Ухвала суду № 97077148, 29.04.2021, Олександрівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Запоріжжя)

29.04.2021

Справа № 331/2201/21

Провадження № 1-кс/331/776/2021

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 квітня 2021 року м. Запоріжжя

Слідчий суддя Жовтневого районного суду м. Запоріжжя Кольц Д.М.,

за участю: секретаря судового засідання Дорофєєвої М.А.,

прокурора Жулай Г.С.,

підозрюваного ОСОБА_1 ,

захисника підозрюваного Сєчина Я.М.

розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжя клопотання старшого слідчого СВ відділу поліції № 2 Запорізького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області майора поліції Сидєльнікова Ю.В. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за матеріалами досудового розслідування кримінального провадження внесеного до єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020080020001694 від 14.12.2020 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених чч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України, відносно підозрюваного:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Запоріжжя, українця, громадянина України, який має середню освіту, неодруженого, на утриманні малолітніх та неповнолітніх дітей не має, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:

--22.02.2018 року Жовтневим районним судом м. Запоріжжя за ч. 2 ст. 186 КК України до позбавлення волі на строк -5 років. На підставі ст. 75, 76 КК України від відбування покарання звільнений з випробувальним строком – 3 роки;

-12.04.2021 року Жовтневим районним судом м. Запоріжжя за ч. 1 ст. 309 КК України до обмеження волі на строк – 1 рік, на підставі ст. 71, 72 КК України частково приєднано покарання за вироком Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 22.02.2018 року та остаточно визначене покарання у вигляді 5 років і 1 місяця позбавлення волі,

підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України, -

Короткий зміст клопотання.

До суду надійшло клопотання слідчого, яке погоджено з прокурором про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, в обґрунтуванні клопотання слідчим зазначено про те, що 14.04.2021 року ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України за трьома епізодами злочинної діяльності, в ніч з 26.12.2020 на 27.12.2020, 31 січня 2021 року в 22 годин 47 хвилин, та у період часу з 20.47 годин 11.02.2021 до 04.17 годин 12.02.2021

Слідчий у своєму клопотанні просить застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, обґрунтовуючи клопотання наявністю ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, а саме, те, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на потерпілих, вчинити інше кримінальне правопорушення, що на думку сторони обвинувачення, унеможливлює застосування до підозрюваного більш м`якого запобіжного заходу. Окрім цього слідчий в клопотання просить врахувати, що ОСОБА_1 не має постійного місця роботи, навчання, не має постійного джерела доходу, вчинив злочини будучи на випробувальному терміні, також те, що ОСОБА_1 не має міцних соціальних зв`язків, та просить врахувати тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_1 , у разі визнання його винним у злочину, у якому він підозрюється (позбавлення волі на строк до 6 років), наявність вагомих доказів про вчинення підозрюваним злочинів.

29.04.2021 року об 11 год. 00 хв. ОСОБА_1 та його захиснику вручене клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Позиції учасників провадження

В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав та просив його задовольнити на підставах, які викладені у клопотанні. Прокурор вказав, що ОСОБА_1 вже був засуджений за корисливий злочин, в останнього не має міцних соціальних зв`язків, на утриманні дітей не має, офіційно він не працевлаштований.

Підозрюваний та його захисник у судовому засіданні проти клопотання заперечували, просили обрати більш м`який запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту. Підозрюваний в судовому засіданні не заперечував обґрунтованість підозри, вину у скоєнні кримінальних правопорушень визнав.

Кримінальні правопорушення, у яких підозрюється особа

Слідчим суддею встановлено, що в провадженні СВ відділу поліції № 2 Запорізького районного управління поліції ГУНП в Запорізькій області знаходяться матеріали досудового розслідування кримінального провадження, відомості про які внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12020080020001694 від 14 грудня 2020, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України.

14.04.2021 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України.

У ніч з 26.12.2020 на 27.12.2020 ОСОБА_1 , маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, поєднане з проникненням у приміщення, діючи повторно, за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_2 , заздалегідь домовившись з останнім про вчинення злочину та розподіливши ролі, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, переконавшись в тому, що за їх злочинними діями ніхто не спостерігає, ОСОБА_2 , за допомогою фізичної сили віджав металевий лист даху кіоску, розташованому напроти буд. 29 по вул. Гоголя в м. Запоріжжя, у цей час ОСОБА_1 знаходився поруч та стежив за навколишньою обстановкою з метою своєчасного попередження ОСОБА_2 про можливу небезпеку та тим самим забезпечує таємний характер спільних злочинних дій. Далі ОСОБА_2 , проник до приміщення, звідки з корисливих мотивів, таємно, викрав майно у потерпілої ОСОБА_3 , а саме:

-яйця «Бо Інтер Мірноє» в кількості 1440 штук, вартість 1-го яйця коштує 3 гривні 02 копійки, на загальну суму 4348 гривень 80 копійок.

Вказаний товар знаходився у ящиках, і щоб заволодіти викраденим майном ОСОБА_2 вказане майно передавав через отвір в даху кіоску ОСОБА_1 ..

Після цього, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зникли з місця вчинення злочину разом із викраденим майном.

31 січня 2021 року в 22 годин 47 хвилин, ОСОБА_1 , маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи повторно, за попередньою змовою з ОСОБА_2 , заздалегідь домовившись з останнім про вчинення злочину та розподіливши ролі, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, переконавшись в тому, що за їх злочинними діями ніхто не спостерігає, одночасно забрався на паркан буд. АДРЕСА_2 , та разом з ОСОБА_2 , шляхом ривку, таємно, викрав майно ОСОБА_4 , а саме:

-камеру відеоспостереження «Dahua», модель «DH-YFC-HFW1000SP-0280B-S3, в корпусі білого кольору, в кількості 2 штуки, вартість однієї відеокамири 2500 гривень, на загальну суму 5000 гривень, чим спричинив потерпілій матеріальний збиток.

Після чого, ОСОБА_1 разом з ОСОБА_2 зникли з місця скоєння злочину з викраденим майном та розпорядився на власний розсуд.

Надалі, в період часу з 20.47 годин 11.02.2021 до 04.17 годин 12.02.2021, ОСОБА_1 , маючи єдиний умисел з ОСОБА_2 на таємне викрадення чужого майна, поєднане з проникненням у сховище, діючи повторно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, переконавшись в тому, що за їх злочинними діями ніхто не спостерігає, ОСОБА_2 переліз через паркан та проник до подвір`я буд. АДРЕСА_3 , після чого відчинив хвіртку для ОСОБА_1 з яким знаходячись в подвір`ї вказаного будинку, таємно викрали майно потерпілого ОСОБА_5 , а саме:

1) металевий лист б/у розмірами 50 см на 50 см, з наявними ознаками іржі, вагою 30 кг 20 гр., вартість за 1 кг - 15 гривень 00 копійок, на загальну суму 453 гривень 00 копійок;

2) трубу металеву б/у, квадратною формою, світло – сірого кольору, у довжину 4 метри, вагою 83 кг 200 гр, в кількості 2 шт., загальною вагою 166 кг 400 гр, вартість за 1 кг -15 гривень 00 копійок, на загальну суму 2496 гривень 00 копійок;

3) швелер металевий б/у, коричневого кольору зі слідами іржі, у довжину 194 см, ширину 18 см, вагою 54 кг, вартість за 1 кг - 15 гривень 00 копійок, на загальну суму 976 гривень 40 копійок;

4) швелер металевий б/у, коричневого кольору зі слідами іржі, у довжину 190 см, ширину 18 см, вагою 50 кг, вартість за 1 кг - 15 гривень 00 копійок, на загальну суму 750 гривень 00 копійок, чим спричинили потерпілій матеріальний збиток на суму 4675 гривень 40 копійок.

Після чого, ОСОБА_1 разом з ОСОБА_2 зник з місця скоєння злочину з викраденим майном та розпорядився на власний розсуд.

Таким чином ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні трьох злочинів: а саме за ч.2 ст.185, які кваліфікуються як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб, та ч.3 ст.185 КК України, які кваліфікуються як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане з проникненням в інше приміщення, сховище, вчинене повторно за попередньою змовою групою осіб.

14.04.2021 року ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України.

Перевірка обґрунтованості підозри.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Стороною обвинувачення у клопотанні та доданих документах доведено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 злочинів, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України. Більш того, підозрюваний у судовому засіданні підтвердив, що вчинив описані у повідомленні про підозру кримінальні правопорушення.

Слідчим суддею вивчено матеріали, які підтверджують ймовірну причетність ОСОБА_1 до вчинення кримінального правопорушення, а саме:

Протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 06.01.2021;

Протокол допиту потерпілої ОСОБА_6 від 08.01.2021;

Протокол допиту свідка ОСОБА_7 від 07.01.2021;

Протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 05.02.2021;

Протокол допиту потерпілої ОСОБА_4 від 05.02.2021;

Протокол огляду речі від 06.02.2021;

Протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 17.02.2021;

Протокол допиту потерпілої ОСОБА_5 від 17.02.2021;

Протокол допиту свідка ОСОБА_8 від 18.02.2021.

Причетність до вчинення кримінальних правопорушень не оспорювалася і стороною захисту при розгляді клопотання.

Європейський суд з прав людини в рішенні у справі "Кавала проти Туреччини" (заява №28749/18), зазначив, що не потрібно, щоб особі, яку затримали, в кінцевому рахунку було пред`явлено обвинувачення або представлено перед судом. Метою затримання є подальше розслідування кримінальної справи шляхом підтвердження або зняття підозр, які є підставою для затримання. Таким чином, факти, які викликають підозру, не повинні бути такого ж рівня, як ті, які необхідні для обгрунтування обвинувального вироку або навіть притягнення до відповідальності, що настає на наступному етапі процесу кримінального розслідування.

Європейський суд з прав людини у рішенні «Подвезько проти України» зазначив, що тримання під вартою має відповідати вимозі пропорційності, яка обумовлює існування обґрунтованого рішення, в якому здійснюється оцінка відповідних аргументів «за» і «проти» звільнення.

Разом із тим, "обґрунтованість" підозри, на якій засновується арешт, є важливою частиною гарантії, встановленої у п. 1 (с) ст. 5. Слова "обґрунтована підозра" означають наявність фактів чи відомостей, які б задовольняли об`єктивного спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила правопорушення.

Враховуючи зазначені критерії, докази додані до клопотання та пояснення учасників, слідчий суддя приходить до висновку, що підозра є обґрунтованою.

Обставини, які свідчать про існування ризиків, передбачених статтею 177 КПК;

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

У відповідності до п.п. 61, 62 рішення Європейського суду з прав людини від 24 липня 2003 року по справі «Смирнов проти Росії», наявність підстав для утримання під вартою повинно бути оцінено по кожній конкретній справі з урахуванням всіх обставин справи.

Вирішуючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя враховує тяжкість злочинів, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_1 , дані про особу підозрюваного, який не одружений, на утриманні дітей немає, не працевлаштований, має місце реєстрації та проживання, поряд з цим є особою раніше засудженою за корисливі злочини.

Про наявність ризику переховування від органів досудового розслідування та суду свідчить тяжкість інкримінованих злочинів, а також той факт, що відносно підозрюваного винесений вирок із реальним покаранням у вигляді позбавлення волі. Слідчий суддя також бере до уваги вік підозрюваного, а також те, що підозрюваний офіційно не працевлаштований і не має міцних соціальних зв`язків за місцем мешкання.

Ризик незаконного впливу на потерпілих та свідків у кримінальному провадженні слідчий суддя також оцінює як середній з огляду на те, що підозрюваному відомо анкетні дані потерпілих та місце їх роботи (перебування), а тому не виключено можливості здійснення впливу на цих осіб для уникнення кримінальної відповідальності.

Наявність ризику повторного вчинення кримінального правопорушення (передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України) підтверджується тим, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні ряду корисливих кримінальних правопорушенб, які були вчинений у період дії іспитового строку, призначеного вироком суду, яким його було визнано винним у вчиненні іншого корисливого кримінального правопорушення. Тобто, навіть загроза реального покарання у вигляді позбавлення волі не сприяла виправленню підозрюваного, та не зупинила його від вчинення кримінальних правопорушень.

При розгляді питання про застосування тримання під вартою судовий орган має брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер і тяжкість злочину; підвищена суспільна небезпечність; обґрунтованість доказів; ризик переховування від суду; можливість вчинення іншого правопорушення; характер особи підозрюваного; минуле особи та його зв`язки з суспільством (Рішення ЄСПЛ «Харченко проти України», «Лебіта проти Італії»).

Крім того, у рішенні ЄСПЛ у справі «W. проти Швейцарії» від 26.01.1993 року Високий суд зазначив, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства.

Враховуючи конкретні обставини кримінальних правопорушень, у вчиненні яких обґрунтовано підозрюється ОСОБА_1 , вагомість доказів щодо ОСОБА_1 до вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України, покарання, яке загрожує підозрюваному у разі визнання його винним, дані про особу ОСОБА_1 з урахуванням обставин підозри, слідчий суддя дійшов висновку, що існують високі ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КК України, про які зазначено у клопотанні слідчого та наведено слідчим та прокурором у судовому засіданні.

Обставини, які свідчать про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу;

Слідчим суддею розглядалася можливість застосування до підозрюваної інших запобіжних заходів.

Так, про неможливість застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання свідчить характер, тяжкість та обставини вчиненого кримінального правопорушення, а також характер ризиків, встановлених слідчим суддею при розгляді клопотання.

Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу до слідчого судді не надійшло заяв щодо передачі підозрюваного на поруки, тому слідчий суддя позбавлений можливості застосувати цей запобіжний захід.

Про неможливість обрання відносно ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді застави свідчить той факт, що підозрюваний не має джерела доходу, у судовому засіданні стороною захисту не заявлялося клопотань про можливість внесення застави, у розмірі передбаченому для злочинів такої тяжкості. Із самих пояснень підозрюваного у судовому засіданні під час обрання запобіжного заходу було встановлено, що ОСОБА_1 не має ані постійної роботи, ані підробітку, і кримінальні правопорушення вчинялися ним для того щоб забезпечити потреби у харчуванні.

Характер ризиків, встановлених слідчим суддею під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу свідчить про неможливість застосування до підозрюваного домашнього арешту.

Зазначені обставини дають підстави для висновку, що інший запобіжний захід, крім тримання під вартою, не зможе ефективно запобігти ризикам, встановленим під час розгляду клопотання, оскільки матеріалами клопотання доведено наявність обґрунтованої підозри та наявність обставин, передбачених п. 2, 3 ч. 1 ст. 194 КПК України, слідчий суддя вважає недостатнім застосування більш м`якого запобіжного заходу,

Визначення застави як альтернативи до запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою

Згідно з ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України застава визначається залежно від ступеня тяжкості кримінального правопорушення.

Отже, визначаючи розмір застави, суд виходить з вимог ст. 178, 182 КПК України.

Суд, співставивши існуючі ризики, характер інкримінованих кримінальних правопорушень та його наслідки з реальною можливістю забезпечити цим запобіжним заходом виконання процесуальних обов`язків, особу підозрюваного, його майновий стан, з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який з 01.01.2021 складає 2 270,00 грн, вважає за необхідне визначити заставу у вигляді 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 45 400,00 грн.

Відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України, слідчий суддя вважає за необхідне покласти на підозрюваного обов`язки, а саме: прибувати за кожною вимогою слідчого, прокурора або суду; не відлучатися з м. Запоріжжя без дозволу слідчого, прокурора або суду; за наявності здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд із України та в`їзд в України.

Керуючись ст.ст. 177, 178, 182, 183, 184, 192-194, 196, 197, 309, 395 КПК України, слідчий суддя, –

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу відносно підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 – задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 14.06.2021 року включно в межах строку досудового розслідування.

Строк тримання під вартою підозрюваного, рахувати з 29.04.2021 року з 19 години 30 хвилин, з дня та часу постановлення ухвали.

Встановити заставу – 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у сумі 45400,00 (сорок п`ять тисяч чотириста) грн., яка може бути внесена протягом строку дії даної ухвали на депозитний рахунок (Отримувач: ТУ ДСАУ в Запорізькій області; Ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 26316700; Номер рахунку (IBAN): UA378201720355249002000001205 Державна казначейська служба України, м. Київ, МФО 820172. В призначенні платежу необхідно вказувати: вид платежу – застава ОСОБА_1 , номер справи (провадження), суд, в якому розглядається справа).

Після внесення застави і звільнення з-під варти покласти на підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України, в межах строку дії даної ухвали, а саме:

-прибувати за кожною вимогою слідчого, прокурора або суду;

-не відлучатися з м. Запоріжжя без дозволу слідчого, прокурора або суду;

-за наявності здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд із України та в`їзд в України.

Уповноваженій службовій особі місця ув`язнення після внесення застави, перевірки документа, що підтверджує її внесення – негайно здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з-під варти.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 чи іншому заставодавцю, відмінному від підозрюваного, обов`язки, що покладаються у зв`язку з застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави та наслідки його невиконання.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Встановити строк дії даної ухвали до 14.06.2021 року включно.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом 5 днів з моменту проголошення.

Повний текст ухвали оголошено 05.05.2021 року о 16-10 годині.

Слідчий суддя Кольц Д.М.