Рішення № 97069130, 21.05.2021, Вінницький районний суд Вінницької області

Справа № 128/779/21

РІШЕННЯ

Іменем України

(заочне)

21 травня 2021 року м. Вінниця

Вінницький районний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Васильєвої Т.Ю.,

секретар Кострюкова Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін в залі суду в м. Вінниці цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРА ВІННИЦЯ» до ОСОБА_1 про стягнення суми боргу за спожиту електричну енергію,

УСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що позивач ТОВ «Енера Вінниця» відповідно до ліцензії, наданої постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) № 429 від 14.06.2018, починаючи з 01.01.2019 здійснює діяльність із постачання електричної енергії споживачам. Вказує, що фактом приєднання споживача до умов договору постачання універсальних послуг (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, що засвідчують його бажання укласти договір, зокрема надання підписаної заяви про приєднання, оплата рахунку постачальника універсальної послуги та/або факт споживання електричної енергії. Починаючи з 01.01.2019 відповідач ОСОБА_1 приєднався до умов публічного договору, опублікованого на веб-сайті позивача, здійснивши фактичне споживання електричної енергії та часткову оплату рахунків за спожиту електричну енергію.

Згідно сальдово-оборотної відомості протягом січня 2019 року - лютого 2021 року відповідач спожив 11 366 кВт*год. активної електричної енергії на загальну суму 17 222, 88 грн., з яких частково оплатив 7 130,00 грн. На момент подання позовної заяви заборгованість відповідача перед позивачем становить 10 092, 88 грн.

За вказаних обставин позивач просить суд ухвалити рішення, яким стягнути з відповідача вищевказану заборгованість в сумі 10 092, 88 грн. за спожиту електричну енергію та судові витрати по справі.

Ухвалою Вінницького районного суду Вінницької області від 29.03.2021 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін (а.с. 35).

В судове засідання учасники справи не з`явились.

Представник позивача попередньо подав письмове клопотання про розгляд справи без його участі, в якому також зазначив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, хоча повідомлявся судом про дату, час та місце розгляду справи належним чином, за адресою місця проживання, зареєстрованою у встановленому законом порядку. Заяв про розгляд справи без його участі або про відкладення розгляду справи на адресу суду не надходило. Відзив на позовну заяву відповідачем до суду не подано.

Згідно з п. п. 1, 2, 3, 4 ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

У зв`язку з викладеним, суд ухвалив провести заочний розгляд даної цивільної справи у відсутності відповідача на підставі наявних у справі доказів відповідно до ч. 4 ст. 223, ст. 280 ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За вказаних обставин суд вважає можливим провести судове засідання за відсутності учасників справи та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Так, судом встановлено наступні фактичні обставини справи.

Згідно копії Договору №12900294 про користування електричною енергією від 09.06.2015, між ПАТ «Вінницяобленерго» та ОСОБА_1 було укладено Договір про користування електричною енергією, терміном дії на три роки. Зокрема зазначено, що відповідач має та користується відповідними едектроустановками за адресою АДРЕСА_1 (а.с. 12 - 13).

Судом встановлено, що з 01.01.2019 ТОВ «ЕнераВінниця» відповідно до ліцензії, наданої постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) № 429 від 14.06.2018, здійснює діяльність із постачання електричної енергії споживачам. На підтвердження наведеного позивачем надано суду роздрукований примірник договору постачання універсальних послуг, розміщеного на офіційному сайті постачальника (а.с. 7 - 11).

На ім`я відповідача ОСОБА_1 , як споживача електричної енергії, відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 , за адресою АДРЕСА_1 , що підтверджується детальною довідкою споживача станом на 15.03.2021 (а.с. 14).

Станом на 01.03.2021 відповідач має заборгованість за спожиту електричну енергію у розмірі 10 092, 88 грн., що підтверджується довідкою про споживання за період з січня 2019 року по березнь 2021, по особовому рахунку НОМЕР_1 (а.с. 15 – 19), довідками про сальдові обороти по споживачу 12900294 за 2019, 2020, 2021 роки (а.с. 20 – 22).

Відповідно до наданих довідок про споживання вбачається, що відповідач протягом вказаного періоду нарахування вартості наданих послуг періодично здійснював часткову оплату за спожиту електричну енергію.

Відповідачу направлено позивачем рахунок за спожиту електричну енергію про необхідність сплати заборгованості за спожиту електричну енергію в сумі 10 092, 88 грн. в термін до 22.03.2021 (а.с. 23).

З наданих суду відповідей щодо місця реєстрації відповідача встановлено, що ОСОБА_1 зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 , тобто за адресою надання послуг постачання електричної енергії позивачем (а.с. 39, 40).

Оцінивши докази в їх сукупності, суд керується наступними нормами.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 ЦК України, цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 627 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Спірні правовідносини між сторонами регулюються ЦК України та законом України «Про ринок електричної енергії» та іншими нормативно-правовими актами, зокрема Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими постановою НКРЕКП №312 від 14.03.2018.

Відповідно до п.п. 67, 84, 93 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про ринок електричної енергії», постачальник універсальної послуги - це визначений відповідно до цього Закону електропостачальник, який виконує зобов`язання щодо надання універсальної послуги; універсальна послуга - це постачання електричної енергії побутовим та малим непобутовим споживачам, що гарантує їхні права бути забезпеченими електричною енергією визначеної якості на умовах, визначених відповідно до цього Закону, на всій території України; споживач - це фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, або юридична особа, що купує електричну енергію для власного споживання.

Згідно з ч. 4 ст. 63 Закону України «Про ринок електричної енергії», постачальник універсальних послуг здійснює постачання електричної енергії у порядку, визначеному правилами роздрібного ринку, та на умовах договору постачання універсальних послуг. Договір про постачання універсальних послуг є публічним договором приєднання та розробляється постачальником універсальної послуги на підставі типового договору, форма якого затверджується Регулятором. Постачальник універсальних послуг розміщує договір постачання універсальних послуг на своєму офіційному веб-сайті.

Пункт 7 «Правил роздрібного ринку електричної енергії», що затверджені постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №312, встановлює, що договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг укладається шляхом приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, опублікованого в засобах масової інформації та на веб-сайті постачальника, шляхом оплати рахунка, отриманого від постачальника універсальної послуги, або фактичного споживання будь-яких обсягів електричної енергії (за умови надання рахунка постачальником універсальної послуги), або підписання заяви-приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг.

Згідно з ч. 1 ст. 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Судом встановлено, що ТОВ «Енера Вінниця» здійснює господарську діяльність з постачання електричної енергії юридичним та фізичним (побутовим) споживачам відповідно до отриманої ліцензії (постанова НКРЕКП від 14.06.2018 № 429), починаючи з 01.01.2019.

Відповідно до абз. 4 п. 13 розділу XVII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ринок електричної енергії» електропостачальник, який отримав ліцензію на провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії, упродовж трьох років з 1 січня 2019 року виконує функції постачальника універсальних послуг на закріпленій території.

Відповідно до наданих довідок про споживання вбачається, що відповідач періодично здійснював часткову оплату за спожиту електричну енергію, що свідчить про згоду, надану відповідачем на укладення договору з позивачем про постачання електричної енергії на умовах, запропонованих останнім.

Чинна редакція Закону України «Про ринок електричної енергії» не встановлює обов`язок постачальника універсальних послуг, тобто позивача, надсилати побутовим споживачам заяви-приєднання, а підписання споживачем такої заяви приєднання не є виключною умовою для приєднання до умов Договору постання універсальних послуг. Здійснивши факт споживання електричної енергії та оплату виставлених рахунків, відповідач у належній формі приєднався до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг. Таким чином, суд приходить до висновку, що фактичне споживання відповідачем відповідних обсягів електричної енергії з 01.01.2019 та наявність відкритого на його ім`я особового рахунку свідчить про його приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, що був розміщений на офіційному веб-сайті ТОВ «ЕнераВінниця», як з постачальником за регульованим тарифом, шляхом вчинення споживачем дій, що засвідчують його бажання укласти договір, а саме фактом споживання, оплати електричної енергії, відкриттям особового рахунку (п.3.2.13 Правил).

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст.714 ЦК України, за договором постачання електричними та іншими ресурсами через мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Згідно пп.1-4 п.5.5.5 Правил роздрібного ринку електричної енергії, споживач електричної енергії зобов`язаний користуватися електричною енергією виключно на підставі договору; сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів; за умови неповної оплати за спожиту електричну енергію припинити власне електроспоживання відповідно до умов договору; здійснювати оплату рахунків, виставлених на підставі актів про порушення цих Правил та умов договору.

Згідно з п. 5.10 Договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, оплата рахунка постачальника за цим договором має бути здійснена споживачем у строки, визначені в рахунку, але не менше 5 робочих днів від дати отримання споживачем цього рахунку, або протягом 5 робочих днів від строку оплати, зазначеного в комерційній пропозиції, прийнятій споживачем.

Як вбачається з рахунку за спожиту електричну енергію, відповідачу по особовому рахунку визначено, що розмір оплати за спожиту електронергію, з урахуванням сплачених коштів становить 10 092, 88 грн. (а.с. 23).

Однак, в порушення умов договору, вимог Правил роздрібного ринку електричної енергії та ст.ст. 509, 526, 530 ЦК України, відповідач у встановлений строк не здійснив оплату в повному обсязі за спожиту електричну енергію, що була поставлена йому позивачем.

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За змістом ст.ст. 509, 526 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог інших актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.ч. 1,2 ст.614 ЦК України, особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання. Таким чином, у зобов`язальних правовідносинах діє принцип презумпції винуватості боржника.

Про наявність обов`язку споживача оплатити житлово-комунальні послуги, якщо він фактично користувався ними при відсутності підписаного договору про надання таких послуг, неодноразово зазначалось у правових позиціях сформованих у постановах ВСУ від 26.04.2016 року у справі № 6-2951цс15 та у постанові ВС від 06.11.2019 року у справі № 642/2858/16 (провадження № 61-26204св18).

Враховуючи вищевикладені обставини, суд вважає, що позивач виконав взяті на себе договірні зобов`язання перед відповідачем та здійснив постачання електроенергії для електроустановок на об`єкт споживача, водночас відповідач своїх зобов`язань не виконав та не оплатив за спожиту електроенергію в повному обсязі, чим порушив вимоги Правил роздрібного ринку електричної енергії та умови Договору, а тому суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення вимог позивача про стягнення з відповідача заборгованості за надані послуги з постачання електроенергії.

Відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, у зв`язку із задоволенням позову, згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню документально підтверджені витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 270 гривень (а.с. 6).

Також суд вважає за необхідне роз`яснити учасникам справи положення ч.ч. 4, 5 ст. 268 ЦПК України, що у разі неявки всіх учасників справи в судове засідання, яким завершується розгляд справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

З урахуванням вищевикладеного, керуючись ст.ст. 509, 526, 530, 610, 614, 626-628, 634, 714, 714 ЦК України, Законом України «Про ринок електричної енергії», Постановою НКРЕКП №312 від 14.03.2018 року «Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії», ст. ст. 13, 81, 141, 223, 263-265, 268, 279, 280-282, 354 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРА ВІННИЦЯ»(поточний рахунок зі спеціальним режимом використання ТОВ «ЕНЕРА ВІННИЦЯ» код ЄДРПОУ 41835359, у філії Вінницьке обласне управління AT «Ощадбанк» м. Вінниця, МФО 302076, НОМЕР_2 ) заборгованість за спожиту електричну енергію в сумі 10 092, 88 грн. (десять тисяч дев`яносто дві гривні, 88 копійок).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРА ВІННИЦЯ» (поточний рахунок ТОВ «ЕНЕРА ВІННИЦЯ» НОМЕР_3 в ТВБВ №10001/0179 ФВОУ АТ «Ощадбанк» МФО 302076, код ЄДРПОУ 41835359) судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2 270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте Вінницьким районним судом Вінницької області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення може бути оскаржене позивачем в апеляційному порядку безпосередньо до Вінницького апеляційного суду шляхом подачі протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРА ВІННИЦЯ», місцезнаходження: вул. Пирогова, 131, м. Вінниця, поштовий індекс: 21037, код ЄДРПОУ 41835359.

Відповідач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 .

Повний текст рішення складено 21.05.2021.

Суддя: