Рішення № 97062914, 19.05.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 травня 2021 року м. Київ № 640/22570/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Маруліної Л.О., вирішивши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу

за позовом Приватного підприємства "ПДП ТРИ"

до Головного управління ДФС у Чернігівській області, Державної фіскальної служби України, Головного управління ДПС у Чернігівській області, Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у м. Києві

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "ПДП ТРИ" (далі також - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління ДФС у Чернігівській області (далі також - Відповідач 1), Державної фіскальної служби України (далі також - Відповідач 2) , Головного управління ДПС у Чернігівській області (далі також - Відповідач 3), Державної податкової служби України (далі також - Відповідач 4), Головного управління ДПС у м. Києві (далі також - Відповідач 5), в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просить:

1. Визнати протиправним та скасувати Рішення Комісії з прийняття рішень про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному державному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, про внесення ПП "ПДП ТРИ" до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, затверджене Протоколом проведення засідання Комісії з прийняття рішень про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному державному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 21.05.2019 року №82.

2. Зобов`язати Головне управління ДПС у Чернігівській області виключити ПП "ПДП ТРИ" (ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 34593982) з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

3. Визнати протиправним та скасувати Рішення Комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних за № 222166/34593982 від 15.07.2019 року, яким було відмовлено у реєстрації податкової накладної № 2 від 31.05.2019 року в Єдиному реєстрі податкових накладних;

4. Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 2 від 31.05.2019 року, складену ПРИВАТНИМ ПІДПРИЄМСТВОМ "ПДП ТРИ" (ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 34593982), датою її фактичного подання;

5. Визнати протиправним та скасувати Рішення Комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних за № 1222184/34593982 від 15.07.2019 року, яким було відмовлено у реєстрації податкової накладної № 1 від 31.05.2019 року в Єдиному реєстрі податкових накладних;

6. Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 1 від 31.05.2019 року, складену ПРИВАТНИМ ПІДПРИЄМСТВОМ "ПДП ТРИ" (ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 34593982), датою її фактичного подання;

7. Визнати протиправним та скасувати Рішення Комісії Головного управління ДФС у Чернігівській області, яка приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних за № 1245315/34593982 від 15.07.2019 року, яким було відмовлено у реєстрації податкової накладної № 1 від 07.06.2019 року в Єдиному реєстрі податкових накладних;

8. Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 1 від 07.06.2019' року, складену ПРИВАТНИМ ПІДПРИЄМСТВОМ "ПДП ТРИ" (ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 34593982), датою її фактичного подання;

9. Визнати протиправним та скасувати Рішення Комісії Головного управління ДФС у Чернігівській області, яка приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних за № 1242584/34593982 від 15.07.2019 року, яким було відмовлено у реєстрації податкової накладної № 3 від 30.06.2019 року в Єдиному реєстрі податкових накладних;

10. Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 3 від 30.06.2019 року, складену ПРИВАТНИМ ПІДПРИЄМСТВОМ "ПДП ТРИ" (ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 34593982) датою її фактичного подання;

11. Визнати протиправним та скасувати Рішення Комісії Головного управління ДФС у Чернігівській області, яка приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних за № 1245314/34593982 від 15.07.2019 року, яким було відмовлено у реєстрації податкової накладної № 2 від 30.06.2019 року в Єдиному реєстрі податкових накладних;

12. Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 2 від 30.06.2019 року, складену ПРИВАТНИМ ПІДПРИЄМСТВОМ "ПДП ТРИ" (ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 34593982), датою її фактичного подання;

13. Визнати протиправним та скасувати Рішення Комісії Головного управління ДФС у Чернігівській області, яка приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних за № 1245314/34593982 від 15.07.2019 року, яким було відмовлено у реєстрації податкової накладної № 2 від 30.06.2019 року в Єдиному реєстрі податкових накладних;

14. Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 2 від 30.06.2019 року, складену ПРИВАТНИМ ПІДПРИЄМСТВОМ "ПДП ТРИ" (ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 34593982), датою її фактичного подання;

15. Визнати протиправним та скасувати Рішення Комісії Головного управління ДФС у Чернігівській області, яка приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних за № 1245316/34593982 від 15.07.2019 року, яким було відмовлено у реєстрації податкової накладної № 4 від 30.06.2019 року в Єдиному реєстрі податкових накладних;

16. Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 4 від 30.06.2019 року, складену ПРИВАТНИМ ПІДПРИЄМСТВОМ "ПДП ТРИ" (ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 34593982), датою її фактичного подання;

17. Визнати протиправним та скасувати Рішення Комісії Головного управління ДПС у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію або вимову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних за № 1271702/34593982 від 09.09.2019 року, яким було відмовлено у реєстрації податкової накладної № 2 від 31.07.2019 року в Єдиному реєстрі податкових накладних;

18. Визнати протиправним та скасувати Рішення Комісії Державної податкової служби України з питань розгляду скарг № 38430/34593982/2 від 24.09.2019 року;

19. Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 2 від 31.07.2019 року, складену ПРИВАТНИМ ПІДПРИЄМСТВОМ "ПДП ТРИ" (ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 34593982), датою її фактичного подання;

20. Визнати протиправним та скасувати Рішення Комісії Головного управління ДПС у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних за № 1271703/34593982 від 09.09.2019 року, яким було відмовлено у реєстрації податкової накладної № 3 від 31.07.2019 року в Єдиному реєстрі податкових накладних;

21. Визнати протиправним та скасувати Рішення Комісії Державної податкової служби України з питань розгляду скарг № 38493/34593982/2 від 24.09.2019 року;

22. Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 3 від 31.07.2019 року, складену ПРИВАТНИМ ПІДПРИЄМСТВОМ "ПДП ТРИ" (ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 34593982), датою її фактичного подання.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на безпідставність рішення Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про внесення ПП «ПДП ТРИ» до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості - пункту 1.6 «Критеріїв ризиковості платника податків», затверджених Державною фіскальною службою України 05.11.2018 року за №4065/99-99-07-05-04-18. Зазначено, що реєстрація деяких поданих ПП «ПДП ТРИ» податкових накладних та розрахунків коригування протиправно та безпідставно зупинена, оскільки позивач не відповідає жодному критерію ризиковості платника податків. Позивач вважає, що контролюючим органом застосовано критерії ризиковості платника податку до податкової накладної, а не до платника податку, що свідчить про зупинення з підстав, які не передбачені законодавством України. Додатково позивач вказує, що в оскаржуваних рішеннях не зазначено, яких саме документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної. На думку позивача, вказане свідчить про необґрунтованість оскаржуваних рішень, що є підставою для їх скасування та, як наслідок, зобов`язання зареєструвати податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.11.2019 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Представник Державної податкової служби України та Головного управління ДПС у Чернігівський області у відзиві на позов, поданому через канцелярію суду 23.12.2019 року заперечував проти його задоволення з огляду на те, що позивачем не було надано документи, визначені пунктом 14 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року № 117 (чинний на момент виникнення спірних правовідносин), що унеможливило реєстрацію вказаних податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та слугувало підставою для прийняття оскаржуваних рішень. Також вказано, що дії контролюючого органу щодо внесення інформації про ризиковість не породжують правових наслідків для платників податків та не порушують їх права.

Через канцелярію суду 15.01.2020 року позивачем подано відповідь на відзив, в якому просить суд поновити строк для подання документу та долучити його до матеріалів справи.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.01.2020 року клопотання позивача про поновлення строку подання відповіді на відзив повернуто без розгляду.

Через канцелярію суду 29.01.2020 року позивачем подано окреме клопотання про поновлення строку на подачу відповіді на відзив, відповідно до змісту якої, позивач просить поновити строк на подання відповіді на відзив у зв`язку з великою кількістю вихідних та святкових днів, що випала на період, протягом якого такий процесуальний документ повинен був наданий суду.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.02.2020 року у задоволенні клопотання про поновлення строку на подачу відповіді на відзив відмовлено. Продовжено Приватному підприємству «ПДП ТРИ» процесуальний строк для подання відповіді на відзив до 15.01.2020 року.

Через канцелярію суду 12.03.2020 року позивачем подано клопотання про заміну первісного відповідача на належного відповідача (за двома позовними вимогами),

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.04.2020 року залучено Головне управління Державної податкової служби в м. Києві (код ЄДРПОУ 43141267; місцезнаходження: 04116, м. Київ, вулиця Шолуденка, будинок 33/19) до участі у справі №640/22570/19 в якості п`ятого відповідача.

Замінено неналежного відповідача у адміністративній справі №640/24261/19, а саме, у двох позовних вимогах - Головне управління ДПС у Чернігівській області на Головне управління ДПС у м. Києві.

Позовну вимогу «Визнати протиправним та скасувати Рішення Комісії Головного управління ДПС у Чернігівській області, яка приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних за № 1271702/34593982 від 09.09.2019 року, яким було відмовлено у реєстрації податкової накладної № 2 від 31.07.2019 року в Єдиному реєстрі податкових накладних» читати в наступній редакції: «Визнати протиправним та скасувати Рішення Комісії Головного управління ДПС у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних за № 1271702/34593982 від 09.09.2019 року, яким було відмовлено у реєстрації податкової накладної № 2 від 31.07.2019 року в Єдиному реєстрі податкових накладних». Позовну вимогу «Визнати протиправним та скасувати Рішення Комісії Головного управління ДПС у Чернігівській області, яка приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних за № 1271703/34593982 від 09.09.2019 року, яким було відмовлено у реєстрації податкової накладної № 3 від 31.07.2019 року в Єдиному реєстрі податкових накладних» читати в наступній редакції: «Визнати протиправним та скасувати Рішення Комісії Головного управління ДПС у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних за № 1271703/34593982 від 09.09.2019 року, яким було відмовлено у реєстрації податкової накладної № 3 від 31.07.2019 року в Єдиному реєстрі податкових накладних».

Позивачем 22.04.2020 року через канцелярію суду подано клопотання про приєднання до матеріалів справи уточнюючої позовної заяви про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії (в новій редакції на виконання вимог пункту 6 ухвали Окружного адміністративно суду міста Києва від 10.04.2020 року у справі №640/22570/19) за вих №б/н від 17.04.2020 року та докази направлення на адреси Головного управління ДФС у Чернігівській області, Державної фіскальної служби України, Головного управління ДПС у Чернігівській області, Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у м. Києві копій примірників позовної заяви.

В уточнюючій позовній заяві позивач просить суд розгляд відповідної справи проводити в судовому засіданні з викликом Приватного підприємства "ПДП ТРИ", з огляду на складність справи, велику кількість документів, з метою повного та всебічного дослідження всіх матеріалів справи.

Вирішуючи питання щодо необхідності розгляду справи в судовому засіданні з викликом сторін, суд виходить з наступного.

У даному випадку суд зазначає, що за приписами частини другої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Відповідно до пункту 10 частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

Згідно частини другої статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті, зміст якої відповідає змісту частини четвертої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України.

Частиною першою статті 260 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Згідно до частини третьої статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Частинами п`ятою та шостою статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін: 1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу; 2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Згідно з частиною сьомою статті 262 цього кодексу клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Дослідивши клопотання позивача, матеріали справи, предмет та підстави позову, склад учасників справи, судом не встановлено обґрунтованих підстав для розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін та приходить до висновку про залишення клопотання без задоволення. Окрім того, не виклик сторін в засідання не позбавляє їх права надавати докази та висловлювати свою позицію письмово та спростовувати доводи опонентів.

Через канцелярію суду 28.09.2020 року, 02.03.2021 року, 10.03.2021 року позивачем подано клопотання про прискорення розгляду справи.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, проаналізувавши положення чинного законодавства, судом встановлено наступне.

Відповідно до витягу з протоколу проведення засідання Комісії з прийняття рішень про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 21.05.2019 року №82 прийнято рішення про включення ПП «ПДП ТРИ» (34593982) до реєстру платників з ознаками ризику за критерієм «наявна інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником».

Приватне підприємство «ПДП ТРИ» зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 27.03.2007 року, номер запису 1 053 102 0000 000279.

Види діяльності ПП «ПДП ТРИ» відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань:

Код КВЕД 52.29 Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту (ОСНОВНИЙ);

Код КВЕД 49.20. Вантажний залізничний транспорт;

Код КВЕД 49.11 Вантажний автомобільний транспорт;

Код КВЕД 52.21 Допоміжне обслуговування наземного транспорту;

Код КВЕД Транспортне оброблення вантажів;

Код КВЕД 42.12 Будівництво залізниць і метрополітену.

З 22.08.2007 року позивач зареєстрований платником податку на додану вартість, індивідуальний податковий номер 345939825152.

Відповідно до приписів пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України ПП «ПДП ТРИ» було складено та направлено засобами електронного зв`язку для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні від 31.05.2019 року №2, від 31.05.2019 року №1, від 07.06.2019 року №1, від 30.06.2019 року №3, від 30.06.2019 року №2, від 30.06.2019 року №4, від 31.07.2019 року №2, від 31.07.2019 року №3, які доставлені до контролюючого органу, документи прийнято, реєстрацію зупинено, що підтверджено відповідними квитанціями. Підставами зупинення реєстрації згадуваних податкових накладних визначено те, що податкові накладні відповідають вимогам підпункту 1.6 пункту 1 «Критеріїв ризиковості платника податку». У зв`язку із зазначеним платнику податків запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Судом встановлено, що позивачем направлено повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних, реєстрацію яких зупинено.

За результатом розгляду поданих позивачем пояснень та документів Комісією, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації прийнято рішення від 15.07.2019 року №1222166/34593982 щодо податкової накладної від 31.05.2019 року №2; від 15.07.2019 року №1222184/34593982 щодо податкової накладної від 31.05.2019 року №1; від 06.08.2019 року №1245315/34593982 щодо податкової накладної від 07.06.2019 року №1; від 01.08.2019 року №1242584/34593982 щодо податкової накладної від 30.06.2019 року №3; від 06.08.2019 року №1245314/34593982 щодо податкової накладної від 30.06.2019 року №2; від 06.08.2019 року №1245316/34593982 щодо податкової накладної від 30.06.2019 року №4; від 09.09.2019 року №1271702/34593982 щодо податкової накладної від 31.07.2019 року №2; від 09.09.2019 року №1271703/34593982 щодо податкової накладної від 31.07.2019 року №3, якими відмовлено в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних згадуваних податкових накладних з підстав ненадання платником податків копій документів: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання, транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційних описів), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг)з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; документів щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством (документи, які не надано підкреслити); надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Не погоджуючись із рішенням від 06.08.2019 року №1245316/34593982, від 09.09.2019 року №1271703/34593982 позивач подав скарги 18.09.2019 року до Державної фіскальної служби України у порядку, визначеному пунктом 56.23 статті 56 Податкового кодексу України.

Разом з тим, рішеннями Комісії з питань розгляду скарг від 24.09.2019 року №38430/34593982/2 та №38493/34593982/2 залишено скарги без задоволення та рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних без змін.

Вважаючи рішення Комісії необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню, позивач звернувся з даним позовом до суду за захистом своїх прав.

Всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, відзив, відповідь на відзив, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до положень частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спірні правовідносини регулюються нормами Конституції України та Податкового кодексу України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) (далі також - ПК України).

Відповідно до підпункту 20.1.45 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право здійснювати щоденну обробку даних та інформації електронного кабінету, необхідних для виконання покладених на них функцій з адміністрування податкового законодавства та законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, що включає, зокрема, прийняття, обробку та аналіз документів та даних платників податків, здійснення повноважень, передбачених законом, які можуть бути реалізовані в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку.

Згідно з пунктом 61.1. статті 61 Податкового кодексу України, податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Підпунктом 62.1.2 пункту 62.1 статті 62 Податкового кодексу України визначено, що податковий контроль здійснюється шляхом, зокрема, інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів.

За приписами пункту 71.1 статті 71 Податкового кодексу України, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Відповідно до пунктів 74.1, 74.3 статті 74 вказаного Кодексу, податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем (далі - Інформаційні системи) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

Інформаційні системи і засоби їх забезпечення, розроблені, виготовлені або придбані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, є державною власністю.

Система захисту податкової інформації, що зберігається в базах даних Інформаційних систем, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

Внесення інформації до баз даних Інформаційних систем та її опрацювання здійснюються контролюючими органами.

Перелік Інформаційних систем визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики.

Згідно з пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

За приписами пункту 201.16 цієї ж статті, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Законом України від 7 грудня 2017 року № 2245-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році» (далі також - Закон №2245-VIII), змінено редакцію пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України.

Відповідно до приписів пункту 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону №2245-VIII, Кабінету Міністрів України доручено до 1 березня 2018 року визначити порядок зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування, прийняти нормативно-правові акти, необхідні для реалізації цього Закону, привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом та забезпечити перегляд та приведення центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.

Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі також - ЄРПН) на час виникнення спірних правовідносин визначав Порядок №117.

Згідно з пунктом 2 Порядку №117, у цьому Порядку терміни вживаються у такому значенні: моніторинг - сукупність заходів та методів роботи контролюючих органів, що виявляє за результатами проведення аналізу наявної інформації в інформаційних ресурсах ДФС та/або за результатами проведення обробки та аналізу податкової інформації об`єктивні ознаки наявності ризиків порушення норм податкового законодавства; критерій оцінки ризиків, достатній для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, - визначений показник моніторингу, що характеризує ризик; ризик порушення норм податкового законодавства - ймовірність складання та надання податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації в Реєстрі з порушенням норм підпункту «а»/«б» пункту 185.1 статті 185, підпункту «а»/«б» пункту 187.1 статті 187, абзацу першого пунктів 201.1, 201.7, 201.10 статті 201 ПК України за наявності об`єктивних ознак неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг, дані про яку зазначено у такій податковій накладній/розрахунку коригування та/або ймовірності уникнення платником податку на додану вартість (далі - платник податку) виконання свого податкового обов`язку.

Відповідно до пунктів 5-7 Порядку №117, податкова накладна/розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

У разі коли за результатами моніторингу податкова накладна/розрахунок коригування відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

За приписами пункту 10 цього ж Порядку, критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади.

Мінфін у дводенний строк погоджує або надсилає ДФС на доопрацювання визначені у цьому пункті критерії та перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

Про визначені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, ДФС інформує Комітет Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

ДФС оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті погоджені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

З аналізу зазначених норм чинного законодавства висновується, що контролюючий орган здійснює моніторинг податкових накладних/розрахунків коригування шляхом аналізу наявної податкової інформації, що міститься в інформаційних ресурсах ДФС.

Здійснюючи моніторинг, контролюючий орган виявляє ризики порушення норм податкового законодавства, які проявляються у ймовірності складання та надання податкових накладних з порушенням ПК України та неможливості здійснення операцій з постачання товарів/послуг, дані про які зазначені у податкових накладних/розрахунках коригування та/або ймовірності уникнення платником податку виконання свого податкового обов`язку.

Дії контролюючого органу щодо внесення до електронної бази даних інформації, незалежно від джерела її отримання (чи то отриманої внаслідок проведення податкової перевірки, чи то за результатами засідання Комісії ГУ ДФС), є службовою діяльністю працівників податкового органу на виконання своїх професійних обов`язків в порядку передбаченому ПК України та нормативно-правових актів, прийнятих на виконання вимог цього Кодексу. Способом здійснення таких дій є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів. Інформація, зібрана відповідно до норм ПК України, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів.

Обов`язковою ж ознакою дій/бездіяльності/рішень суб`єкта владних повноважень, які можуть бути оскаржені до суду, є те, що вони безпосередньо породжують певні правові наслідки для суб`єктів відповідних правовідносин і мають обов`язковий характер для останніх.

Дії контролюючого органу щодо внесення до Інтегрованої системи результатів засідання Комісії (за результатами якої не приймалось рішення про відмову у реєстрації податкової накладної), так само як і протокол Комісії, не породжують правових наслідків для платників податків та не порушують їхні права, оскільки розміщена в цій системі інформація є службовою та використовується податковими органами для обробки зібраної інформації в автоматичному режимі (використовуються для виконання покладених на контролюючі органи, функцій та завдань) з метою здійснення відповідних прав та обов`язків.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 20.11.2019 року по справі №480/4006/18 та від 03.03.2020 року по справі №240/3665/19.

Отже, віднесення Комісією контролюючого органу товариство до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, є передумовою зупинення податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. В подальшому відповідність критеріям ризиковості має бути спростовано платником податків шляхом подання на вимогу податкового органу переліку документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, і лише ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування або ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку або надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства, є підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування.

таким чином, законодавством передбачено певний порядок виконання податковими органами своїх функцій щодо податкового контролю, що у правовідносинах, які розглядаються, визначений у формі перевірки наданих платником податків пояснень та документів щодо проведених ним операцій. А тому, саме рішення контролюючого органу про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН призведе до певних негативних правових наслідків для платника податків, та, вважаючи рішення контролюючого органу неправомірним, особа може звернутись до суду за захистом прав, (свобод) та інтересів від порушень з боку суб`єкта владних повноважень, і в межах цього спору підставами позову, серед іншого, можуть бути доводи щодо неправомірності дій контролюючого органу по віднесенню платника податків до переліку таких платників податків які відповідають критеріям ризиковості.

Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом в постанові від 27.08.2019 року у справі №540/2077/18.

З урахуванням наведеного, суд зазначає, що використання контролюючим органом податкової інформації, наявної в інформаційних системах ДФС, або внесення інформації в такі бази за результатами її опрацювання у певний спосіб, зокрема, віднесення позивача до платників, які відповідають критеріям ризиковості, є одним із заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на відповідача функцій та завдань, безпосередньо рішення Комісії по віднесенню платника податків до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості, без прийняття рішення про відмову у реєстрації податкових накладних/розрахунків коригувань, не порушує права та інтереси позивача.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Шостого апеляційного адміністративного суду від 09.09.2020 року у справі 320/5367/19.

У зв`язку з наведеним, суд дійшов висновку щодо відсутності підстав для задоволення адміністративного позову в частині визнання протиправним та скасування Рішення Комісії з прийняття рішень про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному державному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, про внесення ПП "ПДП ТРИ" до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, затверджене Протоколом проведення засідання Комісії з прийняття рішень про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному державному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 21.05.2019 року №82 та зобов`язання Головне управління ДПС у Чернігівській області виключити ПП "ПДП ТРИ" (ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 34593982) з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

Щодо позову в частині визнання протиправними та скасування рішень Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 15.07.2019 року №1222166/34593982 щодо податкової накладної від 31.05.2019 року №2; від 15.07.2019 року №1222184/34593982 щодо податкової накладної від 31.05.2019 року №1; від 06.08.2019 року №1245315/34593982 щодо податкової накладної від 07.06.2019 року №1; від 01.08.2019 року №1242584/34593982 щодо податкової накладної від 30.06.2019 року №3; від 06.08.2019 року №1245314/34593982 щодо податкової накладної від 30.06.2019 року №2; від 06.08.2019 року №1245316/34593982 щодо податкової накладної від 30.06.2019 року №4; від 09.09.2019 року №1271702/34593982 щодо податкової накладної від 31.07.2019 року №2; від 09.09.2019 року №1271703/34593982 щодо податкової накладної від 31.07.2019 року №3, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 01.07.2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних визначений в Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246 (далі також - Порядок № 1246).

Відповідно до пункту 2 Порядку № 1246, податкова накладна електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

За правилами пункту 12 Порядку № 1246, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації / зупинення реєстрації / відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу; дотримання вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис», «;Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до пункту 13 Порядку № 1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Відповідно до пункту 5 Порядку № 117 податкова накладна/розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

Згідно з пункту 6 Порядку № 117 у разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.

Відповідно до пункту 7 Порядку № 117 у разі коли за результатами моніторингу податкова накладна / розрахунок коригування відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної / розрахунку коригування, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.

У разі коли за результатами моніторингу податкова накладна/розрахунок коригування відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Пунктом 10 Порядку № 117 визначено, що критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади.

Листом Державної фіскальної служби України № 959/99-99-07-18 від 21.03.2018 року визначені Критерії ризиковості платника податку та Критерії ризиковості здійснення операцій.

Листом в.о. голови Державної фіскальної служби України О. Власовим № 4065/99-99-07-05-04-18 від 05.11.2018 року затверджені Критерії ризиковості платника податку та Критерії ризиковості здійснення операцій.

Критерії, визначені у листі № 4065/99-99-07-05-04-18 від 05.11.2018 року, тотожні Критеріям, визначеним у листі № 959/99-99-07-18 від 21.03.2018 року.

Відповідно до підпункту 1.6 пункту 1 «Критеріїв ризиковості платника податку і здійснення операцій» платник податків відповідає критеріям ризиковості, якщо комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме: платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на непідконтрольній території України (зона АТО, АР Крим); дата реєстрації платником податку на додану вартість не перевищує трьох місяців з дати такої реєстрації; платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах державної казначейської служби України (крім бюджетних установ); платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб`єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років; платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України; платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2статті 46 Податкового кодексу України; наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником.

Головні управління ДФС в областях, м. Києві та Офіс великих платників податків ДФС постійно обраховують та проводять моніторинг показників, визначених у пунктах 1.1 - 1.6 цих Критеріїв.

Відповідність платника податку Критеріям ризиковості платників податку може бути встановлено у разі виконання хоча б одного з критеріїв, визначених у пунктах 1.1 - 1.5 цих Критеріїв.

Якщо виявлено, що платник податків має ознаки ризиковості згідно з пунктом 1.6 цих Критеріїв, то такий платник податків виноситься на розгляд Комісії в той самий день і вноситься до переліку ризикових платників у день проведення засідання Комісії, на якому прийнято відповідне рішення.

У разі, якщо платник податків, якого внесено до переліку ризикових суб`єктів господарювання, перестав відповідати критеріям ризиковості, що визначені у пунктах 1.1 - 1.5 цих Критеріїв, такого платника податків виключають з переліку ризикових суб`єктів господарювання в день отримання/виявлення такої інформації.

Якщо платник податків, внесений до переліку ризикових суб`єктів господарювання, перестав відповідати критеріям ризиковості, що визначені у пункті 1.6 цих Критеріїв, платника виключають з переліку ризикових суб`єктів господарювання за рішенням комісій головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС.

Інформація про внесення/виключення платника податку до/з переліку ризикових платників податків, відповідно до пунктів 1.1-1.6 цих Критеріїв, стає доступною платнику в Електронному кабінеті.

Відповідно до вимог пунктів 12 та 13 Порядку № 117 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складання податкової накладної / розрахунку коригування; 2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД/послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена; 3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Відповідно до пункту 14 Порядку № 117 перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

З аналізу зазначеної норми Порядку № 117 слідує, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного переліку документів, яких не вистачає для підтвердження реальності господарських операцій.

Відповідно до пункту 15 Порядку № 117 письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного у податковій накладній / розрахунку коригування.

Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних / розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні / розрахунки коригування складені на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних / розрахунках коригування відображені однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з УКТЗЕД або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг).

Згідно пункту 16 Порядку № 117 письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку подає до ДФС в електронній формі засобами електронного зв`язку, визначеними ДФС, з урахуванням вимог Законів України «Про електронні довірчі послуги», Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до пункту 17 Порядку № 117 ДФС розміщує та постійно оновлює на своєму офіційному веб-сайті відомості щодо засобів електронного зв`язку ДФС, якими можуть подаватися письмові пояснення та копії документів.

Пунктом 18 Порядку № 117 визначено, що письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 15 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів.

Згідно з пунктом 19 Порядку № 117 комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС).

Положеннями пункту 20 Порядку № 117 визначено, що зазначені комісії приймають рішення про: реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

Як зазначено вище, відповідно до наявних в матеріалах справи квитанцій реєстрацію податкових накладних позивача зупинено, оскільки останні відповідають вимогам підпункту 1.6 пункту 1 «Критеріїв ризиковості платника податку».

Відтак, негативні наслідки для платника податків у розглянутій справі настали у зв`язку із застосуванням відповідачем «Критеріїв ризиковості платника податку і здійснення операцій», встановлених листами ДФС України № 4065/99-99-07-05-04-18 від 05.11.2018 року, № 1962/99-99-29-01-01 від 07.08.2019 року, які не відносяться до нормативних актів та не можуть встановлювати нові правила поведінки для платника податку або обмежувати існуючі.

Відповідно до статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Частиною п`ятою вказаної норми встановлено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Верховний Суд у постанові від 02.04.2019 року у справі № 822/1878/18 (адміністративне провадження № К/9901/4668/19) зазначив, що листи міністерств, інших органів виконавчої влади не є нормативно-правовими актами у розумінні статті 117 Конституції України, а відтак не є джерелом права відповідно до статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України.

Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Акти, що затверджують критерії ризиковості здійснення операцій мають на меті встановити норми права, які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян, а відтак підлягають обов`язковій реєстрації у порядку, визначеному діючим законодавством.

Крім того, контролюючим органом запропоновано платнику податків надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію розрахунку коригування. Однак, відповідачем мало місце порушення вимог Порядку № 117, оскільки у вказаних квитанціях чітко не зазначено, які саме копії документів пропонується надати позивачу, які в свою чергу були б достатніми для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Таким чином, посилання відповідача на правомірність зупинення реєстрації на підставі Критеріїв є протиправним та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, а не будь-яких на власний розсуд.

Форма рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних визначена Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року № 117 (додаток 2 до вказаного Порядку).

Форма такого рішення передбачає, що в разі відмови в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних через ненадання платником податку копій документів, документи, які не надано (з тих, що визначені вказаною формою рішення), мають бути підкреслені.

Відповідно до пункту 21 Порядку № 117 підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

З огляду на викладене, рішення комісії повинно містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної, яка узгоджується із фактичними даними.

Як зазначено вище, підставою для прийняття оскаржуваних рішень зазначено неподання позивачем первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання, транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційних описів), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг)з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; документів щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Разом з тим, в оскаржуваних рішеннях рядок «Додаткова інформація» містить лише прочерк, не визначаючи, які саме копії документів має надати платник податків та які саме документи складені з порушенням законодавства.

Щодо аналізу господарських операцій між позивачем та його контрагентом в даній справі суд не надає оцінку реальності їх здійснення, оскільки це питання повинно досліджуватись під час здійснення податкового контролю, що відповідно до пункту 61.1 статті 61 Податкового кодексу України включає в себе систему заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, зокрема, шляхом здійснення перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Судом встановлено, що у порядку, визначеному пунктом 16 Порядку № 117, позивачем були надані контролюючому органу пояснення та копії первинних бухгалтерських документів щодо реальності здійснення господарських операцій, за результатами яких складено податкові накладні №2 від 31.05.2019 року, №1 від 31.05.2019 року, №1 від 07.06.2019 року, №3 від 30.06.2019 року, №2 від 30.06.2019 року, №4 від 30.06.2019 року, №2 від 31.07.2019 року, №3 від 31.07.2019 року.

При цьому, зауважень до поданих позивачем документів відповідачами не зазначено.

Надаючи оцінку оскаржуваним рішенням про відмову в реєстрації податкової накладної суд зазначає, що такі рішення є необґрунтованими, з їх змісту не вбачаються дійсні та об`єктивні підставі для відмови у реєстрації податкової накладної, що підтверджували б відсутність у платника податків права на відображення у податковому обліку з ПДВ заявлених операцій, а, отже, й підтверджували б правомірність відмови в такій реєстрації. Наявність таких обставин судом з матеріалів справи також не встановлено.

Таким чином, оскаржувані рішення від 15.07.2019 року №1222166/34593982 щодо податкової накладної від 31.05.2019 року №2; від 15.07.2019 року №1222184/34593982 щодо податкової накладної від 31.05.2019 року №1; від 06.08.2019 року №1245315/34593982 щодо податкової накладної від 07.06.2019 року №1; від 01.08.2019 року №1242584/34593982 щодо податкової накладної від 30.06.2019 року №3; від 06.08.2019 року №1245314/34593982 щодо податкової накладної від 30.06.2019 року №2; від 06.08.2019 року №1245316/34593982 щодо податкової накладної від 30.06.2019 року №4; від 09.09.2019 року №1271702/34593982 щодо податкової накладної від 31.07.2019 року №2; від 09.09.2019 року №1271703/34593982 щодо податкової накладної від 31.07.2019 року №3 про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних не відповідають вимогам пункту 3 частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки винесені контролюючим органом не обґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, тому є протиправними та підлягають скасуванню.

Щодо позову в частині зобов`язання Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні №2 від 31.05.2019 року, №1 від 31.05.2019 року, №1 від 07.06.2019 року, №3 від 30.06.2019 року, №2 від 30.06.2019 року, №4 від 30.06.2019 року, №2 від 31.07.2019 року, №3 від 31.07.2019 року датою їх фактичного подання, суд зазначає наступне.

Так, відповідно до пунктів 19, 20 Порядку № 1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:

- прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;

- набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення).

- неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

За таких обставин та враховуючи той факт, що рішення від 15.07.2019 року №1222166/34593982 щодо податкової накладної від 31.05.2019 року №2; від 15.07.2019 року №1222184/34593982 щодо податкової накладної від 31.05.2019 року №1; від 06.08.2019 року №1245315/34593982 щодо податкової накладної від 07.06.2019 року №1; від 01.08.2019 року №1242584/34593982 щодо податкової накладної від 30.06.2019 року №3; від 06.08.2019 року №1245314/34593982 щодо податкової накладної від 30.06.2019 року №2; від 06.08.2019 року №1245316/34593982 щодо податкової накладної від 30.06.2019 року №4; від 09.09.2019 року №1271702/34593982 щодо податкової накладної від 31.07.2019 року №2; від 09.09.2019 року №1271703/34593982 щодо податкової накладної від 31.07.2019 року №3 про відмову у реєстрації податкової накладної визнано судом протиправними та скасовано, з урахуванням положень пунктів 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 року № 1246, а також абзацу 9 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог щодо зобов`язання Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні №2 від 31.05.2019 року, №1 від 31.05.2019 року, №1 від 07.06.2019 року, №3 від 30.06.2019 року, №2 від 30.06.2019 року, №4 від 30.06.2019 року, №2 від 31.07.2019 року, №3 від 31.07.2019 року датою їх фактичного подання.

Щодо позовних вимог в частині оскарження рішень комісії ДФС України з розгляду скарг, суд зазначає наступне.

Суд враховує, що Комісією ДФС України з питань розгляду скарг не враховано вказаних вище обставин щодо необґрунтованості рішень від 06.08.2019 року №1245316/34593982, від 09.09.2019 року №1271703/34593982 та за результатами розгляду скарг позивача рішеннями Комісії з питань розгляду скарг від 24.09.2019 року №38430/34593982/2 та №38493/34593982/2 залишено скарги без задоволення та рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних без змін.

Водночас, прийняті за результатом розгляду скарг позивача рішення Комісії з питань розгляду скарг від 24.09.2019 року №38430/34593982/2 та №38493/34593982/2 не містять жодних обґрунтувань їх прийняття та відхилення скарг позивача.

При цьому, суд враховує, що частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Отже, обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду.

Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених права чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджувальне порушення було обґрунтованим.

З наведеного слідує, що суд під час розгляду справи повинен встановити факт або обставини, які б свідчили про порушення прав, свобод чи інтересів позивача з боку відповідача - суб`єкта владних повноважень, створення перешкод для їх реалізації або мають місце інші порушення прав та свобод позивача.

У постанові від 28.02.2019 року у справі №826/4070/16 Верховним Судом зауважено, що платниками податків до суду можуть бути оскаржені рішення, дії, бездіяльність суб`єктів владних повноважень, які порушують права, свободи та інтереси. Втім, задоволенню в адміністративному судочинстві підлягають лише ті позовні вимоги, які відновлюють фактично порушені права, свободи та інтереси особи у сфері публічно-правових відносин.

В контексті наведених правових норм суд зазначає, що правове значення для платника податків в межах спірних правовідносин має виключно рішення контролюючого органу про відмову в реєстрації податкової накладної. При цьому, рішення про результати розгляду скарги не відповідає критерію юридичної значимості, не створює для платника жодних правових наслідків у вигляді виникнення, зміни або припинення його прав та не породжують для нього будь-яких обов`язків.

У зв`язку із викладеним, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову в частині визнання протиправним та скасування рішення Комісії Державної фіскальної служби України з питань розгляд скарг від 24.09.2019 року №38430/34593982/2 та №38493/34593982/2.

Частинами першою та другою статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Так, Європейський суд з прав людини у пункті 50 рішення від 13 січня 2011 року (остаточне) по справі "Чуйкіна проти України" (case of Chuykina v. Ukraine) (Заява № 28924/04) зазначив, що суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює "право на суд", в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21.02.1975 у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (Golder v. the United Kingdom), пп. 2836, Series A № 18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати "вирішення" спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для п. 1 ст. 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах "Мултіплекс проти Хорватії" (Multiplex v. Croatia), заява № 58112/00, п. 45, від 10.07.2003, та "Кутіч проти Хорватії" (Kutic v. Croatia), заява № 48778/99, п. 25, ECHR 2002-II).

В даному випадку, зобов`язання Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних зазначені вище податкові накладні є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, та є належним способом захисту порушеного права.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до вимог частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з частинами першою та другою статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Вимогами статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин (частина друга статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України).

На переконання Окружного адміністративного суду міста Києва, позивачем надано належні та допустимі докази в обґрунтування заявлених ним позовних вимог, в той час як відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, покладений на обов`язок доказування правомірності прийняття оскаржуваних рішень з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, не виконано.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову частково.

Відповідно до частини третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Відповідно до платіжного доручення від 08.11.2019 року №14 за подання позовної заяви позивачем сплачено 19 210,00 грн.

З огляду на те, що суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, судові витрати підлягають стягненню з ДПС України, ГУ ДПС у Чернігівській області, ГУ ДПС у м. Києві, пропорційно до задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 139, 143, 241-246, 255, 257-263 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1.Адміністративний позов Приватного підприємства «ПДП ТРИ» задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати Рішення Комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних за № 222166/34593982 від 15.07.2019 року, яким було відмовлено у реєстрації податкової накладної № 2 від 31.05.2019 року в Єдиному реєстрі податкових накладних.

3. Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 2 від 31.05.2019 року, складену ПРИВАТНИМ ПІДПРИЄМСТВОМ "ПДП ТРИ" (ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 34593982), датою її фактичного подання.

4. Визнати протиправним та скасувати Рішення Комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних за № 1222184/34593982 від 15.07.2019 року, яким було відмовлено у реєстрації податкової накладної № 1 від 31.05.2019 року в Єдиному реєстрі податкових накладних.

5. Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 1 від 31.05.2019 року, складену ПРИВАТНИМ ПІДПРИЄМСТВОМ "ПДП ТРИ" (ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 34593982), датою її фактичного подання.

6. Визнати протиправним та скасувати Рішення Комісії Головного управління ДФС у Чернігівській області, яка приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних за № 1245315/34593982 від 15.07.2019 року, яким було відмовлено у реєстрації податкової накладної № 1 від 07.06.2019 року в Єдиному реєстрі податкових накладних.

7. Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 1 від 07.06.2019 року, складену ПРИВАТНИМ ПІДПРИЄМСТВОМ "ПДП ТРИ" (ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 34593982), датою її фактичного подання.

8. Визнати протиправним та скасувати Рішення Комісії Головного управління ДФС у Чернігівській області, яка приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних за № 1242584/34593982 від 15.07.2019 року, яким було відмовлено у реєстрації податкової накладної № 3 від 30.06.2019 року в Єдиному реєстрі податкових накладних;

9. Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 3 від 30.06.2019 року, складену ПРИВАТНИМ ПІДПРИЄМСТВОМ "ПДП ТРИ" (ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 34593982). Датою її фактичного подання;

10. Визнати протиправним та скасувати Рішення Комісії Головного управління ДФС у Чернігівській області, яка приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних за № 1245314/34593982 від 15.07.2019 року, яким було відмовлено у реєстрації податкової накладної № 2 від 30.06.2019 року в Єдиному реєстрі податкових накладних;

11. Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 2 від 30.06.2019 року, складену ПРИВАТНИМ ПІДПРИЄМСТВОМ "ПДП ТРИ" (ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 34593982), датою її фактичного подання;

12. Визнати протиправним та скасувати Рішення Комісії Головного управління ДФС у Чернігівській області, яка приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних за № 1245316/34593982 від 15.07.2019 року, яким було відмовлено у реєстрації податкової накладної № 4 від 30.06.2019 року в Єдиному реєстрі податкових накладних;

13. Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 4 від 30.06.2019 року, складену ПРИВАТНИМ ПІДПРИЄМСТВОМ "ПДП ТРИ" (ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 34593982), датою її фактичного подання;

14. Визнати протиправним та скасувати Рішення Комісії Головного управління ДПС у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію або вимову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних за № 1271702/34593982 від 09.09.2019 року, яким було відмовлено у реєстрації податкової накладної № 2 від 31.07.2019 року в Єдиному реєстрі податкових накладних;

15. Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 2 від 31.07.2019 року, складену ПРИВАТНИМ ПІДПРИЄМСТВОМ "ПДП ТРИ" (ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 34593982), датою її фактичного подання;

16. Визнати протиправним та скасувати Рішення Комісії Головного управління ДПС у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних за № 1271703/34593982 від 09.09.2019 року, яким було відмовлено у реєстрації податкової накладної № 3 від 31.07.2019 року в Єдиному реєстрі податкових накладних;

17. Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 3 від 31.07.2019 року, складену ПРИВАТНИМ ПІДПРИЄМСТВОМ "ПДП ТРИ" (ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 34593982), датою її фактичного подання.

18. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

19. Стягнути на користь Приватного підприємства «ПДП ТРИ» за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у місті Києві судовий збір в сумі 3201 (три тисячі двісті одну) гривню 70 (сімдесят) копійок.

20. Стягнути на користь Приватного підприємства «ПДП ТРИ» за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України судовий збір в сумі 3 201 (три тисячі двісті одну) гривню 70 (сімдесят) копійок.

21. Стягнути на користь Приватного підприємства «ПДП ТРИ» за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області судовий збір в сумі 3201 (три тисячі двісті одну) гривню 70 (сімдесят) копійок.

Відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України. апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У відповідності до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до пункту 4 частини п`ятої статті 246 Кодексу адміністративного судочинства України.

Позивач: Приватне підприємство «ПДП ТРИ» (код ЄДРПОУ 34593982, адреса: 01030, м. Київ, вул. Пирогова, буд. 10-Г, офіс 14);

Відповідач 1: Головне управління ДФС у Чернігівській області (код ЄДРПОУ 39392183, адреса: 14000, Чернігівська область, м. Чернігів, вул. Реміснича, буд. 11);

Відповідач 2: Державна фіскальна служба України (код ЄДРПОУ 39292197, адреса: 04053, м. Київ, Львівська площа, буд. 8);

Відповідач 3: Головне управління ДПС у Чернігівській області (код ЄДРПОУ 43143966, адреса: 14000, Чернігівська область, м. Чернігів, вул. Реміснича, буд. 11);

Відповідач 4: Державна податкова служба України (код ЄДРПОУ 43005393, адреса: 04053, м. Київ, Львівська площа, буд. 8);

Відповідач 5: Головне управління ДПС у м. Києві (код ЄДРПОУ 43141267, адреса: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 33/19).

Повне судове рішення складено 19.05.2021 року.

Суддя Л.О. Маруліна