Ухвала суду № 97064479, 21.05.2021, Кіровський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 203/265/21

Провадження № 2/0203/497/2021

УХВАЛА

21 травня 2021 року Кіровський районний суд м. Дніпропетровська в залі суду в м. Дніпрі у складі:

головуючого судді – Ханієвої Ф.М.,

за участю секретаря судового засідання – Сядро Г.Г.,

за участі:

позивача – ОСОБА_1 ,

представника позивача – ОСОБА_2 ,

представника відповідача – Деянкова С.А.,

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в порядку загального позовного провадження заяви позивача та його представника, представника відповідача про виклик свідків та питання про зупинення провадження у справі до одержання згоди або відмови надати згоду виборного органу первинної профспілкової організації на звільнення працівника в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Структурного підрозділу «Запорізька дирекція залізничних перевезень» Регіональної філії «Придніпровська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

ВСТАНОВИВ:

20.01.2021 року до Кіровського районного суду м. Дніпропетровська звернувся ОСОБА_1 з позовною заявою до Структурного підрозділу «Запорізька дирекція залізничних перевезень» Регіональної філії «Придніпровська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця», в якій просить суд:

- поновити його на посаді головного інженера станції Запоріжжя-Ліве структурного підрозділу Запорізька дирекція залізничних перевезень регіональної філії Придніпровська залізниця АТ Укрзалізниця (код ЄДРПОУ 40081237);

- стягнути із Запорізької дирекції залізничних перевезень регіональної філії Придніпровська залізниця АТ Укрзалізниця (код ЄДРПОУ 40081237) на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.01.2021 року, цивільну справу № 203/265/21, провадження № 2/0203/497/2021, було розподілено головуючому судді Ханієвій Ф.М.

Ухвалою суду від 09.02.2021 року було відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду по суті за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи.

Ухвалою суду від 09.03.2021 року було задоволено заяву представника відповідача про перехід до розгляду справи в порядку загального позовного провадження та призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження, замінено засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.

У підготовче засідання, призначене на 21.05.2021 року, з`явились всі учасники судового процесу.

Під час підготовчого засідання 21.05.2021 року позивач та його представник, а також представник відповідача заявили письмові заяви про виклик свідків.

Представник позивача в обґрунтування заяви позивача про виклик свідків зазначила, що пояснення свідків, яких вони просять суд викликати, можуть підтвердити той факт, що цілий день 22.12.2020 року, тобто в період, що вказаний в актах, позивач знаходився в нормальному адекватному стані, від нього не було чутно запаху алкоголю з ротової порожнини, хода була рівною, а поведінка – звичайною. Тобто у вказаний період позивач не знаходився в стані алкогольного сп`яніння. Крім того, свідки можуть підтвердити його моральний стан після звільнення.

Тому, позивач та його представник повністю підтримали заяву про виклик свідків та, посилаючись на положення ст.ст. 76, 77, 83, 90 ЦПК України, просили суд її задовольнити та викликати для допиту в якості свідків: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 .

Представник відповідача заперечував проти задоволення заяви позивача та його представника про виклик свідків, зазначивши, що показання свідків не є належним доказом на підтвердження чи спростування факту перебування позивача у стані алкогольного сп`яніння. Тим більше, що відповідачем був складений акт про відмову позивача від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння у медичному закладі, а належним доказом перебування чи неперебування у стані алкогольного сп`яніння є відповідний медичний висновок, а не показання свідків. Тому він просив суд відмовити у задоволенні заяви позивача та його представника про виклик свідків.

Представник відповідача, у свою чергу, в обґрунтування своєї заяви про виклик свідків зазначив, що на підтвердження обставин, які вказані в актах про перебування працівника на робочому місці у нетверезому стані від 22.12.2020 року, про відмову від проходження медичного огляду у медичному закладі від 22.12.2020 року, акту від 24.12.2020 року про відмову від письмового ознайомлення з наказом, з урахуванням положень ст.ст. 69, 91 ЦПК України, просить суд: викликати та допитати в якості свідків наступних осіб:

- начальника Структурного підрозділу «Запорізька дирекція залізничних перевезень» Регіональної філії «Придніпровська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» - Трибіса Ігоря Миколайовича;

- заступника начальника кадрової та соціальної політики регіональної філії «Придніпровська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» - Кнеця Юрія Миколайовича;

- начальника відділу кадрів Структурного підрозділу «Запорізька дирекція залізничних перевезень» Регіональної філії «Придніпровська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» - Кириченко Оксану Вікторівну;

- начальника команди воєнізованої охорони ст. Запоріжжя-Ліве Структурного підрозділу «Запорізька дирекція залізничних перевезень» Регіональної філії «Придніпровська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» - Мастючина А.Г.;

- стрілка стрілецької команди ст. Запоріжжя-Ліве Структурного підрозділу «Запорізька дирекція залізничних перевезень» Регіональної філії «Придніпровська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» - Сторожева О.О.

Також під час підготовчого засідання, з урахування пояснень учасників судового процесу, викладених у письмових заявах по суті справи та положень ст. 43 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України), суд поставив на обговорення питання щодо необхідності запиту у Первинної профспілкової організації Станції Запоріжжя-Ліве Запорізької територіальної профспілкової організації Професійної спілки залізничників та транспортних будівельників України (69021, м. Запоріжжя, вул. Софіївська, 230) згоди або відмови надати згоду на звільнення працівника – позивача ОСОБА_1 , зупинення провадження у справі у зв`язку із цим.

Позивач та представник позивача, навіть з урахуванням того, що вони і зазначали у відповіді на відзив про необхідність отримання такої згоди на підставі ст. 43 КЗпП України, заперечують проти застосування положень вказаної статті, яка є новелою чинного законодавства України. А неотримання такої згоди відповідачем є самостійною підставою для скасування спірного наказу про звільнення позивача. Тому, враховуючи, що вони самостійно звертались до профспілкової організації та отримали усну відмову на надання згоди на звільнення працівника – позивача ОСОБА_1 , не вважають за доцільне запитувати таку згоду чи відмову надати згоду та зупиняти провадження у справі на цій підставі.

Представник відповідача наполягав на необхідності застосування ст. 43 КЗпП України з метою запиту згоди чи відмови надати згоду на звільнення працівника – позивача ОСОБА_1 та зупинення у зв`язку з цим провадження у справі, бо відсутність такої згоди є самостійною підставою для скасування спірного наказу про звільнення позивача.

Суд, заслухавши думки учасників судового процесу, проаналізувавши норми ЦПК України, КЗпП України, дійшов таких висновків.

Згідно зі ст. 69 ЦПК України, свідком може бути кожна особа, якій відомі будь-які обставини, що стосуються справи.

Згідно зі ст. 91 ЦПК України, виклик свідка здійснюється за заявою учасника справи. У заяві про виклик свідка зазначаються його ім`я, місце проживання (перебування) або місце роботи, обставини, які він може підтвердити. В ухвалі, якою суд вирішує питання про виклик свідка, суд попереджає свідка про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве показання чи відмову від давання показань на вимогу суду.

Суд зазначає, що заяви учасників судового процесу про виклик та допит свідків за змістом відповідають вимогам ст. 91 ЦПК України, в ході підготовчого засідання суду не було надано доказів того, що особи, про допит яких просять учасники, є такими, що не можуть бути допитані в якості свідків, згідно з ч. 1 ст. 70 ЦПК України. Заяви учасників судового процесу про виклик та допит свідків є обґрунтованими, з огляду на те, що обставини, про які вказано у них, можуть бути відомі особам, про допит яких вони просять, а їх показання можуть бути враховані судом при вирішенні спірних правовідносин між сторонами для повного, всебічного та об`єктивного встановлення всіх обставин по справі.

З огляду на викладене, суд вважає за необхідне задовольнити заяви учасників судового процесу про виклик та допит свідків, викликати в судове засідання для допиту в якості свідків:

- за заявою позивача та його представника: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ;

- за заявою представника відповідача: начальника Структурного підрозділу «Запорізька дирекція залізничних перевезень» Регіональної філії «Придніпровська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» - Трибіса Ігоря Миколайовича; заступника начальника кадрової та соціальної політики регіональної філії «Придніпровська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» - Кнеця Юрія Миколайовича; начальника відділу кадрів Структурного підрозділу «Запорізька дирекція залізничних перевезень» Регіональної філії «Придніпровська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» - Кириченко Оксану Вікторівну; начальника команди воєнізованої охорони ст. Запоріжжя-Ліве Структурного підрозділу «Запорізька дирекція залізничних перевезень» Регіональної філії «Придніпровська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» - Мастючина А.Г.; стрілка стрілецької команди ст. Запоріжжя-Ліве Структурного підрозділу «Запорізька дирекція залізничних перевезень» Регіональної філії «Придніпровська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» - Сторожева О.О.

Також суд зазначає, що відповідно до ст.ст. 12, 13, 77, 81 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Законом.

Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 40 КЗпП України, трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках, зокрема, появи на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп`яніння.

Відповідно до ч. 1, ч. 9 ст. 43 КЗпП України, розірвання трудового договору з підстав, передбачених, зокрема, пунктом 7 статті 40 цього Кодексу, може бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу (профспілкового представника), первинної профспілкової організації, членом якої є працівник.

Якщо розірвання трудового договору з працівником проведено власником або уповноваженим ним органом без звернення до виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника), суд зупиняє провадження по справі, запитує згоду виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) і після її одержання або відмови виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) в дачі згоди на звільнення працівника (частина перша цієї статті) розглядає спір по суті.

Відповідно до ч. 3 ст. 41 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності», звільнення членів виборного профспілкового органу підприємства, установи, організації (у тому числі структурних підрозділів), його керівників, профспілкового представника (там, де не обирається виборний орган професійної спілки), крім випадків додержання загального порядку, допускається за наявності попередньої згоди виборного органу, членами якого вони є, а також вищого виборного органу цієї професійної спілки (об`єднання професійних спілок).

Отже, системний аналіз вказаних вище норм чинного законодавства України дозволяє дійти висновку, що попередня згода чи відмова надати згоду на звільнення працівника, який є членом профспілкової організації, є обов`язковою умовою та має значення для правильного вирішення спору по суті.

Також Пленумом Верховного Суду України у пункті 15 постанови від 06 листопада 1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» роз`яснено, що суд, встановивши, що звільнення працівника проведено власником або уповноваженим ним органом без звернення до профспілкового органу, зупиняє провадження по справі, запитує згоду профспілкового органу і після її одержання або відмови профспілкового органу в дачі згоди на звільнення працівника розглядає спір по суті. Не буде суперечити закону, якщо до профспілкового органу в такому випадку звернеться власник чи уповноважений ним орган або суддя при підготовці справи до судового розгляду. Аналогічним чином вирішується спір про поновлення на роботі, якщо згоду профспілкового органу на звільнення визнано такою, що не має юридичного значення. Відмова профспілкового органу в згоді на звільнення є підставою для поновлення працівника на роботі.

Тобто, відсутність згоди чи відмови надати згоду на звільнення працівника сама по собі не є безумовною підставою для його поновлення на роботі, оскільки така згода або незгода на звільнення працівника повинна бути запитана судом.

У ході підготовчого засідання було встановлено, що позивач є членом Первинної профспілкової організації Станції Запоріжжя-Ліве Запорізької територіальної профспілкової організації Професійної спілки залізничників та транспортних будівельників України. Це підтверджується відповідною довідкою від 24.12.2020 року № 09 (а.с.21). За поясненнями представника відповідача, відповідач не звертався до профспілкової організації з поданням про надання згоди на звільнення позивача.

З урахуванням викладеного, суд доходить висновку про необхідність застосування положень ч. 9 ст. 43 КЗпП України та зупинення провадження в цивільній справі до одержання згоди або відмови надати згоду виборного органу первинної профспілкової організації на звільнення працівника – позивача ОСОБА_1 .

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 69, 91, 189, 196, 197 ЦПК України, ст. 43 КЗпП України, суд,

УХВАЛИВ:

Заяву позивача та його представника про виклик свідків в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Структурного підрозділу «Запорізька дирекція залізничних перевезень» Регіональної філії «Придніпровська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу – задовольнити повністю.

Викликати в судове засідання для допиту в якості свідків: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 .

Заяву представника відповідача про виклик свідків в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Структурного підрозділу «Запорізька дирекція залізничних перевезень» Регіональної філії «Придніпровська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу – задовольнити повністю.

Викликати в судове засідання для допиту в якості свідків:

- начальника Структурного підрозділу «Запорізька дирекція залізничних перевезень» Регіональної філії «Придніпровська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» - Трибіса Ігоря Миколайовича;

- заступника начальника кадрової та соціальної політики регіональної філії «Придніпровська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» - Кнеця Юрія Миколайовича;

- начальника відділу кадрів Структурного підрозділу «Запорізька дирекція залізничних перевезень» Регіональної філії «Придніпровська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» - Кириченко Оксану Вікторівну;

- начальника команди воєнізованої охорони ст. Запоріжжя-Ліве Структурного підрозділу «Запорізька дирекція залізничних перевезень» Регіональної філії «Придніпровська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» - Мастючина А.Г.;

- стрілка стрілецької команди ст. Запоріжжя-Ліве Структурного підрозділу «Запорізька дирекція залізничних перевезень» Регіональної філії «Придніпровська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» - Сторожева О.О.

Попередити свідків про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання чи відмову від давання показань на вимогу суду.

Провадження в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Структурного підрозділу «Запорізька дирекція залізничних перевезень» Регіональної філії «Придніпровська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу – зупинити до одержання згоди чи відмови надати згоду Первинної профспілкової організації Станції Запоріжжя-Ліве Запорізької територіальної профспілкової організації Професійної спілки залізничників та транспортних будівельників України (69021, м. Запоріжжя, вул. Софіївська, 230) на звільнення працівника – позивача ОСОБА_1 .

Ухвала суду в частині зупинення провадження у справі може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення відповідної ухвали суду.

У відповідності до пп. 15.5 п. 15 ч. 1 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

В іншій частині ухвала суду набирає законної сили з момент її підписання та оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали суду складений 21.05.2021 року.

Суддя Ф.М. Ханієва