Вирок № 97064985, 21.05.2021, Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 191/572/21

Провадження № 1-кп/191/34/21

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2021 року м. Синельникове

Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді - Бондаренко Г.В.,

за участі секретаря - Вехник С.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Синельникове обвинувальний акт у кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР за № №12021040390000006 від 02.01.2021 року відносно:

ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с.Кусоти Мухоршибірського району Бурятської АРСР, не одруженого, громадянина України, із середньою освітою, офіційно не працює, зареєстрований АДРЕСА_1 проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України,-

за участі в судовому засіданні: прокурора - Нікіфорова Ю.Ю., обвинуваченого - ОСОБА_1 , захисника - Скороход А.О., потерпілої - ОСОБА_2 ,-

В С Т А Н О В И В :

01 січня 2021 року, приблизно о 15 годині 00 хвилин, ОСОБА_1 знаходячись в стані алкогольного сп`яніння, прийшов на територію господарської території магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 », що розташована за адресою: АДРЕСА_3 та направився у приміщення сторожки, яка знаходилась на території вищевказаного магазину, та де в цей момент знаходилась його співмешканка ОСОБА_2 . Зайшовши у приміщення сторожки ОСОБА_1 побачив оголену ОСОБА_3 , яка лежала на дивані. В цей момент у ОСОБА_1 , на ґрунті ревнощів, раптово виник прямий злочинний умисел, направлений на спричинення ОСОБА_2 тілесних ушкоджень різного ступеню тяжкості.

ОСОБА_1 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, розуміючи, що шляхом завдання ударів по тілу людини можуть настати суспільно-небезпечні наслідки у вигляді заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеню тяжкості, передбачаючи такі наслідки своїх дій та бажаючи їх настання, перебуваючи в сторожці, долонею своєї правої руки наніс один удар по обличчю ОСОБА_2 , в ділянку лівої щоки та, схопивши своїми обома руками за верхній одяг останньої, витягнув її на подвір`я.

Далі, ОСОБА_1 , продовжуючи реалізовувати свій єдиний злочинний умисел, направлений на умисне спричинення тілесних ушкоджень потерпілій ОСОБА_2 , усвідомлюючи можливість настання наслідків у вигляді спричинення тяжких тілесних ушкоджень та бажаючи їх настання, умисно наніс потерпілій ОСОБА_2 , яка в цей час знаходилась в положенні лежачі на землі, не менше 4-х ударів ногами, взутими в мокасини, по голові та в ділянку обличчя. Потім ОСОБА_1 , тримаючи у своїй правій руці чобіт ОСОБА_2 , який знайшов у приміщенні сторожки, наніс останній один удар в ділянку обличчя, та близько п`яти ударів в ділянку грудної клітини та ребер.

Після цього, ОСОБА_1 не бажаючи припиняти своїх злочинних протиправних дій відносно ОСОБА_3 , витягнув її за двір господарської території магазину «ІНФОРМАЦІЯ_2», де продовжив наносити удари ногами, взутими в мокасини, по різним частинам тіла потерпілої, яка в цей час лежала на землі, а саме: ще менше трьох ударів по обличчю, не менше двох ударів по голові зверху та один удар в ділянку грудей.

В результаті своїх злочинних дій ОСОБА_1 спричинив потерпілій ОСОБА_2 тілесні ушкодження у вигляді: відкритої не проникаючої черепно-мозкової травми, забою головного мозку 1 ступеню, перелому кісток основи черепу зліва, гемосинусу гайморової пазухи зліва, основної та комірок пірамідки зліва, забійних ран голови, гемоотореї справа (від розриву шкіри слухового проходу), які за своїм характером та у своїй сукупності, відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя.

Тілесні ушкодження у вигляді забійних ран кінцівок, закритої травми грудної клітини за своїм характером мають ознаки легких тілесних ушкоджень.

Умисні дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч.1 ст.121 КК України, а саме умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчинені кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України визнав повністю. Надав суду пояснення про те, що 01 січня 2021 року в денний час доби він прийшов на роботу до своєї жінки ОСОБА_2 на АДРЕСА_3 , де вона працювала сторожем в магазині « ІНФОРМАЦІЯ_2», приніс поїсти. Почав стукати в ворота, ніхто не відкрив. Потім вийшов господар магазину « ІНФОРМАЦІЯ_3 », який розташований поруч і впустив його у двір. Він зайшов у сторожку і побачив, що ОСОБА_2 лежить на ліжку напівоголена. Він її приревнував, почав сваритися, не контролював себе. Потім витяг на двір і почав бити, бив ногами по тулубу, чоботом по голові, всього наніс декілька ударів, точну кількість не пам`ятає. Витяг її на вулицю тому що хотів дотягнути додому. На вулиці наніс ще декілька ударів по голові, припинив бити, коли вона перестала чинити супротив. ОСОБА_2 питань не задавав і вона нічого не пояснювала. Після чого пішов додому, забрав доньку і відвів її до своїх знайомих. Вони разом з ОСОБА_2 вже 18 років, він її любить, щиро кається. У них є спільна дитина, біологічним батьком якої він є, але не записаний в свідоцтво про народження дитини. Вчинив такі дії із-за того, що приревнував. Зараз вони примирилися, він не вживає алкоголь , працює не офіційно, тому що він єдиний працює в родині. Пояснив, що розуміє свою вину, зробив висновки і просив суд строго не карати та призначити покарання не пов`язане з позбавленням волі.

Потерпіла ОСОБА_2 , у судовому засіданні надала пояснення, що 01 січня 2021 року вона близько 13 год. прийшла до магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2», змінила сторожа. Далі була в сторожці і заснула, на ній були спортивні брюки, які їй давили на живіт, тому вона їх спустила до середини стегна. Розбудив ударами чоловік, далі вона пам`ятає за воротами двору « ІНФОРМАЦІЯ_2 » було багато людей і її відливали водою із відра. Зараз вони примирились, чоловік виправився, алкоголь не вживає. Просила призначити покарання без позбавлення волі, оскільки чоловік працює і утримує їх з донькою, їм треба ростити і виховувати дитину. Раніше з боку ОСОБА_1 не було випадків, щоб він її бив, або вчиняв інше насильство, до цього приступів агресії не було.

Свідок ОСОБА_8 надала суду свідчення про те, що у неї була тимчасова споруда по АДРЕСА_3 , приблизно за півроку до події до неї звернулась ОСОБА_2 та попросила пустити їх пожити у цю тимчасову споруду, тому що їм ніде з чоловіком і дитиною жити. Вона погодилась, плату за користування будинком від них не отримувала, але вони мали сплачувати комунальні послуги.

01 січня 2021 року вона в денний час доби була вдома, прийшла з прогулянки її молодша донька і сказала, що на вулиці щось відбувається і здається, чоловік ОСОБА_2 б`є її. Вона подивилась у вікно і побачила, що на вулиці, близько магазину « ІНФОРМАЦІЯ_17» ОСОБА_1 б`є ногами по голові ОСОБА_2 , яка лежала на землі. Свідок одразу побігла на вулицю і почала робити зауваження ОСОБА_1 , щоб він залишив ОСОБА_2 у спокої. ОСОБА_1 наніс ще два удари ногою по голові ОСОБА_2 і пішов в бік будинку, де він мешкав. Свідок разом з іншими свідками намагалися привести ОСОБА_2 до тями , поливали руки водою з відра і викликали « Швидку допомогу». Після цього, коли почало темнити, то вона побачила, що горить її врем`янка. В цей час молодша донька свідка ОСОБА_13 була вдома і знімала на телефон те, що відбувалось на вулиці, потім цей відеозапис було видано співробітникам поліції.

Свідок ОСОБА_14 у судовому засіданні надав пояснення, що 01.01.2021 року він був у своєму магазині « ІНФОРМАЦІЯ_3 », який розташований АДРЕСА_3 . В цей час до нього в гості прийшов його товариш ОСОБА_15 і вони святкували Новий рік, випивали шампанське. Свідок очікував в гості свою доньку для якої приготував подарунки до свята. Прийшла донька зі своїм товаришем і вони були в підсобці магазину. Близько 15 год. свідок почув стук в ворота, потім в віконце магазину постукав ОСОБА_1 і попросив покликати його співмешканку ОСОБА_2 , яка працювала сторожем у магазині « ІНФОРМАЦІЯ_17 » свідок відмовився кликати ОСОБА_2 і закрив віконце. Тоді ОСОБА_1 продовжив стукати у ворота. Свідок вийшов на вулицю і почав знімати відео на телефон, як ОСОБА_1 стукає у ворота, потім припинив зйомку, відкрив ворота і ОСОБА_1 кинув у свідка дерев`яну колоду і накинувся на нього, але свідок відхилився від удару. В цей момент вийшов ОСОБА_15 , але ОСОБА_1 пройшов мимо в сторожку, де знаходилась ОСОБА_2 . ОСОБА_15 залишився у дворі і коли повернувся, то сказав, що із сторожки чути, що там відбувається бійка. Свідок почав набирати « 102», але не міг додзвонитися. Разом із ОСОБА_15 вони вийшли у двір і побачили, що ОСОБА_2 лежить на землі, а ОСОБА_1 виносить із сторожки речі, які викидав в той бік, де лежала ОСОБА_2 . ОСОБА_1 взутою у чобіт ногою наніс удар ОСОБА_2 у голову і знову зайшов у сторожку, повернувся із сторожки і тримав в руках чобіт, яким наніс удар по обличчю ОСОБА_2 . В цей час свідок знімав події на відео телефону. Свідок зробив ОСОБА_1 зауваження і вимагав припинити бити ОСОБА_2 . ОСОБА_1 пообіцяв припинити, тоді свідок зайшов в свій магазин і поставив телефон на вікно, щоб він продовжував записувати події, а сам спілкувався зі своєю донькою. Свідок попросив ОСОБА_15 допомогти вивести їх зі двору, але коли вони вийшли у двір, то ОСОБА_1 з ОСОБА_2 вже не було, вони були за двором. Після цього свідку вдалося викликати поліцію. Пізніше свідок видав свій телефон працівникам поліції і із нього був вилучений відеозапис події 01.01.2021 року у дворі магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2».

Свідок ОСОБА_15 надав суду свідчення про те, що 01.01.2021 року він прийшов в гості до свого друга ОСОБА_14 в його магазин « ІНФОРМАЦІЯ_3 » по АДРЕСА_3 . Вони перебували в приміщенні магазину. Поряд знаходиться магазин « ІНФОРМАЦІЯ_2 », але він був зачинений. Коли свідок вийшов на двір до вбиральні, то він почув, що в сторожці щось відбувається, повернувся і повідомив про це ОСОБА_14 . Після цього вони разом зі ОСОБА_20 вийшли у двір і побачили, що на землі, вся брудна лежить жінка, а чоловік наносить їй удари по обличчю, голові і тілу. Він наніс ій не менше двох ударів по голові і не менше 5 ударів по тілу. Свідок бачив сліди крові на обличчі у жінки. ОСОБА_14 вимагав у цього чоловіка, щоб він припинив бити жінку, той пообіцяв. Свідок разом зі ОСОБА_14 повернулися до магазину. Пізніше ОСОБА_14 попросив свідка допомогти загрузити до машини « Швидкої» жінку, яку побили. Свідок вийшов на вулицю і побачив, що жінка лежить на землі, на обличчі та голові у неї були ссадна та кров. Потім свідок дізнався, що жінку зовуть ОСОБА_2 , а чоловіка ОСОБА_1 і вони спів мешкали.

Від допиту інших свідків у справі прокурор відмовився у зв`язку з недоцільністю їх допиту, оскільки вважає, що пояснення ОСОБА_8 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 - є достатніми і підтверджують обставини вчинення кримінального правопорушення.

Окрім вищезазначених свідчень обвинуваченого ОСОБА_1 , потерпілої ОСОБА_2 , свідків, вина обвинуваченого ОСОБА_1 , підтверджується наявними в матеріалах кримінального провадження №12021040390000006 від 02.01.2021 року сукупністю зібраних доказів, а саме:

- довідкою «Синельниківської центральної міської лікарні» СМР №3 від 01.01.2021 року відповідно до якої ОСОБА_2 , 27.07.1980 року в приймально-діагностичному відділенні надана медична допомога з приводу: відкрита ЧМТ, ЗГМ І ст.., перелому кісток основи черепу зліва, гемосинусу гайморової пазухи зліва, основної та комірок пірамідки зліва, забійних ран голови, гемоотореї справа (від розриву шкіри слухового проходу) (т.2, а.с. 18-19);

- протоколом проведення слідчого експерименту від 14.01.2021 року та стенограмою до нього, в якому відображений слідчий експеримент в ході якого були відновлені обставини та обстановка кримінального правопорушення, що мали місце 01.01.2021 року за адресою: АДРЕСА_3 , вчиненого ОСОБА_1 (т.2 а.с.79-81). В ході вказаного слідчого експерименту ОСОБА_1 розповів та показав, як саме він наносив удари потерпілій ОСОБА_2 , їх кількість ;

- протоколом огляду від 11.02.2021 року, диску з відеозаписами події, яка сталася 01.01.2021 року на території магазину «ІНФОРМАЦІЯ_2» щодо спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , які були надані свідком ОСОБА_14 , на яких зображено як ОСОБА_1 наносив тілесні ушкодження ОСОБА_2 (т.2 а.с.88);

-відеозаписом подій, які сталися 01.01.2021 року на території магазину «ІНФОРМАЦІЯ_2» щодо спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , які були надані свідком ОСОБА_14 , на якому зафіксовано, як ОСОБА_1 наносив тілесні ушкодження ОСОБА_2 та як він стукав у ворота (т.2 а.с.89);

- висновком експерта №50 від 16.02.2021 року встановлено, що за даними представленої медичної картки стаціонарного хворого відділення нейрохірургії КП «ДОКЛМ» ДОР» № е11 на ім`я ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 відомо, що в період часу з 01.01.2021 року по 11.01.2021 року вона перебувала на стаціонарному лікування з діагнозом: «Відкрита не проникаюча черепно-мозкова травма. Забій головного мозку 1 ступеню. Перелом основи черепу зліва. Гемосинус гайморової пазухи зліва, основної та комірок пірамідки зліва. Забійних рани голови та кінцівок. Гемооторея справа. Гострий гнійний одонтогенний гайморит справа, стан після дренування та промивання. Закрита травма грудної клітки Перелом ребер? Підшкірна емфізема зліва. Садна м`яких тканин грудної клітки».

Вище наведені об`єктивні клінічні дані, отримані з представленої на експертизу медичної документації, щодо наявності, характеру і локалізації тілесних ушкоджень у потерпілої ОСОБА_2 , можуть свідчити за те, що вони могли виникнути при тупій травмі, від численних динамічних (ударних) навантажень тупого твердого травмуючого предмету (предметів) з обмеженою контактуючою поверхнею, що в даному конкретному випадку не виключає ймовірності їх спричинення діями кистей рук людини, стуленими в кулак, взутими ногами, або будь-яких інших предметів з аналогічними властивостями контактуючої частини.

Також, вище вказані клінічні дані щодо характеру тілесних ушкоджень, не суперечать строкам їх спричинення, вказаним в постанові слідчого і представленій медичній документації, тобто 01.01.2021р.

На момент проведення експертизи, встановлені у ОСОБА_2 тілесні ушкодження голови у вигляді: «Відкритої не проникаючої черепно-мозкової травми. Забою головного мозку 1 ступеню. Перелому кісток основи черепу зліва. Гемосинусу гайморової пазухи зліва, основної та комірок пірамідки зліва. Забійний ран голови. Гемоотореї справа (від розриву шкіри слухового проходу)», за своїм характером та у своїй сукупності, відносяться до категорії ТЯЖКИХ за ознакою небезпеки для життя.

Інші ушкодження тіла ОСОБА_2 у вигляді: « Забійних ран кінцівок. Закрита травма грудної клітки. Переломів ребер (не підтверджені) Підшкірна емфізема зліва. Садна м`яких тканин грудної клітки», за своїм характером, мають ознаки легких тілесних ушкоджень ( т.2 а.с.96- 98);

- висновком експерта №51 від 16.02.2021 року встановлено, що спираючись на вище наведені об`єктивні клінічні дані щодо наявності, характеру та локалізації тілесних ушкоджень у потерпілої ОСОБА_2 , в цілому, не виключається ймовірність механізму їх спричинення , викладеного у представленій стенограмі протоколу проведення слідчого експерименту від 14.01.2021 року за участі підозрюваного ОСОБА_1 .

Відеофайли, які зберігаються в матеріалах кримінального провадження №12021040390000006 від 02.01.2021 року в опечатаному паперовому конверті на DVD-R диску, які надала свідок ОСОБА_24 , (т. 2 а.с. 111) не були переглянуті судом під час судового розгляду з технічних причин, оскільки ці файли не відкрились, про що був складений акт.

Дослідивши та оцінивши досліджені в ході судового розгляду докази, аналізуючи показання обвинуваченого, потерпілої, свідків, які мають логічний та послідовний характер, суд приходить до висновку, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення доведена належними та допустимими доказами, які є достатніми у своєму взаємозв`язку.

Суд прийшов до висновку, що ОСОБА_1 вчинено кримінальне правопорушення, яке передбачено ч.1 ст. 121 КК України, як умисне тяжке тілесне ушкодження , небезпечне для життя в момент заподіяння.

Вирішуючи питання про вид та міру покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд враховує положення ст.ст. 50, 65 КК України, нормами яких встановлено, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів, як засудженими, так і іншими особами і особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Пом`якшуючими покарання обставинами, згідно ст. 66 КК України - є щире каяття у вчиненому злочині.

Обтяжуючі покарання обставини, згідно ст. 67 КК України - вчинення кримінального правопорушення у стані алкогольного сп`яніння, щодо особи, з якою винний перебуває у сімейних відносинах.

Разом з тим, суд враховує те, що під час досудового розслідування та в судовому засіданні не були отримані докази того, що насильство з боку обвинуваченого ОСОБА_1 до потерпілої ОСОБА_2 носило систематичний характер і до події кримінального правопорушення або після цього обвинувачений застосовував до потерпілої фізичне або психологічне насильство.

У відповідності зі ст. 12 КК України, кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим ОСОБА_1 відноситься до категорії тяжких.

Суд враховує ставлення обвинуваченого ОСОБА_1 до вчиненого кримінального правопорушення, ступінь тяжкості вчинення кримінальних правопорушень, особу обвинуваченого ОСОБА_1 , який за місцем проживання характеризується задовільно, на обліку у лікаря нарколога чи психіатра не перебуває, є особою раніше не судимою, визнав свою провину, щиро розкаявся.

Крім того, суд враховує обставини вчинення кримінального правопорушення, яке передбачено ч.1 ст.121 КК України, а саме те, що тяжкі тілесні пошкодження потерпілій ОСОБА_2 були спричинені на ґрунті раптово виниклого конфлікту.

На момент розгляду обвинувального акту обвинувачений та потерпіла примирилися. Потерпіла заявила суду про те, що вона просить не позбавляти ОСОБА_1 волі, оскільки він утримує їх родину, піклується про неї та доньку, вона не працює і позбавлена інших джерел доходу. Отже, позбавлення обвинуваченого свободи поставить їх сім`ю в край важке матеріальне становище. Також пояснила, що ОСОБА_1 на цей час алкоголь не вживає і його ставлення до неї стало значно кращим.

Суд, оцінюючі ситуацію події кримінального правопорушення, його наслідки, поведінку обвинуваченого після вчинення кримінального правопорушення приходить до висновку, що ОСОБА_1 не представляє небезпеку для суспільства і його виправлення можливо без ізоляції від суспільства.

Суд вважає необхідним визначити покарання обвинуваченому у виді позбавлення волі в межах санкції статті 121 ч.1 КК України.

Під час судового розгляду судом детально проаналізовано поведінку обвинуваченого після вчинення злочину, його щире каяття, наслідки суспільно-небезпечного діяння, відсутність будь-яких намірів уникнути кримінальної відповідальності, також враховуючи, що при призначенні покарання має бути застосований принцип гуманізації відповідальності з врахуванням засад закріплених у Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка підлягає застосуванню згідно зі ст. 9 Конституції України та ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суд вважає за необхідне для виправлення обвинуваченого призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі із застосуванням ст.ст.75, 76 КК України.

Призначення покарання із застосуванням ст.ст.75,76 КК України відповідає принципу гуманізму, який закріплений Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод і надасть можливість обвинуваченому виправитись, піклуватись про свою родину.

Цивільний позов під час судового розгляду не заявлявся.

Процесуальні витрати у справі відсутні.

Також, суд вважає необхідним вирішити питання стосовно речових доказів у справі у відповідності до ст.100 КПК України.

Відповідно до положень ч.3,ч.5, п.7, ч.9 ст.100 КПК України - документи, які надані суду з матеріалами кримінального провадження зберігаються в суді.

Керуючись ст.100,124,128,ст. 369, 370, 373, 374 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 121 КК України, та призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування основного покарання у вигляді позбавлення волі з випробуванням, строком на 3 ( три ) роки.

На підставі п.1, 2 ч.1, п.2 ч.3 ст.76 КК України зобов`язати ОСОБА_1 періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Міру запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту продовжити ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили, уточнивши адресу його фактичного проживання АДРЕСА_2 .

Речові докази :

- опечатаний паперовий конверт з диском DVD-R, з відеофайлами фіксації слідчого експерименту від 14.01.2021 року, який зберігається при матеріалах кримінального провадження №12021040390000006 від 02.01.2021 року (т. 2 а.с. 80) - залишити в матеріалах справи №191/572/21;

- опечатаний паперовий конверт з диском DVD-R, з відеофайлами події, яка сталася 01.01.2021 року на території магазину «ІНФОРМАЦІЯ_2», який зберігається при матеріалах кримінального провадження №12021040390000006 від 02.01.2021 року (т. 2 а.с. 89) - залишити в матеріалах справи №191/572/21;

- опечатаний паперовий конверт з диском DVD-R, з відео файлами, які надала псвідок ОСОБА_24 , який зберігається при матеріалах кримінального провадження №12021040390000006 від 02.01.2021 року (т. 2 а.с. 111) - залишити в матеріалах справи №191/572/21.

Вирок може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду через Синельниківський міськрайонний суд протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Копію вироку негайно вручити обвинуваченому, потерпілій, прокурору.

Суддя: Г. В. Бондаренко