Рішення № 97077224, 13.05.2021, Заводський районний суд м. Запоріжжя

Заводський районний суд м. Запоріжжя

69009 Україна м. Запоріжжя вул. Лізи Чайкіної 65 тел.(061) 236-59-98

Справа № 332/2572/20

Провадження №: 2/332/96/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 травня 2021 р.

Заводський районний суд м. Запоріжжя у складі:

Головуючого судді - Марченко Н.В.,

при секретарі – Косаренко А.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Заводського районного суду м. Запоріжжя цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЕКСКРЕДИТ», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету позову – приватний виконавець виконавчого округу міста Києва – Дорошкевич Віра Леонідівна, приватний нотаріус Броварського районного нотаріального округу Київської області – Колейчик Володимир Вікторович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2020 року в провадження Заводського районного суду міста Запоріжжя надійшла цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЕКСКРЕДИТ», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету позову – приватний виконавець виконавчого округу міста Києва – Дорошкевич Віра Леонідівна, приватний нотаріус Броварського районного нотаріального округу Київської області – Колейчик Володимир Вікторович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

В обґрунтування позову зазначено, що постановою приватного виконавця Клітченко О.А. відкрито виконавче провадження № 61937200 від 28.04.2020 року щодо виконання виконавчого напису приватного нотаріуса Броварського районного НОКО Колейчика В.В. № 9681 від 17.04.2020 р. про звернення стягнення заборгованості в розмірі 17031 грн. 48 коп. Позивач вважає виконавчий напис таким, що не підлягає виконанню, оскільки вимоги стягувача не були безспірними, нею не було отримано письмове повідомлення про факт вчинення виконавчого напису. Всі ці обставини свідчать про незаконність виконавчого напису.

Згідно відзиву на позовну заяву Директор ТОВ «АЛЕКСКРЕДИТ» просив відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що претензія була направлена позивачу 09.04.2020 року. Крім того, приватним нотаріусом був вчинений виконавчий напис на підставі документів, які в повному обсязі відповідають вимогам Постанови Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 року.

Ухвалою суду від 05.10.2020 року задоволено заяву позивача, забезпечено позов шляхом зупинення стягнення в рамках виконавчого провадження № 61937200.

Ухвалою судді Заводського районного суду м. Запоріжжя від 05.10.2020 року позовну заяву було прийнято до розгляду та відкрите загальне позовне провадження, справу призначено до підготовчого судового засідання на 10.11.2020 року.

Ухвалою суду від 10.11.2020 року було закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду на 24.11.2020 року.

Позивач у судове засідання не з`явилася , її представник надав через канцелярію суду надав заяву про розгляд справи без його та участі позивача.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, у відзиві на позовну заяву зазначив про проведення розгляду справи у його відсутність.

Треті особи у судове засідання не з`явилися, повідомлені вчасно та належним чином.

У зв`язку з неявкою у судове засідання сторін на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось

Дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами в межах заявлених позовних вимог, суд встановив наступне.

Відповідно до ст.ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Загальними засадами цивільного законодавства, серед іншого, є справедливість, добросовісність та розумність (п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України).

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (частина перша статті 39 Закону «Про нотаріат»). Цим актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року № 296/5 та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595 (далі - Порядок вчинення нотаріальних дій, Порядок).

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (пункт 19 статті 34 Закону України «Про нотаріат»). Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена Глава14 Закону України «Про нотаріат» та Глава16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій.

Так, згідно зі статтею 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів.

Відповідно до приписів цієї статті Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

При цьому стаття 50 Закону України «Про нотаріат» передбачає, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

За результатами аналізу вищенаведених норм можна дійти наступних висновків.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

Судом встановлено, що 17.04.2020 приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчиком Володимиром Вікторовичем було вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 9681 про стягнення на користь ТОВ «АЛЕКСКРЕДИТ» заборгованості, що виникла за кредитним договором № 2848078 від 28.10.2019 року, боржником за яким є ОСОБА_2 . Як зазначено у виконавчому написі, строк платежу по Кредитному договору настав, боржником допущено прострочення платежів. Стягнення заборгованості проводиться за період з 21.01.2020 р. по 31.01.2020. Сума заборгованості складає 15231, 48 грн., в тому числі: прострочена заборгованість за сумою кредиту – 5145,77 грн., прострочена заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом – 10085,71 грн. за вчинення виконавчого напису нотаріусом на підставі статті 31 Закону України «Про нотаріат» стягнуто плати зі Стягувача в розмірі 1800 грн. Загальна сума, що підлягає стягненню з Боржника – 17031,48 грн. ( а.с. 133).

Як вже було зазначено, стягнення заборгованості проводиться за період з 21.01.2020 року по 31.01.2020 року, однак, згідно п. 1.9 Договору про надання кредиту № 2848078 узгоджений строк кредиту до 11.11.2019 року. Крім того, документів, які б обґрунтовували правильність розрахунку заборгованості та періоду виникнення заборгованості, суду з боку відповідача надано не було, а отже у суду відсутні докази наявності безспірності заборгованості.

Порушення порядку повідомлення боржника про вимоги про усунення порушення також є підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Неотримання боржником вимоги про усунення порушень за кредитним договором об`єктивно позбавляє його можливості бути вчасно проінформованим про наявність заборгованості та можливості надати свої заперечення щодо неї або оспорити вимоги кредитора. Якщо боржник не має можливості подати нотаріусу заперечення щодо вчинення виконавчого напису або висловити свою незгоду з письмовою вимогою про сплату боргу чи повідомити про наявність спору між нею та відповідачем щодо суми заборгованості, це об`єктивно виключає можливість вчинення виконавчого напису.

У відзиві на позов відповідач зазначив, що претензія позивачу була направлена 09.04.2020 року, однак жодних належних та допустимих доказів про отримання ОСОБА_2 даної претензії матеріали справи не містять.

Отже, ТОВ «АЛЕКСКРЕДИТ» не довело належними та допустимими доказами отримання або ухилення від отримання ОСОБА_2 вимоги про усунення порушень договору, що свідчить про порушення законодавчої вимоги щодо належного повідомлення боржника.

Крім того, з вказаного виконавчого напису вбачається, що він вчинений на підставі ст.ст. 87-91 Закону України «Про нотаріат» та п.2 Переліку за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року № 1172.

Підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій визначено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172. При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів.

Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджений постановою КМУ від 29.06.1999 № 1172 у редакції станом на час вчинення оспорюваного виконавчого напису приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області – Колейчиком В.В., стосувався лише нотаріально посвідчених договорів і не міг застосовуватись до договору про надання кредиту № 2848078, укладеного 28.10.2019 року між ОСОБА_1 та ТОВ «АЛЕКСКРЕДИТ», оскільки пункт 2 Переліку з 22.02.2017 визнаний нечинним відповідно до постанови Київського апеляційного адміністративного у справі №826/20084/14, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017, якою визнано незаконною та не чинною постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», в частині, зокрема, п. 2 змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, якими доповнено перелік новим розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин», на який послався приватний нотаріус Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчиком В.В. у виконавчому написі № 9681 від 17.04.2020.

Верховний Суд у своїй постанові від 12 березня 2020 року у справі № 757/24703/18-ц (провадження № 61-12629св19) дійшов висновку, що оскільки серед документів, наданих банком нотаріусу для вчинення виконавчого напису, відсутній оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів), за яким стягнення заборгованості може провадитися у безспірному порядку, а надана нотаріусу анкета-заява позичальника не посвідчена нотаріально, отже не могла бути тим договором, за яким стягнення заборгованості могло бути проведено у безспірному порядку шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.

Таким чином, станом на 17.04.2020 у приватного нотаріуса Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчика В.В. були відсутні правові підстави для вчинення виконавчого напису щодо стягнення з позивача на користь ТОВ «АЛЕКСКРЕДИТ» заборгованості, що виникла за кредитним договором № 2848078 від 28.10.2019 року.

Враховуючи вищевикладене, та приймаючи до уваги ту обставину, що відповідачем не подано до суду жодних доказів щодо спростування доводів позивача, суд приходить до висновку про наявність підстав для визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчого напису № 9681, вчиненого 17.04.2020 року приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчиком В.В., про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЕКСКРЕДИТ» заборгованості в розмірі 17031 гривень 48 копійку.

Оскільки позивачка звільнена від сплати судового збору на підставі п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» відповідно до положень ст.141 ЦПК України з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір в сумі 840,80 грн.

Керуючись ст.ст. 259,263-265,268 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЕКСКРЕДИТ» , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету позову – приватний виконавець виконавчого округу міста Києва – Дорошкевич Віра Леонідівна, приватний нотаріус Броварського районного нотаріального округу Київської області – Колейчик Володимир Вікторович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню – задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 9681 від 17.04.2020, вчинений приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області – Колейчик Володимиром Вікторовичем про стягнення з ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЕКСКРЕДИТ» заборгованості в розмірі 17031 гривень 48 копійок.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЕКСКРЕДИТ» , ЄДРПОУ 41346335 на користь держави судовий збір у розмірі 840 грн. 80 коп.

Повний текст рішення виготовлено 21.05.2021 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження

Суддя Н.В. Марченко