
Кегичівський районний суд Харківської області
Справа № 624/322/21
№ провадження 2/624/208/21
РІШЕННЯ
іменем України
смт. Кегичівка 20 травня 2021 року
Кегичівський районний суд Харківської області у складі
головуючого судді Куст Н.М.,
за участю секретаря судового засідання Проскурні Л.М.,
розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу №624/322/21,
ім`я (найменування) сторін:
позивач: ОСОБА_1 ,
відповідач: Кегичівська селищна рада Харківської області,
вимоги позивача: про визнання недійсним запису в державному акті на право постійного користування землею.
ВСТАНОВИВ:
Виклад позиції позивача.
21 квітня 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, у якому просить визнати недійсним запис у державному акті на право постійного користування землею серії IV-XP за №027248 від 11 березня 2001 року, виданого Медведівською сільською радою народних депутатів Кегичівського району Харківської області щодо надання їй у постійне користування земельною ділянкою площею 1,78 га, та визнати за нею право постійного користування земельною ділянкою площею 1,00 га для ведення особистого підсобного господарства, що розташована на території Медведівської сільської ради Кегичівського району Харківської області, як зазначено у рішенні Медведівської сільської ради народних депутатів Кегичівського району Харківської області від 20 січня 2000 року IX сесії XXIII скликання.
В обґрунтування заявленого позову зазначає, що 11 березня 2001 року вона отримала Державний акт на право постійного користування землею серії IV-XP №027248, виданий Медведівською сільською радою відповідно до якого на підставі рішення IX сесії XXIII скликання Медведівської сільської ради народних депутатів від 20 січня 2000 року їй було передано у постійне користування земельну ділянку площею 1,78 га для ведення особистого підсобного господарства.
Однак, у зв`язку із розбіжностями у площі земельної ділянки у Державному акті на право постійного користування землею серії IV-XP за №027248 від 11 січня 2001 року, в якому зазначена площа земельної ділянки становить 1,78 га, на плані зовнішніх меж землекористування - 1,00 га, а в протоколі рішення IX сесії XXIII скликання Медведівської сільської ради Кегичівського району Харківської області від 20 січня 2000 року - 1,00 га, позбавляють її можливості реалізації майнових прав відносно власної землі.
Виправити вказані помилки у позасудовому порядку можливості не має, оскільки територіальні органи Держгеокадастру втратили свої повноваження щодо видачі, посвідчення та виправлення помилок у державних актах.
Заяви, клопотання, процесуальні дії у справі.
21 квітня 2021 року позивач звернулася до суду з позовом.
Ухвалою суду від 22 квітня 2021 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання на 20 травня 2021 року.
Сторони у судове засідання не з`явились, натомість надали заяви про: позивач - позов підтримує в повному обсязі, судові витрати просить залишити за нею, відповідач просить прийняти законне та обґрунтоване рішення за наявними матеріалами справи, обоє просять розглянути справу без їх участі.
Відповідно до ч.3 ст.211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
За змістом ч.1 ст.206 ЦПК України відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.
Як передбачено ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Фіксація судового розгляду справи технічними засобами не проводилась, згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Фактичні обставини, встановлені судом, норми права, які застосовував суд, мотиви суду.
Судом встановлено, що згідно Державного акту на право постійного користування землею серії IV-XP за №027248 від 11 березня 2001 року, виданого на підставі рішення IX сесії XXIII скликання Медведівської сільської ради народних депутатів Кегичівського району Харківської області від 20 січня 2000 року, ОСОБА_1 було надано у постійне користування земельну ділянку площею 1,78 га, розташованої на території Медведівської сільської ради Кегичівського району Харківської області.
Тоді як, з плану зовнішніх меж землекористування, вказаному в Державному акті, зазначено площу земельної ділянки 1,00 га (копія, а.с.6).
Із протоколу Медведівської сільської ради народних депутатів Кегичівського району Харківської області IX сесії XXIII скликання вбачається, що ОСОБА_1 було надано у постійне користування земельну ділянку для ведення особистого підсобного господарства площею 1.00 га. (копія, а.с. 7-13).
Згідно листа ГУ Держгеокадастру у Харківській області від 09 жовтня 2020 року Головним управлінням Держгеокадастру у Харківській області було розглянуто запит щодо внесення виправлень до Державного акту на право постійного користування землею та ОСОБА_1 повідомлено, що з 01 січня 2013 року набули чинності ЗУ «Про державний земельний кадастр», «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», Постанова КМУ від 17 жовтня 2012 року №1051 «Про затвердження Порядку ведення Державного земельного кадастру», згідно з якими повноваження територіальних органів Держгеокадастру у частині державної реєстрації державних актів на право постійного користування земельною ділянкою з 01 січня 2013 року припинилися (копія, а.с.14).
Частина 1 ст. 55 Конституції України, яка передбачає, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом, містить загальну норму, яка означає право кожного звернутися до суду, якщо його права чи свободи порушені чи порушуються, створені чи створюються перешкоди для їх реалізації чи мають місце інші обмеження прав і свобод.
Згідно з ч. 1 ст. 64 Основного Закону, конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.
Згідно ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права, одним із способів якого є визнання права.
Відповідно до положень п.п.1.4, 2.9 Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі, затвердженої наказом Державного комітету України по земельних ресурсах №43 від 04 травня 1999 року, в редакції, що діяла на час видачі спірного Державного акта - державний акт на право приватної власності на землю, на право колективної власності на землю або право постійного користування землею видається на підставі рішення Верховної Ради України, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласної, районної, Київської і Севастопольської міських, міської, селищної, сільської ради, а на право власності на землю - на підставі рішення Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласної, районної, Київської і Севастопольської міських державних адміністрацій, міської, селищної, сільської ради. Бланк державного акта на право приватної власності на землю, на право колективної власності на землю, на право власності на землю або на право постійного користування землею, договору тимчасового користування землею чи оренди землі заповняється державною мовою. Всі записи мають бути зроблені чітко і ретельно, виправлення не допускаються. Заповнення вказаних документів можливе з використанням комп`ютерної техніки.
Внести будь-які зміни в належний ОСОБА_1 . Державний акт на право постійного користування землею не можливо в зв`язку із набранням чинності з 01 січня 2013 року Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
Таким чином, враховуючи, що у Державному акті на право постійного користування землею серії IV-XP № 027248 від 11 березня 2001 року, який видано ОСОБА_1 допущено помилку в площі земельної ділянки, через що право постійного користування позивача оспорюється, відсутня можливості в позасудовому порядку усунути помилку у правовстановлюючому документі на земельну ділянку, а також враховуючи, що позивачем надано достатньо доказів, які свідчать, що спірна земельна ділянка належить саме ОСОБА_1 , суд вважає за можливе визнати за ОСОБА_1 право постійного користування земельною ділянкою площею 1,00 га для ведення особистого підсобного господарства, що розташована на території Медведівської сільської ради Кегичівського району Харківської області.
Позивач заявила, що вимоги про розподіл чи відшкодування судових витрат не заявляє та залишає їх за собою, тому підстав для їх розподілу суд не вбачає.
Відповідно до ст. 259 ЦПК України суди ухвалюють рішення іменем України негайно після закінчення судового розгляду. Рішення суду приймаються, складаються і підписуються в нарадчій кімнаті складом суду, який розглянув справу.
Керуючись ст. 12,13,258, 263-265 ЦПК України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.
Визнати недійсним запис у державному акті на право постійного користування землею серії IV-XP за №027248 від 11 березня 2001 року, виданий Медведівською сільською радою народних депутатів Кегичівського району Харківської області щодо надання ОСОБА_1 у користування земельної ділянки площею 1,78 га.
Визнати за ОСОБА_1 право постійного користування земельною ділянкою площею 1,00 га, для ведення особистого підсобного господарства, що розташована на території Медведівської сільської ради Кегичівського району Харківської області, як зазначено у рішенні Медведівської сільської ради народних депутатів Кегичівського району Харківської області від 20 січня 2000 року ІХ сесії ХХІІІ скликання.
Апеляційна скарга на рішення суду подається Харківському апеляційному суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення відповідно до п.п.15.5 п.15 Перехідних положень ЦПК України через Кегичівський районний суд Харківської області.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.
Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.
Повне найменування (ім`я) сторін:
позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка с. Власівка, Кегичівського району, Харківської області, паспорт серії НОМЕР_1 , ІПН НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 ,
відповідач: Кегичівська селищна рада Харківської області, місцезнаходження: 64003, Харківська область, Кегичівський район, смт Кегичівка, вул. Волошина, буд. 33, код ЄДРПОУ 04396963.
Суддя Н.М. Куст
Судове рішення № 97075965, Кегичівський районний суд Харківської області було прийнято 20.05.2021. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 624/322/21. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: