Рішення № 97065965, 11.05.2021, Снятинський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 351/495/21

Номер провадження №2/351/382/21

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 травня 2021 року м.Снятин

Снятинський районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого-судді Сегіна І.Р.

секретар - Маланчук С.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження в залі суду в місті Снятині справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № б/н від 27.07.2011 року (далі кредитний договір), укладеним у вигляді заяви між позивачем і ОСОБА_1 разом із «Умовами та Правилами надання банківських послуг» та «Тарифами банку».

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що відповідно до вказаного кредитного договору ОСОБА_1 було відкрито кредитний рахунок та встановлено початковий кредитний ліміт у розмірі, що зазначений у Довідці про зміну умов кредитування та обслуговування картрахунку. Для користування кредитним картковим рахунком відповідач отримав кредитну картку. У подальшому розмір кредитного ліміту було збільшено до 17000,00 грн.. Проте, грошові зобов`язання відповідно до умов кредитного договору ОСОБА_1 належним чином не виконуються, що є підставою для стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором, яка станом на 28.02.2021р. становить 18004 грн. 12 коп. та складається з наступного: 14502 грн. 03 коп. – заборгованість за тілом кредиту, в т.ч.: 14502 грн. 03 коп. - заборгованість за простроченим тілом кредиту; 3502 грн. 09 коп. –заборгованість за простроченими відсотками.

Відповідно до ч.4 ст.19 ЦПК України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Відповідно до ст. 274 ч. 1 ЦПК України, у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута малозначна справа.

Ухвалою Снятинського районного суду від 24.03.2021р. було відкрито провадження по справі, призначено справу до розгляду у порядку спрощеного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Окрім того відповідачу було надано строк для подання відзиву на позовну заяву.

Представник позивача, який належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи в судове засідання не з`явився, однак надіслав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності. Також представник позивача в заяві вказав, що не заперечує проти заочного розгляду справи, позов підтримав та просив його задовольнити.

Відповідач, який належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явився повторно, а тому справу слід розглянути заочно у відсутності відповідача.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового засідання технічними засобами не проводилось.

Відповідно до ч.1 ст.280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Суд, дослідивши наявні у справі докази, приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Судом об`єктивно встановлено, що 27.07.2011р. між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір, за умовами якого відповідачу було відкрито кредитний рахунок із встановленням початкового кредитного ліміту, який в подальшому було збільшено до 17000 грн..

Відповідно до п.2.1.1.2.3 та п.2.1.1.2.4 Умов та правил надання банківських послуг, відповідач дав свою згоду на те, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням Банку, який в будь-який момент має право змінити (зменшити або збільшити) його.

Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом із Умовами надання банківських послуг та Тарифами складає між ним та Банком кредитний договір.

Згідно Договору відповідач зобов`язався:

- відповідно до п. 2.1.1.5.5- погашати заборгованість за Кредитом, процентами за його використання, по перевитраті платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених Договором;

- слідкуватим за витратами коштів в межах платіжного ліміту з метою запобігання виникнення Овердрафту, згідно п. 2.1.1.5.7 Договору, а у разі невиконання зобов`язань за Договором, у відповідності до п. 2.1.5.6 на вимогу Банку виконати зобов`язання з повернення Кредиту.

Відповідно до п. 2.1.1.3.3 Договору відповідач доручив Банку списувати з карткового рахунку суми грошових коштів у розмірі здійснених ним операцій, а також вартість послуг, визначену Тарифами при настанні термінів плетежу, а при виникненні боргових зобов`язань згідно п.п. 2.1.1.12.9 Договору, списувати з будь-якого рахунку відкритого в Банку грошові кошти для здійснення платежу з метою повного або часткового погашення боргових зобов`язань.

З розрахунку заборгованості за договором № б/н від 27.07.2011р. вбачається, що відповідач має заборгованість за даним договором, що підтверджує факт порушення ним умов кредитного договору та невиконання зобов`язань, що випливають з нього.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Як вбачається з розрахунку заборгованість станом на 28.02.2021р. становить 18004,12 грн., з яких: 14502 грн. 03 коп. – заборгованість за тілом кредиту, в т.ч.: 14502 грн. 03 коп. - заборгованість за простроченим тілом кредиту; 3502 грн. 09 коп. –заборгованість за простроченими відсотками.

Витягом з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» та Витягом з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку передбачено пільговий період користування коштами, процентна ставка, права та обов`язки клієнта (позичальника) і банку, відповідальність сторін, зокрема пеня за несвоєчасне погашення кредиту та/або процентів, штраф за порушення строків платежів за будь-яким із грошових зобов`язань та їх розміри і порядок нарахування, а також містяться додаткові положення, в яких зокрема визначено дію договору (12 місяців з моменту підписання), позовну давність щодо вимог банку - 50 років (пункт 1.1.7.31 згаданих Умов), та інші умови.

При цьому, матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці Витяг з Тарифів та Витяг з Умов розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними, підписуючи заяву-анкету про приєднання до умов та Правил надання банківських послуг ПриватБанку, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами та щодо сплати неустойки (пені, штрафів), та, зокрема, саме у зазначеному в цих документах, розмірах і порядках нарахування.

А тому, суд вважає, що неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила ч.1 ст. 634 ЦК України, за змістом якої, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача (www.privatbank.ua) неодноразово змінювалися самим АТ КБ «ПриватБанк» в період - з часу виникнення спірних правовідносин (27.07.2011р.) до моменту звернення до суду із вказаним позовом (23.03.2021р.), тобто кредитор міг додати до позовної заяви Витяг з Тарифів та Витяг з Умов у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.

За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком Витяг з Тарифів та Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.

Згідно з ч.6 ст.81 ЦПК України доказування не може не може ґрунтуватися на припущеннях.

Конституційний Суд України у рішенні у справі від 11 липня 2013 року у справі №1-12/2013 зазначив, що з огляду на приписи частини четвертої статті 42 Конституції України участь у договорі споживача як слабшої сторони, яка підлягає особливому правовому захисту у відповідних правовідносинах, звужує дію принципу рівності учасників цивільно- правових відносин та свободи договору, зокрема у договорах про надання споживчого кредиту.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що пересічний споживач банківських послуг з урахуванням звичайного рівня освіти та правової обізнаності, не може ефективно здійснити свої права, бути проінформованим про умови кредитування за конкретним кредитним договором, який укладений у вигляді заяви про надання кредиту та Умов та правил надання банківських послуг, оскільки Умови та правила надання банківських послуг це значний за обсягом документ, що стосується усіх аспектів надання банківських послуг та потребує як значного часу, так і відповідної фахової підготовки для розуміння цих правил тим більше співвідносно з конкретним видом кредитного договору.

Тому відсутні підстави вважати, що при укладенні договору із ОСОБА_1 позивач АТ КБ «ПриватБанк» дотримався вимог, передбачених частиною другою статті 11 Закону № 1023-XII про повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих умов, про які вважав узгодженими банк.

Такий висновок відповідає правовій позиції Великої Палати Верховного Суду викладеної у постанові від 03 липня 2019 року по справі №342/180/17 (провадження №14-131цс19).

Отже, з ОСОБА_1 слід стягнути на користь позивача заборгованість по кредитному договору в сумі 14502 грн. 03 коп., а саме: 14502 грн. 03 коп. – заборгованість за тілом кредиту. В решті позову слід відмовити.

Також у відповідності до ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені позивачем судові витрати, пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачу відмовлено, а саме в розмірі 1777 грн. 70 коп.

На підставі ст. ст. 526, 549, 551, 554, 610, 1048, 1054 ЦК України, керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212-215, 280-282 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний код – НОМЕР_1 , проживає за адресою АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд.50, розрахунковий рахунок № НОМЕР_2 , МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за кредитним договором № б/н від 27.07.2011 року, а саме: 14502 грн. 03 коп.- заборгованості за тілом кредиту.

В решті позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний код – НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» судовий збір в сумі 1777 грн. 70 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду з дня його проголошення. У разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Головуючий: І.Р.Сегін