Рішення № 97064232, 12.05.2021, Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 212/2655/21

2/212/2112/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 травня 2021 року м. Кривий Ріг

Жовтневий районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі: головуючого судді Пустовіт О.Г., за участі секретаря судового засідання Курбакової Ю.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» про відшкодування моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

31 березня 2021 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача ПАТ «Криворізький залізорудний комбінат» про відшкодування моральної шкоди в сумі 180 000,00 гривень без утримання податків з доходу фізичних осіб та інших податкових платежів.

В обґрунтування позовних вимог послався на те, що працював протягом 24 років на підприємстві Відповідача, з них: 11 років гірничим майстром, 13 років гірником очисного забою шахти «Октябрська» в умовах, які характеризувались перевищенням гранично допустимого рівня небезпечних та шкідливих факторів виробничого середовища, а саме: з 08.07.1996 р. по 09.03.2021 р. 09.03.2021 року був звільнений за власним бажанням у зв`язку з виходом на пенсію за віком. Рішенням МСЕК від 11.03.2021 року йому було встановлено 65% втрати професійної працездатності, і встановлено третю групу інвалідності, що підтверджується довідкою МСЕК Серія 12ААБ № 627561 від 11.03.2021 року та довідкою МСЕК серії 12 ААА № 059554 від 11.03.2021 р. У зв`язку із отриманими профзахворюваннями порушено та порушуються нормальні життєві зв`язки позивача, який позбавлений можливості реалізовувати свої звички та бажання, він постійно відчуває стійкий біль та обмеження рухів у шийному і поперековому відділах хребта в ноги на задній поверхні, переважно в ліву, в руки, в потилицю, терпкість ніг, судоми м`язів ніг та рук, біль та обмеження об`єму рухів в плечових, ліктьових, колінних суглобах, шум в голові і вухах, підвищену втомлюваність, загальну слабкість, оніміння в кистях та руках, зниження слуху, коливання АТ, головний біль, задишку при помірному фізичному навантаження, кашель сухий та з харкотинням.

У зв`язку з отриманим професійними захворюваннями у нього виникають труднощі з виконанням хатньої роботи, влітку працювати на дачі, в нього постійно виникають складнощі у зв`язку з загальною слабкістю, втомою та постійними болями. Тривалий процес лікування захворювання, пов`язаного з виробництвом, позбавляє його можливості вести повноцінний спосіб життя. Він постійно відчуває фізичні страждання та біль, обґрунтовані поганим самопочуттям та особливостями лікування. Окрім того, внаслідок отриманого ушкодження здоров`я, систематичною необхідністю отримання медичної допомоги, він постійно відчуває психологічний дискомфорт, порушення душевної рівноваги, вираженої у почуттях розпачу, тривоги, дратівливості, у почуттях страху, поганому сні на фоні сильних больових відчуттів.

Ухвалою судді Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 02 квітня 2021 року відкрито провадження у справі та призначено її до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Відповідач, який належним чином повідомлений про відкриття провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, скористався своїм правом та направив до суду відзив на позовну заяву, в якому просив суд у задоволені позовних вимог позивача відмовити.

Відповідь на відзив від Позивача до суду не надходила.

Згідно ст. 279 ЦПК України суд проводить розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Справа розглядається за відсутності учасників справи, тому у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази та оцінивши їх в сукупності, судом встановлені наступні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 08.07.1996 р. по 09.03.2021 р. перебував у трудових відносинах з ПАТ «Криворізький залізорудний комбінат» і працював 11 років гірничим майстром, 13 років гірником очисного забою шахти «Октябрська» і був звільнений з підприємства 09.03.2021 року у зв`язку власним бажанням у зв`язку з виходом на пенсію за віком, згідно п. 38 КЗпП України, що підтверджується копією трудової книжки на ім`я ОСОБА_1 .

Відповідно до Акту розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння) від 09.02.2021 року, складеного на підприємстві ПАТ «КРИВБАСЗАЛІЗРУДКОМ», встановлено наявність у ОСОБА_1 професійних захворювань - Радикулопатія білатеральна попереково-крижова L4-S1, шийна C6-C7, на фоні полі сегментарної дископатії, з вираженим статико-динамічним порушенням, часто рецидивуючий перебіг, зі стійким больовим і периферичним нейросудинним синдромами, нейродистрофією у вигляді остеоартрозу у поєданні з періартрозом колінних суглобів (ПФ другого ступеня). Вібраційна хвороба другої стадії від дії локальних вібрацій: синдром вегетативно-сенсорної полі невропатії з двостороннім плечолопатковим періартрозом ліктьових суглобів, з вазомоторно-трофічними порушеннями на кистях, стійкий больовий синдром. Хронічне обструктивне захворювання легень першої-другої стадії (пиловий бронхіт першої-другої стадії, емфізема легень першої-другої стадії ), група В. ЛН першого другого ступеня Захворювання професійні.

Відповідно до пункту 20 вказаного Акту враховуючи роботу ОСОБА_1 впродовж 24 років 10 місяців в умовах впливу шкідливих виробничих факторів, конкретних посадових осіб, які порушили законодавство про охорону праці, гігієнічні регламенти та нормативні акти, встановити неможливо.

Внаслідок зазначеного вище хронічного професійного захворювання, Позивач 11.03.2021року пройшов огляд медико-соціальною експертною комісією (надалі - МСЕК), де йому первинно встановлено ступінь втрати професійної працездатності - 65% (30% по радикулопатії, 20 % вібраційна хвороба, 15% по ХОЗЛ) внаслідок професійного захворювання, із встановленням третьої групи інвалідності з 01 квітня 2021 року до 01 березня 2022 року, з переоглядом 01 березня 2022 року. Вказані обставини підтверджується копією довідки МСЕК про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, потреби у наданні медичної та соціальної допомоги серії 12 ААА № 059554 та серії 12ААБ № 627561

Статтею 3 Конституції України передбачається, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Частина 4 статті 43, частина 1 статті46 Конституції Українипередбачають, що кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно дост.12 Закону України «Про охорону праці»відшкодування моральної шкоди провадиться власником, якщо небезпечні або шкідливі умови праці призвели до моральної втрати потерпілого, порушення його нормальних життєвих зв`язків, вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Під моральною втратою потерпілого розуміються страждання, заподіяні працівникові внаслідок фізичного або психічного впливу, що спричинило погіршення або позбавлення можливостей реалізації ним своїх звичок і бажань, погіршення відносин з оточуючими людьми, інших негативних наслідків морального характеру. Відшкодування моральної шкоди можливе без втрати потерпілим працездатності. Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.

Відповідно до статті 153 КЗпП України забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.

Статтею 237-1 КЗпП України передбачено проведення відповідно до законодавства власником або уповноваженим ним органом відшкодування моральної шкоди працівнику у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

У зв`язку з тим, що відповідно до положень ст. 237-1 КЗпП України відшкодувати працівнику моральну шкоду у випадку, передбаченому даною статтею, покладено на власника або уповноважений ним орган, і, як встановлено судом, втрата працездатності позивача настала внаслідок професійного захворювання, спричиненого негативними виробничими факторами під час виконання позивачем трудових обов`язків, і моральну шкоду йому заподіяно ушкодженням здоров`я, пов`язаним із виконанням трудових обов`язків, а роботодавець не забезпечив створення безпечних умов праці, суд дійшов висновку про необхідність відшкодування позивачу моральної шкоди за рахунок відповідача.

Відповідно до роз`яснень Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди)» з наступними змінами, факт заподіяння моральної шкоди пов`язують не лише зі станом напруженості під впливом сильнодіючого впливу, яким є стрес, а із наявністю втрат фізичного і психічного характеру, які тягнуть за собою порушення нормальних життєвих зв`язків потерпілого, зменшення його суспільної активності, потребують від нього додаткових зусиль для організації життя.

Як зазначено в п. 4.1. Рішення Конституційного Суду України від 27 січня 2004 року по справі № 1-9/2004 ушкодження здоров`я, заподіяні потерпілому під час виконання трудових обов`язків, незалежно від ступеня втрати професійної працездатності, спричинюють йому моральні та фізичні страждання. У випадку каліцтва потерпілий втрачає працездатність і зазнає значно більшої моральної шкоди, ніж заподіяна працівникові, який не втратив професійної працездатності.

Судом встановлено, що у зв`язку з отриманням професійного захворювання та встановленням стійкої втрати працездатності у розмірі 65%, встановлення третьої групи інвалідності, позивачу заподіяно моральну шкоду. Внаслідок отриманого професійного захворювання у позивача змінилися умови життя, він відчуває больові почуття, швидку втому, загальну слабкість.

Визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди, суд виходить із засад розумності, виваженості та справедливості, відповідно до п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» № 4 від 31.03.1995 року з подальшими змінами, яким передбачено, що розмір моральної шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин.

При цьому, суд враховує період роботи позивача в умовах впливу шкідливих виробничих факторів близько 25 років, характер та тривалість отриманого професійного захворювання, відсоток втрати позивачем професійної працездатності, тяжкість вимушених змін в його життєвих і виробничих стосунках, що позивачу первинно було встановлено 65% втрати професійної працездатності в зв`язку з професійним захворюванням до 01.03.2022 року, а також визнано особою з інвалідністю (3 група), суд, вважає за необхідне визначити розмір моральної шкоди 180 000 гривень, задовольнивши позовні вимоги в повному обсязі.

Частина 1 статті 133 ЦПК України передбачає, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до п.1 ч.3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема на професійну правничу допомогу.

Згідно ч.2 ст.137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Пунктом 3 частини 2 статті 141 ЦПК України передбачено, що у разі часткового задоволення позову інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно положення ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, у разі задоволення позову - на відповідача.

Як вбачається з позовної заяви, позивачем ставилось питання про стягнення з відповідача понесених ним судових витрат на правничу допомогу в розмірі 3000 грн., та на підтвердження вказаних витрат до позовної заяви долучено договір про надання правової допомоги, акт наданих послуг та квитанцію, тому дана вимога підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню в дохід держави судовий збір в сумі 1800 гривень.

Керуючись ст. ст.153,237-1 КЗпП України,Законом України «Про охорону праці», ст.ст.4,5,13,19,76-81,89,133,141,258-259,263,265 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» про відшкодування моральної шкоди - задовольнити повністю.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у зв`язку з ушкодженням здоров`я в розмірі 180 000 (сто вісімдесят тисяч) гривень без утримання податку з доходу фізичних осіб.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» в дохід держави судовій збір в розмірі 1800 (одна тисяча вісімсот) гривень.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу в розмірі 3000 (три тисячі) гривень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до апеляційної інстанції через Жовтневий районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відповідно до ч.6 ст.259 ЦПК України, якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження, залежно від складності справи складання повного рішення суду може бути відкладено на строк - не більш як п`ять днів з дня закінчення розгляду справи.

Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Повне найменування та ім`я сторін та інших учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Публічне акціонерне товариство «Криворізький залізорудний комбінат», ЄДРПОУ 00191307 юридична адреса: 50029, м. Кривий Ріг, вул. Сімбірцева, буд.1А.

Повне судове рішення складено 12 травня 2021 року.

Суддя: О. Г. Пустовіт