Рішення № 97066301, 19.05.2021, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/345/21

2/357/1612/21

Категорія 59

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 травня 2021 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді - Ярмола О. Я. ,

при секретарі - Кривенко О. С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Білоцерківської міської ради про визнання права власності у порядку спадкування, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з вказаним позовом, мотивуючи тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько ОСОБА_2 , після смерті якого залишилося спадкове майно у вигляді квартири АДРЕСА_1 . Позивач є єдиним спадкоємцем першої черги за законом на майно свого батька. Спадкодавець був зареєстрований та постійно проживав в м. Біла Церква, але за місяць до смерті приїхав до сина в Республіку Білорусь де і помер. Позивач не має можливості оформити в повній мірі свої спадкові права після смерті свого батька, оскільки державний нотаріус Першої Білоцерківської міської державної нотаріальної контори відмовила позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину на квартиру в зв`язку з відсутністю відомостей (інформації) та документів на спадкове майно, а тому позивач звернувся до суду з вказаним позовом та просить суд визнати за ним право власності в порядку спадкування за законом на квартиру АДРЕСА_1 .

Процесуальні дії та рішення у справі.

21.01.2021 року ухвалою суду залишено позов ОСОБА_2 без руху, надано строк для усунення недоліків. 17.02.2021 року позивач усунув недоліки позовної заяви.

17.02.2021 року відкрито провадження у справі в загальному порядку.

01.03.2021 рлоку позивач уточнив позовні вимоги, надавши відповідну заяву, доплатив судовий збір.

17.03.2021 року закрито підготовче провадження у справі.

Ухвалою суду від 17.02.2021 року та від 28.04.2021 року витребувано докази по справі.

В судовому засіданні представник позивача, згідно довіреності в справі, який діяв в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою програмного забезпечення «EasyCon», підтримав позов в повному обсязі.

Відповідач не направив до суду свого представника, про день та час розгляду справи були повідомлені належно, надали суду лист де просять розглядати справу без участі їх представника.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали даної справи, суд вважає, що позов підлягає до задоволення.

Фактичні обставини справи.

Так, судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 . Наведене підтверджується копією свідоцтва про смерть (а.с. 12-13).

Встановлено, що ОСОБА_2 приходиться батьком ОСОБА_1 , що підтверджено свідоцтвом про народження /з проставленим апостилем/ (а.с.21) .

Встановлено, що ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , з 04.10.2004 року був документований тимчасовою посвідкою на постійне проживання в Україні та з 27.11.2002 року був зареєстрованим в квартирі АДРЕСА_1 . Наведене підтверджено копією Тимчасової посвідки на постійне проживання, карткою ДПІ м. Біла Церква про присвоєння ідентифікаційного номера, довідкою ЖЕК №1 (а.с.10,11, 189, 190,191).

Встановлено, що ОСОБА_2 постійно проживав в квартирі АДРЕСА_1 . Дана квартира перебувала у власності його матері ОСОБА_3 за договором купівлі-продажу від 13.09.2001 року (а.с. 202).

Встановленим є те, що ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , та 03.09.2013 року її син ОСОБА_2 звернувся до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини за заповітом та 03.09.2013 року отримав Свідоцтво про право на спадщину за заповітом на квартиру АДРЕСА_1 . Наведене підтверджено матеріалами спадкової справи №19/2013 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 , які були надіслані суду з Київського обласного державного нотаріального архіву на ухвалу суду (а.с.184-238)

Згідно постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 03.12.2020року вбачається, що державний нотаріус Першої Білоцерківської міської державної нотаріальної контори відмовила позивачу оформити спадкові права щодо майна померлого батька ОСОБА_2 через відсутність документу, який посвідчує право власності спадкодавця на квартиру (а.с.27,99).

Віповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно ОСОБА_2 є власником квартири АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину від 03.09.2013 року. Отже, право власності спадкодавця належно оформлено та зареєстровано 03.09.2013 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (а.с.28).

Позиція суду та оцінка аргументів сторін.

Згідно ст. 26 Конституції України іноземці та особи без громадянства, що перебувають в Україні на законних підставах, користуються тими самими правами і свободами, а також несуть такі самі обов`язки, як і громадяни України, - за винятками, встановленими Конституцією, законами чи міжнародними договорами України.

Така ж норма закріплена і в статті 3 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства».

Згідно ст. 73 Закону України «Про міжнародне приватне право» іноземці, особи без громадянства, іноземні юридичні особи, іноземні держави (їх органи та посадові особи) та міжнародні організації (далі - іноземні особи) мають право звертатися до судів України для захисту своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно ст. 70 Закону України «Про міжнародне приватне право» з урахуванням положень статей 71, 72 цього Закону спадкові відносини регулюються правом держави, у якій спадкодавець мав останнє місце проживання, якщо спадкодавцем не обрано в заповіті право держави, громадянином якої він був. Вибір права спадкодавцем буде недійсним, якщо після складання заповіту його громадянство змінилося.

Відповідно до ст. 71 Закону України «Про міжнародне приватне право» спадкування нерухомого майна регулюється правом держави, на території якої знаходиться це майно, а майна, яке підлягає державній реєстрації в Україні, - правом України.

Держава Україна та Республіка Білорусь є країнами -учасницями Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22 сіічня 1993 року. Зазначену Конвенцію слід застосовувати у відносинах України з Республікою Білорусь.

Конвенція про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах закріплює право громадян кожної із Договірних Сторін щодо успадковування на територіях інших Договірних сторін майна чи прав за законом чи заповітом на рівних умовах і в тому ж обсязі, що і власні громадяни. Право спадкування нерухомого майна визначається за законодавством Договірної Сторони, на території якої розташоване це майно.

Відповідно до статті 45 Конвенції право спадкування майна визначається по законодавству тієї Договірної Сторони, на території якої спадкодавець мав останнє постійне місце проживання. Однак, право спадкування нерухомого майна визначається

законодавством Договірної Сторони, на території якої знаходиться це майно.

Згідно зі статтею 48 Конвенції ровадження в справах про спадкування рухомого майна мають вести установи Договірних Сторін, на території яких спадкодавець мав місце проживання у момент своєї смерті.

Провадження в справах про спадкування нерухомого майна компетентні вести установи Договірних Сторін, на території яких знаходиться нерухоме майно.

Отже, як було встановлено судом, спадкодавець ОСОБА_2 мав право на постійне проживання в Україні, проживав та був зареєстрований за адресою : АДРЕСА_1 . ОСОБА_2 , перебуваючи в гостях у свого сина ОСОБА_1 , помер в Республіці Білорусь, м. Мінськ, але спадкування має регулюватися правом держави України, оскільки на території України знаходиться спадкове нерухоме майно, яке підлягає державній реєстрації в Україні та постійне місце проживання спадкодавця було зареєстроване в Україні, в АДРЕСА_1 .

Згідно ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

За ст.1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

За ст.1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

За ч.1 ст.1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Як встановлено судом і вказано вище в рішенні, ОСОБА_1 , як спадкоємець за законом першої черги подав до державної нотаріальної контори в шестимісячний строк заяву про прийняття спадщини та не оформив свої спадкові права на нерухоме майно через відмову нотаріуса.

Право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою.

Як роз`яснено в п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

За ст..328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Виникнення у ОСОБА_2 права власності на квартиру АДРЕСА_1 підтверджено належними та допустимими доказами - Свідоцтвом про право на спадщину за заповітом, яке пройшло належну державну реєстрацію. Відсутність у позивача оригіналу даного Свідоцтва про право на спадщину, яке підтверджує право власності ОСОБА_2 на вказану квартиру, не позбавляє спадкоємця права на спадкове майно.

Відповідно до ч.5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини та згідно із ч.3 ст. 1296 ЦК України відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Так, статтею 1297 ЦК України встановлено обов`язок спадкоємця звернутися за свідоцтвом про право на спадщину на нерухоме майно. Проте нормами цієї статті, так само як й іншими нормами цивільного права, не визначено правових наслідків недотримання такого обов`язку у виді втрати права на спадщину.

З матеріалів спадкової справи №136/2020 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 вбачається, що позивач, як спадкоємець першої черги по закону у визначений законом строк звернувся з заявою про прийняття спадщини після смерті свого батька ОСОБА_2 , інших спадкоємців не виявлено.

Отже, ОСОБА_1 , як спадкоємець за законом після смерті свого батька ОСОБА_2 прийняв спадщину, відсутність оригіналу правовстановлюючого документу на спадкове майно не є наслідком втрати права на спадщину. Суд вважає за можливе визнати за позивачем право власності на спадкове майно після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 .

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 70-73 Закону України «Про міжнародне приватне право», ст. ст. 328, 1216, 1217, 1218, 1268,1270, 1276, 1297 ЦК України, Постановою ПВСУ від 30.05.2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», ст. 12, 13, 81,137, 141, 258- 265,354 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (громадянином Республіки Білорусь, проживаючим в АДРЕСА_2 ) право власності у порядку спадкування за законом, після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , на квартиру АДРЕСА_1 .

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного тексту судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повний текст рішення суду виготовлено 19.05.2021 року.

СуддяО. Я. Ярмола