Рішення № 97076309, 21.05.2021, Слобідський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Комінтернівський районний суд м. Харкова)

Провадження № 2/641/634/2021 Справа № 635/6920/20

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2021 року Комінтернівський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого судді Музиченко В.О.,

за участю секретаря судового засідання - Думчикової В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей Харківської районної державної адміністрації Харківської області про позбавлення батьківських прав

В С Т А Н О В И В

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей Харківської районної державної адміністрації Харківської області про позбавлення батьківських, в якому просить позбавити батьківських прав ОСОБА_2 , відносно неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 21.11.2009 року вона зареєструвала шлюб з відповідачем по справі ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 у них народилась донька ОСОБА_4 . 21.11.2012 року шлюб між нею та відповідачем було розірвано. Наказом Харківського районного суду Харківської області від 17.01.2019 року призначено відповідачу сплачувати аліменти на утримання дитини. З моменту розлучення і по теперішній час відповідач бачив доньку лише декілька разів. Аліменти він не сплачував жодного разу та станом на 30.09.2020 року має заборгованість 24601,50 грн. Він добровільно не бажає надавати матеріальну допомогу позивачу на утримання дитини., ухиляється від виконання своїх батьківських обов.язків по вихованню дитини, не цікавиться життям, не відвідує її вдома, в дитячому дошкількому закладі,у ліцеї. Відповідач є здоровим та працездатним чоловіком, у нього на утриманні нікого не має, однак аліменти на утриманні доньки не платить.

Враховуючи вищевикладене, позивач була вимушена звернутися до суду із позовом.

Ухвалою судді від 27 листопада 2020 року по вищевказаній справі відкрито провадження, призначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження з викликом сторін.

Ухвалою суду від 23 березня 2021 року задоволено клопотання представника позивача про виклик і допит свідків та закрито підготовче провадження по справі, справу призначено до судового засідання.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просила задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 до судового засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суду не повідомив, відзив до суду не надав.

Відповідач в установлений ч. 7 ст. 178 ЦПК України строк не подав до суду відзив на позовну заяву, у зв`язку із чим суд вирішує справу за наявними матеріалами, що передбачено ч. 8 ст. 178 ЦПК України.

Судом, враховано, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").

При цьому вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов`язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 7 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини.

Враховуючи неявку належним чином повідомленого відповідача в судове засідання, який не повідомив про причини неявки та не подав відзив, відповідно до статті 280 ЦПК України суд, за згодою позивача, вважає за можливе проводити заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення.

У судове засідання представник третьої особи Служби у справах дітей Харківської районної державної адміністрації Харківської області не з`явився, в наданих до суду письмових поясненнях просив розглянути справу за його відсутності, позовні вимоги позивача підтримав.

Суд, дослідивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, вислухавши в судовому засіданні свідків ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , які повністю підтвердили пояснення позивача, приходить до висновку про задоволення позовних вимог з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 є батьком неповнолітньої дитини – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується виданим свідоцтвом про народження серія НОМЕР_1 від 06.05.2010 року.

Відповідно рішення Харківського районного суду Харківської області від 21.11.2012 року вбачається, що шлюб між ОСОБА_8 ( ОСОБА_9 та ОСОБА_2 розірвано.

Згідно довідки КНП Харківської районного ради Первинної медичної допомоги № 1 Харківського району , Амбулаторія загальної практики - сімейної медицина с. Покотилівка «Міська дитяча поліклініка № 1» Харківської міської ради від 29.09.2020 року вбачається, що вихованням та піклуванням про стан здоров`я дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 опікується мати дитини.

Відповідно характеристики Покотилівського ліцею « Промінь» Харківської районної ради Харківської області на ОСОБА_3 вбачається, що вихованням дитини займається тільки мати ОСОБА_1 . Вона відвідує батьківські збори, цікавиться успіхами доньки, контролює навчання, забезпечує дитину всім необхідним.Турботу про дитину мати повною мірою бере на себе. Батько, ОСОБА_2 не бере ніякої участі у вихованні дитини, з родиною не проживає, зв,язку зі школою не підтримує, за період навчання у початковій школі жодного разу не відвідав батьківські збори, не виходив на контакт з вчителем.

Відповідно розрахунку заборгованості, виданого СМУ ( м. Харків)МВДВС по Основ,янському та Слобідському районах у м. Харкові від 30.09.2020 року загальна сума боргу по аліментам відповідача станом на 30.09.2020 року складає 24601,50 грн.

Відповідно до висновку Харківської районної Державної адміністрації Харківської області № 01-22/450 від 19.03.2021 року, виходячи з інтересів дитини Харківської районної Державної адміністрації Харківської області вважає за доцільне позбавити батьківських прав ОСОБА_2 у відношенні неповнолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Згідно зі ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ст.ст. 4, 5 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідного до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Положеннями частин 1,4 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» встановлено, що на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Охорона дитинства в Україні є стратегічним загальнонаціональним пріоритетом і має метою забезпечення реалізації прав дитини на життя, охорону здоров`я, освіту, соціальний захист, всебічний розвиток та виховання в сімейному оточенні. Державна політика у цій сфері ґрунтується на забезпеченні найкращих інтересів дитини.

Законодавство про охорону дитинства ґрунтується на Конституції України, Конвенції ООН про права дитини, міжнародних договорах, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, і складається з цього Закону, а також інших нормативно-правових актів, що регулюють суспільні відносини у цій сфері.

Стаття 18 Конвенції ООН про права дитини декларує, що Держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Згідно ст. 8 Закону України "Про охорону дитинства" кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Відповідно до ч. 1 ст. 164 Сімейного Кодексу України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: 1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; 2) ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини; 3) жорстоко поводяться з дитиною; 4) є хронічними алкоголіками або наркоманами; 5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; 6) засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.

Отже, за змістом п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України та зазначених вище роз`яснень Пленуму Верховного Суду України позбавлення батьківських прав можливе лише у разі винної поведінки відповідача, свідомого нехтування ним своїми обов`язками.

Згідно з положеннями ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Виходячи з вищевикладеного, суд приходить до висновку, що перешкоди для виконання відповідачем своїх батьківських обов`язків - відсутні. Відповідач байдужий до життя, стану здоров`я та розвитку своєї дитини, не цікавиться її життям. Тривалий час без поважних причин ухиляється від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини, у зв`язку з чим позовні вимоги позивача про позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно дитини ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_4 є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Питання про судові витрати суд вирішує відповідно до ст. 141 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 150, 164, 165, 166 СК України, ст.ст. 4,5,13,76-83,141,265 ЦПК України суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити.

Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 батьківських прав відносно малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 840,80 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду через Комінтернівський районний суд м. Харкова протягом 30 днів з дня виготовлення повного рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП невідомий, останнє відоме місце проживання за адресою: АДРЕСА_2

Третя особа: Служба у справах дітей Харківської районної державної адміністрації Харківської області, ЄРДПОУ 26487956, місцезнаходження: м. Харків, 61124, пр. Гагаріна буд 157 а

Суддя: В. О. Музиченко