Рішення № 97069853, 17.05.2021, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

17.05.2021Справа № 910/20761/20

Суддя Господарського суду міста Києва Стасюк С.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін матеріали справи

за позовом Приватного підприємства "Укрклінінг"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Житлопобут-Комплект"

про стягнення 88 548,79 грн.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне підприємство "Укрклінінг" (надалі за текстом також - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Житлопобут-Комплект" (надалі за текстом також - відповідач) про стягнення 88 548,79 грн., з яких 84 500,00 грн. сума основного боргу, 508,81 грн. 3% річних, 1 184,30 грн. інфляційних втрат та 2 355,68 грн. за поставлений товар.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов`язань за Договором №01/06 від 01.06.2020 про надання послуг з прибирання в частині здійснення повної та своєчасної оплати за надані послуги за серпень - жовтень 2020 року, а також з повної оплати за поставлений товар.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.01.2021 відкрито провадження у справі №910/20761/20, вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін (без проведення судового засідання); визначено сторонам у справі строки для подачі відзиву на позов, відповіді на відзив та заперечень щодо відповіді на відзив.

Про розгляд Господарським судом міста Києва справи №910/20761/20 відповідач та позивач повідомлялися належним чином.

05.02.2021 до Господарського суду м. Києва було подано відзив на позовну заяву (відзив) у якому відповідач частково визнає позовні вимоги, а саме, в частині вимог про стягнення оплати за надані послуги у серпні 2020 року на суму 39 000,00 грн. Також відповідач визнає факт здійснення ним лише часткової оплати наданих послуг за вересень 2020 року та за поставлений товар згідно видаткової накладної № 334 від 31.08.2020. У задоволенні позовних вимог щодо стягнення: 6 500,00 грн. за послуги надані у вересні 2020 року, 2 355,68 за поставлений товар, 508,81 грн. 3% річних, 1 184,30 грн. інфляційних втрат та 39 000,00 грн. за послуги надані у жовтні 2020 року просить відмовити.

10.03.2021 до Господарського суду м. Києва позивачем було подано відповідь на відзив.

30.03.2021 від відповідача до Господарського суду м. Києва подано заперечення.

Будь-яких додаткових заяв та/або доказів від сторін на підтвердження своїх вимог та заперечень, в тому числі клопотань процесуального характеру на час розгляду справи до суду не надходило.

Враховуючи належне повідомлення сторін про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику їх уповноважених представників, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за наявними матеріалами.

Згідно із частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

01.06.2020 між Приватним підприємством "Укрклінінг", як виконавцем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Житлопобут-Комплект", як замовником укладено Договір про надання послуг з прибирання № 01/06 (надалі за текстом також - Договір), згідно пункту 1.1. якого виконавець зобов`язується щомісячно надавати замовнику послуги з комплексного прибирання внутрішніх приміщень та прилеглої території будинку №2, по вулиці Чорновола, в м. Бровари, Київської області, а замовник зобов`язується прийняти й оплатити надані йому послуги в порядку й на умовах визначених цим Договором.

Відповідно до пункту 3.1. Договору, виконавець щомісяця надає замовнику в строк до 5 числа кожного місяця, наступного за звітним, оформлений належним чином Акт здачі-приймання наданих послуг за звітний місяць, у якому вартість наданих послуг зазначена з урахуванням визначеного у Акті про недоліки зменшення вартості послуг (у разі його підписання між сторонами за звітний місяць).

Пунктом 3.5. Договору сторони визначили підставою для проведення розрахунків наданий виконавцем рахунок та Акт здачі-приймання наданих послуг.

Згідно пунктів 3.6. та 3.7. Договору, оплата за цим Договором провадиться шляхом безготівкового перерахування коштів на поточний рахунок або внесення готівки у касу виконавця. Замовник оплачує виконавцю вартість послуг не пізніше 5 банківських днів з моменту підписання Акта здачі-приймання наданих послуг.

Відповідно до додатку №1 до Договору, сторони визначили строк надання послуг, передбачених пунктом 1.1. Договору, з 01.06.2020 до 30.10.2020 із узгодженою вартістю прибирання у розмірі 39 000,00 грн. за кожний місяць.

Згідно пункту 6.1. Договору, сторони погодили, що цей Договір набуває чинності з моменту підписання його уповноваженими представниками обох сторін і діє до 30.10.2020, але в будь-якому випадку - до повного виконання зобов`язань сторін.

Пунктом 6.2. Договору також визначено право кожної сторони достроково розірвати цей Договір, попередивши про це іншу сторону не менше як за один місяць до передбачуваної дати розірвання Договору.

Позивач належним чином виконав свої зобов`язання з надання послуг прибирання об`єктів визначених Договором, що підтверджується наявними в матеріалах справи Актом наданих послуг № 329 від 31.08.2020 за серпень 2020 року на суму 39 000,00 грн. та Актом наданих послуг № 353 від 30.09.2020 за вересень 2020 року на суму 39 000,00 грн., які складені та підписані представниками обох сторін.

Позивач стверджує, що відповідач здійснив лише часткову оплату за надані послуги, а саме сплатив 32 500,00 грн. за послуги надані у вересні 2020 року. Водночас за відповідачем рахується заборгованість за послуги надані у серпні 2020 року у сумі 39 000,00 грн. та за послуги надані у вересні 2020 року, у сумі 6 500,00 грн.

Наявний в матеріалах справи Акт наданих послуг № 386 від 31.10.2020 за жовтень 2020 року на суму 39 000,00 грн., складений та підписаний лише позивачем, як виконавцем послуг.

Окрім цього, 31.08.2020 позивач, на підставі укладеного з відповідачем договору поставки у спрощеній формі (без укладення договору як єдиного документа) здійснив поставку господарських товарів, на загальну суму 8 292,75 грн., які були прийняті відповідачем за видатковою накладною №334 від 31.08.2020 та оплачені частково у сумі 5 937,07 грн., в результаті чого виникла заборгованість у розмірі 2 355,68 грн.

15.09.2020 позивач надіслав на адресу відповідача вимогу про сплату заборгованості за липень та серпень 2020 року, вказавши, що заборгованість за серпень не здійснена взагалі.

Листом від 30.09.2020 позивач звернувся до відповідача з вимогою про погашення наявної заборгованості з оплати за надані послуги прибирання з 30.06.2020 по 30.09.2020 на загальну суму 92 134,10 грн. та додатково повідомив, що несвоєчасний розрахунок ставить під загрозу можливість надання послуг у наступні періоди.

11.11.2020 позивач надіслав на адресу відповідача претензію № б/н з вимогою погашення заборгованості за надані послуги прибирання на загальну суму 86 855,68 грн. без вказання конкретних періодів за які виникла така заборгованість.

Докази надсилання вказаних вище листів засобами оператора поштового зв`язку ПАТ "УКРПОШТА" додані до матеріалів справи.

У поданому до суду відзиві на позовну заяву, відповідач визнає заборгованість з оплати за надані послуги прибирання у серпні 2020 року, а також вказує, що він дійсно прийняв товар згідно видаткової накладної №334 від 31.08.2020 про що свідчить підпис його сторони, проте вартість отриманого товару сплачена лише частково. Також відповідач вказує, що він здійснив лише часткову оплату послуг прибирання наданих позивачем у вересні 2020 року.

Причиною часткової оплати товару за видатковою накладною №334 від 31.08.2020 та послуг наданих у вересні 2020 року відповідач вказує на відсутність факту реєстрації позивачем податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та відповідно позбавлення відповідача, як покупця товарів та послуг, права на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту.

Враховуючи ці обставини, відповідач з метою захисту власних прав та інтересів, відступивши від умов Договору, здійснив оплату за надані послуги у вересні 2020 року та за отриманий товар у серпні 2020 року - за вирахуванням суми ПДВ.

Також відповідач у відзиві стверджує, що позивач не здійснював надання послуг прибирання протягом жовтня 2020 року, оскільки, у відповідності до відправленого відповідачем та отриманого позивачем повідомлення, строк дії Договору припинився з 10.10.2020 року.

Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до Господарського суду м. Києва з позовом про стягнення з відповідача 88 548,79 грн., з яких 84 500,00 грн. сума основного боргу (39 000,00 грн. + 6 500,00 грн. + 39 000,00 грн.), 508,81 грн. 3% річних, 1 184,30 грн. інфляційних втрат та 2 355,68 грн. за поставлений товар.

Оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Статтею 11 Цивільного кодексу України визначено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Водночас, стаття 174 Господарського кодексу України визначає, що однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Відповідно до частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно статті 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Як вбачається з правовідносин, що виникли між сторонами, їм притаманні ознаки, що характеризують цивільні відносини, які виникають з договору про надання послуг та поставки.

Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб`єкт господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Згідно з статтями 525 та 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов і вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відсутність коштів на рахунках суб`єкта господарювання не є підставою для невиконання грошового зобов`язання, а тому посилання відповідача, що оплата за надані послуги відповідно до Акта № 329 від 31.08.2020 року не була здійснена у зв`язку з відсутністю грошових коштів на поточних рахунках відповідача не може бути прийнято судом, у зв`язку з чим, вимога позивача про стягнення 39 000,00 грн. за послуги прибирання надані у серпні 2020 року є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Також суд вказує, що відсутність факту реєстрації податкової накладної не є підставою для зміни в односторонньому порядку умов Договору в частині вартості послуг та порядку їх оплати.

Відповідно до пункту 7.2. Договору, усі зміни, доповнення до Договору вважаються дійсними і є невід`ємною частиною Договору в тому випадку, якщо вони оформлені в письмовій формі, у вигляді додаткових угод і підписані уповноваженими особами сторін.

Проект Додаткової угоди щодо внесення змін до пунктів 3.7. та 3.9. Договору не був підписаний позивачем, а тому така додаткова угода не була укладена, у зв`язку з чим, посилання відповідача на відсутність факту реєстрації позивачем податкових накладних, як на підставу лише часткової оплати за послуги надані у вересні 2020 року, згідно Акта №353 від 30.09.2020 на суму 39 000,00 грн. є безпідставними, а вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості у сумі 6 500,00 грн. є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Частиною 1 статті 181 Господарського кодексу України визначено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Відповідно до статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно частини 1 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Оскільки суд встановив здійснення позивачем поставки товарів та їх прийняття відповідачем згідно видаткової накладної №334 від 31.08.2020, стосовно чого сам відповідач не заперечує, а лише вказує причиною часткової оплати вартості товару відсутність факту реєстрації позивачем податкової накладної, суд, дійшов висновку про наявність підстав для задоволення вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за поставлений товар у сумі 2 355,68 грн.

Стосовно стягнення оплати за послуги прибирання надані позивачем у жовтні 2020 року, щодо факту надання яких заперечує відповідач, суд зазначає наступне.

Позивачем був складений та підписаний Акт надання послуг № 386 від 31.10.2020 про надання послуг у жовтні 2020 року на суму 39 000,00 грн. та надісланий відповідачу, на адресу його місцезнаходження, яка зазначена у Договорі та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (02092, м. Київ, вул. Алматинська,12) засобами кур`єрської служби доставки, що підтверджується наявною у матеріалах справи квитанцією про поштове відправлення №050033651202.

У зв`язку з відсутністю відповідача за адресою вказаною в Договорі та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, позивач, додатково, надіслав Акт наданих послуг № 386 від 31.10.2020 на особисту адресу директора відповідача, ОСОБА_1 засобами зв`язку "НОВА ПОШТА", номер накладної №59000631545458. Вказане відправлення було отримане директором відповідача 16.12.2020, стосовно чого відповідач не заперечує.

В укладеному між сторонами Договорі чітко узгоджений порядок здачі-приймання наданих послуг та порядок дій сторін у разі виявлення невідповідності обставин вказаних в наданих актах, зокрема, у пункті 3.2. Договору визначено, що замовник, який одержав Акт здачі-приймання наданих послуг, протягом 2 робочих днів з моменту отримання вказаних документів перевіряє надані виконавцем документи.

Пунктом 3.3. Договору визначено, що при наявності у замовника обґрунтованих заперечень у тому числі по суті відомостей, зазначених у поданих виконавцем документах, замовник направляє виконавцю протягом 2 робочих днів мотивовану відмову від приймання наданих послуг.

Оскільки матеріали справи не містять доказів мотивованої відмови відповідача від прийняття послуг, наданих позивачем у жовтні 2020 року, у порядку передбаченому Договором, суд вважає такі послуги надані належним чином та такими, що підлягають оплаті.

Також, суд не погоджується із твердженням відповідача про розірвання Договору на підставі листа відповідача від 08.09.2020 №1, оскільки, згідно пункту 2.2.3 Договору, відповідач, як замовник, має право відмовитися від Договору та достроково розірвати його в односторонньому порядку, лише у випадках передбачених цим Договором.

Пунктом 2.2.8. Договору визначено право відповідача в односторонньому порядку зменшити обсяги придбання послуг або відмовитися від цього Договору, повідомивши виконавця за один місяць.

Пунктом 6.2. Договору також визначено право кожної сторони достроково розірвати цей Договір, попередивши про це іншу сторону не менше як за один місяць до передбачуваної дати розірвання Договору.

Згідно пункту 7.4. Договору, вся інформація та/або повідомлення (за виключенням тих документів, що вимагають підписання та проставляння печатки), які стосуються виконання цього Договору, будуть вважатися переданими однією стороною та отриманими іншою стороною цього Договору з моменту їх передачі факсимільним та/або електронним зв`язком за умови подальшої передачі оригіналу такого документу.

Лист про розірвання Договору позивач отримав 07.10.2020, а тому, враховуючи положення пункту 2.2.8. та 7.4. Договору, цей Договір міг бути достроково розірваний відповідачем лише з 08.11.2020.

Оскільки закінчення строку дії Договору передувало даті розірвання Договору в односторонньому порядку, тому Договір був припинений у зв`язку із закінченням строку його дії, а саме 30.10.2020.

Також суд вказує, що наданий відповідачем Акт про встановлення факту неявки представників позивача на об`єкт для виконання умов Договору про надання послуг з прибирання від 02.11.2020, був складений виключно представниками відповідача та суб`єктів господарювання, які не є стороною Договору, вже після закінчення строку надання послуг, а тому не може достовірно та об`єктивно свідчити про обставини, які в ньому відображені.

Надані відповідачем накази по особовому складу № 5-к від 30.09.2020 та № 6-к від 23.11.2020 можуть свідчать лише про встановлення трудових відносин між відповідачем та особами вказаними у наказах, проте жодним чином не свідчать про ненадання або неналежне надання позивачем послуг прибирання у жовтні 2020 року згідно умов Договору.

До того ж, суд звертає увагу, що наказ № 6-к про прийняття на роботу прибиральника службових приміщень був виданий 23.11.2020, тобто вже після закінчення строку дії Договору.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за Договором про надання послуг з прибирання № 01/06 від 01.06.2020, є правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в сумі 84 500,00 грн.

Також, оскільки суд достовірно встановив факт поставки позивачем та прийняття відповідачем товару за видатковою накладною №334 від 31.08.2020, на загальну суму 8 292,75 грн., підлягає задоволенню позовна вимога про стягнення з відповідача заборгованості за поставлений товар у розмірі 2 355,68 грн.

Стосовно позовних вимог про стягнення 508,81 грн. 3% річних та 1 184,30 грн. інфляційних втрат, суд зазначає наступне.

Згідно частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.

Отже, порушення боржником прийнятих на себе зобов`язань тягне за собою відповідні правові наслідки, які полягають у можливості застосування кредитором до боржника встановленої законом або договором відповідальності.

Згідно із частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України в разі порушення грошового зобов`язання боржник, який прострочив його виконання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У частині другій статті 625 Цивільного кодексу України зазначено, що нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника, зупинення виконавчого провадження чи виконання рішення суду про стягнення грошової суми.

За змістом статей 524, 533 - 535 і 625 Цивільного кодексу України грошовим є зобов`язання, виражене у грошових одиницях (національній валюті України чи у грошовому еквіваленті зобов`язання, вираженого в іноземній валюті), що передбачає обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку. Тобто грошовим є будь-яке зобов`язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника виконання певних дій кореспондує обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора.

Згідно пункту 3.7. Договору, відповідач, як замовник, був зобов`язаний здійснити оплату наданих послуг з прибирання не пізніше 5 банківських днів з моменту підписання Акта здачі-приймання наданих послуг.

Оскільки доказів здійснення відповідачем належної оплати за послуги надані позивачем у серпні та жовтні 2020 року та повної оплати за послуги надані у вересні 2020 року не надано, відповідач є таким, що прострочив виконання грошового зобов`язання.

Дослідивши поданий позивачем розрахунок 3% річних у сумі 508,81 грн. та інфляційних втрат у сумі 1 184,30 грн., суд встановив правомірність та обґрунтованість нарахування позивачем цієї суми, а отже позовні вимоги в цій частині також підлягають задоволенню.

Згідно статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частинами 1-3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

У відповідності до статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, згідно положень статті 74 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з статтею 79 Господарського процесуального кодексу України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Враховуюче викладене, суд вважає, що обставини, на які посилається позивач як на підставу своїх вимог, належним чином доведені і відповідачем не спростовані, а тому позовні вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 74, 76-80, 129, 236, 237, 238, 240-242 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов Приватного підприємства "Укрклінінг" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Житлопобут-Комплект" про стягнення 88 548,79 грн. - задовольнити.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Житлопобут-Комплект" (02092, місто Київ, вул. Алматинська, будинок 12, ідентифікаційний код 34290844) на користь Приватного підприємства "Укрклінінг" (62414, Харківська обл., Харківський р-н, село Липці, вул. Пушкінська, будинок 1-А, ідентифікаційний код 43081753) 84 500 (вісімдесят чотири тисячі п`ятсот) гривень 00 коп. основного боргу, 508 (п`ятсот вісім) гривень 81 коп. 3% річних, 1 184 (одну тисячу сто вісімдесят чотири) гривні 30 коп. інфляційних втрат, 2 355 (дві тисячі триста п`ятдесят п`ять) гривень 68 коп. заборгованості за поставлений товар та 2 102 (дві тисячі сто дві) гривні судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст складено 17.05.2021

Суддя С. В. Стасюк