Ухвала суду № 97065968, 18.05.2021, Снятинський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 351/2195/20

Номер провадження №1-кп/351/75/21

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 травня 2021 року м. Снятин

Снятинський районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді - Сегіна І.Р.,

секретар - Маланчук С.Г.,

з участю: прокурора - Мельника І.Л., Семотюка Д.І.,

обвинуваченого - ОСОБА_1 , ОСОБА_2

захисника - Петрички О.Є.,

представника потерпілого- Кошман І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Снятині кримінальне провадження про обвинувачення:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , з середньою освітою, неодруженого, непрацююючого, на утриманні нікого не має, раніше судимого,

за ч.2 ст.121 КК України,

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з середньою освітою, непрацюючого, неодруженого, уродженця та зареєстрованого в АДРЕСА_2 , проживаючого по АДРЕСА_3 , громадянина України, раніше судимого,

за ч.1 ст.122 КК України

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Снятинського районного суду Івано-Франківської області перебуває кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України та про обвинувачення ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КК України.

Захисник обвинуваченого адвокат Петричка О.Є. та обвинувачений ОСОБА_3 у судовому засіданні просили змінити останньому запобіжний захід із тримання під вартою на домашній арешт. В обгрунтування такої позиції захисник зазначив, що обвинувачений ОСОБА_2 змінив свої покази, надані ним на досудовому розслідуванні, а також під час судового розгляду справи, зокрема, вказавши, що причетною до вчинення кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_3 , є свідок ОСОБА_4 яка під час сутички 22.09.2020р. вдарила ОСОБА_5 поломником по голові, від якого той упав на землю. Окрім того, вона наносила потерпілому багато ударів, від яких ймовірно, той і помер. А тому, захисник вважає, що немає підстав для тримання обвинуваченого ОСОБА_1 під вартою, оскільки в даному випадку відпадають ризики, передбачені ст.177 КПК України. Окрім того, ОСОБА_1 тривалий час перебуває під вартою, при цьому не має будь-якого наміру переховуватися від суду, позбавлений можливості знищити, сховати або спотворити будь-які із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, так як всі речові докази, які мають суттєве значення для справи були вилучені, не збирається незаконно впливати на потерпілих, свідків, експерта так як, під час судового засідання, яке вже відбулося, було допитано зазначених осіб, а висновок експерта був зроблений ще на досудовому розслідуванні, та не збирається вчиняти інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, в якому підозрюється.

Прокурор в судовому засіданні, враховуючи обгрунтованість підозри у даному кримінальному провадженні, відповідно до вимог п.4 ч.1 ст.184 КПК України, наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, запобігти яким шляхом застосування інших, більш м`яких запобіжних заходів не можливо, просив не змінювати обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на домашній арешт.

Представник потерпілого проти клопотання захисника заперечила, підтримала клопотання прокурора щодо залишення обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Заслухавши в судовому засіданні думку учасників кримінального провадження з приводу клопотання захисника, суд приходить до наступного.

ОСОБА_1 обвинувачується у тому, що маючи непогашену судимість, належних висновків для себе не зробив та вчинив інше кримінальне правопорушення, а саме: ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні умисного тяжкого тілесного ушкодження, що спричинило смерть потерпілого, тобто кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України, за наступних обставин:

21 вересня 2020 року приблизно о 21 год. разом з ОСОБА_2 , прийшли у гості до ОСОБА_4 , яка проживає по АДРЕСА_4 у господарстві свого співмешканця ОСОБА_6 де розпивали алкогольні напої, і пізніше до них приєданвся ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , житель с.Ганьківці Снятинського району Івано-Франківської області. У ході спільного вживання алкогольних напоїв, між ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_5 виник конфлікт, при якому присутні вийшли на подвір`я, де ОСОБА_1 , через особисті неприязні стосунки, які раптово виникли у процесі конфлікту, почав наносити ОСОБА_5 удари. Внаслідок завданих ударів ОСОБА_5 було спричинено тілесні ушкодження у вигляді набряку головного мозку, закритої черепно-мозкової травми, крововиливу під оболонки головного мозку, передньої поверхні грудної клітки, саден задньої поверхні грудної клітки, лівої і правої лопатки, лівого плеча, крововиливу в м`які покриви голови, правої висково-тім`яної ділянки. В результаті завданих тілесних ушкодежнь 22.09.2020 близько 18 год. ОСОБА_5 у господарстві ОСОБА_6 раптово стало погано і він втратив свідомість. Через деякий час того ж дня ОСОБА_5 без свідомості було доставлено в КНП СРР «Снятинська ЦРЛ», де 06.10.2020 він не приходячи до свідомості помер.

Відповідно до висновку судово-медичної експертизи від 16.11.2020 смерть ОСОБА_5 наступила від закритої черепно-мозкової травми, набряку головного мозку, крововиливу під оболонки головного мозку, що підтверджується морфологічними даними розтину трупа: набряк головного мозку та легень, наявність крововиливу під м`які оболонки головного мозку, переломів кісток черепа, повнокрів`я внутрішніх органів, темна рідка кров, набряк та набухання головного мозку, а також судово-гістологічним дослідженням фрагментів внутрішніх органів: субарахноїдальний крововилив головного мозку. Набряк речовини головного мозку.

08 грудня 2020 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України.

Крім того встановлено, що ОСОБА_1 раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, а саме: 03.09.2015 Коломийським міськрайонним судом Івано-Франківської області за ч.1 ст.185 КК України до покарання у виді штрафу у розмірі 850 гривень; 24.03.2017 Снятинським районним судом Івано-Франківської області за ч.2 ст.185, ч.2 ст.190, ч.3 ст.185, ч.2 ст.289 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 6 місяців, а також 15.06.2017 Снятинським районним судом Івано-Франківської області за ч.2 ст.185 КК України до покарання у виді 6 місяців арешту та на підставі ч.4 ст.70 КК України шляхом часткового складання покарання за цим вироком та вироком Снятинського районного суду від 24.03.2017, зміненого Апеляційним судом Івано-Франківської області згідно ухвали від 12.06.2017 призначено остаточне покарання у виді 3 років 9 місяців позбавлення волі, а 13.02.2020 звільнений з місць позбавлення волі.

Відповідно до ст.331 КПК України вирішення судом питання щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 КПК України, положення якої передбачають, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків, знищити, спотворити чи приховати документи і речі, які мають доказове значення у справі, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення і при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності вищезазначених ризиків суд зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: тяжкість покарання, що загрожує особі у разі визнання обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується; дані щодо особистості, міцність соціальних зв`язків, стан здоров`я, вік, наявність постійного місця роботи, репутацію, розмір майнової шкоди у завданні якої обвинувачується особа та інші відомості.

Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

Суд вважає, що на даний час продовжують існувати ризики, передбачені ст.177 КПК України, оскільки обвинувачений ОСОБА_1 , який маючи непогашену судимість, обгрутовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого ч.2 ст.121 КК України, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до десяти років, перебуваючи на волі може незаконно впливати на свідків і потерпілого у кримінальному провадженні, переховуватися від органів досудового розслідування та суду. Також ОСОБА_1 не має постійного місця проживання та роботи, не має дружини і дітей, не підтримує тісних соціальних зв`язків, не має засобів для існування, за місцем реєстрації у с. Матеївці Коломийського р-ну ніколи не проживав, а фактично проживав у смт. Заболотів, що спростовує можливість призначення йому запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, оскільки перебувати під домашнім арештом у господарстві, де проживає інша сім`я він не може. Крім того є ймовірність, що він може вчиняти нові кримінальні правопорушення, яким запобігти шляхом застосування інших, більш м`яких запобіжних заходів не можливо.

Таким чином, суд вважає, що твердження сторони захисту щодо змінених показів, даних обвинуваченим ОСОБА_2 , які дають підстави для зміни запобіжного заходу, є безпідставними, оскільки не усувають наведені вище ризики та докази, зібрані на досудовому слідстві та під час судового розгляду.

Отже, суд вважає, що у задоволенні клопотання захисника про зміну ОСОБА_1 запобіжного заходу із тримання під вартою на домашній арешт слід відмовити.

При цьому, наведене свідчить про те, що шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів щодо ОСОБА_1 , неможливо запобігти ризикам, зазначеним в клопотанні, тому продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_1 буде співмірним та доцільним задля дієвості даного кримінального провадження.

Таким чином, суд вважає, що обраний запобіжний захід у виді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_1 відповідатиме принципу правової визначеності, цілям пп.«с» п.1 ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що допускає законний арешт або затримання особи, здійснене з метою допровадження особи до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення, а тому, в клопотанні захисника про зміну запобіжного заходу щодо ОСОБА_1 із тримання під вартою на домашній арешт слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177, 182-184, 186-187, 193-197, 331 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

В задоволенні клопотання захисника Петрички Олександра Євгеновича про зміну запобіжного заходу ОСОБА_1 із тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт - відмовити.

Ухвала суду може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду через Снятинський районний суд Івано-Франківської області протягом семи днів з дня її оголошення.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Головуючий: І.Р.Сегін