Рішення № 97076823, 14.05.2021, Бердянський міськрайонний суд Запорізької області

Справа № 310/6196/20

2/310/383/21

РІШЕННЯ

Іменем України

14 травня 2021 року м.Бердянськ

Бердянський міськрайонний суд Запорізької області у складі:

головуючого – судді Черткової Н.І.,

за участю секретаря судового засідання – Димової Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Бердянську в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся з позовом до суду до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором б/н від 04.10.2011 у розмірі 21855,36 грн., яка складається із: 16236,44 гривень – заборгованість за простроченим тілом кредиту, 5618,92 грн. – заборгованість за простроченими відсотками.

Позов мотивує тим, що відповідач звернувся до позивача з метою отримання банківських послуг , у зв`язку з чим підписав заяву б/н від 04.10.2011 року.

Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з умовами та правилами надання банківських послуг та тарифами банку, складає між відповідачем та позивачем договір, про що свідчить підпис відповідача у заяві. Підписання даного договору є прямою і безумовною згодою позичальника щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту, встановленого банком, відповідно до Умов та Правил надання банківських послуг. Банк свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит у розмірі, встановленому договором.

Відповідно до умов договору погашення заборгованості здійснюється за графіком погашення кредиту та процентів.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, подав заяву про розгляд справи у його відсутність та підтримання позовних вимог, і що не заперечує проти заочного розгляду справи у разі неявки відповідача в судове засідання.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, надав судові заяву про розгляд справи за його відсутності та часткове визнання позовних вимог. Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, вважає позов підлягаючим частковому задоволенню з огляду на таке.

Судом встановлено, що відповідач звернувся до позивача з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав заяву б/н від 04.10.2011 року.

Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з умовами надання кредиту фізичним особам складає між ним і банком договір, про що свідчить підпис відповідача у заяві.

Відповідно до умов договору погашення заборгованості здійснюється в наступному порядку: щомісяця в період сплати, позичальник повинен надавати банку грошові кошти (щомісячний платіж) для погашення заборгованості за кредитом, яка складається із заборгованості за кредитом, за відсотками, комісією, а також інші витрати згідно умов.

У відповідності зі ст. 526 ЦК України зобов`язання повинні виповняться належним чином відповідно до умов договору і вимогам ЦК України.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними длядоговорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Аналіз зазначених норм дає підстави дійти до висновку про те, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений, при цьому умови договору повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші.

За змістом статті 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, опиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

З матеріалів справи вбачається, що долучена позивачем довідка про видані кредитні картки відповідачу не містить ані дати, ані ПІБ посадової особи банку, яка видала цю довідку, таким чином суд не може брати її до уваги під час прийняття рішення в силу неналежності та недопустимості вказаного доказу згідно вимог ст.ст. 77,78 ЦПК України.

Інших належних доказів того, що всі інші 13 кредитних карток, зазначених в довідці позивача, були надані відповідачу саме за кредитним договором від 04.10.2011 року, оформленим у вигляді анкети-заяви, позивачем не надано.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що в даному випадку стягненню підлягає лише наявна у відповідача сума заборгованості за тілом кредиту, яка існувала на момент закінчення строку дії, отриманої відповідачем за кредитним договором від 04.10.2011 року кредитної картки та згідно виписки за договором станом на 28.02.2015 року становила 1145,08 грн. і саме такий розмір заборгованості за тілом кредиту визнається наразі відповідачем.

Аналогічні висновки (стосовно відсутності доказів, які б давали підстави ототожнювати кредитні картки, як такі, що видані в рамках одного й того ж кредитного договору містяться, зокрема в правових висновках ВС.

Окрім того, зміна кредитного ліміту, яка зазначена в довідці позивача по цій картці 30.07.2016 року (збільшення ліміту до 2000,00 грн.) та 22.08.2017 року (збільшення ліміту до 4000,00 грн.) взагалі не відображені у виписці, наданій позивачем.

Збільшення ж кредитного ліміту в інші періоди, які зазначені в довідці, а саме: 07.07.2018 року (кредитний ліміт 5000,00 грн.), 03.08.2018 року (кредитний ліміт 5500,00 грн.), 16.08.2018 року (кредитний ліміт 6500,00 грн.), 21.08.2018 року (кредитний ліміт 7000,00 грн.) та 05.09.2018 року (кредитний ліміт 8000,00 грн.), згідно долученої позивачем виписки мали місце зовсім по іншій кредитній картці за № НОМЕР_1 , належних доказів надання відповідачу якої саме за кредитним договором від 04.10.2011 року позивачем не надано.

Враховуючи, факт ненадання позивачем суду належних доказів видачі відповідачу в рамках кредитного договору від 04.10.2011 року інших кредитних карток, окрім кредитної картки № НОМЕР_2 , а також ненадання належних доказів збільшення кредитного ліміту по вказаній картці вище суми в 1000,00 грн. (саме до такого розміру був збільшений кредитний ліміт по вказаній картці в межах строку її дії, а саме 23.10.2011 року), суд вважає незаконними вимоги позивача про стягнення з відовідача суми коштів в розмірі 16236, 44 грн. в якості заборгованості за простроченим тілом кредиту, оскільки ним не доведено факту збільшення кредитного ліміту до 16236,44 грн. та отримання відповідачем кредитних коштів в розмірі, що є більшим ніж 1000,00 грн.

Аналогічний правовий висновок (стосовно відсутності доказів, на підставі яких можливо було підтвердити факт збільшення відповідачу кредитного ліміту) міститься в Постанові ВС від 18.03.2020 року, справа № 727/1829/17.

Отже, проаналізувавши матеріали справи у цій частині, суд дійшов обґрунтованого висновку, що задоволенню підлягають позовні вимоги АТ КБ «ПриватБанк» про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 за договором від 04.10.2011 року станом на 23.06.2020 грудня 2019 року тільки за підтвердженим тілом кредиту в розмірі 1145,08 грн. Стосовно вимог позивача про стягнення заборгованість за простроченими відсотками в розмірі 5618,92 грн., суд зазначає наступне.

Долучена позивачем копія довідки про умови кредитування від 04.10.2011 року містить узгоджений стронами розмір процентної ставки за кредитом.

В позовній заяві в розділі 5 «Порядок розрахунків» зазначено про те, що в редакції Умов та Правил, що почали діяти з 01.03.2019 року згідно п.2.1.1.2.12 сторони дійшли згоди, що, починаючи з 181-го дня з моменту порушення зобов`язань клієнта з погашення кредиту, клієнт зобов`язується сплатити на користь банку заборгованість по кредиту, а також проценти від суми неповернутого в строк кредиту, які у відповідності до ч. 2 ст. 625 ЦК України встановлюються за домовленістю сторін у процентах від простроченої суми заборгованості в розмірі 86,4% - для карти «Універсальна», 84,0 % - для карти «Універсальна Голд».

Разом з тим, позивачем не надано належних доказів ознайомлення відповідача саме з цією редакцією Умов та Правил, яка почала діяти з 01.03.2019 року, та узгодження такої процентної ставки з відповідачем.

Відтак, нарахування позивачем заборгованості за простроченими відсотками в розмірі процентних ставок 34,8%, 43,2 %, які відображені в розрахунку заборгованості, долученого позивачем до позовної заяви, є незаконним. Аналогічний правовий висновок міститья в Постанові ВС від 01.04.2020 року, по справі № 663/1292/17.

На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що стягненню підлягає лише наявна у відповідача сума заборгованості за простроченими відсотками, яка існувала на момент закінчення строку дії кредитної картки, отриманої відповідачем за кредитним договором від 04.10.2011 року та згідно розрахунку заборгованості станом на 28.02.2015 року становила 179,11 грн.

Судовий збір, сплачений позивачем, підлягає стягненню відповідно до ст. 141 ЦПК України пропорційно до розміру задоволених позовних вимог в розмірі 127,35 грн.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 259, 263, 264, 265, 268, 273, 354 ЦПК України в редакції від 15.12.2017 року, суд,-

УХВАЛИВ :

Позов акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк „ПриватБанк” заборгованість за кредитним договором б/н від 04.10.2011 року у розмірі 1324 (одна тисяча триста двадцять чотири гривні), 19 копійок, що складається із заборгованості за тілом кредиту у розмірі 1145,08 грн. та заборгованості за простроченими відсотками у розмірі 179,11 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк „ПриватБанк” судовий збір у розмірі 127 грн. 35 коп.

В задоволенні решти позовних вимог, відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Якщо справу розглянуто за заявою осіб, визначених частиною другою статті 4 ЦПК України рішення суду, що набрало законної сили, є обов`язковим для особи, в інтересах якої було розпочато справу. Якщо після набрання рішенням суду законної сили, яким з відповідача присуджені періодичні платежі, зміняться обставини, що впливають на визначені розміри платежів, їх тривалість чи припинення, кожна сторона має право шляхом пред`явлення нового позову вимагати зміни розміру, строків платежів або звільнення від них.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України

Позивач - Акціонерне товариство комерційний банк „ПриватБанк” (49094, м. Дніпро, вул.Набережна Перемоги, буд 50 код ЄДРПОУ 14360570 рах. № НОМЕР_3 МФО 305299).

Відповідач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_4 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення суду складено 19 травня 2021 року.

Суддя Н. І. Черткова