Ухвала суду № 97073207, 21.05.2021, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 21.05.2021 Справа № 554/9238/20

Провадження 1-кс/554/6694/2021

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 травня 2021 року м. Полтава

Слідчий суддя Октябрського районного суду м. Полтави Гольник Л.В., при секретарі – Плаксюк І.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Полтаві клопотання представника власника майна Книша Сергія Івановича в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІПЕКО» про скасування арешту,-

в с т а н о в и в:

До слідчого судді надійшло клопотання представника власника майна адвоката Книша С.І. в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІПЕКО» про скасування арешту, в якому просив скасувати повністю арешт на спеціалізований вантажний сідловий тягач-Е марки «VOLVO», д.н.з. НОМЕР_1 (свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 ), який зареєстрований за ТОВ «ВІПЕКО», код ЄДРПОУ 36087505, юридична адреса: 01103, м. Київ, вул. М. Бойчука, буд. 12, та на загальний вантажний сідловий тягач-Е марки «VOLVO», д.н.з. НОМЕР_3 (свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 ), який зареєстрований за ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 ) та зобов`язати слідчих СУ ГУНП в Полтавській області внести відповідні зміни щодо зняття обтяжень до державних реєстрів.

В обґрунтування клопотання вказав, що арештоване майно не відповідає ознакам, встановленим в ч. 1 ст. 98 КПК України, оскільки не є знаряддями чи засобами вчинення кримінального правопорушення за ч. 5 ст. 191 КК України, зокрема, не зберегли на собі сліди вчинення злочину. Вантажний автомобіль з напівпричепом-цистерною використовується лише для провадження господарської діяльності – надання послуг з перевезення нафтопродуктів. Згідно Договору № 01/08-4 про перевезення вантажів автомобільним транспортом у місцевому та міжміському сполученні від 01.08.2019 року ТОВ «ВІПЕКО» виконувало для ТОВ «Складсервіс Україна» перевезення нафтопродуктів до місця призначення. Вказане арештоване майно не може бути використане для конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи та відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди. Зазначені заходи застосовуються лише до юридичної особи, відносно якої здійснюється досудове розслідування. В даному випадку, досудове розслідування здійснюється відносно ТОВ «Складсервіс Україна», а не відносно ТОВ «ВІПЕКО», що виключає застосування цих заходів в майбутньому відносно ТОВ «ВІПЕКО». Отже, вважає, що відсутні ризики для накладення арешту, передбачені абз. 2 ч. 2 ч. 1 ст. 170 КК України в межах кримінального провадження № 442020170000000200, а їх власник не володіє відомостями щодо вчиненого злочину – розтрати нафтопродуктів, і не є стороною кримінального провадження № 42020170000000200.

У судове засіданні представник ТОВ «ВІПЕКО» не з`явився, надав заяву про розгляд клопотання без його участі, просив клопотання задовольнити.

У судове засідання слідчий не з`явився, просив клопотання розглядати у його відсутність, проти задоволення клопотання заперечував, оскільки вказаний транспортний засіб є речовим доказом та своє значення не втратив.

Дослідивши матеріали клопотання та додані документи, слідчий суддя приходить до такого висновку.

Судом встановлено, що ТУ ДБР, розташованого у м. Полтаві, здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 442020170000000200 від 25.09.2020 за ч. 5 ст. 191 КК України.

Ухвалою слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави від 30.12.2020 року клопотання слідчого у кримінальному провадженні № 442020170000000200 з метою забезпечення збереження речового доказу, необхідністю встановлення обставин, що вирішуються в ході досудового розслідування, у т.ч. шляхом можливих судових експертиз, слідчих експериментів тощо, для встановлення об`єктивних обставин, за яких вчинено кримінальне правопорушення, а також запобігання можливостей приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, перетворення, передачі, відчуження накладено арешт на вантажний автомобіль марки «DAF XF 105.460», д.н.з. НОМЕР_6 (свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_7 ) з напівпричепом-цистерною «MERCERON M-343RD», д.н.з. НОМЕР_8 (свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_9 ) з позбавленням права на його відчуження та розпорядження до скасування арешту майна у встановленому нормами КПК України порядку.

Ухвалою слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави від 04.03.2021 року клопотання представника власника майна Книша С.І. в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІПЕКО» про скасування арешту задоволено частково. Скасовано арешт в частині позбавлення права на розпорядження на вантажний автомобіль марки «DAF XF 105.460» д.н.з. НОМЕР_6 (свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_7 ) з напівпричепом-цистерною MERCERON M-343 RD, д.н.з. НОМЕР_8 (свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_9 ), накладений ухвалою слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави від 30.12.2020 року .

Встановлено, що власником напівпричепа-цистерни «MERCERON M-343RD», д.н.з. НОМЕР_8 , є ТОВ «ВІПЕКО», що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_9 . Володільцем вантажного автомобіля марки «DAF XF 105.460», д.н.з. НОМЕР_6 , є ТОВ «ВІПЕКО», що підтверджується Угодою про спільне використання транспортного засобу від 02.07.2018 року між ТОВ «ВІПЕКО» та ТОВ «ВІП-ТРАНСОІЛ». Таким чином, ТОВ «ВІПЕКО» має право на подання до суду клопотання про скасування арешту майна.

Згідно п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна. Відповідно до п. 5 ст. 132 КПК України під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.

Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Арешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України передбачає можливість накладення арешту на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.

Як вбачається з матеріалів клопотання, вказане майно має значення для забезпечення даного кримінального провадження, за існування розумних підозр вважати, що це майно є доказом злочину, за наявності достатніх підстав воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 173 КПК України у разі задоволення клопотання про арешт майна слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, суд зобов`язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.

З огляду на те, що судом застосовано наймеш обтяжливий спосіб арешту майна, а також оскільки на даний час досудове розслідування триває та необхідність у застосуванні арешту майна не відпала, слідчий суддя приходить до висновку про відмову у задоволенні клопотання.

Керуючись статтями 170, 172, 173, 174, 376 КПК України, слідчий суддя, –

постановив:

У задоволенні клопотання відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя Л.В.Гольник