Ухвала суду № 97070080, 20.05.2021, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaУХВАЛА

м. Київ

20.05.2021Справа № 910/4175/21Господарський суд міста Києва у складі судді Полякової К.В., за участі секретаря судового засідання Саруханян Д.С., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Бімекс-плюс" про забезпечення позову у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Бімекс-плюс"

до Приватного підприємства "Будмаш"

про визнання додаткової угоди недійсною, відшкодування збитків та моральної шкоди

за участі представників:

від позивача: Євстратенко С.Ю., адвокат,

від відповідача: Суслікова Н.М., адвокат, ОСОБА_1, керівник,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Бімекс-плюс" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Приватного підприємства "Будмаш" про визнання додаткової угоди від 18.02.2015 до договору від 30.06.2000 № 1 недійсною, відшкодування 15371824 грн. збитків та 1000000 грн. моральної шкоди.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.03.2021 позовну заяву залишено без руху та надано строк на усунення її недоліків.

23.03.2021 через відділ діловодства та документообігу суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.03.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження.

20.05.2021 через відділ діловодства та документообігу суду від позивача надійшла заява про забезпечення позову. Подана заява обґрунтована тим, що внаслідок укладення з відповідачем додаткової угоди від 18.02.2015 до договору директора позивача введено в оману, що призвело до незаконного заволодіння відповідачем належного позивачу майном (паркомісцями). Як стало відомо позивачу, наразі відповідач почав здійснювати відчуження свого майна, в тому числі спірного, передавати його в заставу, що може значно ускладнити виконання рішення в даній справі. Відтак, позивач просив накласти арешт на грошові кошти в національній та/або іноземній валюті, що належать відповідачу, в межах суми грошової вимоги в розмірі 15371824 грн. у банківських установах; накласти арешт та заборону відчуження на визначені машино-місця (23 штуки), що розташовані в АДРЕСА_1, на житлову двокімнатну квартири АДРЕСА_1, загальною площею 96,9 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 682248780000; нежитлові приміщення з № 1 по № 9 (групи приміщень № 61 (в літ. А), загальною площею 169,8 кв.м., розташовані в АДРЕСА_1, приміщення 61, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 689494380000.

Під час судового засідання 20.05.2021 представник позивача просив подану заяву задовольнити.

Представники відповідача проти задоволення заяви заперечували та в разі її задоволення просили застосувати зустрічне забезпечення позову.

За приписами статті 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позов. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів. Забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, господарський суд має оцінити обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, які не є учасниками цього судового процесу.

Як слідує з поданої заяви про забезпечення позову, позивач просив, зокрема, накласти арешт та заборону відчуження на належне відповідачу нерухоме майно, а саме на машино-місця (23 штуки), що розташовані в АДРЕСА_1, на житлову двокімнатну квартири АДРЕСА_1, загальною площею 96,9 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 682248780000; нежитлові приміщення з № 1 по № 9 (групи приміщень № 61 (в літ. А), загальною площею 169,8 кв.м., розташовані в АДРЕСА_1, приміщення 61, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 689494380000.

Утім, заходи до забезпечення позову повинні бути співрозмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Разом із цим, позивачем не надано до матеріалів заяви жодних документів, з яких би вбачалося визначення вартості належного відповідачу нерухомого майна - 23 машино-місць, квартири та нежитлових приміщень.

Водночас, вищевказане нерухоме майно за своєю вартістю може значно перевищувати розмір самої заборгованості, що заявлена позивачем до стягнення в межах даного позову, у зв`язку з чим запропонований позивачем захід забезпечення позову у вигляді накладення арешту на належне відповідачу на праві власності нерухоме майно не відповідає принципу співмірності відносно заявлених позовних вимог.

Крім того, умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з заявою про забезпечення позову. З цією метою обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Відповідно до частини 1 статті 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частиною 1 статті 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина 1 статті 79 ГПК України).

Водночас, звернувшись з проханням накласти арешт на грошові кошти відповідача в межах суми грошової вимоги в розмірі 15371824 грн. у банківських установах, позивачем не надано жодних доказів того, що в разі невжиття відповідних заходів забезпечення виконання рішення суду може бути утруднено чи його виконання у майбутньому взагалі стане неможливим. Крім того, позивачем не надано інформації про наявність у відповідача банківських рахунків, їх номери та назви відповідних установ, в яких вони відкриті.

У той же час, частинами 1, 2 статті 144 ГПК України передбачено, що ухвала господарського суду про забезпечення позову є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Примірник ухвали про забезпечення позову негайно надсилається заявнику, всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також, залежно від виду вжитих заходів, направляється судом для негайного виконання державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів.

Суд також зауважує, що одним із принципів господарського судочинства є диспозитивність, суть якого визначена у статтею 14 ГПК України та полягає в тому, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

При цьому, системний аналіз висновків про застосування норм права, які викладені в постанові Верховного Суду від 25.05.2018 у справі № 916/2786/17, та положень частини 1 статті 136 і 137 ГПК України, дає підстави дійти до висновку, що під час вирішення питання про необхідність задоволення чи відмови у задоволенні заяви про забезпечення позову, суди розглядають вказані заяви з застосуванням судового розсуду (окрім випадків, які передбачені в частинах 2, 5, 6, 7 статті 137 ГПК України).

Судовий розсуд - це передбачене законодавством право суду, яке реалізується за правилами передбаченими ГПК України та іншими нормативно-правовими актами, що надає йому можливість під час прийняття судового рішення (вчинення процесуальної дії) обрати з декількох варіантів рішення (дії), встановлених законом, чи визначених на його основі судом (повністю або частково за змістом та/чи обсягом), найбільш оптимальний в правових і фактичних умовах розгляду та вирішення конкретної справи, з метою забезпечення верховенства права, справедливості та ефективного поновлення порушених прав та інтересів учасників судового процесу.

Ураховуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про вжиття заявлених нею заходів забезпечення позову у даній справі.

Керуючись статтями 140, 234, 235 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Бімекс-плюс" про забезпечення позову у справі № 910/4175/21 відмовити повністю.

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена в порядку та строк, встановлені статтями 254-257 ГПК України.

Дата підписання: 21.05.2021 року.

Суддя К.В. Полякова