Рішення № 97063568, 21.05.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 травня 2021 року м. Київ №640/18448/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Шейко Т.І.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовомФізичної особи-підприємця ОСОБА_1 доГоловного управління Державної податкової служби у м. Києвіпровизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішеннявстановив:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, в якому просила суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми «Ш» №0284153320 від 21 травня 2020 року, ухвалене Головним управлінням Державної податкової служби у м. Києві.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач вказував на те, що оплата узгодженої суми податкового зобов`язання за єдиним податком з фізичних осіб відбувалася вчасно не пізніше 20 числа (включно) кожного місяця. Проте контролюючий орган, констатуючи порушення строків виконання податкового обов`язку на підставі дати валютування платежу, яка наставала після 20 числа відповідного місяця, з покликанням на норми Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» вказує, що з наданням платником податку до установи банку платіжного документу на перерахунок податку до бюджету, обов`язок такого платника щодо сплати податку припиняється. Тому, днем сплати податку до бюджету вважає день, коли банк прийняв документ на перерахування податку до бюджету на виконання. Відтак, вважаючи податкове повідомлення-рішення контролюючого органу протиправним, позивачка звернулася до суду із цим позовом.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 серпня 2020 року відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у якому він позову не визнав, вважає його безпідставним, необґрунтованим та просить у його задоволенні відмовити. Вказує, що внаслідок порушення позивачем свого обов`язку щодо своєчасної сплати узгодженого податкового зобов`язання у строки, встановлені законом, відповідачем правомірно застосовані до позивача штрафні санкції у порядку та розмірах, визначених ПК України.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 зареєстрована як фізична особа-підприємець (запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань № 2 066 000 0000 030781 від 17 травня 2012 року), перебуває на податковому обліку в Державній податковій інспекції у Деснянському районі міста Києва; із 01 червня 2012 року, перебуває на спрощеній системі оподаткування, платник єдиного податку 2 групи.

Головним управлінням Державної податкової служби у м. Києві проведено камеральну перевірку позивачки з питань своєчасності сплати єдиного податку за період з 2017 року - 2020 рік.

За результатами перевірки складено Акт №7129/26-15-33-16-11/ НОМЕР_1 від 28 квітня 2020 року.

На підставі Акту перевірки Головним управлінням Державної податкової служби у м. Києві прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Ш» №0284153320 від 21 травня 2020 року, яким нараховані штрафні санкції у сумі 5965,30 грн.

Вважаючи таке рішення контролюючого органу протиправним позивач звернулась з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам Окружний адміністративний суд міста Києва виходить з наступного.

Приписами частини другої статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 68 Конституції України встановлено, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно із підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України (далі ПК України) платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, установлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до пункту 295.1 статті 295 ПК України платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.

Згідно з положеннями пункту 300.1 статті 300 ПК України, платники єдиного податку несуть відповідальність відповідно до цього Кодексу за правильність обчислення, своєчасність та повноту сплати сум єдиного податку, а також за своєчасність подання податкових декларацій.

Пунктом 122.1 статті 122 ПК України передбачено, що несплата (неперерахування) фізичною особою платником єдиного податку, визначеною підпунктами 1 і 2 пункту 291.4 статті 291 цього Кодексу, авансових внесків єдиного податку в порядку та у строки, визначені цим Кодексом, тягне за собою накладення штрафу в розмірі 50 відсотків ставки єдиного податку, обраної платником єдиного податку відповідно до цього Кодексу.

У відповідності до норм чинного законодавства України сплата податків платником податків здійснюється, зокрема, у безготівковій формі шляхом здійснення переказу коштів через банківську установу.

Відповідно до пункту 1.24 статті 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ грошей в Україні» переказ грошей - це рух певної суми грошей з метою її зарахування на рахунок отримувача або видачі йому в готівковій формі. Ініціатором переказу у розумінні пункту 1.15 цієї ж статті Закону вважається особа, яка на законних підставах ініціює переказ грошей шляхом формування та подання відповідного документа на переказ або використання спеціального платіжного засобу.

Згідно з пунктом 8.1 статті 8 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» банк зобов`язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження.

Відповідно до пункту 22.4 статті 22 зазначеного Закону ініціювання переказу вважається завершеним з моменту прийняття банком платника розрахункового документа на виконання. При цьому банк має забезпечити фіксування дати прийняття розрахункового документа на виконання. Що ж до проведення самого переказу грошей, то це є обов`язковою функцією, яку має виконувати платіжна система (пункт 1.29 статті 1 цього Закону).

Отже, з наданням платником податку до установи банку платіжного документу на перерахування податку до бюджету, згідно з яким платник ініціює сплату, а банк приймає такий документ, обов`язок такого платника щодо сплати такого податку припиняється. Тому, днем сплати податку до бюджету вважається день, коли банк прийняв документ на перерахування податку до бюджету на виконання.

Вказаний правовий висновок сформульований Верховним Судом у постанові від 03 квітня 2018 року у справі № 809/3851/15.

Щодо правомірності винесення контролюючим органом податкового повідомлення-рішення форма «Ш» від 21 травня 2020 року №0284153320, суд зазначає таке.

Згідно з розрахунком штрафні санкції застосовані за червень, серпень, вересень, листопад 2017 року, січень, лютий, березень, травень, жовтень 2018 року, січень, березень, квітень, червень, липень, жовтень 2019 року.

Разом з тим, згідно з відомостями про проведені позивачкою оплати, що підтверджуються банківськими квитанціями (а.с. 31-46), жодного прострочення сплати не вбачається, оскільки кошти прийняті банківською установою в граничний день сплати відповідного податкового зобов`язання, а саме авансового платежу.

Таким чином суд дійшов висновку, що оплати відбувалися у відповідності до вимоги пункту 295.1 статті 295 ПК України не пізніше 20 числа (включно) кожного поточного місяця.

Контролюючий орган констатував порушення строків виконання податкового обов`язку на підставі дати рознесення платежу в ІКП платника податків, яка наставала після 20 числа відповідного місяця.

Відповідно до запроваджених цим Кодексом принципів податкового законодавства (підпункт 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 ПК України), принцип «презумпції правомірності рішень платника податку» застосовується в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

Аналогічно в пункті 56.21 статті 56 ПК України закріплено, що у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Так, Європейська конвенція про обчислення строків (ETS № 76) від 16.05.1972, яка застосовується до обчислення строків у цивільних, комерційних і адміністративних справах, у статті 5 вказує, що при обчисленні строку суботи, неділі та офіційні свята враховуються. Однак, якщо diesadquem (для цілей цієї Конвенції термін «diesadquem» означає день, у який строк спливає) строку, до спливу якого має бути здійснена та чи інша дія, припадає на суботу, неділю, офіційне свято чи день, який вважається офіційним святом, встановлений строк продовжується на перший робочий день, який настає після них.

У зв`язку з цим суд дійшов висновку про хибність висновків акта камеральної перевірки про порушення позивачем вимог пункту 295.1 статті 295 ПК України, та відповідно не довів суду наявність правових підстав для застосування до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 штрафної санкції за несвоєчасну сплату (перерахування) єдиного податку.

Зважаючи на викладене суд дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення форми «Ш» від 21 травня 2020 року №0284153320 підлягає скасуванню в повному обсязі.

У силу частин першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

При цьому, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, перевіривши та проаналізувавши матеріали справи і надані сторонами докази за правилами, встановленими статтею 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову.

Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 2, 72-77, 139, 241-246, 251 Кодексу адміністративного судочинства України суд -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми «Ш» №0284153320 від 21 травня 2020 року, ухвалене Головним управлінням Державної податкової служби у м. Києві.

3. Стягнути на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у м. Києві (04116, м. Київ, вулиця Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 43141267) понесені судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 845,00 грн.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду в порядку та у строки, встановлені статтями 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Т.І. Шейко