Рішення № 97074009, 15.04.2021, Краматорський міський суд Донецької області

Справа № 234/3817/20

Провадження № 2/234/883/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 квітня 2021 року м. Краматорськ

Краматорський міський суд Донецької області у складі головуючого судді Заборського В.О., за участю секретаря судового засідання Антонюка Д.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Донецького національного медичного університету про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -

ВСТАНОВИВ:

04.03.2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Донецького національного медичного університету (далі ДонНМУ) про стягнення з відповідача середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 15.08.2019 року по 26.12.2019 року у розмірі 93786,24 грн..

Свій позов ОСОБА_1 обґрунтував тим, що між ним та ДонНМУ 16.04.2015 року було укладено контракт на зайняття посади завідуючого кафедри філософії, соціально-гуманітарних дисциплін, іноземних мов, української та латинської мов з 16.04.2015 року до 15.04.2017 року. 17.03.2017 року додатковою угодою даний контракт був продовжений з 17.03.2017 року до 16.03.2022 року. Наказом №06/06/3-з від 06.06.2019 року його звільнили з посади завідуючого кафедри мовних та гуманітарних дисциплін №1 і посади професора кафедри організації вищої освіти, управління охорони здоров`я та гігієни за сумісництвом з 14.08.2019 року, у зв`язку із закінченням строку трудового договору, на підставі п. 2 ст. 36 КЗпП України. В день звільнення трудова книжка йому не видавалася.

Будучи незгодним із наказом про звільнення він звернувся до Краснолиманського міського суду Донецької області з позовом про поновлення на роботі та під час розгляду даного трудового спору, 26.12.2019 року в приміщенні суду йому була повернута трудова книжка під підпис.

На підставі ч. 5 ст. 235 КЗпП України, у зв`язку із затримкою видачі трудової книжки, відповідач повинен виплатити йому середній заробіток за весь час вимушеного прогулу, розмір якого становить 93786,24 грн..

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2 позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити. Зазначив, що позивач після звільнення телефонував та звертався до відділу кадрів відповідача для отримання трудової книжки, але була пора відпусток і трудову книжку йому не віддали. На його думку, належним доказом відправлення позивачу повідомлення про отримання трудової книжки може бути лише фіскальний чек, а не наданий представником відповідача опис вкладення від 21.08.2019 року.

Представник відповідача ОСОБА_3 у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 просила відмовити, так як вини відповідача у несвоєчасній видачі трудової книжки немає. Зазначила, що позивача наказом №06/06/3-з від 06.06.2019 року з 14.08.2019 року було звільнено з посади завідуючого кафедри мовних та гуманітарних дисциплін №1 на ставку і з посади професора кафедри організації вищої освіти, управління охорони здоров`я та гігієни на 0,25 ставки за сумісництвом, у зв`язку із закінченням строку трудового договору. Його звільненню передувала відпустка тривалістю 45 календарних днів, з 01.07.2019 року по 14.08.2019 року. З наказом про звільнення ОСОБА_1 був ознайомлений під підпис 07.06.2019 року, але після звільнення до відділу кадрів для отримання трудової книжки не з`явився. Оскільки пересилання трудової книжки поштою допускається лише за письмовою згодою працівника, то відповідно до пункту 4.2 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, позивачу 21.08.2019 року надіслано повідомлення про необхідність прибути до відділу кадрів для отримання трудової книжки або надати згоду на її відправлення поштою, що підтверджується описом поштового вкладення з відбитком поштового календарного штемпеля від 21.08.2019 року. До відділу кадрів позивач так і не з`явився, на неодноразові пропозиції співробітників відділу кадрів отримати трудову книжку позивач відповідав відмовою. Так як від нього не надійшло жодних заяв щодо подальшої долі трудової книжки, тому вона зберігалася у відділі кадрів. ОСОБА_1 був незгодний із наказом про звільнення, у зв`язку з чим звернувся до Краснолиманського міського суду із позовом про його скасування. Трудову книжку повернули позивачу в приміщенні Краснолиманського міського суду 26.12.2019 року перед початком судового засідання, на пропозицією головуючого судді. Позов ОСОБА_1 про поновлення на роботі був задоволений частково, його поновлено на посаді професора кафедри організації вищої освіти, управління охорони здоров`я та гігієни на 0,25 ставки за сумісництвом та стягнуто середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Заслухавши учасників справи, дослідивши наявні у справі докази, суд приходить до висновку, що у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 необхідно відмовити з огляду на наступне.

Судом встановлено, що 16.04.2015 року між позивачем та ДонНМУ ім. М. Горького, в особі ректора професора ОСОБА_4 , укладено контракт, згідно якого ОСОБА_1 прийнято на роботу на посаду завідуючого кафедри філософії, соціально-гуманітарних дисциплін, іноземних мов, української та латинської мов терміном дії з 16.04.2015 року по 15.04.2017 року.

Згідно наказу від 30.08.2016 року № 402/1 кафедру філософії, соціально-гуманітарних дисциплін, іноземних мов, української та латинської мов перейменовано на кафедру філософії, соціально-гуманітарних дисциплін, іноземних мов, української та латинської мов №1.

Наказом № 524 від 28.12.2016 року ДонНМУ ім. М. Горького перейменовано на ДонНМУ.

17.03.2017 року трудові відносини між позивачем та ДонНМУ продовжено терміном на 5 років, з 17.03.2017 року по 16.03.2022 року.

Наказом від 31.08.2018 року № 273 кафедру філософії, соціально-гуманітарних дисциплін, іноземних мов, української та латинської мови № 1 реорганізовано в кафедру мовних та гуманітарних дисциплін № 1.

Наказом від 03.09.2018 року №09/03/41-пр позивача переведено завідувачем кафедри мовних та гуманітарних дисциплін № 1 до обрання за конкурсом.

Наказом виконуючого обов`язки ректора ДонНМУ Сустрєтова А.С. від 06.06.2019 року №06/06/3-з «Про припинення трудового договору» ОСОБА_1 надано щорічну основну відпустку у кількості 45 календарних днів з 01.07.2019 року по 14.08.2019 року на підставі особистої заяви позивача від 04.06.2019 року; звільнено з 14.08.2019 року з посади завідуючого кафедри мовних та гуманітарних дисциплін № 1 у зв`язку з закінченням строку трудового договору, згідно пункту 2 статті 36 КЗпП України; звільнено з посади професора кафедри організації вищої освіти, управління охорони здоров`я та гігієни за сумісництвом з 14.08.2019 року у зв`язку із закінченням строку трудового договору, згідно пункту 2 статті 36 КЗпП України.

Не погодившись із звільненням ОСОБА_1 звернувся до Краснолиманського міського суду Донецької області з позовом до ДонНМУ про визнання наказу про звільнення протиправним та поновлення на роботі, який рішенням суду від 30.01.2020 року було задоволено частково, визнано протиправним та скасовано наказ в.о. ректора ДонНМУ Сустретова А.С. №06/06/3-з від 06.06.2019 року в частині звільнення ОСОБА_1 з посади професора кафедри організації вищої освіти, управління охорони здоров`я та гігієни за сумісництвом з 14.08.2019 року у зв`язку із закінченням строку трудового договору, згідно пункту 2 статті 36 КЗпП України та поновлено його на цій посаді, стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 21339,63 грн..

Відповідно до ч.1 ст.47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

Аналогічний обов`язок власника або уповноваженого ним органу закріплений і в абзаці 5 п.4.1. Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої спільним наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України та Міністерства соціального захисту населення №58 від 29.07.1993 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17.08.1993 року за №110 (надалі Інструкція).

При цьому, абзацами 6 і 7 цього ж пункту закріплено, що при затримці видачі трудової книжки з вини власника або уповноваженого ним органу працівникові сплачується середній заробіток за весь час вимушеного прогулу. Днем звільнення в такому разі вважається день видачі трудової книжки. Про новий день звільнення видається наказ і вноситься запис до трудової книжки працівника. Раніше внесений запис про день звільнення визнається недійсним у порядку, встановленому пунктом 2.10 цієї Інструкції.

Відповідно до п.4.2. Інструкції, якщо працівник відсутній на роботі в день звільнення, то власник або уповноважений ним орган в цей день надсилає йому поштове повідомлення із вказівкою про необхідність отримання трудової книжки. Пересилання трудової книжки поштою з доставкою на зазначену адресу допускається тільки за письмовою згодою працівника.

Відповідно до ч. 5 ст. 235 КЗпП України у разі затримки видачі трудової книжки з вини власника або уповноваженого ним органу працівникові виплачується середній заробіток за весь час вимушеного прогулу.

За змістом зазначеної норми закону середній заробіток у зв`язку із затримкою видачі трудової книжки виплачується працівникові, якщо така затримка призвела до вимушеного прогулу працівника, тобто затримка видачі трудової книжки перешкодила його працевлаштуванню.

Отже, для застосування цієї норми права необхідна наявність таких умов: затримка у видачі трудової книжки; вина власника або уповноваженого ним органу; вимушений прогул, викликаний затримкою видачі трудової книжки.

При цьому, враховуючи положення ст. 81 ЦПК України та особливості вимог трудового законодавства у справах, у яких оспорюється незаконність звільнення чи недотримання процедури звільнення, саме відповідач повинен довести, що звільнення відбулося без порушення законодавства про працю.

Такий висновок суду в повній мірі кореспондує і позиції Верховного суду, висловленій у постанові Касаційного цивільного суду в складі Верховного суду від 23.01.2018 року у справі №273/212/16-ц.

Відтак, саме відповідач, на переконання суду, повинен довести, що звільнення ОСОБА_1 відбулось з дотриманням усіх вимог трудового законодавства, зокрема в частині видачі трудової книжки та наявність в його діях умислу на неотримання трудової книжки та наявність доказів, якими цей факт зафіксовано.

Згідно книги обліку руху трудових книжок і вкладишів до них ОСОБА_1 трудову книжку отримав лише 26.12.2019 року.

На підтвердження того, що відповідачем вживались заходи щодо своєчасного вручення позивачу трудової книжки суду надано повідомлення про необхідність ОСОБА_1 прибути до відділу кадрів ДонНМУ за трудовою книжкою, або надати згоду на відправлення трудової книжки поштою, що було спрямовано 21.08.2019 року на його адресу за підписом першого проректора з науково-педагогічної роботи ОСОБА_5 , та оригінал опису поштового вкладення від 21.08.2019 року.

Суд вважає безпідставним твердження представника позивача ОСОБА_2 про те, що Опис вкладення від 21.08.2019 року не є належним доказом направлення позивачу повідомлення про отримання трудової книжки, так як відповідно до вимог Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою КМУ від 5 березня 2009 р. № 270, даний опис має підпис працівника поштового відділення та на ньому проставлений відбиток календарного штемпеля.

Допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_6 показала, що з 2015 року працювала провідним фахівцем відділу кадрів ДонНМУ. ОСОБА_1 було звільнено за п. 2 ст. 36 КЗпП України, але спочатку він пішов у відпустку. З наказом про звільнення він був ознайомлений під підпис. За тиждень до дня звільнення і пізніше вона телефонувала ОСОБА_1 і просила його з`явитися до відділу кадрів для отримання трудової книжки, але він не прийшов. Також було складено письмове повідомлення про необхідність з`явитися до відділу кадрів і забрати трудову книжку, яке направили позивачу разом із наказом про звільнення, але останній його проігнорував. У другій половині серпня 2019 року вона зустріла ОСОБА_1 в ДонНМУ і запропонувала зайти в кадри забрати трудову книжку, але він відмовився та повідомив, що звернувся до суду та не вважає себе звільненим.

Крім того, суд відмічає, що позивачем не надано доказів на підтвердження наявності у нього перешкод для отримання трудової книжки у відповідача з вини останнього, письмового звернення до відповідача щодо отримання трудової книжки або до відповідного органу (Державної інспекції праці) з повідомлення про порушення роботодавцем законодавства про працю.

Таким чином, у суду немає законних підстав для задоволення позову, так як відповідачем при звільненні ОСОБА_1 були дотримані вимоги трудового законодавства в частині видачі трудової книжки, що підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами, а позивач умисно не отримував трудову книжку, оскільки вважав своє звільнення незаконним, та оскаржував його в судовому порядку.

Тому, враховуючи наведене, суд вважає, що у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення середнього заробіток за несвоєчасну видачу трудової книжки необхідно відмовити у зв`язку з їх безпідставністю.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд враховує, що у задоволенні позову було відмовлено, в той час як відповідач не заявляв про наявність у нього будь-яких судових витрат. Отже, судові витрати, які підлягають розподілу, у цій справі відсутні.

Керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 76, 141, 258, 259, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Донецького національного медичного університету (ЄДРПОУ 02010698, місцезнаходження: Донецька область, м. Краматорськ, бул. Машинобудівників, 39, юридична адресе: Донецька область, м. Лиман, вул. Привокзальна, 27) про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - відмовити у повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Донецького апеляційного суду через Краматорський міський суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 23.04.2021 року.

Суддя Краматорського міського суду В. О. Заборський