Рішення № 97062478, 20.05.2021, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 травня 2021 року справа № 580/1282/21

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Білоноженко М.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Черкаській області про визнання протиправною та скасування вимоги,

ВСТАНОВИВ:

12.03.2021р. до Черкаського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління ДПС у Черкаській області (далі - відповідач), в якому просить:

- визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДПС у Черкаській області про сплату боргу (недоїмки) від 08.02.2021р. №Ф-2315-51.

В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначив, що з травня 2019 року здійснює адвокатську діяльність будучи адвокатом Адвокатського об`єднання «Голосій і Голосій». У вказаному адвокатському об`єднанні ним отримано заробітну плату, а підприємством здійснено відповідні відрахування для сплати ЄСВ та інших обов`язкових платежів із заробітної плати позивача. Інших доходів від провадження незалежної професійної адвокатської діяльності в 2019 та 2020 роках позивач не отримував. Позивачем вказано, що оскільки єдиною метою збору єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування є забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством саме прав фізичних осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування, то в розумінні Закону №2464, позивач є застрахованою особою, і єдиний внесок за нього в період, за який винесена оскаржувана вимога, нараховував та сплачував роботодавець в розмірі не менше мінімального, що виключає обов`язок по сплаті у цей період єдиного внеску позивачем ще і як особою, що має право провадити адвокатську діяльність, проте не отримувала дохід від неї.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 12.03.2021р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

25.03.2021р., у встановлений судом строк, до суду, від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі, зазначивши при цьому, що незважаючи на наявність трудових відносин з роботодавцем, платник єдиного внеску визначений п. 5 ч.1 ст. 4 Закону №2464, перебуваючи на обліку у контролюючому органі, зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок відповідно до визначеної бази нарахування єдиного внеску. При цьому, базу нарахування єдиного внеску зобов`язані визначати платники, як ті, отримують дохід, так і ті, які не отримують від провадження незалежної професійної діяльності. Згідно баз даних Головного управління ДПС у Черкаській області позивач перебуває на обліку як фізична особа яка провадить незалежну професійну діяльність. Нарахування платнику єдиного внеску здійснювалося автоматично, поквартально в розмірі мінімального страхового внеску, що відображається в інтегрованій картці платника: за 2017 рік в сумі - 8448 (704,00 грн. х 12 місяців) за 2018 рік (819,06 грн. х 12 місяців = 9828,72 грн.); за 2019 рік (918,06х12= 11016,72); за 2020 рік (за І квартал - нарахування єдиного внеску за січень, лютий у сумі 2078,12грн.) по терміну сплати 21.04.2020р.; за II квартал (нарахування єдиного внеску за червень в сумі 1039,06 грн.) по терміну сплати 20.07.2020 р.; за III квартал у сумі 3178,12 грн. (1039,06грн. - нарахування єдиного внеску за липень, серпень; 1100 грн. - нарахування єдиного внеску за вересень) по терміну сплати 19.10.2020 р.; за IV квартал у сумі 3300 грн. (1100 х 3) по терміну сплати 19.01.2021, у зв`язку із чим у ІКП платника станом на 31.01.2021 нараховано до сплати єдиного соціального внеску у сумі 38888,74 грн. та сформовано оскаржувану вимогу. Сума боргу, зазначена у вимозі нарахована за період з 19.04.2018р. по 31.01.2021р. Зазначено, що станом на дату розгляду даної справи, заборгованість є непогашеною, відтак оскаржувану вимога прийнята відповідачем в межах та спосіб визначени

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення учасників справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Згідно бази даних Головного управління ДПС у Черкаській області ОСОБА_1 перебуває на обліку як фізична особа, яка провадить незалежну професійну діяльність.

08.02.2021р. Головним управлінням ДПС у Черкаській області винесено вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-2315-51, згідно якої, заборгованість позивача зі сплати єдиного внеску станом на 31.01.2021р. складає 38 888,74 грн.

Вважаючи вказану вимогу протиправною, позивач звернувся до суду за захистом своїх законних прав та інтересів.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Спірні правовідносини врегульовані нормами Податкового кодексу України (далі - ПК України) в частині відносин, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядку їх адміністрування, платників податків та зборів, їх прав та обов`язків, компетенції контролюючих органів, повноважень і обов`язків їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальності за порушення податкового законодавства, та нормами Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон № 2464-VI) в частині правових та організаційних засад забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умов та порядку його нарахування і сплати та повноважень органу, що здійснює його збір та ведення обліку.

Так, відповідно до підпункту 14.1.226 пункту 14.1 статті 14 ПК України самозайнята особа - платник податку, який є фізичною особою-підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності. Незалежна професійна діяльність - участь фізичної особи у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, діяльність лікарів, приватних нотаріусів, приватних виконавців, адвокатів, арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), аудиторів, бухгалтерів, оцінщиків, інженерів чи архітекторів, особи, зайнятої релігійною (місіонерською) діяльністю, іншою подібною діяльністю за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою - підприємцем та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб.

Пунктом 14.1.195 пункту 14.1 статті 14 ПК України дано визначення поняттю «працівник». Згідно з цією нормою це фізична особа, яка безпосередньо власною працею виконує трудову функцію згідно з укладеним з роботодавцем трудовим договором (контрактом) відповідно до закону;

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 1 Закону №2464-VI єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

За змістом статті 2 Закону №2464-VI його дія поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов`язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом визначаються: принципи збору та ведення обліку єдиного внеску; платники єдиного внеску; порядок нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску; розмір єдиного внеску; орган, що здійснює збір та веде облік єдиного внеску, його повноваження та відповідальність; склад, порядок ведення та використання даних Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування; порядок здійснення державного нагляду за збором та веденням обліку єдиного внеску.

Згідно з абзацом другим пункту 1 частини першої статті 4 Закону № 2464-VI платниками єдиного внеску є роботодавці:

- підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Пунктом 5 частини першої статті 4 Закону № 2464-VI до платників єдиного внеску віднесено також осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності.

Відповідно до абзацу першого пункту 1 та пункту 2 частини першої статті 7 Закону №2464-VI (в редакції, чинній з 1 січня 2017 року) єдиний внесок нараховується:

- для платників, зазначених у пунктах 1 (крім абзацу сьомого), частини першої статті 4 цього Закону, - на суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці», та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами;

- для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб-підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць. У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, такий платник зобов`язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

В той же час відносини щодо адміністрування єдиного внеску при одночасному перебуванні фізичної особи в трудових відносинах та наявності у неї права на здійснення незалежної професійної діяльності, яку особа фактично не здійснює, Законом № 2464-VI не врегульовано.

Системний аналіз наведених норм дає підстави для правового висновку про те, що платниками єдиного соціального внеску є самозайняті особи, зокрема, адвокати, які здійснюють адвокатську діяльність індивідуально. Необхідними умовами для сплати особою єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування є провадження такою особою, зокрема, незалежної професійної адвокатської діяльності індивідуально та отримання доходу від такої діяльності, який і є базою для нарахування ЄСВ. Отже, саме дохід особи від такої діяльності є базою для нарахування, проте за будь-яких умов розмір ЄСВ не може бути меншим за розмір мінімального страхового внеску за місяць. При цьому, за відсутності бази для нарахування ЄСВ у відповідному звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, законодавство встановлює обов`язок особи самостійно визначити цю базу, але її розмір не може бути меншим за розмір мінімальної заробітної плати.

Таким чином, метою встановлення розміру мінімального страхового внеску та обов`язку сплачувати його незалежно від наявності бази для нарахування є забезпечення у передбачених законодавством випадках мінімального рівня соціального захисту осіб шляхом отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Відтак, з урахуванням особливостей форми діяльності самозайнятих осіб, саме задля досягнення вищевказаної мети збору єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування законодавством встановлено обов`язок сплати особами мінімального страхового внеску незалежно від фактичного отримання доходу від їх діяльності.

З урахуванням зазначених нормативно-правових положень можна дійти висновку, що особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, зокрема, адвокатську, вважається самозайнятою особою і зобов`язана сплачувати єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування не нижче розміру мінімального страхового внеску незалежно від фактичного отримання доходу лише за умови, що така особа не є найманим працівником. В іншому випадку (якщо особа є найманим працівником), така особа є застрахованою і платником єдиного внеску за неї є її роботодавець, а мета збору єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування досягається за рахунок його сплати роботодавцем у розмірі не меншому за мінімальний.

Інше тлумачення норм Закону № 2464-VI, на якому наполягає відповідач, щодо необхідності сплати єдиного внеску особами, які перебувають на обліку в органах ДФС і мають свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю, та які одночасно перебувають у трудових відносинах в межах цієї діяльності, спричиняє подвійну його сплату (безпосередньо особою та роботодавцем), що суперечить меті запровадженого державою консолідованого страхового внеску.

Вказані висновки відповідають правовій позиції Верховного Суду висловленій у постанові від 27.11.2019р. у справі №160/3114/19.

Судом згідно відомостей інтегрованої картки платника податків позивача встановлено, що нарахування єдиного внеску позивачу здійснювалося поквартально в розмірі мінімального страхового внеску, а саме: за 2017 рік в сумі - 8448 (704,00 грн. х 12 місяців) за 2018 рік (819,06 грн. х 12 місяців = 9828,72 грн.); за 2019 рік (918,06х12= 11016,72); за 2020 рік (за І квартал - нарахування єдиного внеску за січень, лютий у сумі 2078,12грн.) по терміну сплати 21.04.2020р.; за II квартал (нарахування єдиного внеску за червень в сумі 1039,06 грн.) по терміну сплати 20.07.2020 р.; за III квартал у сумі 3178,12 грн. (1039,06грн. - нарахування єдиного внеску за липень, серпень; 1100 грн. - нарахування єдиного внеску за вересень) по терміну сплати 19.10.2020 р.; за IV квартал у сумі 3300 грн. (1100 х 3) по терміну сплати 19.01.2021, у зв`язку із чим у ІКП платника станом на 31.01.2021р. нараховано до сплати єдиного соціального внеску у сумі 38888,74 грн.

Судом також встановлено, що згідно відомостей довідки Адвокатського об`єднання «Голосій і Голосій» від 12.03.2021р. №5/03, ОСОБА_1 працює в Адвокатському об`єднанні «Голосій і Голосій» з 16.05.2019р. на посаді адвокат, та за переоід травень 2019 року - грудень 2020 року йому було нараховано заробітну плату та утримано обов`язкові платежі, зокрема вказана довідка містить відомості про розміри утримано ЄСВ за період з травня 2019 року по грудень 2020 року.

Відповідно до відомостей Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування про застраховану особу - ОСОБА_1 , судом вбачається, що Адвокатське об`єднання «Голосій і Голосій» (код ЄДРПОУ - 42491794) як страхувальником у період з травня 2019 року по лютий 2020 року включно, та з червня 2020 року по листопад 2020 року включно, сплачено єдиний соціальний внесок за позивача.

За встановлених обставин судом вбачається, що позивач у період із 16.05.2019р. по грудень 2020р. (період за який в тому числі нараховано ЄВ у оскаржуваній вимозі) був найманим працівником і роботодавець сплачував за нього єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у розмірах, визначених законодавством, що не заперечується відповідачем.

Доказів отримання позивачем у вказаний період доходів від провадження адвокатської діяльності індивідуально до суду не надано, ГУ ДПС у Черкаській області у відзиві на позовну заяву та в ході розгляду справи по суті, про наявність таких доходів не зазначено.

З урахуванням зазначеного, суд доходить висновку, що наявність у позивача свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю лише посвідчує право адвоката на здійснення професійної діяльності, однак не є доказом здійснення адвокатської діяльності та отримання від такої діяльності доходу.

Не змінює вищенаведеного і факт перебування позивача на обліку в органах податкової служби, оскільки взяття на облік осіб, в тому числі юридичних або самозайнятих, здійснюється органом доходів і зборів незалежно від наявності обов`язку щодо сплати того чи іншого податку або збору.

Таким чином, оскільки єдиною метою збору єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування є забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством саме прав фізичних осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування, то в розумінні Закону №2464-VI позивач є застрахованою особою, і єдиний внесок за нього в період (із 16.05.2019р. по грудень 2020р.), за який, в тому числі, винесена оскаржувана вимога, нараховував та сплачував роботодавець в розмірі не менше мінімального, що виключає обов`язок по сплаті у цей період єдиного внеску позивачем ще і як особою, що має право провадити адвокатську діяльність, проте не отримувала дохід від неї.

Вказані висновки відповідають правовій позиції Верховного Суду висловленій у постанові від 05.03.2020р. у справі №824/509/19-а.

З урахуванням зазначеного, суд доходить висновку про те, що ГУ ДПС у Черкаській області безпідставно здійснено повторне нарахування позивачу єдиного внеску в період (із 16.05.2019р. по грудень 2020р. (період роботи позивача у АО «Голосій і Голосій»).

Разом з тим, суд зазначає, що у період з січня 2017р. по квітень 2019р. включно позивачем не надано до суду доказів працевлаштування та сплати за нього роботодавцем єдиного внеску в розмірі не менше мінімального.

На виконання ухвали суду від 23.04.2021р. про витребування доказів, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Черкаській області листом від 11.05.2021р. №2300-0604-7/27585 повідомлено, що у Реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування за період 2017-2018 роки відомості про застраховану особу ОСОБА_1 - відсутні.

При цьому судом враховано, що позивач працевлаштований у АО «Голосій і Голосій» з травня 2019р.

З урахуванням зазначеного, вбачається, що з січня 2017р. по квітень 2019р. за позивача не сплачувався єдиний внесок роботодавцем, у зв`язку із чим доводи позивача щодо протиправності нарахування у спірній вимозі заборгованості зі сплати єдиного внеску, з огляду на сплату за нього єдиного внеску роботодавцем за період з січня 2017р. по квітень 2019р. суд вважає необгрунтованими.

Таким чином, суд доходить висновку, що відповідач обгрунтовано включив до заборгованості позивача зі сплати єдиного внеску суми за період з січня 2017р. по квітень 2019р.

Як зазначено вище судом, безпідставно здійснено повторне нарахування позивачу єдиного внеску лише в період (із 16.05.2019р. по грудень 2020р. (період роботи позивача у АО «Голосій і Голосій»).

Згідно відомостей інтегрованої картки платника податків позивача та розрахунку відповідача у відзиві на позов, встановлено, що єдиний внесок позивачу за період з травня 2019 року по грудень 2020 року нараховано на загальну суму — 16939,78 грн. (7344,48 (918,06х8(травень - грудень 2019 року + 5195,30 (1039,06х5 (січень, лютий, червень-серпень 2020 року + 4400 (1100х4 (вересень-грудень 2020 року).

З урахуванням зазначеного вище, спірну вимогу відповідача про сплату боргу (недоїмки) від 08.02.2021р. №Ф-2315-51, суд вважає протиправною в частині нарахування єдиного внеску за період з травня 2019 року по грудень 2020 року на загальну суму - 16939,78 грн., у зв`язку із чим спірну вимогу належить скасувати в частині, на суму 16939,78 грн.

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України приходить до висновку, що позовні вимоги є частково обгрунтованими у зв`язку із чим адміністративний позов належить задовольнити частково.

Згідно частин 1,3 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що позов належить задовольнити частково, а позивачем понесено судові витрати із сплати судового збору у сумі 908,00 грн, що підтверджується оригіналом квитанції від 12.03.2021р. №73354, наявного в матеріалах справи, суд дійшов висновку про стягнення частини понесених позивачем судових витрат пропорційно частині задоволених позовних вимог за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача у сумі 404,79 грн.

Керуючись ст. 2, 5, 6, 14, 77, 139, 241-246, 255, 263, 295, КАС України суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДПС у Черкаській області про сплату боргу (недоїмки) від 08.02.2021р. №Ф-2315-51, в частині, на суму 16939 (шістнадцять тисяч дев`ятсот тридцять дев`ять) грн. 78 коп.

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Черкаській області (18002, вул. Хрещатик, 235, м. Черкаси, код ЄДРПОУ - 43142920) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) судові витрати зі сплати судового збору у сумі 404 (чотириста чотири) грн. 79 коп.

Копію рішення направити учасникам справи.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України через суд першої інстанції до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи з урахуванням підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя М.А. Білоноженко