Ухвала суду № 97065739, 18.05.2021, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/2084/21

Провадження № 1-в/344/49/21

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 травня 2021 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді Лазаріва О.Б.

з участю секретаря Черепій Н.П.,

прокурора Гавадзина В.М.,

захисника Войцеховської Т.М.,

засудженого ОСОБА_1

представника УВП №12 Реги О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Івано-Франківського міського суду клопотання засудженого ОСОБА_1 про звільнення від відбування покарання у зв`язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку та перевищення граничних строків тримання під вартою, заміну покарання у виді довічного позбавлення волі на більш м`яке -

В С Т А Н О В И В:

Засуджений ОСОБА_1 звернувся в суд із клопотанням про звільнення від відбування покарання у зв`язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку та перевищення граничних строків тримання під вартою, заміну покарання у виді довічного позбавлення волі на більш м`яке, якого згідно вироку Івано-Франківського обласного суду від 12.12.1995 року засуджено за ст.ст.93 пп. а), г), е), 142 ч.3, 17, 81 ч.3, 206 ч.2, 42 КК України до виняткової міри покарання - смертної кари з конфіскацією всього майна та відповідно до постанови Івано-Франківського обласного суду від 02.06.2000 року виняткову міру покарання смертну кару замінено на довічне позбавлення волі.

В судовому засіданні засуджений ОСОБА_1 своє клопотання підтримав, з підстав наведених в ньому, просив його задовольнити. Зокрема, засуджений зазначив, що у зв`язку з тим, що вирок Івано-Франківського обласного суду від 12.12.1995 року виконується з порушенням відповідної процедури його виконання, ОСОБА_1 підлягає звільненню від призначеного покарання. Так, на думку ОСОБА_1 у зв`язку з відсутністю відповідного розпорядження про виконання вироку це свідчить про те, що вирок стосовно нього не був звернутий до виконання і відповідно до вимог ст.152 КВК України він повинен бути звільнений від відбування покарання у звязку із закінченням строків давності виконання обвинувального вороку. Одночасно, в своєму клопотанні засуджений ставить питання про заміну покарання у виді довічного позбавлення волі на більш м`яке.

Захисник Войцеховська Т.М. підтримала клопотання засудженого.

Прокурор в судовому засіданні заперечив щодо задоволення вказаного клопотання, оскільки вважає його безпідставним та необґрунтованим.

Представник Івано-Франківської установи виконання покарань №12 Рега О.А. на вимогу суду надала довідку про строк відбування покарання, а також для дослідження у судовому засіданні особову справу засудженого ОСОБА_1 . Щодо розгляду клопотання засудженого поклалася на розсуд суду.

Вислухавши думку учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи та матеріали особової справи №471-К-95 відносно засудженого ОСОБА_1 , суд вважає, що в задоволенні клопотання засудженого слід відмовити, виходячи з наступного.

Так, згідно вироку Івано-Франківського обласного суду від 12.12.1995 року ОСОБА_1 було засуджено за ст.ст.93 пп. а), г), е), 142 ч.3, 17, 81 ч.3, 206 ч.2, 42 КК України до виняткової міри покарання - смертної кари (розстрілу) з конфіскацією всього майна. Відповідно до ухвали колегії суддів в кримінальних справах Верховного Суду України від 22.02.1996 року вказаний вирок відносно засудженого ОСОБА_1 залишено без змін.

Постановою Івано-Франківського обласного суду від 02.06.2000 року виняткову міру покарання смертну кару засудженому замінено на довічне позбавлення волі. Таке рішення було прийнято судом відповідно до Закону України від 22.02.2000 року, відповідно до якого були внесені зміни до Кримінального, Кримінально-процесуального та Виправно-трудового кодексів України та скасовано ст.24 КК України, якою передбачалось призначення виняткової міри покарання у виді смертної кари та доповнено КК України ст.25-2 КК України, щодо призначення покарання у виді довічного позбавлення волі.

Відповідно до пояснень засудженого ОСОБА_1 , останній зазначає, що він незаконно відбуває призначене йому покарання у виді довічного позбавлення волі у зв`язку з чим просить звільнити його від призначеного судом покарання.

Проте, з врахуванням згаданих вище обставин, наведені доводи засудженого є безпідставними. Так, в матеріалах особової справи №471-К-95 відносно ОСОБА_1 міститься відповідна копія постанови Івано-Франківського обласного суду від 06.02.2000 року, згідно якої виняткову міру покарання смертну кару засудженому замінено на довічне позбавлення волі. Разом з тим, суд першої інстанції не наділений процесуальними правами переглядати рішення суду апеляційної інстанції, яке набуло законної сили та виконується протягом тривалого часу.

В той же час, відповідно до вимог ст.129 Конституції України, однією з основних засад судочинства є обов`язковість рішення суду. Згідно ст.13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.

Суд звертає увагу, що відповідно до вимог КПК України, особа, яка не погоджується з рішенням суду першої інстанції, вправі використати процедуру апеляційного та касаційного оскарження рішення суду.

Виходячи з того, вирок щодо обвинуваченого ОСОБА_1 набрав законної сили то він підлягає до виконання і не може бути зміненим не інакше, як у випадках, що передбачені вимогами КПК України. Незгода учасників процесу з прийнятим судовим рішенням за жодних обставин не може бути підставою для звільнення засудженого від призначеного судом покарання.

Також суд звертає увагу, що законодавство України про кримінальну відповідальність передбачає механізм захисту прав осіб, які засуджені до покарання у виді довічного позбавлення волі, шляхом помилування.

Положенням ч.1 ст.87 КК України передбачено можливість здійснення Президентом України помилування стосовно індивідуально визначеної особи. Згідно ч.2 ст.87 КК України актом про помилування може бути здійснена заміна засудженому призначеного судом покарання у виді довічного позбавлення волі на позбавлення волі на строк не менше двадцяти п`яти років.

Детальний механізм помилування визначений Положенням «Про порядок здійснення помилування», затвердженим Указом Президента України від 21 квітня 2015 року № 223/2015.

Пунктом 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 26 квітня 2002 року «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м`яким» роз`яснено, що заміна невідбутої частини покарання більш м`яким на підставі частини першої статті 82 КК України може застосовуватись до осіб, які відбувають покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі на певний строк.

Статтею 51 КК України передбачено що до осіб, визнаних винними у вчиненні кримінального правопорушення, судом можуть бути застосовані такі види покарань як позбавлення волі на певний строк та довічне позбавлення волі.

При розгляді клопотання засудженого суд виходить з вимог ч.1 ст.82 КК України, якою передбачена лише можливість заміни більш м`яким покаранням, покарання у виді позбавлення волі призначеного на певний строк. Така заміна до призначеного судом покарання у виді довічного позбавлення волі, не передбачена і можлива виключно на підставі ч.2 ст.87 КК України, що виходить за межі повноважень суду.

Таким чином, нормами Кримінального Кодексу України передбачено можливість заміни покарання у виді довічного позбавлення волі більш м`яким покаранням шляхом помилування засудженого, що у повній мірі відповідає вимогам «Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод» та практиці Європейського суду з прав людини.

Одночасно, суд звертає увагу, що засуджений ОСОБА_1 вже звертався до суду з аналогічними клопотаннями. Так, згідно ухвали Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 15 січня 2018 року у задоволенні клопотань ОСОБА_1 про звільнення від відбування покарання, призначеного вироком Івано-Франківського обласного суду від 12 грудня 1995 року – відмовлено. Відповідно до ухвали колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області від 20 лютого 2018 року, апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_1 залишено без задоволення, а ухвалу Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 15 січня 2018 року без змін. Також, відповідно до ухвали Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 26 грудня 2019 року, у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про умовно-дострокове звільнення від відбування призначеного покарання у виді довічного позбавлення волі, заміну невідбутої частини призначеного покарання більш м`яким - відмовлено. Згідно ухвали Івано-Франківського апеляційного суду в складі колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ від 20.05.2020 року, апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_1 залишено без задоволення, а ухвалу Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 26 грудня 2019 року без змін.

За таких обставин суд вважає, що клопотання засудженого про заміну довічного позбавлення волі на інше біль м`яке покарання, а також звільнення засудженого від призначеного судом покарання у зв`язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку та перевищення граничних строків тримання під вартою є безпідставним, яке не ґрунтується на відповідних нормах КПК України, а тому в його задоволенні слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.370, 372, 537, 539 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

В задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_1 про звільнення від відбування покарання у зв`язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку та перевищення граничних строків тримання під вартою, заміну покарання у виді довічного позбавлення волі на більш м`яке - відмовити.

Копію ухвали для відома та виконання направити начальнику Івано-Франківської установи виконання покарання №12.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Ухвала може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення, шляхом подачі апеляційної скарги через Івано-Франківський міський суд.

Суддя О.Б.Лазарів