Вирок № 97074443, 19.05.2021, Лиманський міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Краснолиманський міський суд Донецької області)

КП № 236/1550/21

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19.05.2021м. Лиман

Краснолиманський міський суд Донецької області у складі:

головуючої судді - Сердюк Н.В.,

за участю секретаря - Безорчук А.О.,

сторін кримінального провадження:

прокурора - Городницької А.І.,

обвинуваченого - ОСОБА_1 ,

захисника - Приходька О.П.,

представника потерпілої

юридичної особи - Потічука А.М.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду міста Лиман Донецької області кримінальне провадження, внесене 08 квітня 2021 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021053420000130, за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Кіровськ

Краснолиманського району Донецької області, українця, громадянина України, одруженого,

маючого на утриманні двох малолітніх дітей, не працюючого, з середньою освітою, в силу ст. 89 КК

України не судимого, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вчинив кримінальне правопорушення за таких обставин.

07.04.2021 року приблизно о 22 годині 20 хвилин, із знаряддями лову, а саме гумовим надувним човном зеленого кольору з дерев`яним веслом, риболовною сіткою та поліпропіленовим мішком білого кольору з метою викрадення чужого майна, тобто незаконного вилову риби, шляхом вільного доступу, прийшов на берег 8-го нагульного ставка ПрАТ «Донрибкомбімат», розташованого в с.Торське Лиманської ОТГ Краматорського району Донецької області.

Реалізуючи свій протиправний корисливий злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна та усвідомлюючи, що посягає на чужу власність на яку не має ніякого права, передбачаючи спричинення матеріальної шкоди і бажаючи завдати таку шкоду, переслідуючи мету наживи та незаконного збагачення, ОСОБА_1 за допомогою надувного човна та дерев`яного весла відплив від берега та занурив у вказаний ставок риболовну сітку де умисно, таємно, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, здійснив незаконний вилов, тобто крадіжку риби виду «Короп» в кількості 8 штук, загальною вагою 16 кг. 600 гр., вартістю 1245, 00 грн. та риби виду «Сом» в кількості 1 штуки, вагою 3 кг 200 гр., вартістю 384, 00 грн.

Після чого, 08.04.2021 року о 03 годині 03 хвилини, ОСОБА_1 здійснивши усі дії, які він вважав необхідним для скоєння вказаного кримінального проступку повернувся з викраденою рибою на берег, але не довів свій противоправний корисливий злочинний умисел до кінця з причин, що не залежали від його волі, тому був затриманий працівниками охорони ПрАТ "Донрибкомбінат".

Загальна сума матеріальної шкоди, заподіяної обвинуваченим ОСОБА_1 ПрАТ "Донрибкомбінат" становить 1629 грн.

Дії обвинуваченого ОСОБА_1 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України, як закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка).

25 квітня 2021 року між обвинуваченим ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з одного боку та представником потерпілої юридичної особи ПрАТ "Донрибкомбінат" в особі директора ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з другого боку в порядку, передбаченому ст. 468, 469 та 471 КПК України, укладено угоду про примирення.

Згідно з даною угодою сторони дійшли згоди щодо всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій підозрюваного за ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України, який у повному обсязі сформульованого обвинувачення беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні даних кримінальних правопорушень. Також, сторонами угоди визначено узгоджене ними покарання, яке ОСОБА_1 повинен понести за вчинене кримінальне правопорушення, а саме у виді 100 (ста) годин громадських робіт.

В угоді передбачені наслідки її укладення, затвердження та невиконання, передбачені ст. ст. 473, 394 КПК України, які зрозумілі підозрюваному та представнику потерпілої юридичної особи.

Суд заслухав в підготовчому судовому засіданні думку прокурора Городницької А.І.яка вважала, що при укладенні угоди про примирення дотримані вимоги та правила КПК України та КК України, та просила угоду про примирення затвердити і призначити обвинуваченому узгоджене в угоді покарання.

Обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення визнав повністю. Ствердив, що розуміє права, визначені ч. 5 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені п.1 ч. 1 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид і міру покарання, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом. Просить затвердити угоду про примирення, яку уклав добровільно.

Представник потерпілої юридичної особи ОСОБА_2 ствердив, що розуміє наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені п. 2 ч. 1 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид і міру покарання, які будуть застосовані до обвинуваченого ОСОБА_1 у разі затвердження угоди судом. Просить затвердити угоду про примирення, яку уклав добровільно.

Судом обвинуваченому та представнику потерпілої юридичної особи з достатньою повнотою роз`яснені наслідки укладення угоди.

Розглядаючи в порядку п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України питання про можливість затвердження даної угоди про примирення, суд виходить з наступного.

Відповідно п. 1 ч. 1 ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим.

За умовами ч. 3 ст. 469 КПК України угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.

Судом у підготовчому судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України, яке згідно зі ст. 12 КК України, кримінальним проступком, обвинувачений беззаперечно визнав свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення за вказаних обставин; сторони добровільно уклали угоду про примирення, зміст якої відповідає вимогам ст. 471 КПК України та розуміють наслідки затвердження такої угоди, передбачені ч.1 ст. 473 КПК України.

Умови угоди про примирення відповідають інтересам суспільства та не порушують права, свободи та інтереси сторін та інших осіб.

Покарання сторонами угоди визначено у відповідності до положень ст. ст. 50, 65-67 КК України, з урахуванням характеру та тяжкості висунутого ОСОБА_1 обвинувачення, даних про його особу, як такого, що характеризується посередньо, на обліку у лікаря психіатра чи нарколога не перебуває, одружений, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, раніше в силу ст.89 КК України не судимий.

Суд вважає, що узгоджене сторонами покарання відповідає тяжкості вчиненого злочину, обране з урахуванням особи обвинуваченого та обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання останнього.

Судом не встановлено підстав для відмови в затвердженні угоди, визначених в ч. 7 ст. 474 КПК України.

Взяті обвинуваченим на себе за угодою про примирення зобов`язання очевидно можливі для виконання.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України, при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду.

За умовами ч.1 ст. 475 КПК України якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду, і призначає узгоджену сторонами міру покарання.

За наслідками розгляду угоди в підготовчому судовому засіданні суд, перевіривши відповідність угоди вимогам кримінального процесуального закону, врахувавши пояснення сторін кримінального провадження, приходить до висновку про наявність правових підстав для затвердження угоди про примирення та призначення ОСОБА_1 узгодженої міри покарання, оскільки визначена сторонами міра покарання не виходить за межі загальних та спеціальних засад призначення покарання. При цьому суд дійшов висновку про можливість застосування до обвинуваченого положень ст. 75 КК України із покладенням обов`язків, передбачених ст. 76 КК України.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_1 не обирався, необхідності у його застосуванні у судовому провадженні не вбачається.

Представником потерпілої юридичної особи цивільний позов не заявлений.

В ході досудового слідства по справі проведено судову товарознавчу експертизу викраденого майна № 428 від 15 квітня 2021 року ФОП ОСОБА_3 , втім витрати, пов`язані з проведенням експертних досліджень в сумі 343,22 гривень на підставі ст. 118, ч.2 ст.122 КПК України включаються судом у процесуальні витрати, але стягненню з обвинуваченого не підлягають.

В даному кримінальному провадженні ухвалою слідчого судді Краснолиманського міського суду Донецької області від 09 квітня 2021 року накладено арешт на речові докази:

- гумовий надувний човен зеленого кольору з дерев`яним веслом;

- поліпропіленовий мішок білого кольору;

- риболовна сітка;

- риба виду "Сом" в кількості 1 штуки, вагою 3 кг 200 грам;

- риба виду "Короп" в кількості 8 штук, вагою 16 кг 600 грам, які добровільно видав ОСОБА_1 під час огляду місця події блія нагульного ставка ПрАТ "Донрибкомбінат".

Арешт вказаного майна підлягає скасуванню, оскільки відповідно до ч. 4 ст. 177 КК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.

Вирішуючи питання про долю речових доказів суд зазначає наступне.

За правилами с.100 КПК України речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбачених статтями 160-166, 170-174 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 1 Першого протоколу до Конвенції з прав людини і основоположних свобод кожна фізична чи юридична особа має право на повагу до своєї власності. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, як в інтересах суспільства та на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини застосування конфіскації майна в конкретному випадку буде відповідати вимогам ст. 1 Першого протоколу до Конвенції не лише за умови, якщо така конфіскація формально ґрунтується на вимогах закону, але й за умови, що така законна конфіскація у цій конкретній ситуації не порушує «справедливу рівновагу між вимогами загального інтересу і захисту фундаментальних прав осіб».

Вирішуючи долю речового доказу у кримінальному провадженні – човна, який належить обвинуваченому ОСОБА_1 , суд бере до уваги ступень тяжкості вчиненого злочину (кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України є кримінальним проступком), конкретних обставин кримінального провадження та вартості арештованого майна, яка перевищує розмір завданих матеріальних збитків, що на час розгляду справи повністю відшкодовані.

З урахуванням наведеного, питання про речові докази необхідно вирішити відповідно до ст.100 КПК України :

- гумовий надувний човен зеленого кольору з дерев`яним веслом, після набрання вироком законної сили повернути власнику - ОСОБА_1 ;

- поліпропіленовий мішок білого кольору та риболовну сітку, які знаходяться на зберіганні в ПрАТ "Донрибкомбінат" - знищити;

- рибу виду "Сом" в кількості 1 штуки 3 кг 200 грам та рибу виду "Короп" в кількості 8 штук 16 кг 600 грам, які згідно розписки про зберігання передані ПрАТ "Донрибкомбінат", після набрання вироком законної сили - залишити власнику.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 314, 373, 374, 475 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Затвердити угоду про примирення, укладену 20 квітня 2021 року між обвинуваченим ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з одного боку та представником потерпілої юридичної особи ПрАТ "Донрибкомбінат" в особі директора ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з другого боку, під час досудового розслідування кримінального провадження № 12021053420000130 від 08 квітня 2021 року.

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винуватим у пред`явленому обвинуваченні ч. 2 ст. 15, ч.1 ст. 185 КК України.

Призначити ОСОБА_1 за ч.2 ст. 15, ч.1 ст. 185 КК України покарання у виді громадських робіт на строк 100 (сто) годин.

Запобіжний захід ОСОБА_1 не обирати.

Речові докази : гумовий надувний човен зеленого кольору з дерев`яним веслом, після набрання вироком законної сили повернути власнику - ОСОБА_1 ;

- поліпропіленовий мішок білого кольору та риболовну сітку, які знаходяться на зберіганні в ПрАТ "Донрибкомбінат" - знищити;

- рибу виду "Сом" в кількості 1 штуки 3 кг 200 грам та рибу виду "Короп" в кількості 8 штук 16 кг 600 грам, які згідно розписки про зберігання передані ПрАТ "Донрибкомбінат", після набрання вироком законної сили - залишити власнику ПрАТ "Донрибкомбінат" .

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ч. 3 ст. 394 КПК України, до Донецького апеляційного суду через Краснолиманський міський суд Донецької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Головуюча суддя-