Ухвала суду № 97070327, 21.05.2021, Таращанський районний суд Київської області

Єдиний унікальний номер: 379/2415/14-ц

Провадження № 6/379/22/21

УХВАЛА

21 травня 2021 рокум.Тараща

Таращанський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Музиченко О. О.,

за участю секретаря судового засідання Бакал О. А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 3 заяву товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Форт», попередній стягувач: товариство з обмеженою відповідальністю «ФК «Інвест Хаус», боржник: ОСОБА_1 про заміну сторони у виконавчому провадженні,

В С Т А Н О В И В:

13.05.2021 до Таращанського районного суду Київської області надійшла заява від товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Форт», попередній стягувач: товариство з обмеженою відповідальністю «ФК «Інвест Хаус», боржник: ОСОБА_1 про заміну сторони у виконавчому провадженні, шляхом заміни стягувача його правонаступником у виконавчому провадженні № 65039538 по виконавчому листу №…(не зазначено). Заява мотивована тим, що 17.12.2014 Таращанським районним судом Київської області винесено рішення про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором № 99/МК13/2007-980 від 01.06.2007 на користь ПАТ «КБ «Надра». 02.03.2020 між ПАТ «КБ «Надра» та ТОВ «ФК «Інвест Хаус» укладено договір про відступлення прав вимоги № GL2N79275_266ПВ, згідно умов якого право вимоги до позичальника за зобов`язаннями передбаченими вищевказаним кредитним договором перейшло до ТОВ «ФК «Інвест Хаус». Ухвалою Таращанського районного суду Київської області від 28.09.2020 у справі ЄУН 379/2415/14-ц замінено стягувача ПАТ «КБ «Надра» на його правонаступника ТОВ «ФК «Інвест Хаус». 05 листопада 2020 року ТОВ «ФК «Інвест Хаус» та ТОВ «ФК Форт» було укладено договір про відступлення прав вимоги № б/н, відповідно до якого право вимоги до позичальника за зобов`язаннями передбаченими кредитним договором № 99/МК13/2007-980 від 01.06.2007 перейшло до ТОВ «ФК Форт» (новий кредитор).

Представник заявника ТОВ «ФК Форт», представник попереднього стягувача ТОВ «ФК «Інвест Хаус» та боржник ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду заяви повідомлені належно і завчасно згідно вимог чинного законодавства (а.с. 28-31), будь-яких заяв чи клопотань на адресу суду від них не надходило.

В прохальній частині заяви представник заявника просить розглядати справу без його участі (а.с.3).

За положенням ч.3 ст. 442 ЦПК України суд розглядає заяву про заміну сторони її правонаступником у десятиденний строк з дня її надходження до суду у судовому засіданні з повідомленням учасників справи та заінтересованих осіб. Неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Отже, оскільки сторони не з`явилися в судове засідання, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши подану заяву з доданими до неї матеріалами, суд приходить до наступного.

Заявник у своїй заяві посилається на те, що 17.12.2014 Таращанським районним судом Київської області було ухвалено рішення по справі № 379/2415/14-ц про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «КБ «Надра» заборгованості за кредитним договором № 99/МК13/2007-980 від 01.06.2007. Водночас, належно засвідчена копія вказаного рішення суду до заяви не додана.

Також заявник посилається на те, що 02.03.2020 між ПАТ «КБ «Надра» та ТОВ «ФК «Інвест Хаус» було укладено договір про відступлення прав вимоги № GL2N79275_266ПВ, згідно умов якого право вимоги до позичальника за зобов`язаннями передбаченими вищевказаним кредитним договором перейшло до ТОВ «ФК «Інвест Хаус». Належно засвідчена копія вказаного договору до заяви не додана і в матеріалах відсутня.

Із заяви також вбачається, що ухвалою Таращанського районного суду Київської області від 28.09.2020 у справі ЄУН 379/2415/14-ц замінено стягувача ПАТ «КБ «Надра» на його правонаступника ТОВ «ФК «Інвест Хаус». Однак, належно засвідченої копії вказаної ухвали до заяви також не додано.

05 листопада 2020 року ТОВ «ФК «Інвест Хаус» та ТОВ «ФК Форт» було укладено договір про відступлення прав вимоги № б/н, зареєстрований у реєстрі за № 482 та посвідчений приватним нотаріусом Київського нотаріального округу Гороховою Н.В., відповідно до якого право вимоги до позичальника за зобов`язаннями передбаченими кредитним договором № 99/МК13/2007-980 від 01.06.2007 перейшло до ТОВ «ФК Форт» (новий кредитор) (а.с.12-13).

Згідно довідки, виданої 13.05.2021 архіваріусом Таращанського районного суду Київської області, справа № 379/2415/14-ц за позовом ПАТ «КБ «Надра» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором згідно супровідного листа від 23.04.2021 (вих..№379/2415/14-ц/1990/2021) була направлена на адресу Київського апеляційного суду судді Невідомій Т.О. (а.с.24), що унеможливлює огляд судом матеріалів вказаної цивільної справи при розгляді даної заяви.

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

За положеннями п.1 ч.2 ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав і обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених ст.515 ЦК) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі ст.514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

За статтею 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Сторонами договору є фактор і клієнт. Зміст договору факторингу полягає у переході до фактора права вимоги до боржника, що у свою чергу свідчить, що даний договір не є таким, що порушує публічний порядок.

Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.

Відповідно до ст.442 ЦПК України та ч.5 ст.15 Закону України «Про виконавче провадження», у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

За положеннями ч. 3 ст. 211 ЦПК України судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Згідно п. 4 ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Письмовими доказами є документи (крім електронних документів) акти, довідки, виписки або витяги з них, належним чином засвідченні їх копії (в тому числі їх електронні копії), що містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Статтею 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Згідно ч. 1, 2 ст. 95 ЦПК України, письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. За ч. 6 ст. 95 ЦПК України, якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал письмового доказу не подано, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.

Характеризуючи письмові докази як документи, їм властиві такі ознаки: як письмова форма, призначення та характер відомостей, що містяться в них.

Письмові докази подаються в оригіналі або належним чином засвідченій копії, оскільки оригінал документа є єдиним примірником, то судом оригінали документів вимагаються лише для ознайомлення та огляду в судовому засіданні, при цьому в справі залишаються належним чином завірені копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних) копіях, повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Якщо оригінал письмового доказу не подано, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.

Статтею 79 ЦПК України визначено, що достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достовірність означає відповідність інформації, отримуваної із доказу, яка підтверджується шляхом зіставлення отриманої інформації з інших доказів, через порівняння, проведення відповідної експертизи.

Згідно ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Достатність доказів являється більш ніж не кількісним, а якісним показником, оскільки значення має та сукупність доказів, яка надає можливість суду шляхом всебічного дослідження правильно вирішити справу. Достатність доказів встановлюється і оцінюється судом на основі матеріалів справи шляхом особистого внутрішнього переконання, що є результатом логіко-процесуальної діяльності судді.

Частиною 1 ст. 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Реалізація цього обов`язку відбувається шляхом переконання суду у достовірності наведених фактів. Обов`язок доказування покладається на сторони, у зв`язку з чим відбувається реалізація принципу змагальності сторін та свободи в надані ними своїх доказів суду і у доведенні перед судом їх переконливості.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадках, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до п. 27 Постанови Пленуму ВСУ № 14 від 18.12.2009 року «Про судове рішення у цивільній справі» під час судового розгляду предметом доказування є факти, якими обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше юридичне значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні рішення.

Отже, за наслідком перевірки судом поданої ТОВ «ФК ФОРТ» заяви і доданих до неї матеріалів встановлено відсутність документів, що підтверджують наявність стягнутої за рішенням суду кредитної заборгованості, факту відступлення права вимоги за кредитним договором стягувачем ПАТ «КБ «Надра» - ТОВ «ФК «Інвест Хаус», подальшої заміни стягувача на правонаступника відповідним судовим рішенням. Оглянути матеріали цивільної справи № 379/2415/14-ц за позовом ПАТ «КБ «Надра» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором суд не може через перебування справи в суді апеляційної інстанції, а відтак, суд позбавлений можливості перевірити доводити заяви у визначений процесуальним законодавством десятиденний строк.

Суд звертає окрему увагу заявника на те, що нормами ЦПК України не передбачена можливість залишення заяви про заміну сторони у виконавчому провадженні без руху чи її повернення.

З аналізу і оцінки наданих суду матеріалів в контексті вищенаведених положень чинного законодавства, суд висновує, що заява не може бути задоволена судом.

Керуючись ст.15 Закону України «Про виконавче провадження», ст.ст. 258-261, 352-354, 442 Цивільного процесуального кодексу України, суд

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні заяви товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Форт», попередній стягувач: товариство з обмеженою відповідальністю «ФК «Інвест Хаус», боржник: ОСОБА_1 про заміну сторони у виконавчому провадженні – відмовити.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду.

Відповідно до п.п. 15.5 п.15 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Таращанський районний суд Київської області.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Повний текст ухвали складено та підписано 21.05.2021.

Суддя Таращанського районного суду Київської області О. О. Музиченко