Рішення № 97069634, 20.05.2021, Господарський суд Житомирської області

Господарський суд

Житомирської області

_________

____________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" травня 2021 р. м. Житомир Справа № 906/369/21

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Кравець С.Г.

секретар судового засідання: Гекалюк О.І.

за участю представників сторін:

від позивача: Москаленко А.О., представник, витяг з ЄДР,

від відповідача: не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Міністерства оборони України (м.Київ)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська промислова компанія "Крок" (м.Житомир)

про стягнення 22334,10грн.

Міністерство оборони України звернулося до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська промислова компанія "Крок" про стягнення 22334,00грн за порушення умов договору №286/3/19/2 від 08.02.2019, а також судових витрат.

Ухвалою господарського суду від 06.04.2021 позовну заяву Міністерства оборони України (вх.№387 від 02.04.2021) залишено без руху на підставі ст.162, 174, 234 ГПК України.

15.04.2021 на адресу суду від представника позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви, в якій уточнено позовні вимоги про стягнення 22334,10грн з яких: 5122,50грн пені та 17211,60грн штрафу, а також судових витрат.

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 20.04.2021 прийнято до розгляду позовну заяву Міністерства оборони України про стягнення 22334,10грн з яких: 5122,50грн пені та 17211,60грн штрафу, а також судових витрат, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та розгляд справи по суті призначено на 20.05.2021.

На адресу суду надійшли наступні документи:

- від відповідача - відзив на позов, платіжне доручення №2468 від 26.04.2021 на суму 21391,56грн з доданими документами;

- від відповідача - заява №12-05/21 від 12.05.2021 про розгляд справи без участі учасника справи;

- від позивача - клопотання №498 від 18.05.2021 про приєднання доказів до матеріалів справи, до якого додано докази сплати відповідачем штрафних санкцій на суму 21391,56грн.

Представник позивача в судовому засіданні 20.05.2021 вказав про сплату відповідачем штрафних санкцій на суму 21391,56грн, позовні вимоги про стягнення з відповідача пені в сумі 942,54грн підтримав з підстав викладених у позовній заяві та просив їх задовольнити (а.с.1-6).

Відповідач повноважного представника в судове засідання 20.05.2021 не направив. Про час та місце розгляду справи відповідач повідомлявся належним чином, про що свідчить рекомендоване повідомлення №1000232392804 про вручення поштового відправлення (а.с.72). В клопотанні від 12.05.2021 представник відповідача просив розгляд справи здійснювати без участі представника ТОВ "УПО "Крок", за наявними в матеріалах справи документами (а.с.90).

У відзиві на позов ТОВ "УПК "Крок" визнало пеню в розмірі 4179,96грн та штраф у сумі 17211,60грн та просило закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору та сплатою вказаних штрафних санкцій в загальній сумі 21391,56грн 26.04.2021(а.с.74-77).

Згідно з частиною 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Враховуючи заявлене відповідачем клопотання про розгляд справи за відсутності представника відповідача, з огляду на те, що його неявка не перешкоджає розгляду справи, господарський суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, господарський суд,

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 08.02.2019 між Міністерством оборони України (замовник/позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Українська промислова компанія "Крок" (постачальник/відповідач) укладено договір №286/3/19/2 про поставку для державних потреб матеріально-технічних засобів речової служби (за кошти Державного бюджету України) (далі - договір; а.с.6-24).

Згідно п.1.1. договору, постачальник зобов`язується у 2019 році поставити замовнику взуття різне, крім спортивного та захисного (18810000-0) (Капці казармені, тип І, вид 2) (далі - товар), а замовник забезпечити приймання та оплату товару в асортименті, кількості, у строки (терміни), вказані у цьому договорі.

Відповідно до пункту 1.2 договору, номенклатура товару передбаченого до поставки за договором, вимоги згідно яких виготовляється товар, строки (терміни) виконання договору, визначаються специфікацією:

Взуття різне, крім спортивного та захисного (18810000-0) (Капці казармені, тип 1, вид 2) технічний опис (інв.№28) та відповідність зразку-еталону: 150 календарних днів з дати укладання договору (в термін до 07.07.2019 (включно), загальна кількість яку необхідно поставити 10000 пар в загальній сумі 341500,00грн; 240 календарних днів з дати укладання договору (в термін до 05.10.2020 (включно), загальна кількість яку необхідно поставити 20000 пар в загальній сумі 683000,00грн. Загальна вартість з ПДВ - 1229400,00грн.

За умовами пункту 3.1 договору, ціна цього договору становить: 1229400,00 (один мільйон двісті двадцять дев`ять тисяч чотириста) грн. 00 коп., у тому числі ПДВ 204900 (двісті чотири тисячі дев`ятсот) грн. 00 коп. (за загальним фондом).

Згідно з п.5.1 договору, товар постачається на умовах DDP - склад змовника відповідно до міжнародних правил по тлумаченню торговельних термінів "Інкотермс" у редакції 2010 року згідно з положеннями договору, встановленими нормами відвантаження у тарі та упаковці, яка забезпечує її збереження під час транспортування, вантажно-розвантажувальних робіт і зберігання в межах термінів, установлених діючими стандартами, тощо. Строк поставки товару буде визначений в специфікаціях договору (п.1.2).

Пунктом 5.3 договору сторони погодили, що датою поставки товару вважається дата вказана одержувачем Замовника у акті приймального контролю за якістю.

Договір набирає чинності з дати його укладання сторонами і діє до 31.12.2019 (включно), а в частині проведення розрахунків до повного їх завершення. Після закінчення терміну дії договору, звіряння взаєморозрахунків здійснюється на підставі підписаних обома сторонами актів звіряння (пункт 10.1 договору).

16.12.2019 до договору №286/3/19/2 від 08.02.2019 сторонами було укладено додаткову угоду №1, за умовами якої, абзац перший пункту 10.1 розділу Х викладено в наступній редакції: "Договір набирає чинності з дати його підписання сторонами і діє до 31 березня 2020 року (включно), а в частині проведення розрахунків до повного їх завершення" (а.с.14).

28.01.2020 до договору №286/3/19/2 від 08.02.2019 сторонами було укладено додаткову угоду №2, згідно пункту 2 якої, пункт 1.5 розділу 1 "предмет договору" викладено в наступній редакції: "1.5 товар постачається на об`єднані центри забезпечення після приймального контролю (якості) представниками Управління контролю якості (далі - представник замовника)"; згідно пункту 3 якої, пункт 3.1 розділу 3 "ціна договору" викладено в наступній редакції: "3.1 ціна цього договору становить 1475280,00грн (один мільйон чотириста сімдесят п`ять тисяч двісті вісімдесят) грн. 00 коп., у тому числі ПДВ 245880 (двісті сорок п`ять тисяч вісімсот вісімдесят)" (а.с.10-11).

Договір та додаткові угоди підписані представниками сторін та їх підписи скріплені печатками підприємств.

У даній справі позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача 5122,50грн пені та 17211,60грн штрафу у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за укладеним між сторонами договором №286/3/19/2 від 08.02.2019. Так, позивач посилається на те, що за умовами договору, відповідач зобов`язаний був поставити позивачу 6000 пар товару в строк до 31.03.2020, однак вказує, що відповідача поставку здійснив 21 та 22 квітня 2020, тобто з порушенням строків, у зв`язку з чим відповідач нарахував штрафні санкції.

Позивач направляв на адресу відповідача претензії №286/8/3303 від 06.05.2020 та №286/8/3392 від 08.05.2020 з вимогою сплатити суму штрафних санкцій у розмірі 1680,18грн, яка залишена без відповіді.

Оцінивши подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд враховує вищенаведене, а також таке.

У відповідності до статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частиною 1 статті 173 Господарського кодексу України передбачено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно ч.1 ст.193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Вказаний договір за своєю правовою природою є договором поставки, відтак до правовідносин, що виникли між сторонами на підставі даного договору слід застосовувати положення законодавства, що регулюють правовідносини поставки.

Згідно з ст.712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч.2 ст.712 ЦК України).

Відповідно до статті 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч.1 ст.662 Цивільного кодексу України, продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Стаття 663 ЦК України передбачає, що продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

У відповідності із ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Судом встановлено, що у даному випадку, за умовами специфікації, п.1.2 додаткової угоди №2 від 28.01.2020, сторони погодили строки поставки товару:

- 6000 пар взуття в термін до 31.03.2020 (включно).

Судом встановлено, що на виконання умов договору №286/3/19/2 від 08.02.2019, відповідачем поставлявся товар наступним чином:

- 17.04.2020 було поставлено товар (1000 пар взуття) на загальну суму 40980,00грн, а замовником такий товар прийнято в повному обсязі без зауважень, що підтверджується: оголошенням №3 від 27.03.2020, актом №3 приймального контролю товару за якістю від 17.04.2020, видатковою накладною №40 від 21.04.2020 на суму 40980,00грн, повідомленням-підтвердженням №58 від 21.04.2020, а також рахунком-фактурою №38 від 21.04.2020 на суму 40980,00грн (а.с.28-32);

- 17.04.2020 було поставлено товар (1000 пар взуття) на загальну суму 40980,00грн, а замовником такий товар прийнято в повному обсязі без зауважень, що підтверджується: оголошенням №4 від 27.03.2020, актом №4 приймального контролю товару за якістю від 17.04.2020, видатковою накладною №41 від 21.04.2020 на суму 40980,00грн, повідомленням-підтвердженням №197 від 21.04.2020, а також рахунком-фактурою №39 від 21.04.2020 на суму 40980,00грн (а.с.33-37);

- 17.04.2020 було поставлено товар (1000 пар взуття) на загальну суму 40980,00грн, а замовником такий товар прийнято в повному обсязі без зауважень, що підтверджується: оголошенням №2 від 27.03.2020, актом №2 приймального контролю товару за якістю від 17.04.2020, видатковою накладною №39 від 21.04.2020 на суму 40980,00грн, повідомленням-підтвердженням №117 від 22.04.2020, а також рахунком-фактурою №37 від 21.04.2020 на суму 40980,00грн (а.с.44-49).

- 17.04.2020 було поставлено товар (3000 пар взуття) на загальну суму 122940,00грн, а замовником такий товар прийнято в повному обсязі без зауважень, що підтверджується: оголошенням №1 від 27.03.2020, актом №1 приймального контролю товару за якістю від 17.04.2020, видатковою накладною №38 від 22.04.2020 на суму 122940,00грн, повідомленням-підтвердженням №243 від 22.04.2020, а також рахунком-фактурою №36 від 22.04.2020 на суму 122940,00грн (а.с.38-43).

Згідно погоджених в пункті 5.3 договору умов сторони погодили, що датою поставки товару вважається дата вказана одержувачем Замовника у акті приймального контролю за якістю.

Отже, відповідно до підписаних сторонами Актів №1, №2, №3, №4 приймального контролю за якістю від 17.04.2020, товар - 6000 пар взуття загальною вартістю 245880,00грн було поставлено 17.04.2020, що узгоджується з умовами п.5.3 договору №286/3/19/2 про поставку для державних потреб матеріально-технічних засобів речової служби (за кошти Державного бюджету України). Тобто, прострочення поставки товару складає 17 діб, а не 21 та 22, як помилково вважає позивач.

Згідно ч.1 ст.628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Нормою ст.525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Порушенням зобов`язання, згідно ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до частини 1 статі 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст.549 ЦК України).

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання (ч.2 ст.549 ЦК України).

Стаття 627 Цивільного кодексу України встановлює, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до пункту 7.1. договору, у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов`язань за договором сторони несуть відповідальність, передбачену законами та цим договором.

Умовами пункту 7.3.4 договору передбачено, що за порушення строків виконання зобов`язання постачальник сплачує пеню в розмірі 0,1 відсотка від вартості непоставленого товару за кожну добу затримки, а за прострочення понад 10 днів з постачальника додатково стягується штраф у розмірі 7 відсотків вказаної вартості договору.

Відповідно до поданого позивачем розрахунку, за прострочення виконання зобов`язання відповідачу нараховано пеню в сумі 5122,50грн за період з 01.04.2020 по 20.04.2020 (21.04.2020) та штраф у сумі 17211,60 (245880,00грнх7%) (розрахунок а.с.4-5).

З урахуванням встановлених вище обставин щодо строків поставки товару за усіма партіями товару - 17.04.2020, що узгоджується з умовами п.5.3 договору, перевіривши проведені позивачем нарахування, судом встановлено, що обґрунтованим є нарахування пені в сумі 4179,96грн за період з 01.04.2020 по 17.04.2020 та штраф у сумі 17211,60грн (245880,00грн х 7%).

Отже, правомірними є вимоги позивача про стягнення з відповідача пені в сумі 4179,96грн та штрафу в сумі 17211,60грн. В частині стягнення з відповідача пені в сумі 942,54грн (5122,50грн-4179,96грн= 942,54грн) вимоги позивача є безпідставними, а тому у їх задоволенні суд відмовляє.

Відповідач визнав позов в частині вимог про нарахування пені в розмірі 4179,96грн та штрафу в сумі 17211,60грн.

З наданих сторонами документів вбачається, що після відкриття провадження у справі та призначення справи до розгляду по суті, відповідачем було здійснено погашення заборгованості в сумі 21391,56грн, з яких: 4179,96грн пені та 17211,60грн штрафу, що підтверджується платіжним дорученням №2468 від 26.04.2021 на суму 21391,56грн, листом №286/7/2346 від 07.05.2021 та випискою казначейства від 27.04.2021 (а.с.77, 95-96).

Відповідно до п.2 ч.1 ст.231 ГПК України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Таким чином, провадження у справі в частині стягнення з відповідача пені в сумі 4179,96грн та штрафу в сумі 17211,60грн підлягає закриттю на підставі п.2 ч.1 ст.231 ГПК України.

Як визначає ст.73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст.74 ГПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За змістом статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи викладене, у задоволенні позову в частині стягнення пені в сумі 942,54грн суд відмовляє. Провадження в частині стягнення пені в сумі 4179,96грн та штрафу в сумі 17211,60грн підлягає закриттю.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст.129 ГПК України, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 123, 129, п.2 ч.1 ст.231, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

1. Закрити провадження у справі в частині вимог про стягнення штрафу в сумі 17211,60грн та пені в сумі 4179,96грн.

2. Відмовити у задоволенні позову в частині стягнення 942,54грн.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська промислова компанія "Крок" (10006, Житомирська область, м.Житомир, вул. Героїв Пожежних, буд. 122; ідентифікаційний код 33309435) на користь Міністерства оборони України (03168, м.Київ, проспект Повітрофлотський, буд. 6; ідентифікаційний код 00034022):

- 2174,20грн витрат по сплаті судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 21.05.21

Суддя Кравець С.Г.

Друк:

1 - в справу,

2,3 - сторонам (рек. з повід.),

- на електронну адресу позивача: kabmin_doc@mail.gov.ua

- на електронну адресу відповідача: upk_krok@i.ua