Рішення № 97063167, 17.05.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 травня 2021 року місто Київ №640/8422/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Іщука І.О., при секретарі судового засідання Лук`янець Д.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 доОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 Адміністрації Державної прикордонної служби України, Окремого контрольно-пропускного пункту Військової частини 1492провизнання протиправними дій,за участі:

представника позивачів 1,2,3 - Шабельнікова А.В.,

представника позивачів 4,5 - не з`явився (клопотання про розгляд справи без участі представника);

представника відповідача-1 - Яреська А.В.,

представника відповідача-2 - Яреська А.В.

На підставі частини третьої статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 17.05.2021 проголошено скорочену (вступну та резолютивну) частини рішення. Виготовлення рішення у повному обсязі відкладено, про що повідомлено осіб, які брали участь у розгляді справи, з урахуванням вимог частини шостої статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 звернулись до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Адміністрації Державної прикордонної служби України, Окремого контрольно-пропускного пункту Військової частини 1492, в якій просять суд (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 01.07.2020 №03-14/90559/20) визнати протиправними дії Адміністрації Державного прикордонної служби України та Окремого контрольно-пропускного пункту "Київ" - Військової частини 1492, які полягали у здійсненні 17.10.2019 прикордонного контролю, тривалість якого перевищила час стоянки транспортного засобу - літаку рейсу PS 305 Київ-Рим, що здійснювало Публічне акціонерне товариство «Авіакомпанія «Міжнародні Авіалінії України» через Міжнародний аеропорт «Бориспіль», що спричинило неможливість посадки на літак ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 .

Обгрунтовуючи зміст своїх позовних вимог представником позивачів зазначено про те, що ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 замовили та оплатили квитки на авіарейс PS305 Київ (Бориспіль міжнародний)-Рим (Фумічино), який здійснював Публічне акціонерне товариство «Авіакомпанія «Міжнародні Авіалінії України». Відповідно до вказаного рейсу, згідно квитків та розкладу виліт був запланований на 17.10.2019 о 10:05 год., фактично виліт з аеропорту було виконано о 10:13 год., час зльоту літака 10:23 год. Як зазначено представником позивачів, останні прибули до аеропорту Бориспіль завчасно, близько 09:00 та перебували в залі офіційних делегацій. Приблизно о 09:20-09:40 год. вони, пройшовши прикордонний контроль, виїхали із залу офіційних делегацій на окремому автобусі до літака на посадку, проте під час руху в автобусі до літака, супроводжуючі особи їм повідомили про необхідність повернення назад до залу офіційних делагацій. Позивачів було повернуто до залу офіційних делагацій у зв`язку з необхідністю повторної перевірки документів, однак, як зауважив представник позивачів, паспортний повторний контроль був проведений виключно відносно ОСОБА_5 ОСОБА_6 приблизно о 09:50 год., а о 10:00-10:10 год. ОСОБА_5 було повернуто паспорт, але на той час посадку позивачів на літак до Риму здійснити вже не вбачалося за можливе, оскільки відповідачами було здійснено прикордонний контроль, тривалість якого перевищила час стоянки транспортного засобу - літака рейсу PS305 Київ-Рим.

Представник позивачів наголосив на тому, що посадові особи Державної прикордонної служби України грубо та безпідставно порушили право на виїзд з України позивачів, оскільки тривалість прикордонного контролю останніх перевищила час стоянки транспортного засобу, що унеможливило посадку на транспортний засіб та виліт позивачів 17.10.2019 літаком рейсу PS305 Київ-Рим, який здійснювала ПАТ «Авіакомпанія «Міжнародні Авіалінії України».

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.04.2020 позовну заяву залишено без руху. Позивачі у встановлені судом строки усунули недоліки позовної заяви.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.04.2020 адміністративну справу №640/8422/20 прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.

Через канцелярію Окружного адміністративного суду міста Києва 26.05.2021 від представника Адміністрації Державної прикордонної служби України (надалі - відповідач-1) надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого останній позовні вимоги не визнає, вважає їх такими, що не грунтуються на законі, є бепідставними, а тому не можуть бути задоволені, оскільки здійнення в установленому порядку прикордонного контролю і пропуску через державний кордон України осіб здійснюється прикордонними загонами та окремими контрольно-пропускним пунктом. З огляду на наведене, відповідач-1 наголосив на тому, що поноважень на здійснення прикордонного контролю останньому не надано. Крім того, відповідач-1 пояснив, що він не володіє і не зобов`язаний володіти інформацією про часові показники вибуття та прибуття до залу офіційних делегацій, а відсутність точно зафіксованого позивачами часу повернення до залу офіційних делегацій, а також отримання капітаном ОСОБА_6 документів не може бути належним доказом вини відповідача-1. Також відповідачем-1 зазначено про те, що не враховуючи того, що на момент отримання паспорта реєстрація на рейс була закінчена, що унеможливлювало посадку позивачів, ними не зазначено чому факт отримання паспорта у ОСОБА_5 та здійснення його перевірки завадив іншим позивачам скористатись рейсом та вилетіти. Окрім пояснень позивачів, що зі слів супроводжуючих осіб до них «є питання у служби прикордонного контролю» інші дані відсутні, адже повторній перевірці підлягав лише паспорт ОСОБА_5 .

Стосовно повторної перевірки документів з перевищенням часу стоянки транспортного засобу - літаку рейсу PS 305 Київ-Рим, що здійснювало Публічне акціонерне товариство «Авіакомпанія «Міжнародні Авіалінії України» через Міжнародний аеропорт «Бориспіль» відповідач-1 зазначив про те, що позивачами не доведено що така перевірка мала місце та була повторною. При цьому, у посадової особи зі складу зміни прикордонних нарядів наявні повноваження щодо перевірки законності перебування осіб у пункті пропуску, їх ідентифікації, вирішення питання про скасування інформації про перетинання державного кордону з баз даних Державної прикордонної служби України, що неможливо без перевірки паспортного документа.

Представником позивачів 01.07.2020 подано до суду відповідь на відзив, відповідно до якої представник вважає, що пояснення, заперечення та аргументи, викладені у відзиві є необгрунтованими, безпідставними та такими, що не спростовують фактів, викладених у позовній заяві, адже Адміністрація державної прикордонної служби України, будучи органом який здійснює управління та контроль за діяльністю органів охорони кордону, а отже здійснює управління та контроль за прикордонним контролем та є саме тим органом, який несе відповідальність за протиправність дій працівників, які здійснюють прикордонний контроль, а тому доводи відповідача щодо відсутності у нього повноважень на здійснення прикордонного контролю та відсутність підстав для його відповідальності є нічим іншим як спробою відповідача-1 уникнути відповідальності за протиправні дій працівників Державної прикордонної служби України.

Представником позивача наголошено на безпідставності доводів відповідача-1 про можливість посадки на рейс позивачів, у яких не вимагався паспорт капітаном ОСОБА_6 , оскільки вони спростовуються і відсутністю практичної можливості здійснення посадки на рейс у випадку повернення транспортного засобу, який доставляв пасажирів для посадки, як і тим фактом, що авіакомпанія "МАУ" була повідомлена про те, що такі пасажири недопущені для посадки на рейс прикордонною службою України. На переконання позивачів, відзив відповідача є таким, що не спростовує доводів позивачів, а аргументи, викладені у ньому, є безпідставними та необгрунтованими.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.07.2020 залучено до участі у справі №640/8422/20 в якості співвідповідача - Окремий контрольно-пропускний пункт "Київ" Військова частина 1492, а також прийнято заяву про уточнення позовних вимог від 01.07.2020 №03-14/90559/20.

У своїй заяві представник позивачів зазначив про те, що із отриманого від відповідача-1 відзиву на позовну заяву стало відомо про безпосередній структурний підрозділ відповідача - територіальний орган центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, який приймав безпосередню участь у проведенні прикордонного контролю щодо позивачів та вчинив протиправні дії, які полягали у здійсненні 17.10.2019 прикордонного контролю, тривалість якого перевищила час стоянки транспортного засобу, що унеможливило посадку на транспортний засіб та виліт позивачів 17.10.2019.

На думку представника позивача, оскільки саме посадові особи відповідачів, не маючи права проводити прикордонний контроль за межами часу стоянки літака, затягнули його проведення, що унеможливило посадку на нього позивачів, належним способом захисту останніх є вимога про визнання дій протиправними, а належними відповідачами у справі визначено Адміністрацію Державної прикордонної служби України та Окремий контрольно-пропускного пункту Військової частини 1492.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.07.2020 призначено судове засідання в адміністративній справі №640/8422/20.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.08.2020 викликано в якості свідка - начальника 3-го відділення ВПС "Бориспіль-2" ОСОБА_6 .

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.09.2020 викликано в якості свідка - інспектора прикордонної служби 1 категорії відділення інспекторів прикордонної служби "Бориспіль (ЗОД)" відділу прикордонної служби "Бориспіль-2" прапорщика ОСОБА_7 .

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.10.2020 викликано в якості свідків - працівників Державного підприємства "Зал офіційних делегацій" ОСОБА_10., ОСОБА_8 , ОСОБА_9 .

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.11.2020 повторно викликано в якості свідків - працівників Державного підприємства "Зал офіційних делегацій" ОСОБА_10 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 .

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.12.2020 викликано в якості свідків - працівників Державного підприємства "Зал офіційних делегацій" ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 .

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.01.2021 повторно викликано в якості свідків - працівників Державного підприємства "Зал офіційних делегацій" ОСОБА_12 та ОСОБА_14 .

Відповідно до поданих представником Окремого контрольно-пропускного пункту Військової частини 1492 (надалі - відповідач-2) пояснень від 11.03.2021 під час несення служби старшим зміни прикордонних наряді ОСОБА_6 було помічено, що до пункту пропуску прибули пасажири, тому, з метою перевірки законності перебування даних пасажирів в пункт пропуску ним було здійснено перевірку паспортного документа першої зустрічної особи, якою, як виявилось в подальшому, був ОСОБА_3 .Після перевірки ОСОБА_6 було встановлено те, що дані пасажири вже проходили прикордонний контроль та їм був наданий дозвіл на виїзд з України, після чого дані пасажири вибули з пункту пропуску на посадку літака, але з невідомих на те причин автобус, на якому слідували пасажири, повернувся до пункту пропуску у зворотному напрямку. Будь-яких вказівок повернення автобусу ОСОБА_6 нікому не надавав. Також з пояснень свідків - працівників ДП «ЗОД» не було підтверджено того факту, що саме посадові особи ОКПП надавали вказівки щодо повернення автобусу, на якому слідували пасажири. У зв`язку із тим, що позивачі пройшли прикордонний контроль та не покинули територію України, інформацію про перетин державного кордону з бази даних «Відомості осіб, які перетнули державний кордон України» стосовно них було скасовано.

Таким чином, відповідач-2 вважає, що під час здійснення процедури прикордонного контролю стосовно позивачів, персонал Окремого контрольно-пропускного пункту «Київ» діяв у відповідності до вимог ст. 19 Конституції України.

У своїх письмових запереченнях від 05.04.2021 представник позивачва зауважив, що ОСОБА_6 було добре відомо про ймовірну причину повернення автобусу з пасажирами після проходження паспортного контролю, а отже, відомості, надані в поясненнях відповідача-2, на думку представника позивачів, є неправдивими та такими, що не відповідають дійсності.

Згідно з поясненнями від 17.05.2021 представник позивачів зазначив про те, що внаслідок тривалого прикордонного контролю, що полягав у безпідставній повторній перевірці позивачів, яку здійснювали представники відповідачів, позивачі були позбавлені можливості здійснити авіавиліт до місця призначення, що є протиправними діями з боку відповідачів.

Відповідач-2 у своїх поясненнях від 17.05.2021 зазначив про те, що позивачами не доведено факту проведення повторної перевірки стосовно них, а перевірка документів у ОСОБА_5 була проведена відповідно до Наказу Окремого контрольно-пропускного пункту "Київ" від 15.11.2016 №55-ОД, яким затверджено Положення про режим в пунках пропуску через державний кордон "Бориспіль", Київ (Жуляни), "Гостомель", Черкаси-аеропорт" та пункті контролю "Бориспіль" на території військової частини А2215, пунктом 3.3. якого передбачено, що контроль за додержанням режиму в пункті пропуску (пункті контролю) здійснюється складом зміни прикордонних нарядів та працівниками аеропорту. Усі особи, які перебувають в пункті пропуску (пункт контролю) зобов`язані надавати на вимогу посадових осіб відповідного відділу прикордонної служби для перевірки документи, які підтверджують законність їх перебування в межах його території.

Під час судового розгляду справи судом оголошувались перерви та розгляд справи відкладався у відповідності із приписами Кодексу адміністративного судочинства України.

Представник позивачів у судовому засіданні 17.05.2021 позовні вимоги підтримав та просив суд позов задовольнити у повному обсязі; представник відповідачів заперечував проти позову та просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

На підставі частини третьої статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні 17.05.2021 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, відзив, відповідь на відзив та письмові пояснення, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до авіаквитків від 11.10.2019 №KD7YMB, №KUL3EE, №KD7YMB (3), ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 замовили та оплатили квитки на авіарейс №PS305 Київ-Рим, який здійснювався авіакомпанією "МАУ". Виліт рейсу PS305 з Міжнародного аеропорту "Бориспіль" був запланований на 17.10.2019 о 10:05. Час прибуття вищезазначено рейсу за розкладом в Міжнародний аеропорт "Рим" - 17.10.2019 о 12:00 за місцевим часом.

Як вбачаєтьсу з тексту позовної заяви, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 прибули до аеропорту Бориспіль завчасно, близько 09:00 та перебували в залі офіційних делегацій. Приблизно о 09:20-09:40 год. вони, пройшовши прикордонний контроль, виїхали із залу офіційних делегацій на окремому автобусі до літака на посадку, проте під час руху в автобусі до літака, супроводжуючі особи їм повідомили про необхідність повернення назад до залу офіційних делегацій. Позивачів було повернуто до залу офіційних делегацій у зв`язку з необхідністю повторної перевірки документів. Вказаний паспортний повторний контроль був проведений виключно відносно ОСОБА_5 ОСОБА_6 приблизно о 09:50 год., а о 10:00-10:10 год. ОСОБА_5 було повернуто паспорт.

Представником позивачів зазначено про те, що на той час (10:00-10:10 год) посадку позивачів на літак до Риму здійснити вже не вбачалося за можливе, оскільки відповідачами було здійснено прикордонний контроль, тривалість якого перевищила час стоянки транспортного засобу - літака рейсу PS305 Київ-Рим.

Листом від 11.03.2020 №0232-2649/0/6-20-Вих Адміністрація державної прикордонної служби на адвокатський запит від 02.03.2020 №20302/2 повідомила про наявну інформацію щодо запитуваних представником позивачів осіб, що містяться в базі даних "Відомості про осіб, які перетнули державний кордон України", а саме:

- ОСОБА_17 : пункт пропуску - Бориспіль D; дата та час перетинання - 17.10.2019 о 09:16; характеристика ТЗ - 305 Київ-Рим;

- ОСОБА_18 : пункт пропуску - Бориспіль D; дата та час перетинання - 17.10.2019 о 09:18; характеристика ТЗ - 305 Київ-Рим.

Відповідач-1 у вказаному листі зазначив про те, що в подальшому дану інформацію було видалено з Бази даних осіб в установленому порядку.

На думку позивачів, посадові особи Державної прикордонної служби України та Окремого контрольно-пропускного пункту Військової частини 1492 грубо та безпідставно порушили право на виїзд їх з України, оскільки тривалість прикордонного контролю останніх перевищила час стоянки транспортного засобу, що унеможливило посадку на транспортний засіб та виліт позивачів 17.10.2019 літаком рейсу PS 305 Київ-Рим, який здійснювала ПАТ «Авіакомпанія «Міжнародні Авіалінії України».

Оскільки посадові особи Адміністрації Державної прикордонної служби України та Окремого контрольно-пропускного пункту Військової частини 1492 здійснили прикордонний контроль поза межами часу стоянки літака, що зумовило неможливість вильоту ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 авіарейсом №PS305 Київ-Рим, який здійснювався авіакомпанією "МАУ", виліт якого був запланований 17.10.2019 о 10:05, позивачі звернулися до суду з даним адміністративним позовом про визнання протиправними дій Адміністрації Державного прикордонної служби України та Окремого контрольно-пропускного пункту "Київ".

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

Правові основи здійснення прикордонного контролю, порядок його здійснення, умови перетинання державного кордону України визначені Законом України «Про прикордонний контроль» від 05.11.2009 №1710-VI (надалі - Закон №1710), Закону України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України» від 21.01.1994 №3857-XII (надалі Закону №3857-XII) та Правилами Про затвердження Правил перетинання державного кордону громадянами України, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.1995 №57.

Відповідно до частини першої статті 2 Закону №1710-VI прикордонний контроль - державний контроль, що здійснюється Державною прикордонною службою України, який включає комплекс дій і систему заходів, спрямованих на встановлення законних підстав для перетинання державного кордону особами, транспортними засобами і переміщення через нього вантажів.

Згідно з частиною другою статті 2 Закону №1710-VI прикордонний контроль здійснюється з метою протидії незаконному переміщенню осіб через державний кордон, незаконній міграції, торгівлі людьми, а також незаконному переміщенню зброї, наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, боєприпасів, вибухових речовин, матеріалів і предметів, заборонених до переміщення через державний кордон.

Частиною четвертою статті 2 Закону №1710-VI передбачено, що прикордонний контроль включає: перевірку документів; огляд осіб, транспортних засобів, вантажів; виконання доручень правоохоронних органів України; перевірку виконання іноземцями, особами без громадянства умов перетинання державного кордону у разі в`їзду в Україну, виїзду з України та транзитного проїзду територією України; реєстрацію іноземців, осіб без громадянства та їх паспортних документів у пунктах пропуску через державний кордон; перевірку автомобільних транспортних засобів з метою виявлення викрадених.

У відповідності до статті 6 №1710-VI перетинання особами, транспортними засобами державного кордону і переміщення через нього вантажів здійснюються лише за умови проходження прикордонного контролю та з дозволу уповноважених службових осіб Державної прикордонної служби України, а у випадках, визначених цим Законом, - посадових осіб Державної прикордонної служби України, якщо інше не передбачено цим Законом.

Початком здійснення прикордонного контролю особи, транспортного засобу, вантажу є момент подання особою паспортного, інших визначених законодавством документів для перевірки уповноваженій службовій особі Державної прикордонної служби України.

Пропуск осіб через державний кордон здійснюється уповноваженими службовими особами Державної прикордонної служби України за дійсними паспортними документами, а у передбачених законодавством України випадках також за іншими документами. Пропуск транспортних засобів, вантажів через державний кордон здійснюється після проходження всіх передбачених законом видів контролю на державному кордоні.

Прикордонний контроль вважається закінченим після надання уповноваженою службовою особою Державної прикордонної служби України дозволу на перетинання державного кордону особою, транспортним засобом, вантажем або після доведення до відома відповідної особи рішення про відмову у перетинанні державного кордону особою, транспортним засобом, вантажем.

Прикордонний контроль та пропуск через державний кордон осіб, транспортних засобів, вантажів проводяться з урахуванням оцінки ризиків, що здійснюється за методиками, визначеними спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у справах охорони державного кордону.

Відповідно до статті 7 Закону №1710-VI паспортні та інші документи громадян України, іноземців та осіб без громадянства, які перетинають державний кордон, перевіряються уповноваженими службовими особами Державної прикордонної служби України з метою встановлення їх дійсності та приналежності відповідній особі. При цьому з`ясовується наявність або відсутність підстав для тимчасової відмови особі у перетинанні державного кордону.

У ході перевірки документів уповноважені службові особи Державної прикордонної служби України використовують технічні засоби контролю для пошуку ознак підробки у документах, здійснюють пошук необхідної інформації у базах даних Державної прикордонної служби України, а також за результатами оцінки ризиків проводять опитування осіб, які прямують через державний кордон.

Уповноважені службові особи Державної прикордонної служби України з урахуванням результатів оцінки ризиків можуть проводити повторну перевірку документів осіб, які перетинають державний кордон.

Паспортні та інші документи осіб перевіряються в кабінах паспортного контролю, на смугах руху транспорту, у контрольних павільйонах, службових приміщеннях пунктів пропуску через державний кордон чи безпосередньо в транспортних засобах.

Згідно з пунктом 1 Положенням про Адміністрацію Державної прикордонної служби України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 №533 (надалі - Положення №533) Адміністрація Державної прикордонної служби України Адміністрація Державної прикордонної служби України (Адміністрація Держприкордонслужби) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сфері захисту державного кордону та охорони суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні.

Відповідно до підпунктів 4, 5 пункту 4 Положення №533 Адміністрація Держприкордонслужби відповідно до покладених на неї завдань, серед іншого, організовує в установленому законодавством порядку здійснення прикордонного контролю та пропуск через державний кордон осіб, транспортних засобів і вантажів; організовує контроль за додержанням режиму в пунктах пропуску через державний кордон.

Таким чином, з наведеного вбачається, що Адміністрація державного прикордонного контролю України наділена повноваженнями щодо організації порядку та контролю здійснення прикордонного контролю, проте безпосередньо обов`язку щодо проведення такого контролю Адміністрацією Держприкордонслужби законом не визначено.

Як зазначено в тексті позовної заяви, після проходження прикордонного контролю позивачі виїхали із залу офіційних делегацій на окремому автобусі до літака на посадку, проте під час руху в автобусі до літака, супроводжуючі особи повідомили про необхідність повернення до залу офіційних делегацій через технічні затримки вильоту літака.

За посиланням позивачів, після повернення до залу офіційних делегацій до них підійшов капітан ОСОБА_6 , який повідомив про необхідність повторної перевірки документів, для чого взяв у одного з позивачів - ОСОБА_5 закордонний паспорт, інші позивачі чекали своєї черги.

При цьому, відповідач-1 зауважив, що ОСОБА_6 станом на 17.10.2019 (станом, на момент проведення прикордонного контролю позивачів) військову службу в Адміністрації Державної прикордонної служби України не проходив.

Як зазначено відповідачем у відзиві на позовну заяву, згідно Технологічної схеми пропуску осіб, транспортних засобів та вантажів через державний кордон України в міжнародному пункті пропуску для повітряного сполучення "Бориспіль", затвердженої наказом Окремого контрольно-пропускного пункту "Київ" від 22.03.2019 №10-ОД, здійснення в установленому порядку прикордонного контролю і пропуску через державний кордон України осіб, транспортних засобів, вантажів здійснює Окремий контрольно-пропускний пункт "Київ", який є оперативно-службовою ланкою Державної прикордонної служби України, зокрема, такою юридичною особою є Військова частина 1492.

У зв`язку з зазначеним, під час розгляду справи позивачами було уточнено позовні вимоги та заявлено клопотання про залучення співвідповідача - Окремий контрольно-пропускний пункт "Київ" Військова частина 1492.

Таким чином, ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.07.2020 залучено до участі у справі №640/8422/20 в якості співвідповідача - Окремий контрольно-пропускний пункт "Київ" Військова частина 1492, а також прийнято заяву про уточнення позовних вимог від 01.07.2020 №03-14/90559/20.

Згідно наданих позивачами копій квитків, довідки авіакомпанії «Міжнародні Авіалінії України» від 21.02.2019 №04.2-02-7801, виліт літака рейсу PS 305 сполученням «Київ-Рим» 17.10.2019 був запланований за розкладом о 10:05 за київським часом.

Згідно довідки авіакомпанії «Міжнародні Авіалінії України» від 21.02.2019 №04.2-02-7801 фактичний час відправлення - 10:23. Посадка на рейси авіакомпанії «Міжнародні Авіалінії України» закінчується за 15 хвилин до виправлення рейсу за розкладом.

Таким чином посадка на рейс PS 305 сполученням «Київ-Рим» 17.10.2019, з урахуванням розкладу виліту літака, закінчилась о 09:50.

Згідно листа ДПМА «Бориспіль» від 28.10.2019 № 35-22-495 17.10.2019 при виконанні рейсу PS 305 авіакомпанії «Міжнародні Авіалінії України» за маршрутом «Київ-Рим» повітряним судном фактично було виконано виліт о 10:13 за київським часом, час зльоту - 10:23.

За посиланням відповідача-1, позивачі не зазначають час коли саме вони повернулись до залу офіційних делегацій, а лише той факт, що приблизно о 09:50 паспорт був наданий капітану ОСОБА_6 , таким чином позивач не виключає факту повернення до залу офіційних делегацій та надання паспорту і після 09:50, тобто після фактичного закінчення реєстрації на рейс.

На підтвердження протиправності дій відповідачів позивачем подано до суду протокол допиту свідка від 24.01.2020, відповідно до якого старшим детективом Національного бюро Третього відділу детективів Першого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів НАБУ Скубаком Едуардом Олександровичем, в рамках досудового розслідування у кримінальному провадженні №42018000000000954 від 24.04.2018 за адресою: м. Київ, вул. Василя Сурикова, 3, з дотриманням вимог статтей 65, 66, 95, 104, 106, 223, 224 КПК України, допитано свідка ОСОБА_6 , начальника 3-го відділення ВПС "Бориспіль-2", якого було викликано для дачі показань у кримінальному провадженні №42018000000000954 від 24.04.2018 за підозрою ОСОБА_5 за частиною другою статті 364, 366-1 КК України.

Стосовно посилань на протокол допиту ОСОБА_6 у кримінальному провадженні №42018000000000954 від 24.04.2018, суд зазначає наступне.

Частиною першою статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно частини першої статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

Так, законом, який визначає порядок отримання показань під час досудового слідства та порядок їх фіксації у протоколі допиту є Кримінальний процесуальний кодекс України.

У частині першій статті 23 Кримінального процесуального кодексу України закріплено, що суд досліджує докази безпосередньо. Показання учасників кримінального провадження суд отримує усно. Частина друга цієї ж статті визначає, що не можуть бути визнані доказами відомості, що містяться в показаннях, речах і документах, які не були предметом безпосереднього дослідження суду, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Суд може прийняти як доказ показання осіб, які не дають їх безпосередньо в судовому засіданні, лише у випадках, передбачених цим Кодексом.

Частиною четвертою статті 95 Кримінального процесуального кодексу України передбачено, що суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них.

Таким чином, протоколи допиту свідків, отримані на стадії досудового розслідування, можуть бути визначені як докази лише в разі їх відображення під час розгляду кримінального провадження в суді.

Відповідно до частини шостої статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Отже, до винесення вироку в рамках кримінального провадження, протокол допиту свідка на стадії досудового розслідування не може вважатись належним доказом в адміністративному судочинстві.

Разом з тим, з метою отримання пояснень відносно спору у даній справі для всебічного і повного з`ясування обставин справи під час розгляду справи судом були допитані свідки, зокрема, начальник 3-го відділення ВПС "Бориспіль-2" ОСОБА_6 ; інспектор прикордонної служби 1 категорії відділення інспекторів прикордонної служби "Бориспіль (ЗОД)" відділу прикордонної служби "Бориспіль-2" прапорщика ОСОБА_7 .

З пояснень свідка ОСОБА_6 стало відомо, що 17.10.2019 протягом робочого дня останній виконував обов`язки прикордонного наряду "Старший зміни прикордонної служби". Конкретних обставин прикордонного контролю ОСОБА_5 та членів його родини 17.10.2019 у зв`язку з давністю подій та великим обсягом службового навантаження не пам`ятає.

ОСОБА_6 під час надання пояснень зазначив про те, що перервірка паспортних документів в пункті пропуску здійснювалась та здійснюється як для встановлення їх дійсності та приналежності відповідній особі, а також дослідження за результатами оцінки ризиків документів, що стосуються транспортних засобів, вантажів, так і для перевірки порядку перебування і пересування всіх осіб у межах території аеропортів, відкритих для міжнародного сполучення, який встановлено наказом начальника ОКПП "Київ".

При цьому ОСОБА_6 повідомив, що жодних доручень або вказівок з приводу повернення позивачів до залу офіційних делегацій він не отримував та підлеглим не доручав. Крім того, вказаний свідок зауважив, що підставою для отримання паспортного документу ОСОБА_5 та членів його родини могло слугувати саме необхідність перевірки оформлення та видалення інформації з Баз даних, оскільки згідно пункту 7.14 Технологічної схеми пропуску осіб, транспортних засобів та вантажів через державний кордон України в міжнародному пункті пропуску для повітряного сполучення "Бориспіль", затвердженої наказом Окремого контрольно-пропускного пункту "Київ" від 22.03.2019 №10-ОД пасажири, рейс яких відмінено, або виїзд яких з інших причин не відбувся, виводяться представником авіакомпанії/хендлінгової компанії з території у зворотному порядку.

Крім того, у судовому засіданні 19.10.2020 в якості свідка судом допитано інспектора прикордонної служби 1 категорії відділення інспекторів прикордонної служби "Бориспіль (ЗОД)" відділу прикордонної служби "Бориспіль-2" прапорщика ОСОБА_7 з метою отримання пояснень відносно спору у даній справі для всебічного і повного з`ясування обставин справи.

Так, вказаний свідок повідомив суд про відсутність прийняття рішення на здійснення повторної перевірки.

Досліджуючи матеріали справи, заслухавши пояснення свідків, судом встановлено, що під час повернення позивачів до залу офіційних делегацій документи, а саме, закордонний паспорт перевірявся посадовою особою Окремого контрольно-пропускного пункту Військової частини 1492 виключно у ОСОБА_5 .

При цьому, в інших позивачів відповідачем-2 документи не вимагались.

Як вбачається з листа авіакомпанії "Міжнародні авіалінії України" від 06.05.2020 №04.2-02-16130, пасажири рейсу PS 305 - 17.10.2019, а саме, ОСОБА_1 , ОСОБА_18 , ОСОБА_17 не були допущені на посадку борт літака, що виконував рейс PS 305 - 17.10.2019, співробітниками прикордонної служби України в ДПМА "Бориспіль". Виліт рейсу був запланований о 10:05.

Разом, з тим судом встановлено, що при поверненні до залу офіційних делегацій документи перевірялись виключно у ОСОБА_5 .

У взаєямозв`язку викладених обставин слід дійти висновку, що ОСОБА_5 , як і інші позивачі, не був допущений на посадку борт літка співоробітниками прикордонної служби України в ДПМА "Бориспіль", а оскільки обов`язок щодо проведення прикордонного контролю покладений саме на Окремий контрольно-пропускний пункт Військової частини 1492, суд вважає, що дії відповідача-2 з приводу недопуску позивача - ОСОБА_5 на літак рейсу PS305 - 17.10.2019 є порушенням пункту 21 Правил перетинання державного кордону громадянами України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.1995 №57, відповідно до якого тривалість здійснення прикордонного та інших видів контролю не повинна перевищувати час стоянки транспортних засобів, передбачений розкладом (графіком) їх руху в пунктах пропуску для автомобільного, залізничного, повітряного, морського та поромного сполучення.

Якщо під час здійснення прикордонного або інших видів контролю виявлено порушення, час стоянки транспортних засобів у пунктах пропуску може бути продовжено до прийняття рішення про пропуск громадян, з боку яких вчинено порушення, та транспортних засобів, у яких вони перебувають.

При цьому, суд зазначає, що матеріали справи не містять доказів на підтвердженння виявлення порушень під час проходження зазначеного контролю відносно ОСОБА_5 .

Разом з тим, суд звертає увагу на відсутності належних у розумінні статтей 72, 73 Кодексу адміністративного судочинства України доказів про те, що факт отримання паспорта у ОСОБА_5 та здійснення його перевірки став підставою іншим позивачам не сісти на рейс PS 305 - 17.10.2019 та вилетіти до місця призначення відповідно до придбаних авіаквитків.

Згідно з вимогами статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Системно проаналізувавши норми законодавства, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог шляхом визнання протиправними дій Окремого контрольно-пропускного пункту "Київ" - Військової частини 1492, які полягали у здійсненні 17.10.2019 прикордонного контролю, тривалість якого перевищила час стоянки транспортного засобу - літаку рейсу PS 305 Київ-Рим, що здійснювало Публічне акціонерне товариство «Авіакомпанія«Міжнародні Авіалінії України» через Міжнародний аеропорт «Бориспіль», що спричинило неможливість посадки на літак ОСОБА_5 .

Відповідно до частини третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Беручи до уваги часткове задоволення позову та приписи статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, на користь позивача ОСОБА_5 належить стягнути понесені ним судові витрати у сумі 84,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань Окремого контрольно-пропускного пункту Військової частини 1492.

Керуючись статтями 241 - 246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 задовольнити частково.

2. Визнати протиправними дії Окремого контрольно-пропускного пункту "Київ" - Військової частини 1492, які полягали у здійсненні 17.10.2019 прикордонного контролю, тривалість якого перевищила час стоянки транспортного засобу - літаку рейсу PS 305 Київ-Рим, що здійснювало Публічне акціонерне товариство «Авіакомпанія«Міжнародні Авіалінії України» через Міжнародний аеропорт «Бориспіль», що спричинило неможливість посадки на літак ОСОБА_5 .

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

4. Стягнути на користь ОСОБА_5 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) понесені ним судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 84,00 грн (вісімдесят чотири гривні) за рахунок бюджетних асигнувань Окремого контрольно-пропускного пункту "Київ" - Військової частини 1492 (08301, Київська обл., м. Бориспіль, код ЄДРПОУ 14321475).

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статями 292-297 Кодексу адміністративного судочинства України, із урахуванням положень пункту 15.5 Перехідних положень (Розділу VII) Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення виготовлено 21.05.2021.

Суддя Іщук І.О.