Ухвала суду № 97064638, 22.05.2021, Ленінський районний суд м. Дніпропетровська

22.05.2021 Єдиний унікальний номер 205/4209/21

Єдиний унікальний № 205/4209/21

Провадження № 1-кс/205/749/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2021 року м. Дніпро

Ленінський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

слідчого судді Приходченко О.С.

при секретарі Король Т.А.

за участю прокурора Шевченка Д.В.

адвоката Бабаєва Е.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ ВП №3 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області старшого лейтенанта поліції Славінської А.В., погоджене прокурором західної окружної прокуратури м. Дніпра Шевченком Д.В., про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України,

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Російської Федерації Сахалинської області м. Южно-Сахалінська, українця, громадянина України, одруженого, маючого вищу освіту, маючого на утримані двох дітей: неповнолітню ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та малолітню ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше засудженого:

- 02 вересня 2010 року Індустріальним районним судом м. Дніпропетровська за ч. 4 ст. 187 КК України до 10 років позбавлення волі. 04 травня 2016 року звільнений на підставі ст. 81 КК України;

- 17 листопада 2020 року Ленінським районним судом м. Дніпропетровська за ч. 1 ст. 309 КК України, до обмеження волі строком на 4 роки. Згідно ст.ст. 75, 76 КК України від відбування покарання звільнити з іспитовим строком на 2 роки;

за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021041690000432 від 21 травня 2021 року, –

ВСТАНОВИВ:

22 травня 2020 року до Ленінського районного суду м. Дніпропетровська надійшло вказане клопотання, яке обґрунтовано тим, що ОСОБА_1 , у невстановленому досудовим розслідуванням час та місці незаконно придбав металевий предмет, схожий на пістолет з маркуванням "STALKER-MOD.914- НОМЕР_1 ". Після чого, ОСОБА_1 у результаті раптово виниклого умислу, направленого на незаконне придбання та носіння вогнепальної зброї, без передбаченого законом дозволу, умисно взяв вищевказаний предмет, і утримуючи його при собі, почав пересуватися вулицями м. Дніпра. Надалі, в період часу 02 години 20 хвилин до 02 години 55 хвилин 21 травня 2021 року перебуваючи біля будинку № 2-а, розташованого по вул. Юрія Кондратюка у м. Дніпрі, ОСОБА_1 , добровільно видав працівникам поліції в присутності двох понятих металевий предмет схожий на пістолет з маркуванням "STALKER-MOD.914- НОМЕР_1 ", який знаходився у нього під ременем, з правої передньої сторони. Вищевказаний предмет вилучено в передбаченому КПК України порядку та направлений на судову експертизу зброї. Згідно з висновком експерта № СЕ-19/104-21/16784-БЛ від 21 травня 2021 року предмет, схожий на пістолет, що наданий на дослідження, є ручною короткоствольною гладкоствольною вогнепальною зброєю – самозарядним пістолетом, виготовленим шляхом переробки саморобним способом сигнального пістолета «STALKER», моделі «914-S», заводський № НОМЕР_2 , калібру 9 мм Р.А. Knall, (виробництва Туреччини), шляхом видалення з каналу ствола захисного елемента (заглушки), що перешкоджав проведенню пострілів кінетичними снарядами та заглушення фрагментом металу газовідвідного отвору. Конструкція пістолета дозволяє проводити постріли: способом роздільного заряджання з використанням в якості ініціюючого складу холостих (шумових) патронів калібру 9 мм Р.А. (Knall), а в якості снаряду – куль сферичної форми зі сплаву на основі свинцю діаметром до 7 мм, при цьому забезпечується достатня вражаюча здатність вистріляних з нього снарядів (куль).

Умисні дії ОСОБА_1 , що виразились у незаконному придбанні та носінні вогнепальної зброї, без передбаченого законом дозволу, кваліфікуються за ч. 1 ст. 263 КК України.

21 травня 2021 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України

Прокурор у судовому засіданні вказане клопотання підтримав, посилаючись на викладені у ньому обставини. Вважає обґрунтованими причини та підстави, викладені у клопотанні, оскільки ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, офіційного та постійного місця роботи не має, раніше засуджений, крім того, підозрюваний може продовжити вчиняти аналогічні злочини, тому просив слідчого суддю обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного.

Підозрюваний та його захисник у судовому засіданні проти пред`явленої підозри заперечували та клопотання заперечували з мотивів не доведеності прокурором відповідних ризиків поведінки підозрюваного, який має сталі соціальні зв`язки, одружений, має на утриманні двох дітей, постійно проживає за адресою своєї реєстрації. Крім того, підозрюваним пістолет було видано у добровільному порядку, що свідчить про відсутність складу діяння, у скоєнні якого підозрюваний звинувачується. Також висновок експерта має суперечності, що викликає сумніви у його обґрунтованості. Просили слідчого суддю у задоволенні клопотання відмовити та обрати відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у певний період доби з 21 години 00 хвилин до 07 години 00 хвилин.

Заслухавши підозрюваного та його захисника, прокурора, дослідивши клопотання і матеріали наглядового провадження, слідчий суддя доходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

За змістом ст.ст. 131, 132 КПК України, запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Прокурором в обґрунтування підозри подані такі докази: протокол огляду місця події від 21 травня 2021 року, проведеного за адресою: АДРЕСА_2 ; протокол допиту свідка ОСОБА_4 від 21 травня 2021 року; протокол допиту свідка ОСОБА_5 від 21 травня 2021 року; висновок експерта № СЕ-19/104-21/16784-БЛ від 21 травня 2021 року; постанова про визнання речових доказів від 21 травня 2021 року; протокол допиту підозрюваного ОСОБА_1 від 21 травня 2021 року.

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини у справі Нечипорук та Йонкало проти України від 21 квітня 2011 року термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (також рішення від 30 серпня 1990 р. у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» (Fox, Campbelland Hartleyv. theUnited Kingdom), п. 32, Series А, № 182).

На думку слідчого судді, вказані вище докази у їх сукупності, дають всі підстави стверджувати про вірогідну причетність підозрюваного до вчинення названого кримінального правопорушення.

Крім того, слідчий суддя вважає доведеними в ході розгляду вказаного клопотання наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України (переховування від органів досудового розслідування та/або суду; незаконного впливу на свідків; ризику щодо вчинення інших кримінальних правопорушень) оскільки ОСОБА_1 раніше судимий за вчинення особливо тяжкого злочину, та має не погашену судимість, на розгляді Кіровського районного суду м. Дніпропетровська перебуває обвинувальний акт за ч. 2 ст. 309 КК України, ухвалою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 15 грудня 2020 року, залишеною без змін Дніпровським апеляційним судом, ОСОБА_1 скасовано іспитовий строк та направлено засудженого для відбування покарання у вигляді 4 років обмеження волі у зв`язку із систематичним порушенням умов іспитового випробування та вчинення нового кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, тобто розуміючи невідворотність покарання, може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, щоб уникнути реального позбавлення волі, у разі визнання його винним, не має постійного джерела доходу, що може спонукати його до вчинення нових кримінальних правопорушень та з метою уникнення кримінальної відповідальності може шляхом залякування, погроз схилити свідків до зміни наданих показів, або відмови від них, під час судового розгляду, оскільки підозрюваний раніше засуджений за вчинення насильницького злочину.

Також слідчий суддя бере до уваги конкретні обставини інкримінованого підозрюваному кримінального правопорушення, репутацію, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вищевказаному правопорушенні. Вищевказані обставини у повній мірі вказують саме на відсутність будь-яких стримуючих факторів, які б переконували слідчого суддю в тому, що підозрюваний не буде переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду або не буде чинити незаконний вплив на потерпілого, свідка та невстановлену особу, з якою він вчиняв інкриміноване йому діяння.

Згідно зі ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 цього Кодексу.

Слідчий суддя вважає, що в даному випадку сукупність вищеназваних ризиків та обґрунтованість доводів щодо обрання підозрюваному запобіжного заходу у виді тримання під вартою вказують на те, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти вищевказаному ризику протиправної поведінки підозрюваного.

Таким чином, у ході розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчим суддею встановлено обґрунтованість пред`явленої підозри, наявність вищевказаних ризиків та неможливість застосування більш м`якого запобіжного заходу, у зв`язку із чим вказане клопотання підлягає задоволенню.

Крім того, на вказаному етапі досудового розслідування він не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати саме суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не повноважний оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів, визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу.

Таким чином, суд вважає причетність підозрюваної особи до вчинення вказаного кримінального правопорушення достатньо вірогідною, що обумовлює законодавчо передбачену можливість застосування запобіжного заходу.

Також слідчий суддя вважає доведеними в ході розгляду вказаного клопотання наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України щодо можливості у підозрюваного незаконно впливати на свідків, переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, а також наявність ризику того, що підозрюваний може вчинити новий умисний злочин.

Обґрунтовуючи наявність вказаних ризиків, слідчий суддя також враховує у своїй сукупності дані про особу підозрюваного, його репутацію, соціальні зв`язки, конкретні обставини інкримінованого йому кримінального правопорушення, тяжкість покарання що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вищевказаних правопорушеннях.

Разом із цим, задовольняючи клопотання про обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та враховуючи те що, запобіжний захід у вигляді застави у цьому провадженні йому раніше не обирався і не був порушений, а також враховуючи конкретні обставини інкримінованого кримінального правопорушення та наявні підстави, передбачені ст.ст. 177, 178 КПК України, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави, як альтернативного запобіжного заходу.

Згідно з вимогами ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Враховуючи особу підозрюваного, а також те, що він офіційно не працює, тобто постійного доходу не має, на утриманні має двох дітей, суд приходить до переконання за необхідне визначити заставу відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України у розмірі 50 (п`ятдесят) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що дорівнює 113 500 гривень 00 коп., оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

Відповідно до ч. 7 ст. 182 КПК України у випадках, передбачених ч.ч. 3, 4 ст. 183 цього Кодексу, підозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

У зв`язку із чим, слідчий суддя вважає необхідним застосувати відносно вказаної особи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 32, 110, 131, 132, 176-178, 193, 194, 196, 197, 202, 205, 369-372, 395 КПК України, –

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого СВ ВП №3 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області старшого лейтенанта поліції Славінської А.В., погоджене прокурором західної окружної прокуратури м. Дніпра Шевченком Д.В., про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, задовольнити.

Обрати відносно підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) діб, тобто до 17 години 40 хвилин 20 липня 2021 року включно.

Одночасно визначити запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов`язків, визначених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Заставу визначити у розмірі, що становить 50 (п`ятдесят) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що дорівнює 113 500 (сто тринадцять тисяч п`ятсот) гривень 00 коп., яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем).

Підозрюваний або заставодавець мають право в будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали. З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного наступні обов`язки:

- прибувати за кожною вимогою слідчого, прокурора чи суду;

- не відлучатися із населеного пункту, де проживає, без дозволу суду;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання.

Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави, визначити два місяці з моменту внесення застави.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави та з моменту його звільнення з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави. У разі порушення обов`язків, покладених на нього у цій ухвалі, застава звертається у дохід держави.

Ознайомити та вручити підозрюваному під розпис копію ухвали про обрання запобіжного заходу.

Ухвала суду щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя: О.С. Приходченко

Ухвалу мені оголошено та копію вручено: _______ року.

_______/_____/