспільства і не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, укладення угод є добровільним, узгоджені вид та міра покарання відповідають загальним засадам призначення покарання, визначеним ст.65 КК України, у зв`язку із чим суд вважає, що угоди підлягають затвердженню.

Обставиною, що обтяжує покарання обвинувачених, суд визнає вчинення кримінального правопорушення щодо особи похилого віку.

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинувачених, суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, добровільне відшкодування завданого збитку, знаходження на утриманні обвинувачених неповнолітніх дітей.

За таких обставин суд вважає за можливе затвердити угоди про визнання винуватості, укладені між прокурором Чорноморської окружної прокуратури Одеської області Білостоцьким О.С. та обвинуваченими ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у присутності їх захисників - адвокатів Токарчук В.В. та Чугунова В.В. , призначити обвинуваченим узгоджене сторонами покарання зі звільненням від його відбування з випробуванням.

Питання щодо речових доказів вирішується судом відповідно до ст.100 КПК України.

Під час досудового розслідування щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням застави, кожній, у розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить - 45400,00 грн.

Обвинувачені були звільнені з-під варти у зв`язку із внесенням застави відповідно до ухвал слідчого судді Іллічівського міського суду Одеської області від 25 березня 2021 року.

Відповідно до ч.11 ст.182 КПК України застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу.

Суд вважає, що застосований до обвинувачених запобіжний захід у вигляді застави слід скасувати, а внесену заставу повернути після набрання вироком законної сили.

Керуючись ст.ст.370-374, 474-475 КПК України,

У Х В А Л И В:

Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 30 квітня 2021 року між прокурором Чорноморської окружної прокуратури Одеської області Білостоцьким Олександром Сергійовичем та обвинуваченою ОСОБА_1 у присутності її захисника - адвоката Чугунова Віктора Володимировича.

Визнати ОСОБА_1 винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, та призначити їй покарання у вигляді 4 років позбавлення волі.

Відповідно до ч.ч.1, 3, 4 ст.75, п.п.1, 2 ч.1 ст.76 КК України звільнити обвинувачену ОСОБА_1 від відбування основного покарання у вигляді позбавлення волі з випробуванням, якщо вона протягом одного року іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення та виконає покладені на неї судом обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання.

Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 30 квітня 2021 року між прокурором Чорноморської окружної прокуратури Одеської області Білостоцьким Олександром Сергійовичем та обвинуваченою ОСОБА_2 у присутності її захисника - адвоката Токарчук Вікторії Володимирівни.

Визнати ОСОБА_2 винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, та призначити їй покарання у вигляді 4 років позбавлення волі.

Відповідно до ч.ч.1, 3, 4 ст.75, п.п.1, 2 ч.1 ст.76 КК України звільнити обвинувачену ОСОБА_2 від відбування основного покарання у вигляді позбавлення волі з випробуванням, якщо вона протягом одного року іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення та виконає покладені на неї судом обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання.

Речові докази: годинник з ланцюжком - залишити потерпілій.

Застосований щодо обвинувачених запобіжний захід у вигляді застави - скасувати.

Повернути Токарчук Вікторії Володимирівні на її рахунок р/р НОМЕР_1 , ПриватБанк МФО 305299, IBAN НОМЕР_2 , НОМЕР_3 заставу у сумі 45400,00 грн, визначену на підставі ухвали слідчого судді Іллічівського міського суду Одеської області від 25 березня 2021 року, внесену на рахунок ДКСУ м. Київ (ЄДРПОУ 26302945, р/р НОМЕР_4 ) за квитанцією №98В3-3АМТ-6504-ВВ90 від 08 квітня 2021 року за ОСОБА_2 .

Повернути ОСОБА_6 (код платника НОМЕР_5 , р/р НОМЕР_6 ) заставу у сумі 45400,00 грн, внесену ним за квитанцією № ПН 2461343 від 25 березня 2021 року на підставі ухвали слідчого судді Іллічівського міського суду Одеської області від 25 березня 2021 року за ОСОБА_1 , отримувач - Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Одеській області, ЄДРПОУ 26302945, банк отримувача - Державна казначейська служба України м.Київ МФО 820172, номер рахунку UA418201720355249001000005435.

Вирок може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду через Іллічівський міський суд Одеської області протягом тридцяти днів з дня його оголошення виключно з підстав, передбачених ст.394 КПК України.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченим та прокурору.

Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.

Суддя