
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 травня 2021 року справа № 580/165/21
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді – Рідзеля О.А.,
за участю:
секретаря судового засідання – Мельникової О.М.,
представника позивача – Тищенка Ю.П. (за ордером),
представника відповідача – Слинька М.Г. (за довіреністю),
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження в залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
16.01.2021 у Черкаський окружний адміністративний суд надійшов позов ОСОБА_1 (далі – позивач) до Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради (далі – відповідач), в якому просить:
визнати протиправними дії відповідача щодо відмови позивачу у видачі будівельного паспорта на будівництво за адресою: АДРЕСА_1 ;
зобов`язати відповідача повторно розглянути заяву позивача про видачу будівельного паспорта на забудову земельної ділянки, площею 0,1000 га (кадастровий номер 7110136700:02:020:0591), що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , - та прийняти рішення з урахуванням висновків суду.
Позов мотивовано тим, що відповідач всупереч закону відмовив позивачу у видачі будівельного паспорта не врахувавши, що наміри забудови земельної ділянки відповідають її цільовому призначенню. Тому просив задовольнити позов.
Ухвалою суду від 21.01.2021 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи здійснювати на виконання ст.12 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) за правилами спрощеного позовного провадження. Також встановлено відповідачу строк для надання відзиву на позовну заяву.
Відповідач 04.02.2021 надав суду відзив на позов, в якому просив відмовити у задоволенні позову. Зазначив, що належна позивачу земельна ділянка відповідно до плану зонування м. Черкаси належить до перспективної ділової зони. У зв`язку з цим наміри забудови земельної ділянки не відповідають містобудівний документації, а отже відсутні підстави для видачі позивачу будівельного паспорта. З цього приводу посилався на рішення Верховного Суду від 21.10.2019 у справі №522/22780/16-а. Також зазначив, що обраний позивачем спосіб захисту не відповідає вимогам ст.5 КАС України.
17.02.2021 позивач подав суду відповідь на відзив з аналогічними позовній заяві доводами.
Ухвалою від 22.03.2021 суд здійснив перехід із спрощеного провадження до загального, продовжив строк підготовчого провадження на 30 днів та призначив підготовче засідання.
Усною ухвалою, внесеною до протоколу судового засідання, суд закрив підготовче провадження та призначив судовий розгляд справи по суті.
Заслухавши пояснення учасників справи, оцінивши їх доводи, дослідивши письмові докази, суд встановив таке.
На підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 23.08.2018, посвідченого приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Левицькою Є.А. позивач є власником земельної ділянки, площею 1,0000 га (кадастровий номер 7110136700:02:020:0591), що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно з даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (витяг від 23.08.2018 №135396946) цільовим призначенням цієї земельної ділянки є будівництво і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).
27.10.2020 позивач звернулась до центру надання адміністративних послуг із заявою (вхідний №64165) про надання будівельного паспорта забудови належної їй земельної ділянки, площею 1,000 га, за адресою: АДРЕСА_1 .
До вказаної заяви позивач додала копії: паспорта та РНОКПП; документа, що засвідчує право власності на земельну ділянку; ескізні наміри забудови.
Листом Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради від 02.11.2021 №64165 відмовлено у такій видачі з огляду на невідповідність намірів забудови земельної ділянки містобудівний документації. Зазначено, що відповідно до плану зонування м. Черкаси, затвердженого рішенням Черкаської міської ради від 04.12.2014 №2-513, належна позивачу на праві власності земельна ділянка належить до зони Г-1п – перспективна ділова зона.
Надаючи оцінку встановленим обставинам в контексті позовних вимог, суд врахував ч.2 ст.19 Конституції України, якою встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частинами 1, 4 ст.27 Закону України від 17.02.2011 №3038-VI “Про регулювання містобудівної діяльності” (далі – ЗУ №3038-VI) встановлено, що забудова присадибних, дачних і садових земельних ділянок може здійснюватися на підставі будівельного паспорта забудови земельної ділянки (далі – будівельний паспорт). Будівельний паспорт визначає комплекс містобудівних та архітектурних вимог до розміщення і будівництва індивідуального (садибного) житлового будинку, садового, дачного будинку не вище двох поверхів (без урахування мансардного поверху) з площею до 300 квадратних метрів, господарських будівель і споруд, гаражів, елементів благоустрою та озеленення земельної ділянки. Порядок видачі та форма будівельного паспорта визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.
Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05 липня 2011 року №103 затверджено Порядок видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки (далі – Порядок №103).
Приписами п.2.1 Порядку №103 встановлено, що видачи будівельного паспорта здійснюється уповноваженим органом містобудування та архітектури безпосередньо, через центри надання адміністративних послуг та/або через Єдиний державний портал адміністративних послуг.
Будівельний паспорт надається уповноваженим органом містобудування та архітектури на безоплатній основі протягом десяти робочих днів з дня надходження пакета документів, до якого входять:
заява на видачу будівельного паспорта зі згодою замовника на обробку персональних даних за формою, наведеною у додатку 1 до цього Порядку;
засвідчена в установленому порядку копія документа, що засвідчує право власності або користування земельною ділянкою, або договір суперфіцію;
ескізні наміри забудови (місце розташування будівель та споруд на земельній ділянці, відстані до меж сусідніх земельних ділянок та розташованих на них об`єктів, інженерних мереж і споруд, фасади та плани поверхів об`єктів із зазначенням габаритних розмірів, перелік систем інженерного забезпечення, у тому числі автономного, що плануються до застосування, тощо);
проект будівництва (за наявності);
засвідчена в установленому порядку згода співвласників земельної ділянки (житлового будинку) на забудову.
На підставі п.2.3 Порядку №103 уповноважений орган містобудування та архітектури на підставі отриманих документів визначає відповідність намірів забудови земельної ділянки вимогам чинної містобудівної документації на місцевому рівні, детальним планам територій, планувальним рішенням проектів садівницьких та дачних товариств, державним будівельним нормам, стандартам і правилам.
Пунктом 2.4. Порядку №103 визначено, що пакет документів для видачі будівельного паспорта або внесення змін до нього повертається уповноваженим органом містобудування та архітектури замовнику з таких підстав:
неподання повного пакета документів, визначених пунктом 2.1 або 2.2 цього розділу;
невідповідність намірів забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні, детальним планам територій, планувальним рішенням проектів садівницьких та дачних товариств, державним будівельним нормам, стандартам і правилам.
З аналізу цієї норми вбачається імперативний порядок дій уповноваженого органу містобудування у разі виявлення невідповідності поданих документів вищевказаним вимогам, а саме – їх повернення.
Водночас, зі спірної відмови, що викладена в листі відповідача від 02.11.2021 №64165 вбачається, що позивачу відмовлено у видачі будівельного паспорта.
Отже, відповідач діяв не у спосіб, визначений законодавством.
Крім того, статтею 41 Конституції України проголошено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.
Положеннями статті 1 Закону України від 17.02.2011 №3038-VI “Про регулювання містобудівної діяльності” (далі – ЗУ №3038-VI) визначено, що генеральний план населеного пункту – містобудівна документація, що визначає принципові вирішення розвитку, планування, забудови та іншого використання території населеного пункту; містобудівна документація - затверджені текстові та графічні матеріали з питань регулювання планування, забудови та іншого використання територій; план зонування території (зонінг) – містобудівна документація, що визначає умови та обмеження використання території для містобудівних потреб у межах визначених зон.
Частинами 1, 9 ст.17 ЗУ №3038-VI встановлено, що генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту. Зміни до генерального плану населеного пункту можуть вноситися не частіше, ніж один раз на п`ять років. Такі зміни вносяться органом місцевого самоврядування, який затверджував генеральний план населеного пункту.
Згідно з частинами 1, 2 ст.18 ЗУ №3038-VI план зонування території розробляється на основі генерального плану населеного пункту (у його складі або як окремий документ) з метою визначення умов та обмежень використання території для містобудівних потреб у межах визначених зон. План зонування території встановлює функціональне призначення, вимоги до забудови окремих територій (функціональних зон) населеного пункту, їх ландшафтної організації.
Відповідно до ч.2 ст. 24 ЗУ №3038-VI зміна функціонального призначення територій не тягне за собою припинення права власності або права користування земельними ділянками, які були передані (надані) у власність чи користування до встановлення нового функціонального призначення територій. Забудова земельної ділянки здійснюється в межах її цільового призначення, встановленого відповідно до законодавства.
Відповідно до ч.4 ст.373 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 №435-IV (далі – ЦК України) власник земельної ділянки має право використовувати її на свій розсуд відповідно до її цільового призначення.
Суд врахував, що позивач мала намір здійснити забудову належної їй на праві власності земельної ділянки, цільовим призначенням якої є будівництво і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.
Частинами 1-3 ст.375 ЦК України визначено, що власник земельної ділянки має право зводити на ній будівлі та споруди, створювати закриті водойми, здійснювати перебудову, а також дозволяти будівництво на своїй ділянці іншим особам. Власник земельної ділянки набуває право власності на зведені ним будівлі, споруди та інше нерухоме майно. Право власника на забудову здійснюється ним за умови додержання архітектурних, будівельних санітарних, екологічних та інших норм і правил, а також за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням.
Власник земельної ділянки або землекористувач має право вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків згідно з ч.2 ст.152 Земельного кодексу України.
Ст.24 ЗУ №3038-VI встановлені особливості регулювання земельних відносин при здійснені містобудівної діяльності.
Так, відповідно до ч.2 вказаної статті зміна функціонального призначення територій не тягне за собою припинення права власності або права користування земельними ділянками, які були передані (надані) у власність чи користування до встановлення нового функціонального призначення територій. Забудова земельної ділянки здійснюється в межах її цільового призначення, встановленого відповідно до законодавства.
Крім того, на підставі ч.5 ст.25 ЗУ №3038-VI встановлення режиму забудови територій, визначених для містобудівних потреб, не тягне за собою припинення права власності або права користування земельними ділянками, зміни адміністративно-територіальних меж до моменту вилучення (викупу) земельних ділянок.
Згідно з ч.2 ст.17 ЗУ №3038-VI генеральний план населеного пункту розробляється та затверджується в інтересах відповідної територіальної громади з урахуванням державних, громадських, приватних інтересів.
Відповідач не довів жодним доказом врахування інтересів власника відповідної земельної ділянки, під час розробки та затвердження плану зонування міста.
Отже, викладена у листі відповідача від 02.11.2021 №64165 відмова у видачі позивачу будівельного паспорта з підстав віднесення земельної ділянки до перспективної ділової зони перешкоджає реалізації позивачу права власності на використання належної їй земельної ділянки за її цільовим призначенням. Отже, така відмова є протиправною.
Суд вважає непоґрунтованими посилання відповідача на рішення Верховного Суду від 21.10.2019 у справі №522/22780/16-а, оскільки предметом вказаної справи було визнання незаконним та скасування рішення Одеської міської ради від 19 жовтня 2016 року №1316-VІІ «Про затвердження плану зонування території (зонінгу) м. Одеси».
Отже, обставини у справі №522/22780/16-а та у даній справі не є подібними.
Відповідно до п.4 ч.1 ст.5 КАС України способом захисту прав особи від протиправної бездіяльності суб`єкта владних повноважень є визнання її протиправною та зобов`язання вчинити певні дії. Тобто дії, які він повинен вчинити за законом.
На підставі абз.2 ч.4 ст.245 КАС України у випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Тому виконуючи завдання адміністративного суду, передбачене у ст.2 КАС України, суд дійшов висновку для належного та повного судового захисту порушених прав позивача зобов`язати відповідача повторно розглянути заяву позивача від 27.10.2020 №64165 та прийняти рішення з урахуванням висновків суду у цій справі. Отже, позов підлягає задоволенню.
Згідно з ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Тому суд дійшов висновку стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача сплачений судовий збір у розмірі 908,00 грн.
Керуючись ст. 6, 9, 14, 241-246, 255, 295, 370 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
ВИРІШИВ:
1. Позов ОСОБА_1 – задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради щодо викладеної в листі від 02.11.2020 №64165 відмови у видачі ОСОБА_1 будівельного паспорта із забудови земельної ділянки, площею 0,1 га (кадастровий номер 7110136700:02:020:0591), з цільовим призначенням – для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Зобов`язати Департамент архітектури та містобудування Черкаської міської ради повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 27.10.2020 №64165 про видачу будівельного паспорта із забудови земельної ділянки, площею 0,1 га (кадастровий номер 7110136700:02:020:0591) з цільовим призначенням – для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , - та прийняти рішення з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні.
2. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради на користь ОСОБА_1 судовий збір за подання позову в сумі 908,00 грн. (дев`ятсот вісім гривень 00 коп.).
3. Копію рішення направити учасникам справи.
4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного його тексту.
Учасники справи:
1) позивач – ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_1 );
2) відповідач – Департамент архітектури та містобудування Черкаської міської ради (18000, м.Черкаси, вул. Б.Вишневецького, буд.36; код ЄДРПОУ 38715770).
Повне судове рішення виготовлено 20.05.2021.
Суддя О.А. Рідзель
Судове рішення № 97062480, Черкаський окружний адміністративний суд було прийнято 19.05.2021. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 580/165/21. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: