Рішення № 97069919, 21.05.2021, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

21.05.2021Справа № 916/114/21

Суддя Господарського суду міста Києва Нечай О.В., розглянувши без виклику учасників справи (без проведення судового засідання) у спрощеному позовному провадженні матеріали справи

за позовом Південного офісу Держаудитслужби (Україна, 65012, м. Одеса, вул. Канатна, буд. 83; ідентифікаційний код: 40477150)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегабрайтен" (Україна, 01004, м. Київ, вул. Шовковична, буд. 38; ідентифікаційний код: 37635836)

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Березанської сільської ради Біляївського району Одеської області

про стягнення 41 823,26 грн

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Південний офіс Держаудитслужби (далі - позивач) звернувся до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегабрайтен" (далі - відповідач) про стягнення 41 823,26 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що протягом періоду, що підлягає ревізії, розрахунки між Березанською сільською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Мегабрайтен" здійснювались на підставі Договору підряду № 51 від 28.07.2016, укладеного між Березанською сільською радою Біляївського району Одеської області та відповідачем, на загальну суму 1 160 054,05 грн. В ході ревізії було проведено контрольне обстеження об`єкту "Капітальний ремонт будинку культури в селищі Дослідне, Біляївського району Одеської області", за результатами якого встановлено завищення вартості виконаних відповідачем робіт, що призвело до матеріальної шкоди (збитків) Березанської сільської ради Біляївського району Одеської області в розмірі 41 823,26 грн. Враховуючи ту обставину, що підконтрольною установою не виконано вимогу позивача про усунення виявлених ревізією порушень законодавства, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 25.01.2021 у справі № 916/114/21 позовну заяву Південного офісу Держаудитслужби до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегабрайтен" про стягнення 41 823,26 грн разом з доданими до неї документами передано за територіальною юрисдикцією (підсудністю) до Господарського суду міста Києва.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.02.2021 позовну заяву передано для розгляду судді Нечаю О.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.02.2021 вказану позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення її недоліків - протягом 10 днів з дня вручення даної ухвали.

10.03.2021 (надіслана засобами поштового зв`язку у встановлений судом строк) до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшла заява про усунення недоліків з додатками.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.03.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (без проведення судового засідання), залучено Березанську сільську раду Біляївського району Одеської області до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача та серед іншого встановлено учасникам справи строки для подання ними відповідних заяв по суті справи.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, місцезнаходженням відповідача є: Україна, 01004, м. Київ, вул. Шовковична, буд. 38.

На зазначену адресу, відповідно до вищевказаних вимог процесуального закону, судом було направлено копію ухвали про відкриття провадження у справі від 15.03.2021 з метою повідомлення відповідача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання) та про його право подати, зокрема, відзив на позовну заяву.

23.04.2021 до суду повернулось поштове відправлення, адресоване відповідачу, разом з копією ухвали суду про відкриття провадження у справі від 15.03.2021, яке відповідно до повідомлення підприємства поштового зв`язку від 20.04.2021 не було вручене відповідачу під час доставки та за закінченням встановленого терміну зберігання повернуто за зворотною адресою.

Відповідно до частин третьої та сьомої статті 120 Господарського процесуального кодексу України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Пунктом 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Отже, у разі якщо судове рішення про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернено поштою у зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 21.03.2019 у справі № 916/2349/17.

За приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.

Ухвала Господарського суду міста Києва про відкриття провадження у справі від 15.03.2021 була оприлюднена на офіційному сайті Єдиного державного реєстру судових рішень.

З урахуванням викладеного, за висновком суду, відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з процесуальними документами у цій справі в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Європейський суд з прав людини у рішенні від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України" зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Суд вважає, що відповідач був належним чином повідомлений про розгляд цієї справи та останньому були створені достатні умови для реалізації ним своїх процесуальних прав.

Згідно з ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

З огляду на неподання відповідачем відзиву на позовну заяву, справа підлягає розгляду за наявними у ній матеріалами.

Третя особа у встановленому процесуальним законом порядку була також повідомлена про розгляд цієї справи, відповідно до повернутого на адресу суду рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення копію ухвали суду про відкриття провадження у справі від 15.03.2021 отримала 30.03.2021, проте своїм право на подання пояснення щодо позову у встановлений судом строк не скористалась.

30.03.2021 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшла заява з додатками на виконання вимог ухвали суду про відкриття провадження у справі від 15.03.2021.

Відповідно до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Частиною 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті

ВСТАНОВИВ:

Як зазначає позивач, на підставі пункту 1.3.6.3 Плану проведення заходів Південного офісу Держаудитслужби на III квартал 2018 року, відповідно до направлень від 14.09.2017 року № 625, № 626 та від 19.09.2018 року № 647, Південним офісом Держаудитслужби було проведено ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності Березанської сільської ради Біляївського району Одеської області (далі - Березанська сільська рада, третя особа) за період з 01.01.2016 по 31.08.2018, результати якої зафіксовано в Акті ревізії від 22.10.2018 № 08-11/52 (далі - Акт ревізії).

Відповідно до наявного в матеріалах справи Витягу з Акту ревізії протягом періоду, що підлягає ревізії, розрахунки між Березанською сільською радою (замовник) та підрядною організацією - Товариством з обмеженою відповідальністю "Мегабрайтен" (далі - відповідач) здійснювались на підставі договорів підряду, укладених між замовником та ТОВ "Мегабрайтен" на загальну суму 1 160 054,05 грн. За результатами проведеного контрольного обстеження встановлено відповідність обсягів фактично виконаних ТОВ "Мегабрайтен" робіт з обсягами, які включені до актів ф. № КБ-2в. В ході ревізії проведено контрольні обстеження по об`єкту "Капітальний ремонт будинку культури в селищі Дослідне, Біляївського району Одеської області", Договір підряду від 28.07.2016 № 51, Акт приймання виконаних будівельних робіт ф. № КБ-2в № 1 за грудень 2016 на суму 1 160 054,05 грн. Акт контрольного обстеження ТОВ "Мегабрайтен" наведено у Додатку 22. Ревізією встановлено використання коштів на проведення ТОВ "Мегабрайтен" ремонтно-будівельних робіт на об`єктах замовника на загальну суму 1 160 054,05 грн, а саме: вибірковою перевіркою фактично виконаних робіт, відповідності умовам укладених договорів, правильності розрахунків, правильності визначення показників прибутку, адміністративних та інших витрат, застосування одиничних розцінок по актах ф. № КБ-2в, встановлено завищення вартості виконаних робіт, що призвело до матеріальної шкоди (збитків) замовника на загальну суму 41 823,26 грн, що є порушенням вимог статей 175, 193 Господарського кодексу України, статті 629 Цивільного кодексу України, пунктів 4.2, 5.1.3, 5.3.2, та 5.4.3 ДСТУ Б Д.1.1-1:2013, які затверджені наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05.07.2013 № 293, пунктів 1, 2, 4 Додатку 2 "Вказівок щодо застосування ресурсних елементів кошторисних норм на ремонтно-будівельні роботи" ДБН Д.1.1-4-2000 та пунктів 1, 2, 3 та 4 Договору підряду. В ході ревізії встановлено, що в актах ф. № КБ-2в безпідставно застосовані коефіцієнти 1,2 до норм витрат праці робітників, зайнятих на ремонтно-будівельних роботах, машиністів, часу експлуатації будівельних машин та механізмів для урахування впливу умов виконання робіт, які застосовуються при виконанні ремонтно-будівельних робіт при ускладнюючих умовах виконання робіт, тоді як фактично цих ускладнюючих факторів впливу умов виконання робіт не було. Інформація щодо безпідставного завищення вартості робіт, зазначених в актах ф. №КБ-2в наведено у розрахунках завищення вартості робіт. Розрахунок завищення вартості робіт ТОВ "Мегабрайтен" наведено у Додатку 23.

Згідно з Додатком 23 до Акту ревізії (Розрахунок завищення вартості виконаних робіт по Акту ф. № КБ-2в № 1 за грудень 2016 на суму 1 160 054,05 грн) завищення вартості робіт за Договором підряду № 51 від 28.07.2016 складає 41 823,26 грн.

Як зазначає позивач, на виконання пункту 46 Порядку проведення інспектування Державною аудиторською службою, її міжрегіональними територіальними органами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2006 № 550, Південним офісом Держаудитслужби було надіслано Березанській сільській раді для виконання Вимогу № 15-08-23-14/6201 від 30.10.2018 щодо усунення порушень законодавства, виявлених в ході ревізії.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що внаслідок порушення умов Договору підряду № 51 від 28.07.2016 та завищення норм витрат праці робітників місцевим бюджетом зайво витрачено грошові кошти в сумі 41 823,26 грн та у зв`язку із незабезпеченням третьою особою виконання вимоги щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства позивач звернувся до суду з цим позовом та просить стягнути з відповідача вказані грошові кошти в дохід місцевого бюджету.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про наступне.

Згідно з частинами 1, 2 статті 2 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов`язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов`язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб`єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про закупівлі, діяльністю суб`єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні. Державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, інспектування, перевірки закупівель та моніторингу закупівлі.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" інспектування здійснюється органом державного фінансового контролю у формі ревізії та полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності підконтрольної установи, яка повинна забезпечувати виявлення наявних фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб. Результати ревізії викладаються в акті.

Пунктами 1, 3 Положення про Південний офіс Держаудитслужби, затвердженого Наказом Держаудитслужби 02.06.2016 № 23 (далі - Положення) передбачено, що Південний офіс Держаудитслужби (далі - Офіс) підпорядковується Держаудитслужбі та є її міжрегіональним територіальним органом. Основним завданням Офісу є реалізація повноважень Держаудитслужби на території Миколаївської, Одеської, Херсонської областей, Автономної Республіки Крим та в місті Севастополі.

Згідно з п. 7 ч. 1 ст. 10 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" органу державного фінансового контролю надається право пред`являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства.

Відповідно до частин 1, 2 статті 11 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" плановою виїзною ревізією вважається ревізія у підконтрольних установах, яка передбачена у плані роботи органу державного фінансового контролю і проводиться за місцезнаходженням такої юридичної особи чи за місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така планова виїзна ревізія. Планова виїзна ревізія проводиться за сукупними показниками фінансово-господарської діяльності підконтрольних установ за письмовим рішенням керівника відповідного органу державного фінансового контролю не частіше одного разу на календарний рік.

За змістом підп. 7 пункту 4 та підп. 14 пункту 6 Положення Офіс відповідно до покладених на нього завдань вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, а саме: вимагає від керівників та інших осіб підприємств, установ та організацій, що контролюються, усунення виявлених порушень законодавства; здійснює контроль за виконанням таких вимог; звертається до суду в інтересах держави у разі незабезпечення виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів. Офіс має право пред`являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем у встановленому законодавством порядку було проведено ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності Березанської сільської ради за період з 01.01.2016 по 31.08.2018, про що складено Акт ревізії.

Зі змісту вказаного акту ревізії та додатків до нього вбачається, що позивачем у результаті проведення ревізії було встановлено факт завищення виконаних відповідачем робіт за Договором підряду від 28.07.2016 № 51 на суму 41 823,26 грн.

У матеріалах справи також міститься належним чином засвідчена копія Вимоги №15-08-23-14/6201 від 30.10.2018 щодо усунення порушень законодавства, виявлених в ході ревізії, в якій позивач вимагав у третьої особи усунути виявлені порушення законодавства.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

У відповідності до положень статей 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 875 Цивільного кодексу України за договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов`язаних з місцезнаходженням об`єкта. До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з частинами 1, 3 статті 843 Цивільного кодексу України у договорі підряду визначається ціна або способи її визначення. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.

Договір, відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно з частинами 1, 2 статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Зазначене також кореспондується з нормами статей 525, 526 Цивільного кодексу України.

Відповідно до частин 1 - 3 статті 632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.

За приписами ч. 2 ст. 845 Цивільного кодексу України якщо фактичні витрати підрядника виявилися меншими від тих, які передбачалися при визначенні ціни (кошторису), підрядник має право на оплату роботи за ціною, встановленою договором підряду, якщо замовник не доведе, що отримане підрядником заощадження зумовило погіршення якості роботи.

Згідно зі статтями 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Приписами статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

З огляду на принцип змагальності сторін, розподіл обов`язку доказування та подання доказів, на позивача покладається обов`язок довести ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх позовних вимог.

Суд звертає увагу, що на підтвердження заявлених позовних вимог позивачем не надано належним чином засвідченої копії Договору підряду від 28.07.2016 № 51, завищенння вартості виконаних відповідачем робіт за яким встановлено в Акті ревізії.

Зі змісту Акту ревізії вбачається, що позивачем при проведенні ревізії фінансово-господарської діяльності третьої особи було встановлено відповідність обсягу виконаних відповідачем робіт за Договором підряду від 28.07.2016 № 51.

У матеріалах справи міститься Акт приймання виконаних будівельних робіт ф. № КБ-2в № 1 за грудень 2016 на суму 1 160 054,05 грн, який підписаний та скріплений печатками відповідача та третьої особи без будь-яких зауважень, в тому числі щодо вартості робіт.

Суд зазначає, що надані позивачем Акт ревізії та додатки до нього не є належними доказами на підтвердження завищення відповідачем вартості виконаних робіт за Договором підряду від 28.07.2016 № 51, оскільки ревізію було проведено з метою оцінки діяльності третьої особи, як розпорядника коштів місцевого бюджету, відтак вказаний акт ревізії не створює ніяких правових наслідків для інших осіб.

Зазначені в акті ревізії обставини щодо господарської діяльності третьої особи підлягають доказуванню та оцінці судом на загальних підставах за правилами, встановленими Господарським процесуальним кодексом України, і саме лише посилання позивача на Акт ревізії не є підставою для стягнення з відповідача визначеної в ньому суми грошових коштів.

Разом з тим, позивачем на надано доказів, на підставі яких ним було встановлено завищення відповідачем вартості виконаних робіт за Договором підряду від 28.07.2016 № 51, відтак вказаний акт ревізії не може свідчити про неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань за вказаним договором.

Враховуючи імперативні приписи ч. 3 ст. 632 Цивільного кодексу України щодо неможливості зміни ціни в договорі після його виконання, посилання позивача на Акт ревізії як на підставу заявлених позовних вимог є необґрунтованими.

Зафіксовані в Акті ревізії порушення не впливають на умови договірних відносин і не можуть їх змінювати.

Надані позивачем в обґрунтування заявлених позовних вимог копії Договору № 10 (на здійснення технічного нагляду) від 24.12.2016, Акту виконаних робіт з технічного нагляду від 24.12.2016 та платіжного доручення № 636 від 29.12.2016 на суму 16 819,00 грн не спроможні довести ті обставини, на які посилається позивач в обґрунтування заявлених позовних вимог.

При розгляді цієї справи суд встановив, що відповідач виконав роботи та на підставі Акту приймання виконаних будівельних робіт ф. № КБ-2в № 1 за грудень 2016 від 24.12.2016 передав їх третій особі.

Натомість позивачем, в обґрунтування своєї правової позиції у цьому спорі, не надано належних та допустимих доказів, у розумінні статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, які б свідчили про завищення відповідачем вартості виконаних відповідачем робіт за Договором підряду від 28.07.2016 № 51.

За приписами частин 1 - 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Пункт 3 частини 1 статті 129 Конституції України пов`язує змагальність сторін зі свободою в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Змагальність сторін - це встановлена законом можливість реалізації та практична реалізація наданих їм процесуальних прав при безумовному виконанні покладених на них процесуальних обов`язків на всіх стадіях судового процесу за участю компетентного суду.

Переконливість кожного доказу доводиться у змагальній процедурі безпосередньо перед тим складом суду, який дає цьому доказу юридично значущу оцінку.

Частинами 1, 2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Підсумовуючи вищенаведене, виходячи із заявлених позивачем вимог та наявних у справі доказів, суд не знаходить правових підстав для задоволення позову.

Витрати позивача по сплаті судового збору в розмірі 2 102,00 грн, відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на позивача, оскільки позов не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 129, 236, 237, 238, 240, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. В позові відмовити.

2. Витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 102,00 грн покласти на позивача.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду в разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи подається у порядку та строк, визначені статтями 254, 256 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 21.05.2021

Суддя О.В. Нечай