Рішення № 97069073, 17.05.2021, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

17 травня 2021 року Справа № 903/83/21

Господарський суд Волинської області у складі судді Слободян О.Г., за участю секретаря судового засідання Лівандовського Т.Г.,

прокурора відділу Волинської обласної прокуратури Гудкова М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом першого заступника керівника Маневицької місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Ґжицького в особі відокремленого структурного підрозділу “Рожищенський фаховий коледж Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Ґжицького”; Регіонального відділення фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях

до відповідача: ОСОБА_1

про стягнення 19759грн. 86коп.

встановив: перший заступник керівника Маневицької місцевої прокуратури, правонаступником якої є Луцька окружна прокуратура (замінена ухвалою суду від 26.04.2021), звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Ґжицького в особі відокремленого структурного підрозділу “Рожищенський фаховий коледж Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Ґжицького” та Регіонального відділення фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях до відповідача- ОСОБА_1 , про стягнення 19759грн. 86коп. заборгованості з орендної плати.

В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань згідно умов договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №1061 від 25.08.2016р., в частині сплати орендної плати.

Ухвалою суду від 17.02.2021 відкрито провадження у справі та постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 14.04.2021 продовжено строк підготовчого провадження до 18.05.2021р.

Ухвалою суду від 26.04.2021 за клопотанням Волинської обласної прокуратури замінено у справі Маневицьку місцеву прокуратуру на її правонаступника - Луцьку окружну прокуратуру (вул. Винниченка, 13, м. Луцьк, 43025), закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на "17" травня 2021 р.

Сторони по справі були належним чином повідомлені про розгляд справи по суті, про що свідчать повідомленні про вручення поштових відправлень та не скористалися своїм правом взяти участь у судовому засіданні.

Від відповідача відзиву на позову заяву та заперечення щодо позову не надходило. Клопотань від сторін, в тому числі про відкладення розгляду справи по суті, до суду не надійшло.

Прокурор у справі підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Частинами 1 та 3 ст.202 ГПК України встановлено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, зокрема, неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Оскільки сторони були повідомлені про час та дату розгляду справи, явка представників сторін у судове засідання обов`язковою не визнавалась, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи по суті за відсутності за наявними у справі матеріалами за відсутності позивачів та відповідача.

Дослідивши наявні у справі письмові докази, заслухавши пояснення прокурора, господарський суд встановив наступне.

25.08.2016 між регіональним відділенням Фонду державного майна України по Волинській області, як орендодавцем, та ФОП Собіпан Мариною Миколаївною, як орендарем, укладено договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 1061 (надалі - договір), відповідно до п. 1.1. якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне окреме індивідуально визначене майно: частину приміщення їдальні «В-2» площею 363,4 кв.м (реєстровий номер 00492990.1.БЕШСНП1045), що знаходиться за адресою: Волинська обл., м. Рожище. вул. Грушевського, 14, (надалі - майно) та обліковується на балансі Рожищенського коледжу Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З.Гжицького (далі - балансоутримувач), вартість якого визначена згідно з висновком про вартість станом на 30.06.2016, виконаним суб`єктом оціночної дальності ФОП Малащицькою О.Г. і становить за незалежною оцінкою 834678 гривень без врахування ПДВ.

Пунктом 1.2. договору визначено, що майно передається в оренду з метою використання орендарем для розміщення їдальні, що не здійснює продаж товарів підакцизної групи у навчальному закладі.

Згідно пункту 2.1. договору орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, указаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акта приймання-передавання майна, підписаного між орендарем та балансоутримувачем за погодженням з орендодавцем.

29.08.2016 між сторонами договору було підписано акт приймання-передавання орендованого майна - предмета договору, підписаного між орендарем та балансоутримувачем за погодженням з орендодавцем.

Відповідно до пунктів 3.1., 3.2. договору орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою КМУ від 04.10.1995 №786 (із змінами та доповненнями) і становить з ПДВ 2779,48 грн. за базовий місяць оренди (липень 2016 року). Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством.

Згідно п.10.10 договору оредодавець має право відмовитися від договору і вимагати повернення майна, якщо орендар не вносить плату за користування майном протягом трьої місяців підряд.

06.03.2018 сторонами укладено додатковий договір №1 до договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 25.08.2016 №1061, відповідно до якого:

- пункт 1.1. договору викладено в наступній редакції: «Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування державне окреме індивідуально визначене майно: частину приміщення їдальні «В-2» площею 362,8 кв.м (реєстровий номер 00492990.1.БЕШСНП1045) (далі-майно), що знаходиться за адресою: Волинська обл., м. Рожище, вул. Грушевського, 14 та обліковується на балансі Рожищенського коледжу Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З.Гжицького (далі - Балансоутримувач), вартість якого визначена згідно з висновком про вартість станом на 31.01.2018, виконаним суб`єктом оціночної діяльності ФОП Малащицькою О.Г. і становить за незалежною оцінкою 960 352 гривні без врахування ПДВ;

- пункт 3.1. договору оренди викладено в наступній редакції: «Орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 №786 (із змінами та доповненнями) і становить без ПДВ 3201,17 грн. за базовий місяць оренди (січень 2018 року). Орендна плата за перший місяць оренди (лютий 2018 року) визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць оренди (січень 2018) на індекс інфляції за лютий 2018 року»

- внесено зміни в акт приймання-передавання орендованого майна від 29.08.2016 та викладеного його в новій редакції.

Пунктом 3.3. договору передбачено, зокрема, що орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.

Орендна плата перераховується орендарем щомісячно в термін не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним і спрямовується 50 відсотків від суми плати до державного бюджету на р/р 31117093700345 в Головному Державної казначейської служби України у Волинській області, одержувач управління Державної казначейської служби України у Рожищенському районі Волинської області, а 50 відсотків від суми орендної плати на рахунок балансоутримувача (пю.3.6 договору).

Відповідно до пункту 5.3. договору орендар зобов`язується своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату до державного бюджету балансоутримувачу.

Договір та додатковий договір підписані повноважними сторонами.

30.11.2017 відповідач оплатив 5600 грн., що підтверджується банківською випискою по рахунках. Оплата була зарахована в рахунок погашення заборгованості за попередні періоди.

07.12.2017 відповідачем здійснено останню проплату за договором в розмірі 4200 грн, що підтверджується банківською впискою по рахунках, з яких: 961,88 грн. балансоутримувачем зараховано в погашення заборгованості за липень 2017, 1802,04 грн. - за серпень 2018, 1436,08 грн. - частково погашено заборгованість за вересень 2017.

Отже, за період вересень 2017 - червень 2018 у орендаря перед балансоутримувачем утворилась заборгованість в розмірі 17784,89 грн., що підтверджується рахунками №1 від 31.10.2017 на суму 1838,08 грн., №3 від 30.11.2017 на суму 1860,13 грн., №2 від 28.12.2017 на суму 1876,87 грн., №4 від 31.01.2018 на суму 1895,64 грн., №5 від 28.02.2018 на суму 1924,08 грн., від 30.03.2018 на суму 1941,40 грн., №4 від 30.04.2018 на суму 1962,74 грн., №2 від 30.05.2018 на суму 1978,44 грн., №3 від 27.06.2018 на суму 1968,62 грн., №2 від 31.07.2018 на суму 3949,94 грн. та актами здачі-приймання робіт (наданих послуг) за вказані періоди, підписаними відповідачем.

Як вбачається з листа №16-04-1857 від 02.08.2018, у зв`язку з несплатою орендної плати за договором протягом більше трьох місяців підряд (п. 10.10 договору) орендодавець листом від 25.07.2018 №11-08-1774 повідомив орендаря про відмову від договору оренди з моменту отримання листа.

31.07.2018 між орендарем (відповідачем) та балансоутримувачем за погодженням з орендодавцем підписано акт приймання-передавання орендованого майна, відповідно до якого майно повернуто балансоутримувачу - Рожищенському коледжу Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Ґжицького”. В акті також зазначено, що заборгованість орендаря перед балансоутримувачем з орендної плати станом на 01.08.2018 складає 17784,89 грн.

Крім того, оскільки станом на 31.07.2018 - на момент підписання акту приймання-передавання майна індекс інфляції за липень 2018 року не було оприлюднено, орендарю також було нараховано орендну плату за липень 2018 в розмірі 1974,97 грн.

Таким чином, заборгованість відповідача становить 19759,86 грн., з яких: 17784,89 грн. - заборгованість з орендної плати за період вересень 2017р. - червень 2018р.; 1974,97грн. - заборгованість з орендної плати за липень 2018р.

На адресу орендаря балансоутримувачем надсилалися листи №214 від 06.07.2020 та №136 від 28.05.2020 щодо добровільного погашення заборгованості, проте такі листи були залишені відповідачем без задоволення.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

В силу ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч.1, 7 ст.193 ГК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язань –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається.

Відповідно до ст.599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно ч. 1 ст. 283 ГК України, за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ч. 6 ст 283 ГК України, до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності (ч. 1 ст. 286 ГК України).

Відповідно до ч. 4. ст. 286 ГК України, ч. 1 ст. 762 ЦК України строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Згідно з ч. 5 ст. 762 ЦК України плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ч. 1 ст. 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна” (у редакції, чинній станом на дату укладення договору оренди) орендар за користування об`єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.

Частинами 1, 3-5 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" встановлено, що орендна плата встановлюється у грошовій формі і вноситься у строки, визначені договором. Орендна плата підлягає коригуванню на індекс інфляції згідно з Методикою розрахунку орендної плати. Якщо орендар отримав майно в оренду без проведення аукціону, відповідне коригування орендної плати на індекс інфляції здійснюється щомісячно. Орендар за користування об`єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків провадження господарської діяльності. Порядок розподілу орендної плати для об`єктів, що перебувають у комунальній власності, між відповідним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем визначається представницьким органом місцевого самоврядування.

Стаття 599 ЦК України вказує на те, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ОСОБА_1 припинила свою підприємницьку діяльність 30.01.2019.

За змістом статтей 51, 52, 598-609 Цивільного кодексу України, статтей 202-208 Господарського кодексу України, частини 8 статті 4 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" у випадку припинення підприємницької діяльності ФОП (із внесенням до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запису про державну реєстрацію такого припинення) її зобов`язання (господарські зобов`язання) за укладеними договорами не припиняються, а продовжують існувати, оскільки вона як фізична особа не перестає існувати та відповідає за своїми зобов`язаннями, пов`язаними з підприємницькою діяльністю усім своїм майном.

На день розгляду спору заборгованість відповідача з орендної плати становить 19759,86грн. (з яких: 17784,89 грн. - заборгованість з орендної плати за період вересень 2017р. - червень 2018р; 1974,97грн. - заборгованість з орендної плати за липень 2018р.), підтверджена матеріалами справи, не спростована відповідачем та є підставною, а тому позов підлягає до задоволення в повному обсязі.

Згідно із частинами 2, 3 ст. 13, частиною 1 ст. 74 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Частиною 4 ст. 13 ГПК України визначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору слід покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 129, 202, 233, 236-240 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, –

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) на користь Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Ґжицького (79010, Львівська обл., м.Львів вул.Пекарська, буд. 50, код ЄДРПОУ 00492990) в особі відокремленого структурного підрозділу “Рожищенський фаховий коледж Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Ґжицького” (45100, Волинська обл., Рожищенський район, м.Рожище, вул.Грушевського, буд. 14, корпус 1, код ЄДРПОУ ВП 00727794) 19759грн. 86коп. заборгованості.

3. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) на користь Волинської обласної прокуратури (43000, Волинська обл., м.Луцьк, вул. Винниченка, буд. 15, код ЄДРПОУ 02909915, р/р НОМЕР_2 у Державній казначейській службі України, МФО 820172) 2270грн. витрат по сплаті судового збору.

Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Північно-західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного рішення.

Повне рішення складено та підписано 21.05.2021.

Суддя О. Г. Слободян