Ухвала суду № 97065758, 21.05.2021, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/7776/21

Провадження № 1-кс/344/3070/21

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2021 року м. Івано-Франківськ

Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області Шамотайло О.В., за участю секретаря Устинської Н.С., прокурора Свірідова Д.І., захисника Цебрія І.О., підозрюваного ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в кримінальному провадженні №420 210 900 000 000 45 від 13.05.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 368 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Слідчий за погодженням з прокурорм звернувся з клопотанням, в обґрунтування якого зазначив, що ОСОБА_1 працюючи на посаді начальника відділу державного екологічного нагляду (контролю) надр Управління державного екологічного нагляду (контролю) в Івано-Франківській області Державної екологічної інспекції Карпатського регіону, будучи службовою особою яка займає відповідальне становище, представником влади, діючи умисно в період з 06.05.2021 по 18.05.2021, вимагав та одержав у ОСОБА_2 неправомірну вигоду у вигляді паливних талонів у еквіваленті 2000 літрів бензину марки А-92 вартістю 59 500 грн, які попередньо вимагав, за вирішення питання щодо не повідомлення правоохоронних органів про вчинення ОСОБА_3 кримінального правопорушення і завдані збитки навколишньому природному середовищу. Після одержання предмету неправомірної вигоди ОСОБА_1 було затримано 18.05.2021 працівниками правоохоронних органів в порядку ст. 208 КПК України .

Матеріалами клопотання зазначається, що 19 травня 2021 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Дослідивши матеріали, заслухавши думку прокурора, який підтримав клопотання, просив обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із одночасним визначенняи застави в обсязі не менше 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; підозрюваного та захисника, які заперечували з приводу задоволення даного клопотання, вказавши на безпідставність наведених у ньому ризиків і просили застосувати щодо підозрюваного більш м`який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту чи особистого зобовязання, слідчим суддею встановлено наступне.

Наявні у матеріалах кримінального провадження докази у їх сукупності дають підстави слідчому судді прийти до висновку, що органами досудового розслідування обґрунтовано підозрюється ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , одруженого, українця, громадянина України, з вищою освітою, раніше не судимого, який перебуває на посаді начальника відділу державного екологічного нагляду (контролю) природно-заповідного фонду, лісів та рослинного світу Управління державного екологічного нагляду (контролю) в Івано-франківській області у причетності до вчиненого кримінального правопорушення, оскільки підтверджують існування фактів та інформації, які можуть переконати об`єктивного та неупередженого спостерігача в тому, що підозрюваний, міг вчинити вказане правопорушення.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини «розумна підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йдеться у ст. 5 § 1 (c) Конвенції, передбачає наявність обставин, або відомостей, як переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа можливо вчинила злочин».

Можлива причетність ОСОБА_1 до вчинення інкримінованого злочину підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколами огляду та вручення талонів на бензинове паливо, протоколом огляду місця події, протоколами допиту свідка ОСОБА_2 , матеріалами негласних слідчих (розшукових) дій, а також іншими зібраними у кримінальному провадженні доказами в їх сукупності.

Відповідно до ст. 29 Конституції України, ст. 9 Міжнародного пакту про грома¬дянські і політичні права 1966 p., ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основопо¬ложних свобод 1950 р. та відповідних положень низки інших міжнародно-правових актів з прав людини і судочинства кожна людина має право на свободу і особисту недоторканність. Застосування до неї як до підозрюваного чи обвинуваченого запо¬біжних заходів є істотним обмеженням цього права, а тому можливе лише у винятко¬вих випадках, за наявності передбачених законом підстав і в передбаченому законом порядку.

Відповідно до ст. 12 КК України інкримінований підозрюваному злочин відноситься до категорії тяжких, санкція статті передбачає максимальне покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 10 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна.

Згідно зі змістом ст.ст. 131-132 КПК України, запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду.

Частиною 1 ст.183 КПК України передбачено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Відповідно до п.4 ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Згідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Вирішуючи клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя враховує тяжкість злочину, міцність соціальних зв`язків підозрюваного та характеризуючи його особу дані, те що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, зважає на те, що під час досудового слідства встановлено, а в судовому засіданні підтверджено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України (п.1 та п.3 ч. 1 ) та відтак приходить до висновку, що докази та обставини, на які посилається слідчий у клопотанні, дають достатні підстави слідчому судді вважати, що для запобігання ризиків, які зазначені у клопотанні та наведені у судовому засіданні застосування більш м`якого запобіжного заходу є недостатнім для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків та запобігання згаданих ризиків і є співмірним та доцільним задля забезпечення дієвості даного кримінального провадження.

В той же час, обставини, які зазначені підозрюваним та його захисником не можуть бути підставою для відмови в задоволенні клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного, оскільки дані обставини є такими, які характеризують підозрюваного, і не виключають наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Відносно покликань захисника на захворювання підозрюваного, то жодних відомостей про те, що в Івано-Франківській установі виконання покарань (№12) не може перебувати особа з вказаним захворюваннями слідчому судді не представлено і не надано доказів, що підозрюваний не може приймати відповідні препарати та проходити призначення лікування перебуваючи у Івано-Франківській установі виконання покарань (№12).

Посилання сторони захисту в обґрунтування застосування менш суворого запобіжного заходу зводяться до оцінки зібраних доказів та правової кваліфікації інкримінованого підозрюваному кримінально каранного діяння, а доводи захисту про те, що підозрюваний має міцні соціальні зв`язки, в сукупності з іншими вищевказаними обставинами не дають достатніх підстав слідчому судді для застосування підозрюваному іншого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, і є недостатніми для гарантування належної поведінки підозрюваного та не свідчать про відсутність ризиків з огляду на конкретні обставини справи.

При цьому правильність кваліфікації інкримінованого кримінально каранного діяння та оцінку зібраних доказів надає суд під час розгляду кримінального провадження в суді по суті, якщо воно надійде в суд, а на даному етапі досудового розслідування обов`язком слідчого судді, під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу є встановлення того, доводять чи не доводять надані прокурором докази три групи обставин, зокрема, обставин, які свідчать про: 1) наявність обгрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК, і на які вказує у клопотанні слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Отже враховуючи, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування, прокурором доведено наявність ризику, який не зменшився та який дає достатні підстави вважати, що підозрюваний може вчинити дії, передбачені п.1 та п.3 ч. 1 ст. 177 КПК України (факт намагання втечі з вікна туалету медзакладу під час проходження медогляду після затримання та наявність товариських зв`язків із свідками, що є колегами), то слідчий суддя доходить висновку, що більш м`який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту не виправдовує себе та не зможе забезпечити цілей кримінального провадження, і не зможе запобігти встановленим судом ризикам.

Обрання інших запобіжних заходів також є неможливим в силу наступних обставин.

Особисте зобов`язання на думку слідчого судді також в даному конкретному випадку буде неефективним, реалізація цього запобіжного заходу не спроможна забезпечити досягнення цілей у кримінальному провадженні та нівелювати наявні ризики, як і застосування особистої поруки, яка перед¬бачає менше обмеження прав і свобод підозрюваного, обвинуваченого, ніж інші за¬побіжні заходи, зокрема особисте зобов`язання, а заяв щодо взяття на поруки до слідчого судді не надходило.

При вирішенні даного клопотання слідчий суддя враховує в сукупності всі наявні обставини даного провадження і не зважає лише на суворість можливого покарання, яке є релевантною обставиною в оцінці ризику, а опирається також і на необхідність захисту суспільних інтересів, які незважаючи на презумпцію невинуватості, мають превалююче та переважне значення та констатує, що інших обставин, котрі давали б підстави для обрання м`якшого запобіжного заходу підозрюваному, або які не виправдовують таке тримання підозрюваного під вартою стороною захисту не наведено і слідчим суддею в процесі судового розгляду не встановлено.

Разом із тим, при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом. (ч.3 ст. 183 КПК України). Розмір застави, у відповідності до п.2 ч.5 ст. 182 КПК України, визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Прокурор, просив визначити максимальний для даного виду злочинів розмір застави, а захисник просив обрати запобіжний захід не пов`язаний із триманням під вартою, а у випадку обрання застави, як альтернативного запобіжного заходу визначити її в сумі, що не перевищує розмір збитків в інкримінованому його підзахисному провадженні.

З даного приводу слід зазначити, що інкримінований підозрюваному злочин носить корупційний характер, поєднаний із вимаганням, підриває авторитет державної служби та призводить до дестабілізації суспільно-політичної ситуації у державі, в той же час при визначенні розміру застави слід враховувати, що такий розмір не може бути завідомо непомірним для підозрюваного, що чітко регламентовано КПК України.

Враховуючи позицію Європейського Суду з прав людини, відповідно до якої сума застави повинна визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави у випадку ухилення від слідства та суду, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, якесь бажання сховатися, те, що розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього (п. 4 ст. 182 КПК України), зважаючи на обставини кримінального правопорушення, тяжкість злочину, який інкримінується підозрюваному та його наслідки, характеристику підозрюваного та його майновий стан, відсутність місця роботи дружини підозрюваного та наявних у нього утриманців, стан його здоров`я, з огляду на вимоги щодо того, що застава повинна достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірною для нього, то слідчий суддя вважає за необхідне визначити розмір застави для даної категорії злочинів і встановити її в межах 30 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 68100 (шістдесят вісім тисячі сто ) гривень 00 копійок.

На думку слідчого судді внесення застави саме в такому розмірі зможе в повній мірі гарантувати належне виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

Відповідно до ч.4 ст.202 КПК України, підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому перебуває підозрюваний, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.

Окрім цього, слідчий суддя відповідно до ч.3 ст.183 КПК України вважає за необхідне, у разі внесення застави, покласти на підозрюваного обов`язки, визначені ч.5 ст.194 КПК України.

Підсумовуючи все вище наведене слідчий суддя вважає, що поза розумним сумнівом клопотання підлягає до задоволення.

ОСОБА_1 було фактично затримано 18 травня 2021 о 14-33годині, а тому строк тримання під вартою має обчислюватись саме з дати фактичного затримання, а визначення часу протягом якого особа має перебувати в місцях несвободи - з урахуванням кінцевої дати спливу строків досудового розслідування і виключно в їх межах.

Виходячи з викладеного, на підставі ст.ст. 29, 55, 62, 63, 129 Конституції України, керуючись ст.ст. 131,132, 176-178, 182-184, 193, 194,197, 199, 202, 205, 309, 369-372, 395 КПК України,

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, на строк 45 днів — до 01 липня 2021 року включно.

Взяти підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під варту в залі суду, а тримання його здійснювати в Івано-Франківській установі виконання покарань (№12).

Розмір застави визначити в межах 30 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 68100 (шістдесят вісім тисячі сто ) гривень 00 копійок, у національній грошовій одиниці, яку необхідно внести на депозитний рахунок Івано-Франківського міського суду в національній грошовій одиниці (одержувач: ТУ ДСА України в Івано-Франківській області, код: 26289647, банк: ДКСУ України, м. Київ, МФО: 820172, р/р: UA158 201 720 355 259 002 000 002 265).

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу в розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 наступні обов`язки:

- прибувати до слідчого, прокурора, суду за кожною вимогою;

- не відлучатися із населеного пункту (м. Болехів, вул. Довжанська, 102), в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- утримуватися від спілкування зі свідками сторони обвинувачення у даному кримінальному провадженні;

- здати на зберігання до відповідних органів Державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу із відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення. Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув`язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області.

У разі внесення застави та з моменту звільнення з-під варти у зв`язку із внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Строк дії ухвали — до 01 липня 2021 року включно.

Про прийняте рішення повідомити зацікавлених осіб.

Ухвала слідчого судді підлягає до негайного виконання після її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя О.В. Шамотайло