Ухвала суду № 97069837, 22.04.2021, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

22.04.2021Справа № 910/17394/20

Господарський суд міста Києва, у складі судді Ягічевої Н.І., за участі секретаря судового засідання Гарашко Т.В., розглянувши заяву Державного підприємства "Гарантований покупець" про відстрочку виконання рішення

у справі №910/17394/20

За позовом Командитного товариства "Приватне підприємство "В.А.Т. Компанія "Дніпро і компанія"

до Державного підприємства "Гарантований покупець"

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача

1) Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго"

2) Національна комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг

про стягнення 2 696 638,65 грн,

Представники учасників справи : згідно протоколу судового засідання

ВСТАНОВИВ:

Командитне товариство "Приватне підприємство "В.А.Т. Компанія "Дніпро" і компанія" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва із позовною заявою до Державного підприємства "Гарантований покупець" (далі - відповідач) про стягнення 2 696 638,65 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором купівлі-продажу електричної енергії №347/01/20 від 03.03.2020 щодо оплати купленої енергії за "зеленим" тарифом, у зв`язку з чим в останнього виникла заборгованість у розмірі 2 404 133, 34 грн а також обов`язок сплатити на користь позивача 95 546, 84 грн пені, 173 469, 79 грн штрафу та 3% річних у сумі 23 488, 68 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 24.03.2021 позовні вимоги задоволено повністю, присуджено до стягнення з Державного підприємства "Гарантований покупець" на користь Командитного товариства "Приватне підприємство "В.А.Т. Компанія "Дніпро" 2 404 133, 34 грн основного боргу, 95 546, 84 грн пені, 173 469, 79 грн штрафу, 23 488, 68 грн 3% річних.

31.03.2021 до відділу діловодства суду від відповідача (боржника) надійшла заява від 29.03.2021 №15/1374 про відстрочку виконання рішення від 24.03.2021 у справі №910/17394/20 строком на один рік з моменту ухвалення рішення, яка обґрунтована, зокрема, скрутним фінансовм станом відповідача та його монопольним становищем на ринку з постачанням електричної енергії у Львівській області, у зв`язку з чим на підтримання належного стану електромереж та закупівлю електроенергії для потреб споживачів необхідне постійне фінансування. Також, відповідач зазначає, що ним виконувалися договірні зобов`язання щодо періодичного здійснення платежів на користь позивача згідно встановленого порядку, зокрема на електроенергію, продану в період з 08.12.2020 по 25.03.2021. При цьому, запроваджений державою механізм розрахунків передбачає, що здійснення розрахунків Гарантованим покупцем з виробниками електроенергії прямо залежить від забезпечення НЕК Укренерго оплати Гарантованому покупцеві, а також від бюджетних видатків, та наразі перед останнім у НЕК Укренерго наявна заборгованість у розмірі 23 550, 00 млн. грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.04.2021 розгляд заяви Державного підприємства "Гарантований покупець" про відстрочку виконання рішення призначено на 22.04.2021.

07.04.2021 до відділу діловодства суду від Командитного товариства "Приватне підприємство "В.А.Т. Компанія "Дніпро і компанія" надійшли заперчення на клопотання відповідача про відстрочку виконання рішення, у яких позивач зазначає, що відстрочення виконання рішення на один рік призведе до порушення справедливого балансу інтересів сторін, та прострочення відповідача за початковими періодами - березень-серпень 2020 року вже становить майже рік, доводи відповідача щодо вжиття ним усіх можливих заходів для дотримання порядку виконання зобов`язань по договору, відсутності його вини, невиконання НЕК "Укренерго" спеціальних обов`язків та проведення ним виплат виробникам електроенергії виключно за пропорційним принципом є безпідставними та такими, що не відповідають фактичній поведінці відповідача щодо виконання договору від 03.03.2020.

У судовому засіданні 22.04.2021 представник відповідача заяву про відстрочку виконання рішення підтримав, надав усні пояснення, в свою чергу представник позивача проти задоволення заяви заперечив, просив відмовити.

Розглянувши заяву про розстрочення виконання рішення суду, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для її розгляду, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні відповідної заяви, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Статтею 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" встановлено, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

Статтею 326 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

В свою чергу, частиною 1 статті 331 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Відповідно до частин 3 та 4 статті 331 Господарського процесуального кодексу України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

В зв`язку з тим, що розстрочка продовжує період відновлення порушеного права стягувача, при її наданні, суди в цілях вирішення питання про можливість її надання, а також визначення строку продовження виконання рішення суду, повинні враховувати закріплені в нормах матеріального права, і перш за все у Європейській конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, що є частиною національного законодавства, допустимі межі надання відстрочки виконання судового рішення.

Згідно з правовою позицією Європейського суду з прав людини, несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, відстрочка чи розстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, згідно якої "кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру...", а у системному розумінні даної норми та національного закону, суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах, шляхом виконання судового рішення, тобто довготривале невиконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути виправдано за конкретних обставин справи. До того ж, довготривале невиконання рішення суду порушує право на повагу до власності та на вільне володіння власністю у зв`язку з тим, що рішення набуває ознак довготривалого невиконання.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що межі виправданої затримки виконання рішення суду залежать, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначено судом. Стосовно системності виконання Європейський суд підкреслює, що присудження грошових коштів не надає пом`якшення у виконавчому провадженні, а отже сама можливість надання розстрочки виконання судового акту повинна носити виключний характер. Обставини, які зумовлюють надання розстрочки виконання рішення суду повинні бути об`єктивними, непереборними, іншими словами - виключними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення.

Так, у п. 40 рішення від 17.05.2005 у справі "Чіжов проти України" Суд зазначив, що затримка у виконанні рішення не повинна бути такою, що порушує саму сутність права, яке захищається п. 1 ст. 6 Конвенції. На державі лежить позитивне зобов`язання організувати систему виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною як в теорії, так і на практиці.

Із підстав, умов та меж надання розстрочки виконання судового рішення слідує, що безпідставне надання відстрочки чи розстрочки без обґрунтованих на те мотивів, без дотримання балансу інтересів стягувача та боржника порушує основи судового рішення, яке ухвалене іменем України, позбавляє кредитора можливості захистити свої права, знижує авторитет судового рішення, а тому таке судове рішення не може вважатися законним та справедливим.

Отже, питання щодо надання розстрочення виконання рішення суду повинно вирішуватися господарськими судами із дотриманням балансу інтересів сторін, які приймають участь у справі.

Таким чином, враховуючи, що необхідною умовою задоволення заяви про надання розстрочки виконання рішення суду є з`ясування факту дотримання балансу інтересів сторін, господарські суди повинні досліджувати та оцінювати не тільки доводи боржника, а і заперечення кредитора, зокрема, щодо і його фінансового стану. При цьому, суд повинен врахувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк, але, перш за все, повинен врахувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Однак, заявником не надано суду належих та допустимих доказів на підтвердження існування виключних обставин, що можуть бути підставою для розстрочення виконання рішення суду, зокрема, наявності доказів, що підтверджують неможливість його виконання або обумовлюють наявність ускладнень під час виконання судового акту.

В свою чергу, частина 2 статті 617 Цивільного кодексу України передбачає, що відсутність у боржника необхідних коштів, а також порушення зобов`язань контрагентами правопорушника не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення боржника від відповідальності за порушення зобов`язання.

З огляду на вищевикладене, враховуючи матеріальні інтереси обох сторін та приймаючи до уваги, що заявником (боржником) всупереч приписів частини 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України не надано беззаперечних, неспростовних доказів неможливості чи утруднення на даний час виконання рішення суду, відсутності коштів та винятковості випадку, з наявністю якого процесуальний закон пов`язує можливість надання розстрочення виконання судового рішення, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви Державного підприємства "Гарантований покупець" про відстрочку виконання рішення.

Відповідно до частини 7 статті 331 Господарського процесуального кодексу України про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, встановлення чи зміну способу та порядку його виконання або відмову у вчиненні відповідних процесуальних дій постановляється ухвала, яка може бути оскаржена. У необхідних випадках ухвала надсилається установі банку за місцезнаходженням боржника або державному виконавцю, приватному виконавцю.

На підставі викладеного, керуючись статтями 234, 235, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у задоволенні заяви Державного підприємства "Гарантований покупець" №15/1374 від 29.03.2021 про відстрочку виконання рішення.

2. Ухвала набирає законної сили 22.04.2021 та може бути оскаржена у встановленому законом порядку.

У зв`язку з перебуванням судді Ягічвої Н.І. у відпустці підписання повного тексту ухвали здійснюється після виходу судді з відпустки.

Повний текст ухвали складено та підписано 18.05.2021.

Суддя Н.І. Ягічева