Рішення № 97073988, 12.05.2021, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"12" травня 2021 р. Справа № 924/1178/20

м. Хмельницький

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Виноградової В.В.,

за участю секретаря судового засідання Баськової Л.В., розглянувши матеріали справи

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Поділля медфарм”, м. Шепетівка Хмельницької області

до товариства з обмеженою відповідальністю “Центральна фармацевтична компанія”, м. Київ

про стягнення 173565,68 грн

за участю представників:

позивача: Побережний А.І. - керівник

відповідача: Столярчук С.С. - керівник

Рішення ухвалюється 12.05.2021, оскільки в судовому засіданні 20.04.2021 постановлено ухвалу про оголошення перерви.

Відповідно до ст. 240 ГПК України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

встановив: товариство з обмеженою відповідальністю “Поділля медфарм”, м. Шепетівка Хмельницької області звернулось до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю “Центральна фармацевтична компанія”, м. Київ про стягнення 117565,68 грн, з яких 56000,00 грн боргу по сплаті орендної плати, 1000,00 грн штрафу за пошкоджене майно, 56000,00 грн штрафу відповідно до п. 9.1 договору, 4565,68 грн пені.

Ухвалою суду від 17.11.2020 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, призначено підготовче засідання на 07.12.2020, яке відкладено на 17.12.2020, 28.12.2020, .

Ухвалою суду від 28.12.2020 продовжено строк підготовчого провадження у справі на тридцять днів, підготовче засідання у справі відкладено на 18.01.2021.

У засіданні 18.01.2021 залишено без задоволення клопотання відповідача про зупинення розгляду справи №924/1178/20 до вирішення справи №924/748/20.

Ухвалою суду від 18.01.2021 провадження у справі №924/1178/20 зупинено до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду судового рішення у подібних правовідносинах у справі №911/2390/18 у касаційному порядку (опублікування повного тексту постанови).

Ухвалою суду від 24.03.2021 провадження у справі №924/1178/20 поновлено, підготовче засідання у справі призначено на 06.04.2021.

У засіданні 06.04.2021 представником позивача зазначено про те, що позивач не підтримує заяву про збільшення позовних вимог від 21.12.2020 (клопотання від 21.12.2020 із заявою від 28.12.2020), з огляду на що відповідна заява судом залишена без розгляду.

При цьому подано заяву про збільшення позовних вимог (від 06.04.2021), в якій просив визнати договір суборенди від 06.11.2017 між ТОВ "Поділля Медфарм" та ТОВ "Центральна фармацевтична компанія" продовженим і діючим на період, який він був заключний відповідно діючого законодавства; зобов`язати ТОВ "Центральна фармацевтична компанія" відповідно до п. 6.3 договору суборенди усунути пошкодження приміщення (стіни, підлогу, стелі) та відновити зняті козирок над входом, рукомийник та унітаз; стягнути з ТОВ "Центральна фармацевтична компанія" заборгованість по орендній платі: за період з 01.04.2020 по 01.09.2020 - 35000 грн, штраф у розмірі несплаченої суми - 35000 грн, пеню в розмірі подвійної ставки НБУ - 4565,68 грн, відповідно до п. 9.3 договору суборенди; за період з 01.09.2020 по 01.04.2021 - 49000 грн, штраф у розмірі сплаченої суми - 49000 грн; штраф за пошкоджене майно - 1000 грн згідно договору.

Ухвалою суду від 06.04.2021 прийнято заяву товариства з обмеженою відповідальністю “Поділля медфарм” від 06.04.2021 про збільшення розміру позовних вимог в частині стягнення з відповідача 173565,68 гривень. У задоволенні заяви в частині вимог про визнання договору суборенди від 06.11.2017 продовженим і діючим на період, який він був заключений, зобов`язання відповідача усунути пошкодження приміщення та відновити майно, відмовлено. Встановлено позивачу строк для надання документів, які підтверджують сплату судового збору в сумі 501,49 грн у зв`язку зі збільшенням позовних вимог.

Ухвалою суду від 06.04.2021 підготовче провадження у справі закрито, справу призначено до судового розгляду по суті у судовому засіданні на 20.04.2021, у якому оголошено перерву на 12.05.2021.

В обґрунтування позову позивач зазначає, що відповідачем не виконано обов`язку щодо оплати вартості оренди за договором суборенди від 06.11.2017, а також здійснено демонтаж обладнання та пошкоджено приміщення, що є підставою для стягнення штрафу. Правовою підставою позовних вимог вказує положення ст. ст. 759, 762, 763, 779, 780, 784, 785 ЦК України, ст. ст. 193, 232, 283, 285 ГК України.

Представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі з урахування заяви про збільшення позовних вимог.

Відповідач відзиву на позов не надав. У підготовчому засіданні представник відповідача зазначив про відсутність заборгованості по сплаті орендної плати до 01.04.2020. Також у судовому засіданні звернув увагу на те, що приміщення ним у заявлений позивачем період не використовувалось з огляду на закриття території ринку, де воно розміщене, у зв`язку з введенням карантинних обмежень .

Згідно з ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами відповідно до приписів ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України.

Розглядом матеріалів справи встановлено:

Згідно з договором оренди об`єктів нерухомості від 01.11.2017, укладеним між комерційно-виробничим підприємством “Ринок» (орендодавець) та ТОВ «Поділля Медфарм» (орендар), орендодавець передає, а орендар приймає у тимчасове платне користування частину приміщення вул. Героїв Небесної Сотні, 23 загальною площею 50,1 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Шепетівка, вул. Героїв Небесної Сотні, 23 (п. 1.1 договору оренди).

Згідно з п. 1.3 договору оренди об`єкт оренди використовується орендарем для торгівлі.

Об`єкт оренди повертається орендодавцеві орендарем за актом приймання-передачі, в якому сторони зазначають склад об`єкта оренди, його стан на момент повернення, протягом 3 днів з моменту закінчення строку дії договору або в разі дострокового припинення строку дії договору – з дати припинення строку дії договору (п. 2.2 договору оренди).

Відповідно до п. 4.1 договору оренди договір діє з 01.11.2017 до 01.09.2020 включно.

06.11.2017 між ТОВ «Поділля Медфарм» (суборендодавець) та ТОВ «Центральна фармацевтична компанія» (суборендар) укладено договір суборенди нежитлового приміщення (далі - договір), за умовами п. 1.1 якого суборендодавець передає, а суборендар приймає в тимчасове користування нежиле приміщення площею 50,1 кв. метрів, розташоване за адресою: Хмельницька обл., м. Шепетівка, вул. Героїв Небесної Сотні, буд. 23, для розміщення в ньому аптеки, та зобов`язується і гарантує оплачувати орендну плату, відшкодовувати витрати по оплаті електроенергії, телефонному зв`язку та інші комунальні витрати, передбачені даним договором, утримувати орендовану площу в належному стані.

Об`єктом суборенди за даним договором є: приміщення загальною площею 50,1 кв. метрів, розташоване за адресою: Хмельницька обл., м. Шепетівка, вул. Героїв Небесної Сотні, буд. 23. Дане приміщення надається в суборенду на підставі договору оренди №б/н. Об`єкт оренди використовується суборендарем для розміщення в ньому аптеки. (п. п. 2.1, 2.2 договору).

Згідно з п. 3.1 договору зазначене в розділі 2 даного договору приміщення повинно бути передане суборендодавцем та прийняте суборендарем після підписання даного договору по акту приймання-передачі нежилого приміщення в оренду, який є невід`ємною частиною договору.

Прийняте таким чином в орендне користування приміщення технічно справне, відповідає санітарним, протипожежним вимогам та вимогам законодавства про охорону праці (п. 3.2 договору).

Пунктом 4.1 договору визначено строк його дії – з 06.11.2017 по 01.09.2020.

За згодою сторін, період дії договору може бути подовжений відносно вказаного строку, на умовах встановлених на основі взаємної домовленості (п. 4.2 договору).

Відповідно до п. 5.1 договору суборендодавець нараховує суборендарю щомісячну орендну плату у розмірі 7000,00 гривень за один календарний місяць.

Відшкодування комунальних послуг здійснює суборендар (п. 5.2 договору).

За умовами п. 5.3 договору орендна плата сплачується суборендарем раз на місяць, згідно договору оренди після підписання акту про надання нежилого приміщення в оренду, який є невід`ємною частиною даного договору.

Орендна плата сплачується по договору суборендарем. Строк оплати: на протязі 5 банківських днів з початку наступного місяця (п. 5.4 договору).

У п. 5.5 договору зазначено, що орендна плата сплачується кожного місяця в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок суборендодавця.

Пунктом 5.6 договору визначено, що суборендар наприкінці місяця отримує акт виконаних робіт.

У зв`язку зі змінами цін на послуги, по утриманню приміщення розмір орендної плати може змінюватись, про що повідомляється суборендар. В цьому випадку суборендар зобов`язується сплачувати орендну плату і всі інші платежі по договору за новими ставками (п. 5.7 договору).

За згодою сторін оплата за надання приміщення в оренду може проводитись у вексельній формі (п. 5.8 договору).

Згідно з п. 6.1 договору суборендодавець має право здійснювати перевірку порядку використання суборендарем приміщення, інженерного та іншого обладнання.

Відповідно до п. 6.3 договору приміщення повертається суборендодавцю з виконаними роботами, без пошкодження стін, підлоги, стелі, вікон, дверей і т.п. При порушенні цих вимог суборендар сплачує штраф 1000,00 гривень і усуває усі недоліки за свій рахунок.

Суборендар зобов`язується: використовувати приміщення за його цільовим призначенням у відповідності до пункту 1.1 даного договору; утримувати приміщення у відповідності до вимог законодавства про охорону праці, санітарний стан, протипожежний стан; за власний рахунок здійснювати профілактичне обслуговування та поточний і капітальний ремонти приміщення; за власний рахунок здійснювати ліквідацію несправностей та поломок приміщення (п. 7.1 договору).

До додаткових обов`язків суборендаря пунктом 7.5 договору віднесено, зокрема такий: капітальні та поточні ремонти, реконструкція, перепланування до своїх потреб приміщення, фасаду суборендар повинен виконувати лише з попереднього письмового дозволу суборендаря і відповідних дозвільних організацій, органів (архітектурних, пожежного нагляду, тощо). До початку вказаних робіт суборендар надає суборендодавцеві на затвердження їх опис та ескізи, тобто внутрішній та зовнішній вигляд приміщення, фасаду та інше.

Суборендар несе повну, в тому числі цивільну відповідальність за збитки, нанесені недоброякісним ремонтом приміщення, інженерного обладнання, комунікацій, як при виконанні самим суборендарем так і іншими юридичними та фізичними особами (п. 7.8 договору).

Пунктом 7.9 договору передбачено, що суборендар не має права без письмової згоди суборендодавця: передавати приміщення в суборенду, як в цілому так і частково, а також передавати свої права та обов`язки по цьому договору іншим фізичним та юридичним особам; укладати угоди з третіми особами про використання даного приміщення.

Згідно з п. 7.18 договору по закінченню терміну договору або його достроковому припиненні суборендар зобов`язаний звільнити приміщення, яке займає, передати його по акту у стані виконаного ремонту суборендарем та провести кінцевий розрахунок згідно умов даного договору.

Право власності на приміщення по цьому договору суборендар не отримує (п. 7.19 договору).

За умовами п. 8.1 договору після закінчення терміну дії договору оренди чи при достроковому його розірванні, припиненні суборендар зобов`язаний повернути приміщення суборендодавцю за актом приймання-передачі нежилого приміщення з оренди в останній день терміну оренди, дострокового його припинення, розірвання.

Приміщення повинно бути передано суборендодавцеві у стані, придатному для його подальшого використання, тобто з виконаним ремонтом, при цьому враховується амортизаційний знос (п. 8.2 договору).

У п. 9.1 договору сторони погодили, що за кожний день прострочення розрахунків, передбачених даним договором, суборендар сплачує суборендодавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, передбаченому Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» (при прийнятті нового нормативного акту - згідно до нього), а також штраф - у розмірі несвоєчасно сплаченої суми та Закону України «Про відповідальність суб`єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання при будинкових територій» в розмірі 1% від суми заборгованості в день.

В разі несвоєчасного звільнення приміщення суборендар зобов`язаний оплатити оренду і послуги на умовах даного договору до фактичної дати звільнення і підписання акту (п. 9.4 договору).

Відповідно до п. 9.5 договору при нарахуванні пені і штрафу - п. 9.1 даного договору - суборендодавець з наступних платежів суборендаря зараховує суми в погашення цих санкцій.

Сторонами складено та підписано акт приймання-передачі нежилого приміщення в суборенду по договору суборенди нежилого приміщення №б/н від 06.11.2017, відповідно до якого згідно умов пункту 2.1 договору оренди від 06.11.2017 суборендодавець передає, а суборендар приймає в тимчасове користування приміщення площею 50,1 кв. метрів, розташоване за адресою: Хмельницька обл., м. Шепетівка, вул. Героїв Небесної Сотні, буд. 23 для розміщення в ньому аптеки. Прийняте орендарем в орендне користування приміщення технічно справне, відповідає санітарним, протипожежним вимогам та вимогам законодавства про охорону праці. Зазначено, що орендар до якості наданого приміщення і строків його надання зауважень не має; сторони одна до одної претензій не мають.

У матеріалах справи наявні претензії позивача (від 14.05.2020, 02.06.2020), в яких позивач повідомив відповідачу про несплату орендної плати за квітень-травень 2020, за квітень-червень 2020 року відповідно, просив терміново оплатити заборгованість.

Відповідно до наданого позивачем акта прийому-передачі нежитлового приміщення від 02.09.2020 комерційно-виробничим підприємством «Ринок» Шепетівського районного споживчого товариства (орендодавець) прийнято від ТОВ «Поділля Медфарм» (орендар) з оренди нежитлове приміщення площею 50,1 м.кв., частина приміщення по вул. Героїв Небесної Сотні, 23.

При цьому 01.09.2020 між комерційно-виробничим підприємством “Ринок» (орендодавець) та ТОВ «Поділля Медфарм» (орендар) укладено договір оренди об`єктів нерухомості, згідно з п. 1.1 якого орендодавець передає, а орендар приймає у тимчасове платне користування частину приміщення вул. Героїв Небесної Сотні, 23 загальною площею 50,1 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Шепетівка, вул. Героїв Небесної Сотні, 23.

Об`єкт оренди передається орендарю у термін не пізніше 3 днів після укладення цього договору за актом приймання-передачі, який є невід`ємною частиною цього договору (додаток) (п. 2.1 договору оренди).

Відповідно до п. 4.1 договору оренди договір діє з 02.09.2020 до 01.09.2023 включно.

У претензії (від 21.12.2020) позивач зазначив про те, що відповідачем не здійснюється повернення орендованого приміщення та демонтоване обладнання згідно з актом приймання-передачі: козирок над входом, міжкімнатні двері – 3 шт., унітаз, рукомийник і кран. Звернув увагу на обов`язок відповідача сплатити оренду до фактичної дати підписання акту і звільнення приміщення.

Позивачем надано копію заяви (від 16.12.2020) начальнику Шепетівського МВ національної поліції України в Хмельницькій області щодо реєстрації факту крадіжки з орендованого приміщення за адресою: вул. Героїв Небесної Сотні, 23, представниками суборендаря ТОВ «Центральна фармацевтична компанія», якими демонтовано і вивезено з приміщення рукомийник, унітаз, міжкімнатні двері, кований козирок над вхідними дверима.

У матеріали справи надано рішення Господарського суду Хмельницької області від 20.10.2020 у справі №924/784/20 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Центральна фармацевтична компанія", м. Київ до товариства з обмеженою відповідальністю "Поділля Медфарм", м. Шепетівка Хмельницької області про розірвання договору суборенди нежилого приміщення від 06.11.2017 б/н, укладений між товариством з обмеженою відповідальністю "Центральна фармацевтична компанія та товариством з обмеженою відповідальністю "Поділля Медфарм" з 01.04.2020, яким у позові відмовлено (залишене без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 21.01.2021).

У рішенні суд зазначив, що товариство з обмеженою відповідальністю "Центральна фармацевтична компанія" звернулось із листом від 18.05.2020 до товариства з обмеженою відповідальністю "Поділля Медфарм", у якому повідомляло про направлення суборендодавцю два примірника акту приймання-передачі (повернення) нежитлового приміщення з суборенди по договору від 06.11.2017р., від 01.04.2020р., підписані зі сторони товариства з обмеженою відповідальністю "Центральна фармацевтична компанія", у зв`язку з неможливістю використання приміщення.

Відповідно до п. 1 акта приймання-передачі (повернення) від 01.04.2020р. нежитлового приміщення з суборенди по договору суборенди нежилого приміщення від 06.11.2017р., підписаного представником товариства з обмеженою відповідальністю "Центральна фармацевтична компанія", згідно з умовами пункту 8 договору суборенди від 06.11.2017р. суборендар передає (повертає), а суборендодавець приймає нежитлове приміщення площею 50,1 кв.м, яке розташоване за адресою: Хмельницька обл., м. Шепетівка, вул. Героїв Небесної Сотні, 23, в якому до 01.04.2020р. розміщувалася аптека.

Факт надіслання листа від 18.05.2020р. та примірників акта приймання-передачі від 01.04.2020р. підтверджується описом вкладення у цінний лист від 19.05.2020р. та поштовою накладною №3040501857770 від 19.05.2020.

Також зазначено, що комісією з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій виконавчого комітету Шепетівської міської ради затверджено протокол № 4 від 20.03.2020, яким вирішено, зокрема, зобов`язати керівників міських ринків на період установленого карантину призупинити діяльність роботи ринків, в тому числі продовольчих.

Комісією з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій виконавчого комітету Шепетівської міської ради затверджено протокол № 10 від 16.04.2020, яким вирішено, зокрема, заборонити роботу суб`єктів господарювання, яка передбачає приймання відвідувачів усіх форм власності, крім торгівлі пальним, лікарськими засобами та медичним приладдям, з 00:00 години 19.04.2020 до 24:00 години 19.04.2020; для проведення санітарно-протиепідемічних заходів приміщень із застосуванням дезінфікуючих засобів призупинити роботу суб`єктів господарювання, яка передбачає приймання відвідувачів, усіх форм власності, крім торгівлі пальним, лікарськими засобами та медичним приладдям, встановивши санітарний день, з 00:00 годин 20.04.2020 до 24:00 години 20.04.2020.

Судом враховано, що виходячи зі змісту п. 4.2. договору, матеріали справи не місять доказів щодо домовленостей сторін на продовження дії договору суборенди. Додаткова угода позивачем та відповідачем про продовження договору не укладалася, а умови договору не місять застережень стосовно автоматичної пролонгації оскаржуваного договору. Отже, судом встановлено, що строк дії договору суборенди нежилого приміщення від 06.11.2017 закінчився 01.09.2020.

Судом встановлено, що позивач звернувся з позовом до суду під час дії договору суборенди (16.06.2020), однак на час розгляду судом справи та ухвалення рішення строк дії спірного договору закінчився, тобто він є не чинним. Оскільки розірвано може бути лише чинний (такий, що діє на час звернення до суду з позовом та прийняття відповідного судового рішення) договір, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Аналізуючи подані докази, оцінюючи їх у сукупності, суд до уваги бере таке.

Частиною 2 п. 1 ст. 175 Господарського кодексу України передбачено, що майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ст. 509 ЦК України та ст. 173 ГК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Положеннями статей 11 Цивільного кодексу України та 174 Господарського кодексу України унормовано, що господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Стаття 627 ЦК України закріплює свободу договору, тобто відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

З матеріалів справи слідує, що між сторонами було укладено договір суборенди нежитлового приміщення від 06.11.2017, за умовами якого позивач передає, а відповідач приймає в тимчасове користування нежиле приміщення площею 50,1 кв. метрів, розташоване за адресою: Хмельницька обл., м. Шепетівка, вул. Героїв Небесної Сотні, буд. 23, для розміщення в ньому аптеки, та зобов`язується і гарантує оплачувати орендну плату, відшкодовувати витрати по оплаті електроенергії, телефонному зв`язку та інші комунальні витрати, передбачені даним договором, утримувати орендовану площу в належному стані.

Частиною 1 ст. 283 Господарського кодексу України встановлено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно з ч. 6 ст. 283 Господарського кодексу України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з положеннями ст. ст. 759, 760 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди). Предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ).

Відповідно до ст. 795 ЦК України передання наймачеві будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту починається обчислення строку договору найму, якщо інше не встановлено договором.

Приміщення, яке є об`єктом оренди за договором, передане позивачем відповідачу згідно з актом приймання-передачі нежилого приміщення в суборенду від 06.11.2017.

Частинами 1, 5 ст. 762 ЦК України передбачено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності (ч. 1 ст. 286 ГК України).

Умовами укладеного між сторонами договору передбачено, що суборендодавець нараховує суборендарю щомісячну орендну плату у розмірі 7000,00 гривень за один календарний місяць. Орендна плата сплачується по договору суборендарем. Строк оплати: на протязі 5 банківських днів з початку наступного місяця (п. п. 5.1, 5.4 договору).

Згідно зі ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Статтями 526 Цивільного кодексу України, 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України, ч. 7 ст. 193 ГК України).

Позивачем заявлено позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості по орендній платі, зокрема, за період з 01.04.2020 по 01.09.2020 в сумі 35000,00 грн (враховуючи заяву про збільшення позовних вимог від 06.04.2021).

Доказів сплати заборгованості у вищезазначеному розмірі за відповідний період суду не подано.

Враховуючи те, що факт порушення договірних зобов`язань в частині своєчасної та повної оплати орендної плати не спростований відповідачем, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення орендної плати в сумі 35000,00 гривень.

При цьому у контексті наведеного суд критично оцінює посилання відповідача на неможливість використання орендованого приміщення у зв`язку із запровадженням карантинних обмежень та закриттям ринку, на території якого розміщене орендоване приміщення.

Судом враховується, що відповідно до ч. 1 ст. 617 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Відповідно до ч. 2 ст. 218 ГК України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Зокрема, згідно ч. 2 ст. 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати" форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

Саме по собі включення до переліку форс-мажорних обставин карантину не свідчить про те, що карантин автоматично звільняє сторону зобов`язання від відповідальності за невиконання її обов`язку. Така сторона повинна довести в кожному випадку наявність причинно-наслідкового зв`язку між карантином та невиконання нею зобов`язань. Обставини невиконання свого зобов`язання повинні бути саме такими, що об`єктивно унеможливлюють вчинення відповідних дій. Зокрема, пряма заборона уряду або місцевих органів на здійснення певних видів діяльності. Крім того, відсутність коштів у орендаря на оплату оренди у зв`язку зі зниженням рівня доходів через карантин, не є підставою для звільнення його від відповідальності.

Відповідачем не доведено, що за проміжок часу, а саме з введенням карантину та призупиненням діяльності роботи ринків, в тому числі продовольчих, згідно протоколу № 4 від 20.03.2020 до прийняття комісією з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій протоколу № 10 від 16.04.2020, яким надано дозвіл на торгівлю лікарськими засобами та медичним обладнанням, спричинено відповідачу такі наслідки (зокрема, зниження доходів), що завадили йому виконувати зобов`язання зі сплати орендних платежів на виконання договору від 06.11.2017.

Також в матеріалах справи відсутні докази щодо звернення позивача до товариства з обмеженою відповідальністю "Поділля Медфарм" із проханням про внесення змін до договору суборенди, що стосуються, наприклад, зменшення розміру орендної плати на період карантину, та доказів звернення позивача до Торгово-промислової палати України чи регіональних ТПП щодо видачі сертифікату про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), що би слугували підтвердженням неможливості виконання зобов`язань за договором. Водночас, сторонами у договорі суборенди нежилого приміщення від 06.11.2017 не передбачено звільнення суборендаря від своїх обов`язків у зв`язку з введенням карантину чи настанням інших форс-мажорних обставин (у договорі взагалі відсутній розділ з порядком врегулювання відповідальності сторін у зв`язку з настанням форс-мажорних обставин).

Зазначені висновки узгоджуються з позицією, викладеною у постанові Північно-західного апеляційного господарського суду від 21.01.2021 у справі №924/748/20, якою залишено без змін рішення Господарського суду Хмельницької області від 20.10.2020.

При цьому відповідачем також не надано доказів у підтвердження того, що призупинення діяльності роботи ринку позбавило відповідача можливості здійснювати діяльність в орендованому приміщенні, враховуючи те, що карантинні заходи не поширювались на діяльність аптек, як і доказів наявності перешкод у доступі до приміщення відповідача чи відвідувачів аптеки (наприклад, звернення до адміністрації ринку з проханням надати доступ тощо).

Також позивач просить стягнути з відповідача 35000,00 грн штрафу у розмірі несплаченої суми та 4565,68 грн пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за період з 01.04.2020 по 01.09.2020.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Виходячи із змісту ст. ст. 546, 548 Цивільного кодексу України, виконання зобов`язання може забезпечуватися у відповідності до закону або умов договору, зокрема, неустойкою, яку боржник повинен сплатити у разі порушення зобов`язання.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 551 Цивільного кодексу України предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Статтею 230 ГК України передбачено обов`язок учасника господарських відносин сплатити неустойку, штраф, пеню у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

При цьому штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

У п. 9.1 договору сторони погодили, що за кожний день прострочення розрахунків, передбачених даним договором, суборендар сплачує суборендодавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, передбаченому Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» (при прийнятті нового нормативного акту - згідно до нього), а також штраф - у розмірі несвоєчасно сплаченої суми, та Закону України «Про відповідальність суб`єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання при будинкових територій» в розмірі 1 % від суми заборгованості в день.

Таким чином, сторони у договорі узгодили розмір штрафних санкцій, а саме: пені та штрафу за невиконання відповідачем зі своєчасного проведення розрахунків.

З огляду на наведене позовні вимоги про стягнення штрафу в сумі 35000,00 грн, тобто в розмірі несвоєчасно сплаченої суми, відповідають вимогам законодавства та умовам укладеного між сторонами договору, відтак підлягають задоволенню.

З приводу позовних вимог про стягнення з відповідача 4565,68 грн пені судом враховується визначений у заяві про збільшення позовних вимог період стягнення пені (з 01.04.2020 по 01.09.2020).

Враховуючи принцип диспозитивності господарського судочинства, визначений ст. 14 ГПК України, зокрема, розгляд справи в межах заявлених особою вимог, суд здійснив перевірку заявлених до стягнення 4565,68 грн пені за період з 01.04.2020 по 01.09.2020 та, враховуючи умови п. 5.1 договору щодо розміру щомісячної орендної плати в сумі 7000,00 грн, п. 5.4 договору щодо настання строку оплати орендної плати, поступове (щомісячне) виникнення заборгованості з орендної плати. Так, за підрахунком суду, розмір пені, що підлягає стягненню, становить 687,77 грн (на заборгованість в сумі 7000,00 грн за квітень 2020 року - 295,30 грн з 08.05.2020 по 01.09.2020; на заборгованість в сумі 7000,00 грн за травень 2020 року - 206,56 грн з 06.06.2020 по 01.09.2020; на заборгованість в сумі 7000,00 грн за червень 2020 року - 128,53 грн з 08.07.2020 по 01.09.2020; на заборгованість в сумі 7000,00 грн за липень 2020 року - 57,38 грн з 08.08.2020 по 01.09.2020). Відповідно, у позові в частині стягнення 3877,91 грн належить відмовити.

Також позивач просить стягнути з відповідача 49000,00 грн орендної плати за період з 01.09.2020 по 01.04.2021 та штраф у розмірі 49000,00 гривень.

При цьому в обґрунтування стягнення вказаних коштів відповідач, виходячи з пояснень (від 29.12.2017), посилається на положення ст. 284 ГК України.

Згідно з ч. 4 ст. 284 ГК України строк договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку дії договору він вважається продовженим на такий самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

З приводу наведеного судом враховується, що рішенням Господарського суду Хмельницької області від 20.10.2020 у справі №924/784/20 відмовлено у позові товариства з обмеженою відповідальністю "Центральна фармацевтична компанія", м. Київ до товариства з обмеженою відповідальністю "Поділля Медфарм", м. Шепетівка Хмельницької області про розірвання договору суборенди нежилого приміщення від 06.11.2017 б/н, з 01.04.2020 (залишене без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 21.01.2021).

У рішенні суд встановив, що строк дії договору суборенди нежилого приміщення від 06.11.2017 закінчився 01.09.2020.

При цьому згідно зі ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Щодо доводів позивача про продовження дії договору та обов`язок відповідача сплачувати орендну плату до фактичної дати звільнення приміщення та підписання акту судом враховується, що відповідно до положень ст. 795 ЦК України повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.

Разом з тим, враховуючи умови п. 4.2 договору та відсутність умов договору про його автоматичну пролонгацію, судом береться до уваги, що позивачем не надано доказів досягнення взаємної домовленості сторін про продовження дії договору, зокрема укладення відповідної додаткової угоди до договору або укладення іншого договору оренди.

З матеріалів справи слідує, що приміщення, передане позивачем у суборенду відповідачу за договором від 06.11.2017, перебувало в оренді позивача згідно з договором оренди об`єктів нерухомості від 01.11.2017, орендодавцем за яким є комерційно-виробниче підприємство "Ринок". Строк дії договору оренди від 01.11.2017 встановлено сторонами до 01.09.2020 включно (п. 4.1). Повернення об`єкта оренди орендодавцеві орендарем відповідно до п. 2.2 договору здійснюється за актом приймання-передачі.

Натомість, з наданого позивачем у матеріали справи акта прийому-передачі нежитлового приміщення від 02.09.2020 слідує, що приміщення, яке є об`єктом оренди за договором від 01.11.2017 та об`єктом суборенди за договором від 06.11.2017, прийнято комерційно-виробничим підприємством «Ринок» Шепетівського районного споживчого товариства (орендодавець) з оренди від позивача (орендар).

Таким чином, з наведеного слідує, що позивач повернув орендоване приміщення орендодавцеві за договором від 01.11.2017, що свідчить про наявність у позивача можливості розпорядження приміщенням станом на дату підписання вищезазначеного акта та припинення фактичного користування приміщенням відповідачем.

При цьому посилання позивача на відсутність підписаного між сторонами спору акта про повернення орендованого приміщення позивачу як на достатню підставу для задоволення позовних вимог про стягнення орендної плати після 01.09.2020 судом оцінюється критично. Зокрема, враховується встановлена рішенням Господарського суду Хмельницької області від 20.10.2020 у справі №924/784/20 обставина надсилання позивачем відповідачу двох примірників акту від 01.04.2020 приймання-передачі (повернення) нежитлового приміщення з суборенди по договору від 06.11.2017, підписаних зі сторони відповідача, тобто наявністю у позивача можливості підписати акти про повернення приміщення із зазначенням фактичної дати повернення та стану приміщення.

У контексті зазначеного суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що однією з основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (пункт 6 частини 1 статті 3 ЦК України) і дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними, що зумовлює вимогу щодо сумлінної та чесної поведінки суб`єктів при виконанні своїх юридичних обов`язків та здійсненні своїх суб`єктивних прав.

З приводу позовних вимог про стягнення з відповідача 1000,00 грн штрафу суд зазначає таке.

Згідно з п. 6.3 договору приміщення повертається суборендодавцю з виконаними роботами, без пошкодження стін, підлоги, стелі, вікон, дверей і т.п. При порушенні цих вимог суборендар сплачує штраф 1000,00 гривень і усуває усі недоліки за свій рахунок.

З аналізу наведених умов договору слідує, що підставою для сплати відповідачем штрафу є повернення приміщення із пошкодженнями стін, підлоги, стелі, вікон, дверей і т.п.

Згідно зі ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ст. 73 ГПК України).

Відповідно до ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Однак надані у підтвердження як підстави стягнення штрафу в результаті пошкоджень приміщення фотознімки суд з урахуванням положень ст. ст. 73, 74, 76-80 ,86 ГПК України, оцінює критично, з огляду на те, що з останніх, зокрема неможливо достеменно встановити пошкодження приміщення відповідачем, про які зазначає у позові позивач, оскільки відповідні зображення не фіксують і не підтверджують будь-якого іншого стану приміщення до передання його відповідачу в суборенду; не підтверджують часу пошкодження тощо.

Таким чином, суд доходить висновку про недоведення позивачем належними доказами факту пошкодження приміщення, що є необхідною умовою для стягнення штрафу на підставі п. 6.3 договору, а тому позовні вимоги про стягнення 1000,00 грн не підлягають задоволенню.

Згідно зі ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Таким чином, беручи до уваги вищенаведені обставини справи та положення чинного законодавства у сукупності, суд доходить висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог, а саме: в частині стягнення 35000,00 грн заборгованості з орендної плати за період з 01.04.2020 по 01.09.2020, 35000,00 грн штрафу у розмірі несплаченої суми та 1396,95 грн пені, які й підлягають задоволенню. У позові в частині стягнення 49000,00 грн заборгованості з орендної плати за період з 01.09.2020 по 01.04.2021, 49000,00 грн штрафу у розмірі несплаченої суми, 1000,00 грн штрафу за пошкоджене майно та 3168,73 грн пені необхідно відмовити з наведених вище підстав.

При цьому звертається увага на те, що однією із засад цивільного законодавства відповідно до ст. 3 ЦК України є справедливість, добросовісність та розумність.

Судом враховується, що Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" у рішенні від 18.07.2006 та у справі "Трофимчук проти України" у рішенні від 28.10.2010 зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

З приводу клопотання позивача, викладеного у прохальній частині позовної заяви, про повернення судового збору суд зазначає, що при розгляді справи не встановлено наявності підстав для повернення судового збору, які визначені ст. 7 Закону України "Про судовий збір".

Натомість згідно зі ст. 129 ГПК України у зв`язку із частковим задоволенням позову витрати зі сплати судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Одночасно судом враховується прийняття заяви позивача (від 06.04.2021) про збільшення позовних вимог, у зв`язку з чим позивачу було встановлено строк для надання документів, які підтверджують сплату судового збору в сумі 501,49 гривень. З огляду на те, що позивачем не надано доказів у підтвердження сплати судового збору у зв`язку зі збільшенням позовних вимог, суд вважає за необхідне стягнути судовий збір у вищезазначеному розмірі з позивача в дохід Державного бюджету України.

Керуючись ст. ст. 2, 4, 74, 86, 129, 233, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю “Поділля медфарм”, м. Шепетівка Хмельницької області до товариства з обмеженою відповідальністю “Центральна фармацевтична компанія”, м. Київ про стягнення 173565,68 грн задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Центральна фармацевтична компанія”, м. Київ, вул. Парково-Сирецька, буд. 15-А (код 38727372) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Поділля медфарм”, Хмельницька область, м. Шепетівка, вул. Героїв Небесної Сотні (Карла Маркса), буд. 95 (код 39105249) 35000,00 грн (тридцять п`ять тисяч гривень 00 коп.) заборгованості, 35000,00 грн (тридцять п`ять тисяч гривень 00 коп.) штрафу, 687,77 грн (шістсот вісімдесят сім гривень 77 коп.) пені, 1060,32 грн (одну тисячу шістдесят гривень 32 коп.) витрат зі сплати судового збору.

У решті позову відмовити.

Видати наказ.

Стягнути товариства з обмеженою відповідальністю “Поділля медфарм”, Хмельницька область, м. Шепетівка, вул. Героїв Небесної Сотні (Карла Маркса), буд. 95 (код 39105249) на користь Державного бюджету України 501,49 грн (п`ятсот одну гривню 49 коп.) судового збору.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 256 ГПК України).

Апеляційна скарга подається в порядку, передбаченому ст. 257 ГПК України, з урахуванням п. 17.5 Розділу ХІ "Перехідні положення" ГПК України.

Повне рішення складено 21.05.2021.

Суддя В.В. Виноградова

Видрук. 4 прим.: 1 – до справи, 2 – позивачу (30405, Хмельницька область, м. Шепетівка, вул. Героїв Небесної Сотні, 95), 3- ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), 4 – відповідачу (04112, м. Київ, вул. Парково-Сирецька, 15-А). Всім рек. з пов. про вруч.